Дбати про літніх — християнська відповідальність

«Я буду Той Самий до старости вашої, і до сивини вас носитиму» (ІСАЇ 46:4).

1, 2. Чим опіка нашого небесного Отця відрізняється від опіки батьків?

ВІДДАНІ батьки виховують своїх дітей змалку і до юних років. Навіть коли діти стають дорослими і створюють власні сім’ї, батьки далі виявляють до них ніжну увагу і підтримують їх.

² Батьки не завжди можуть робити для своїх дітей все, що хотіли б, але наш небесний Отець завжди в стані виявити своїм вірним слугам ніжну увагу і підтримати їх. Звертаючись до свого вибраного народу давнини, Єгова сказав: «Я буду Той Самий до старости вашої, і до сивини вас носитиму» (Ісаї 46:4). Які ж це підбадьорливі слова для літніх християн! Єгова не покидає тих, хто залишається відданим йому. Навпаки, він обіцяє підтримувати, підкріпляти їх і давати їм керівництво ціле їхнє життя, аж до старості (Псалом 48:15).

3. Що буде розглядатися у цій статті?

³ Як нам наслідувати ніжну турботу, яку Єгова виявляє до літніх осіб? (Ефесян 5:1, 2). Розгляньмо способи, в які діти, наглядачі збору і всі християни можуть дбати про потреби старших членів нашого всесвітнього братства.

Відповідальність дітей

4. Яку відповідальність християнські діти мають перед своїми батьками?

⁴ «Шануй свого батька та матір свою» (Ефесян 6:2; Вихід 20:12). Цією простою,  однак важливою цитатою з Єврейських Писань апостол Павло нагадував дітям про відповідальність, яку вони мають перед своїми батьками. Але як ці слова стосуються піклування про літніх? На це запитання допоможе відповісти зворушливий приклад з дохристиянських часів.

5. а) З чого видно, що Йосип не забув своїх синівських обов’язків? б) Що означає шанувати батьків і який хороший приклад у цьому подав Йосип?

⁵ Понад 20 років Йосип не бачився зі своїм літнім батьком, патріархом Яковом. Проте видно, що Йосип не втратив до нього синівської любові. Коли він відкрився своїм братам, то запитав: «Чи живий ще мій батько?» (Буття 43:7, 27; 45:3). У той час в ханаанському краї лютував голод. Тому Йосип послав батькові запрошення: «Зійди ж до мене, не гайся. І осядь у землі Ґошен, і будеш близький до мене ти... І прогодую тебе там» (Буття 45:9—11; 47:12). Так, шанувати літніх батьків означає захищати їх і забезпечувати матеріально, коли ті не в стані подбати про себе самі (1 Самуїла 22:1—4; Івана 19:25—27). Йосип з радістю взяв на себе цю відповідальність.

6. Як Йосип виявив щиру любов до свого батька і як ми можемо наслідувати його приклад?

⁶ З благословення Єгови Йосип став одним з найбагатших і наймогутніших людей Єгипту (Буття 41:40). Але він не вважав себе надто важливим чи зайнятим, щоб вшанувати свого 130-річного батька. Дізнавшись, що Яків (Ізраїль) наближається, «запріг Йосип свою колесницю, і вирушив назустріч батькові своєму Ізраїлеві до Ґошену. І він показався йому, і впав йому на шию, та й плакав довго на шиї його» (Буття 46:28, 29). Це привітання було не лише формальним виявом поваги. Йосип ніжно любив свого старенького батька і не соромився виявляти цю любов. Якщо ми маємо літніх батьків, чи ми так само щедро виявляємо їм свою любов?

7. Чому Яків бажав бути похованим у Ханаані?

⁷ Яків залишався відданим Єгові до кінця життя (Євреїв 11:21). Він виявляв віру в Божі обітниці, тому попросив поховати свої останки в Ханаані. Йосип вшанував батька, виконавши його побажання, незважаючи на значні кошти і зусилля (Буття 47:29—31; 50:7—14).

8. а) Що є нашою головною спонукою у піклуванні про літніх батьків? б) Що зробив один повночасний служитель, щоб подбати про літніх батьків? (Дивіться інформацію в рамці на сторінці 17).

⁸ Що спонукувало Йосипа піклуватися про свого батька? Хоча любов і почуття обов’язку перед особою, яка дала йому життя, відігравали роль, Йосип, безумовно, відчував також глибоке бажання догоджати Єгові. У нас має бути таке саме бажання. Павло писав: «Як має вдовиця яка дітей чи внучат, нехай учаться перше побожно шанувати родину  свою, і віддячуватися батькам, бо це Богові вгодно» (1 Тимофія 5:4). Дійсно, любов до Єгови і благоговійний страх перед ним спонукуватимуть нас піклуватися про літніх батьків, хоч би як складно це було *.

Як старійшини виявляють турботу

9. Кого Єгова призначив пасти отару, у тому числі її літніх членів?

⁹ Під кінець свого довгого життя Яків сказав: «Бог... пасе мене, відколи існую аж до цього дня» (Буття 48:15). Сьогодні Єгова пасе своїх земних слуг через християнських наглядачів, або старійшин, під керівництвом свого Сина Ісуса Христа, який є «Архипастирем» (1 Петра 5:2—4). Як наглядачі можуть наслідувати Єгову, дбаючи про літніх членів отари?

10. Як надається допомога літнім християнам? (Дивіться інформацію в рамці на сторінці 19).

¹⁰ Невдовзі після заснування християнського збору апостоли призначили «сімох мужів доброї слави, повних Духа Святого та мудрости», щоб вони наглядали за розподілом харчів серед бідних християнських вдів (Дії 6:1—6). Пізніше Павло сказав наглядачу Тимофію внести зразкових літніх вдів у список осіб, які отримують матеріальну допомогу (1 Тимофія 5:3, 9, 10). Подібно і сьогодні наглядачі збору охоче організовують практичну допомогу літнім християнам, коли це необхідно. Однак дбати про вірних літніх осіб означає щось більше.

11. Що сказав Ісус про вбогу вдову, яка зробила невелику пожертву?

¹¹ Під кінець свого земного служіння Ісус, сидячи у храмі, «дививсь, як народ мідяки до скарбниці вкидає». Його увагу привернула одна людина. Ось що про це сказано в Біблії: «Підійшла одна вбога вдовиця, і поклала дві лепти, цебто гріш». Ісус покликав своїх учнів і сказав їм: «Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця поклала найбільше за всіх, хто клав у скарбницю. Бо всі клали від лишка свого, а вона поклала з убозтва свого все, що мала,— свій прожиток увесь» (Марка 12:41—44). Вдова пожертвувала малу суму грошей, але Ісус знав, як високо його небесний Отець цінує такі щиросерді вияви відданості. Хоч би якого віку була та вдова, Ісус не проігнорував її вчинку.

12. Як старійшини виявляють своє цінування літніх християн?

 ¹² Подібно до Ісуса, християнські наглядачі не ігнорують того, що літні особи роблять для сприяння правдивому поклонінню. Старійшини мають підстави хвалити старших осіб за їхню участь у служінні і зібраннях, за їхній позитивний вплив на збір і за їхню витривалість. Щире слово підбадьорення може допомогти літній особі тішитися своїми успіхами у священному служінні й уникати неприємних порівнянь з можливостями інших християн чи зі своїми колишніми досягненнями (Галатів 6:4).

13. Як старійшини можуть послуговуватись здібностями і досвідом літніх християн?

¹³ Старійшини можуть виявляти цінування літнім християнам, послуговуючись їхнім досвідом і здібностями. Зразкові літні особи деколи можуть брати участь у показах та інтерв’ю. Один старійшина каже: «Присутні дуже уважно слухають коли я беру інтерв’ю в літнього брата чи сестри, які виховали дітей у правді». Старійшини іншого збору розповіли, що одна 71-річна піонерка з успіхом допомагала вісникам Царства ставати регулярними у польовому служінні. Вона також заохочує їх робити «основне», як-от читати Біблію, щоденний вірш і міркувати над прочитаним.

14. Як наглядачі одного збору показали, що цінують літнього старійшину?

¹⁴ Старійшини також цінують внесок, який роблять літні наглядачі. Жозе, якому сьогодні за 70, кілька десятиліть прослужив старійшиною. Недавно цей брат пережив серйозну операцію, і, оскільки період одужання був довгим, він думав відмовитися від свого призначення головуючого наглядача. Жозе каже: «Мене здивувала реакція інших старійшин. Замість того щоб прийняти мою відмову, вони запитали, яка практична допомога мені потрібна, щоб продовжувати виконувати свої обов’язки». З допомогою молодшого старійшини Жозе зміг далі з радістю служити головуючим  наглядачем, і це було благословенням для збору. Інший старійшина говорить: «Брати дуже цінують працю Жозе як старійшини. Вони люблять і поважають цього брата за його досвід і приклад віри. Він збагачує наш збір».

Дбаймо один про одного

15. Чому всім християнам слід цікавитися благополуччям літніх осіб?

¹⁵ Дбати про літніх мають не лише їхні діти і призначені наглядачі. Апостол Павло порівняв християнський збір до людського тіла: «Бог змішав тіло, і честь більшу дав нижчому членові, щоб поділення в тілі не було, а щоб члени однаково дбали один про одного» (1 Коринтян 12:24, 25). Щоб християнський збір гармонійно функціонував, кожен член має дбати про благополуччя своїх співвіруючих, у тому числі літніх (Галатів 6:2).

16. Як можна дбати про літніх осіб на християнських зібраннях?

¹⁶ На християнських зібраннях є хороша нагода виявляти щире зацікавлення до літніх осіб (Филип’ян 2:4; Євреїв 10:24, 25). Чи ми знаходимо час порозмовляти з ними? Хоча доречно запитати і про їхнє здоров’я, чи не вдалося б нам «подати [їм] якого дара духовного», можливо, розповісти підбадьорливий випадок чи якусь біблійну думку? (Римлян 1:11). Оскільки декотрим літнім особам важко ходити, було б люб’язно з нашого боку підійти до них, а не чекати, поки вони самі підійдуть. Якщо вони погано чують, потрібно говорити повільно і чітко. А щоб «підбадьорити одне одного», треба уважно слухати, що така літня особа каже (Римлян 1:12, СМ).

17. Як ми можемо виявити свою турботу про літніх християн, які не можуть виходити з дому?

¹⁷ А що, коли старша особа не в стані приходити на християнські зібрання? В Якова 1:27 (Дерк.) сказано, що ми маємо обов’язок «піклуватися сиротами і вдовами в їхніх скорботах». Слово, перекладене тут як «піклуватися», означає також «відвідувати» (Дії 15:36). І як же літні особи цінують наші відвідини! Коли близько 65 року н. е. «старий» Павло був ув’язнений в Римі, він залишився практично сам. Апостол прагнув побачити свого співпрацівника Тимофія і писав: «Подбай незабаром прибути до  мене» (Филимона 9; 2 Тимофія 1:3, 4; 4:9). Декотрі старші особи, хоча не є в’язнями в буквальному розумінні, не можуть виходити з дому через проблеми зі здоров’ям. Фактично вони теж кажуть: «Будь ласка, постарайся прийти до мене незабаром». Чи ми відгукуємося на такі прохання?

18. Яку користь приносять відвідини літніх осіб?

¹⁸ Не можна недооцінювати користі, яку приносять відвідини літніх духовних братів чи сестер. Коли християнин на ім’я Онисифор був у Римі, він старанно шукав Павла, знайшов його і після цього ‘часто його підкріпляв’ (2 Тимофія 1:16, 17). Одна літня сестра каже: «Я люблю проводити час з молодими. Найбільше мені подобається те, що вони ставляться до мене як до члена сім’ї. Це надзвичайно підбадьорює». Інша літня християнка говорить: «Я дуже ціную, коли хтось присилає мені листівку, кілька хвилин поговорить зі мною по телефону чи відвідає мене. Це як ковток свіжого повітря».

Єгова винагороджує тих, хто дбає про інших

19. Які благословення отримують ті, хто дбає про літніх?

¹⁹ Піклування про літніх приносить благословення. Спілкування зі старшими особами, можливість почерпнути багато цінного з їхнього знання й досвіду — це вже нагорода. Піклувальники отримують щастя, бо в Біблії сказано: «Більше щастя — давати, ніж брати». Вони також відчувають задоволення від зробленого доброго діла і внутрішній спокій від того, що сповнили свій біблійний обов’язок (Дії 20:35, Хом.). Крім того, ті, хто дбає про літніх осіб, не бояться, що самі будуть покинуті у старості. Боже Слово запевняє: «Душа, яка благословляє, насичена буде, а хто поїть інших,— напоєний буде і він» (Приповістей 11:25).

20, 21. Як Єгова ставиться до тих, хто дбає про літніх осіб і що нам слід постановити?

²⁰ Єгова винагороджує богобоязливих дітей, наглядачів та інших турботливих християн за те, що вони безкорисливо дбають про потреби літніх співвіруючих. Такий дух узгоджується з приповістю: «Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому» (Приповістей 19:17). Якщо любов спонукує нас виявляти ласку вбогому, Бог розглядає це як позичку, за яку він віддячує благословеннями. Він також віддячує нам за те, що ми з любов’ю підтримуємо наших літніх співпоклонників, чимало з яких «бідарі цього світу», але «багаті вірою» (Якова 2:5).

²¹ Як же щедро віддячується Бог! Він обіцяє вічне життя. Для переважної більшості слуг Єгови це буде вічне життя на райській землі, де назавжди зникнуть наслідки успадкованого гріха, а вірні літні люди втішатимуться відновленою молодечою силою (Об’явлення 21:3—5). Чекаючи на цей благословенний час, продовжуймо сповняти свій християнський обов’язок піклуватися про літніх.

[Примітка]

Які ваші відповіді?

• Як діти можуть шанувати літніх батьків?

• Як старійшини виявляють цінування до літніх членів отари?

• Як усі християни можуть виявляти щирий інтерес до літніх?

• Які благословення приносить піклування про літніх християн?

[Запитання для вивчення]

[Рамка на сторінці 17]

Коли батьки потребували допомоги

У 1999 році Філіп служив добровільним працівником на будівництві в Ліберії. Там він отримав повідомлення, що тяжко захворів його батько. Дізнавшись, що мати не справиться сама, він вирішив повернутися додому й подбати про медичну допомогу для батька.

Філіп пригадує: «Мені було нелегко прийняти це рішення, але я усвідомлював, що перш за все маю обов’язок перед батьками». Протягом трьох наступних років він переселив своїх батьків у більш відповідне для них помешкання і з допомогою місцевих співхристиян пристосував його до особливих потреб батька.

Тепер мати Філіпа має змогу піклуватися про серйозно хворого батька. Недавно Філіп зміг прийняти запрошення служити добровільним працівником у філіалі Свідків Єгови в Македонії.

[Рамка на сторінці 19]

Вони не знехтували її потреб

Коли Ада, 85-річна християнка з Австралії, серйозно захворіла і не могла більше виходити з дому, старійшини збору попіклувалися, щоб вона отримувала допомогу. Вони організували групу співвіруючих, які допомагали б їй. Брати і сестри були раді прибирати для неї, прати, готувати їжу і виконувати інші необхідні справи.

Цю допомогу почали надавати майже десять років тому. До цього часу Аді допомагало вже понад 30 співхристиян. Вони продовжують відвідувати її, читають їй біблійні публікації, розповідають про духовний поступ членів збору і регулярно моляться з нею.

Один місцевий християнський старійшина сказав: «Ті, хто допомагає Аді, вважають це за честь. Багатьох надихає її вірне служіння впродовж десятиліть, і вони просто не уявляють собі, як можна було б знехтувати її потреби».

[Ілюстрація на сторінці 16]

Чи ми щедрі у своїх виявах любові до літніх батьків?

[Ілюстрації на сторінці 18]

Усі в зборі можуть виявляти любов до літніх співвіруючих.