Єгова відкриває свою славу смиренним
Єгова відкриває свою славу смиренним
«Заплата покори і страху Господнього,— це багатство, і слава, й життя» (ПРИПОВІСТЕЙ 22:4).
1, 2. а) Як книга Дії показує, що Степан був «мужем повним віри та Духа Святого»? б) Із чого видно, що Степан був смиренним?
СТЕПАН був «мужем повним віри та Духа Святого». Також він був «повний благодаті й сили» (Хом.). Будучи одним із ранніх учнів Ісуса, він «чинив між народом великі знамена та чуда». У Біблії описано ситуацію, коли певні люди почали сперечатися з ним, «але встояти вони не могли проти мудрости й Духа, що він Ним говорив» (Дії 6:5, 8—10). Очевидно, що Степан сумлінно вивчав Боже Слово, тому він уміло обстоював його перед єврейськими релігійними провідниками свого часу. Його докладне свідчення, записане в 7-му розділі книги Дії, доводить, що він глибоко цікавився поступовим сповненням Божого наміру.
2 На відміну від тих релігійних провідників, які через своє становище і знання почувалися вищими від простих людей, Степан був смиренним (Матвія 23:2—7; Івана 7:49). Він добре знав Писання, проте з радістю прийняв призначення «служити при столах», аби апостоли могли перебувати «завжди в молитві та в служінні слову». Степан мав хорошу репутацію серед братів і тому став одним із сімох «мужів доброї слави», вибраних проводити щоденний розподіл харчів. Він смиренно погодився виконувати цю роботу (Дії 6:1—6).
3. Яким надзвичайним способом Степану було виявлено Божу незаслужену ласку?
3 Степанова смиренність разом з його духовністю і непорочністю не залишилися без уваги з боку Єгови. Коли Степан свідчив перед вороже настроєним натовпом єврейських провідників у Синедріоні, його противники «бачили лице його,— як лице Ангола» (Дії 6:15). Його обличчя говорило про те, що він Божий посланець, воно виражало мир, який походив від Бога слави, Єгови. Після того як Степан дав відважне свідчення членам Синедріону, йому було надзвичайним способом виявлено Божу незаслужену ласку. «Степан, повний Духа Святого, на небо споглянув,— і побачив Божу славу й Ісуса, що по Божій правиці стояв» (Дії 7:55). Для Степана це дивовижне видіння стало ще одним підтвердженням того, що Ісус є Божим Сином і Месією. Воно укріпило смиренного Степана і переконало його, що він має схвалення Єгови.
4. Кому Єгова відкриває свою славу?
4 Як видно на прикладі даного Степану видіння, Єгова відкриває свою славу та свій намір богобоязливим особам, які виявляють смирення і цінують близькі стосунки з ним. «Заплата покори і страху Господнього,— це багатство, і слава, й життя»,— сказано в Біблії (Приповістей 22:4). Отже, необхідно розуміти, що таке справжня покора, тобто смирення, як можна розвивати цю важливу рису і яку користь приносить її виявлення в усіх сферах нашого життя.
Смирення — риса, притаманна Богові
5, 6. а) Що таке смирення? б) Як Єгова виявляє смирення? в) Як на нас має впливати смиренність Єгови?
5 Дехто, можливо, здивується, що Бог Єгова — найвища й найславніша особа в усесвіті — подає найбільший приклад смиренності. Цар Давид сказав Єгові: «Дав Ти мені щит спасіння Свого, а правиця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч [«смиренність», НС]» (Псалом 18:36). Говорячи про смиренність Єгови, Давид ужив слово, корінь якого означає «бути зігнутим донизу». Від цього ж кореня походять такі слова, як «покора», «лагідність» і «поблажливість». Отже, Єгова виявляв смирення, коли понижував себе до того, щоб мати справу з недосконалим чоловіком Давидом, і послуговувався ним як своїм представником, призначивши його царем. Як показано в передмові до 18-го Псалма, Єгова захищав і підтримував Давида, рятуючи його «з руки всіх його ворогів та від руки Саула». У свою чергу Давид знав, що вся велич або слава, якої він міг досягти як цар, залежала від смирення Єгови. Усвідомлення цього допомагало Давиду самому залишатися смиренним.
6 А що можна сказати про нас? Єгові було до вподоби навчити нас правди. Крім того, він, можливо, дав нам через свою організацію особливі привілеї в служінні або в якийсь спосіб послуговується нами для виконання своєї волі. Як ми повинні ставитися до цього? Хіба нам не слід бути смиренними? Чи не маємо ми відчувати вдячність за смирення Єгови й уникати самозвеличення, яке неминуче доводить до біди (Приповістей 16:18; 29:23).
7, 8. а) Як смиренність Єгови виявилася в стосунках з Манасією? б) Як Єгова, а також Манасія, подали нам приклад у виявленні смирення?
7 Єгова не лише виявляв велике смирення, підтримуючи стосунки з недосконалими людьми, але й показав, що готовий ми́лувати покірних. Він навіть «підводить», або звеличує, тих, хто впокорює себе (Псалом 113:4—7). Візьмімо, для прикладу, царя Юди Манасію. Зловживаючи своїм привілейованим становищем царя, він поширював фальшиве поклоніння і «багато робив зла в очах Господа, щоб гнівити Його» (2 Хронік 33:6). Урешті Єгова покарав Манасію, дозволивши ассирійському царю позбавити його влади. У в’язниці Манасія «благав... лице Господа, Бога свого, і дуже впокорився». Тож Єгова повернув йому царський трон у Єрусалимі, і «пізнав Манасія, що Господь — Він Бог» (2 Хронік 33:11—13). Отже, своєю смиренною настроєністю розуму Манасія догодив Єгові, а Єгова у свою чергу виявив смирення, простивши його і повернувши йому царську владу.
8 Готовність Єгови прощати, а також каяття Манасії служать для нас добрим уроком смиренності. Нам ніколи не можна забувати, що наше ставлення до тих, хто, можливо, образив нас, а також настроєність розуму, яку ми виявляємо, вчинивши гріх, впливають на те, як з нами обходиться Єгова. Якщо ми з готовністю прощаємо провини інших і смиренно визнаємо свої помилки, то можемо сподіватися від Єгови милосердя (Матвія 5:23, 24; 6:12).
Божа слава відкривається смиренним
9. Чи смирення є ознакою слабкості? Поясніть.
9 Однак смирення та споріднені з ним риси не слід вважати ознакою слабкості чи плутати зі схильністю закривати очі на зло. Як свідчить Святе Письмо, Єгова смиренний, проте коли цього вимагають обставини, він виявляє праведний гнів і застосовує надзвичайну силу. Через свою смиренність Єгова виявляє особливу увагу та прихильність до покірних, а від гордих він віддаляється (Псалом 138:6). Як Єгова виявляє особливу увагу до своїх покірних служителів?
10. Що, згідно з 1 Коринтян 2:6—10, Єгова відкриває смиренним?
10 У призначений час і через вибраний канал Єгова відкриває смиренним особам подробиці щодо сповнення свого наміру. Ці надзвичайно важливі знання залишаються прихованими від тих, хто гордо покладається на людську мудрість та мислення й уперто їх тримається (1 Коринтян 2:6—10). Але смиренні, отримавши точне розуміння наміру Єгови, спонукані звеличувати Єгову, оскільки через це вони ще більше усвідомлюють його величну славу.
11. Як у першому столітті дехто виявляв брак смиренності і яку шкоду це їм приносило?
11 У першому столітті багатьом людям, у тому числі деяким особам, які називали себе християнами, бракувало смирення. Те, що апостол Павло відкривав їм про Божий намір, доводило їх до спотикання. Павло став «апостолом поганів», але не завдяки своїй національності, освіті, віку чи довгому переліку добрих діл (Римлян 11:13). Особи з плотським мисленням часто розглядають усе це як фактори, котрі визначають, ким Єгова буде послуговуватися (1 Коринтян 1:26—29; 3:1; Колосян 2:18). Однак Єгова обрав Павла через свою милість і відповідно до свого праведного наміру (1 Коринтян 15:8—10). Ті, кого Павло називає «переднішими апостолами», а також інші противники, відмовлялися приймати Павла і його доводи, що ґрунтувалися на Писаннях. Брак смирення заважав їм здобувати знання і розуміння того, в який величний спосіб Єгова здійснює свій намір. Нам ніколи не можна недооцінювати осіб, котрих Єгова обирає для виконання своєї волі, а також не можна виявляти до них упередження (2 Коринтян 11:4—6).
12. Як на прикладі Мойсея можна побачити, що Єгова виявляє ласку до смиренних?
12 З іншого боку, чимало біблійних прикладів показують, як смиренним людям було даровано честь побачити Божу славу. Мойсей «був найлагідніший за всяку людину», і він бачив славу Бога та мав з ним тісні взаємини (Числа 12:3). Цей смиренний чоловік, який упродовж 40 років був скромним пастухом (більшу частину цього часу, очевидно, провівши на Аравійському півострові), неодноразово відчував на собі велику ласку Творця (Вихід 6:12, 30). Завдяки підтримці Єгови Мойсей став речником ізраїльського народу та його головним організатором. Він мав можливість вести розмову з Богом. У видінні він бачив «Образ Господа» (Числа 12:7, 8; Вихід 24:10, 11). Ті, хто визнавав цього смиренного служителя як Божого представника, також отримували благословення. І ми теж отримаємо благословення, якщо будемо визнавати й слухатися Ісуса — пророка, більшого від Мойсея,— а також «вірного і мудрого раба», якого він призначив (Матвія 24:45, 46; Дії 3:22).
13. Як Єгова в першому столітті відкрив свою славу смиренним пастухам?
13 Кого «слава Господня осяяла», коли ангел проголосив добру новину про народження «Спасителя, Який є Христос Господь»? Не гордовитих релігійних провідників чи якихось високопоставлених осіб, а скромних пастухів, «які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою» (Луки 2:8—11). Ці люди не отримували високої пошани за свої заслуги та роботу. Однак саме на них звернув увагу Єгова і саме їх він вирішив першими повідомити про народження Месії. Безумовно, Єгова відкриває свою славу смиренним і богобоязливим людям.
14. Як Бог благословляє смиренних?
14 Чого ми вчимося з цих прикладів? Вони показують нам, що Єгова виявляє ласку і відкриває знання та розуміння свого наміру смиренним людям. Він обирає осіб, які, можливо, не відповідають певним людським сподіванням, і послуговується ними для того, щоб сповіщати іншим про його величний намір. Це має спонукувати нас і далі покладатися на керівництво Єгови, керівництво його пророчого Слова та його організації. Ми можемо не сумніватися, що Єгова постійно інформуватиме своїх смиренних служителів про сповнення його величного наміру. Пророк Амос заявив: «Не чинить нічого Господь Бог, не виявивши таємниці Своєї Своїм рабам пророкам» (Амоса 3:7).
Розвивай смирення і отримуй Божу ласку
15. Чому ми повинні працювати над тим, щоб зберігати смирення, і як це видно на прикладі ізраїльського царя Саула?
15 Щоб постійно мати Божу ласку, нам потрібно залишатися смиренними. Те, що хтось є смиренним тепер, не означає, що він буде смиренним завжди. Людина може втратити смирення і піддатися гордості та самозвеличенню, через що стане зухвалою і врешті-решт зазнає лиха. Саме це сталося з Саулом, першим помазаним царем Ізраїлю. Спочатку він «малий був в очах своїх» (1 Самуїла 15:17). Проте вже після двох років правління Саул діяв зухвало. Він знехтував Божим розпорядком, згідно з яким жертви мали приноситися через пророка Самуїла, і спробував виправдатися, чому він взяв справи у свої руки (1 Самуїла 13:1, 8—14). Це було початком низки подій, які чітко показали, що Саулу бракувало смирення. У результаті він втратив Божий дух та схвалення, а це зрештою призвело до його безславної загибелі (1 Самуїла 15:3—19, 26; 28:6; 31:4). Неважко побачити, чого вчить нас цей приклад: ми повинні працювати над тим, щоб зберігати смирення та покору і не давати місця зарозумілості. Це допоможе уникати зухвалих учинків, які призводять до втрати схвалення Єгови.
16. Як розмірковування про наші стосунки з Єговою і з ближніми може допомогти нам розвинути смирення?
16 Хоча смирення, або покора, не є частиною плоду Божого духу, необхідно розвивати цю вгодну Богові рису (Галатів 5:22, 23; Колосян 3:10, 12). Оскільки це пов’язано з нашим складом розуму — зі ставленням до себе й до інших,— потрібно свідомих зусиль, аби розвинути смирення. Зосереджене розмірковування про наші стосунки з Єговою і з ближніми допоможе нам залишатися смиренними. У Божих очах усяке недосконале тіло — немов зелена трава, яка росте лише якийсь час, а потім засихає. Люди подібні до звичайної сарани в полі (Ісаї 40:6, 7, 22). Хіба одна травинка має підстави гордитися лише через те, що вона трішечки довша від інших травинок? І чи одна сарана має причини хизуватися своєю спритністю лише тому, що здатна летіти трохи швидше, ніж інші? Про це смішно й подумати. Тому апостол Павло нагадував співхристиянам: «Хто-бо тебе вирізняє? Що ти маєш, чого б ти не взяв? А коли ж бо ти взяв, чого чванишся, ніби не взяв?» (1 Коринтян 4:7). Роздумування над цим біблійним віршем і подібними до нього допоможе нам розвивати й виявляти смирення.
17. Що допомагало пророку Даниїлу розвивати смирення і що може допомогти в цьому й нам?
17 Єврейський пророк Даниїл був «мужем любим» у Божих очах, оскільки він ‘упокорювався’, тобто виявляв смирення (Даниїла 10:11, 12). Що допомагало Даниїлу розвивати смирення? Передусім він непохитно покладався на Єгову і регулярно звертався до нього в молитві (Даниїла 6:11, 12). Крім того, Даниїл з правильних спонук старанно вивчав Боже Слово, і це допомагало йому ясно бачити Божий славетний намір. Також він охоче визнавав власні провини, а не лише провини свого народу. І від щирого серця він обстоював не свою, а Божу праведність (Даниїла 9:2, 5, 7). Чи можемо ми, взявши для себе урок з чудового прикладу Даниїла, намагатися розвивати смирення та виявляти його в усіх сферах свого життя?
18. Яка слава чекає на тих, хто сьогодні виявляє смирення?
18 «Заплата покори і страху Господнього,— це багатство, і слава, й життя»,— стверджується в Приповістей 22:4. Отже, до смиренних Єгова виявляє свою ласку, і в результаті вони отримують славу й життя. Псалмоспівець Асаф майже перестав служити Богові, але після того, як Єгова виправив його мислення, він смиренно визнав: «Ти Своєю порадою водиш мене, і потому до слави Ти візьмеш мене» (Псалом 73:24). А що сказати про наш час? Яка слава чекає на тих, хто сьогодні виявляє смирення? Окрім того, що смиренні мають схвалення Єгови і благословенні стосунки з ним, вони можуть сподіватися, що побачать сповнення натхнених слів царя Давида: «Покірні вспадкують землю,— і зарозкошують миром великим». Яке ж по-справжньому славетне майбутнє! (Псалом 37:11).
Чи ви пригадуєте?
• Чому можна сказати, що Степан належить до числа смиренних осіб, яким Єгова відкрив свою славу?
• Як Бог Єгова виявляє смирення?
• Які приклади показують, що Єгова відкриває свою славу смиренним?
• Як приклад Даниїла може допомагати нам розвивати смирення?
[Запитання для вивчення]
[Рамка на сторінці 12]
Рішучий, але смиренний
У 1919 році в місті Сідар-Пойнті (штат Огайо, США) проходив конгрес Дослідників Біблії, які сьогодні відомі як Свідки Єгови. П’ятдесятирічний Джозеф Рутерфорд, який тоді наглядав за працею проповідування, з радістю виконував обов’язки коридорного в готелі: носив багаж і супроводжував делегатів конгресу до їхніх номерів. А в останній день конгресу він же привів у захват 7000 присутніх, звернувшись до кожного з них такими словами: «Ти — посол Царя над царями і Господа над панами, який звіщає людям про... славне царство нашого Господа». Брат Рутерфорд був людиною твердих переконань і настійно та непохитно обстоював те, що вважав правдою, але водночас він був по-справжньому смиренним перед Богом. Часто це виявлялося в його молитвах під час ранкового поклоніння в Бетелі.
[Ілюстрація на сторінці 9]
Степан добре знав Писання, проте смиренно розподіляв харчі.
[Ілюстрація на сторінці 10]
Своєю смиренною настроєністю розуму Манасія догодив Єгові.
[Ілюстрація на сторінці 12]
Завдяки чому Даниїл був «мужем любим»?