Велич творива Єгови

‘Ти величніший за гори’

СПОСТЕРІГАЮЧИ з вершини гори Фудзіяма за першими проблисками ранкової зорі, отримуєш незабутнє враження. Якась мить — і з-за обрію виринає полум’яне сонце. Своїм сяйвом воно заливає білі сніги і сірі скелі застиглої лави. З народженням нового дня чітка тінь від гори швидко розтікається на багато кілометрів уздовж пагорбів і долин.

Подібно до Фудзіями, «якій немає рівних» (саме це означали ієрогліфи, якими колись передавалася на письмі її назва), величні гори не перестають милувати наше око. Поряд з ними почуваєшся таким незначним! Велич гір спонукувала багатьох людей вірити в те, що найвищі вершини, які нерідко вкриті туманами й хмарами,— це оселі богів.

Але єдиний Бог, котрому гірські вершини справді приносять славу,— це їхній неперевершений Творець, Єгова. Тільки він є «Той, що вформовує гори» (Амоса 4:13). Майже чверть поверхні землі гориста. Коли Бог створював нашу планету, він установив закони, завдяки яким поступово утворилися мальовничі вершини і пасма гір (Псалом 95:4). Наприклад, вважається, що такі гірські масиви, як Гімалаї й Анди, виникли внаслідок колосального зміщення підземних пластів і руху ділянок земної кори.

Людина не розуміє повною мірою, як і чому з’явилися гори. Тож ми не здатні відповісти на запитання, поставлені праведному Йову: «Де ти був, коли землю основував Я [Єгова]? (...) У що підстави її позапущувані?» (Йова 38:4—6).

Проте ми знаємо, що від гір залежить наше життя. Їх іноді називають природними водонапірними вежами, оскільки всі найбільші річки живляться водою з гірських джерел, а життя половини людей на землі залежить від води, яку вони отримують з гір (Псалом 104:13). Згідно з журналом «Нью саєнтист», «шість з 20 основних харчових рослин у світі прийшли до нас з гір». У Божому обіцяному новому світі, де не існуватиме екологічних проблем, «на землі буде збіжжя багато, на гірському верху зашумить, як Ливан, його плід» (Псалом 72:16; 2 Петра 3:13).

Чимало людей при згадці про гори уявляють собі європейські Альпи. Ці гори, включаючи гору Чиветта, яку ви бачите на фото, служать чудовим свідченням про існування Творця (Псалом 98:8). Вони прославляють Єгову — того, хто ‘гори ставить Своєю силою’ (Псалом 65:7) *.

Велич Альп з їхніми крижаними гребенями й вершинами, засніженими схилами, з їхніми долинами, озерами й луками викликає справжнє благоговіння. Цар Давид назвав Єгову тим, хто «оброщує гори травою» (Псалом 147:8).

Пасма горбів, такі, як ці узгір’я в китайському місті Гуйлінь, можуть здаватися не настільки мальовничими, як Альпи,  але вони неповторно красиві. Розкидані вздовж річки Ліцзян ряди вапняних вершин зачаровують відвідувачів своєю красою. Коли бачиш прозорі води, які стікають вниз по туманних схилах, згадуються слова псалмоспівця: «Він [Єгова] джерела пускає в потоки, що пливуть між горами» (Псалом 104:10).

Гори по праву заслуговують того, щоб ними милуватися. Адже це величний дар нашого велелюбного Творця, який подбав про те, щоб люди мали все необхідне і щоб отримували від життя насолоду. Проте хоч би як ми захоплювалися величністю гір, її аж ніяк не можна прирівняти до величі Єгови. Він справді «величніший за гори» (Псалом 76:4, Дерк.; [76:5]).

[Примітка]

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 9]

Десять відсотків світового населення проживає в гірських територіях. Але це не є нездоланною перешкодою для вісників доброї новини про Боже Царство. Християнські служителі займаються активною діяльністю в багатьох високогірних районах. «Які гарні на горах ноги благовісника, що звіщає про мир, що добро провіщає, що спасіння звіщає!» (Ісаї 52:7).

«Гори високі — для диких козиць»,— написав псалмоспівець (Псалом 104:18). Гірські кози, як, наприклад, ця нубійська коза з незвичайними рогами, належать до тварин, які в горах почуваються найвпевненіше з усіх їхніх жителів. Вони не бояться ходити вздовж уступів, котрі настільки вузькі, що здаються непрохідними. Ця коза пристосована до життя в неприступних місцях. У цьому їй частково допомагає будова копит. Розріз копит може розширюватися під вагою тварини, і це дозволяє їй твердо триматися на ногах, коли вона стоїть або пересувається вузькими уступами. Безперечно, гірська коза — один з шедеврів творення!

[Ілюстрація на сторінці 9]

Гора Фудзіяма, острів Хонсю (Японія).