Запитання читачів

Що мав на увазі Ісус, коли сказав своїм учням: «Я бачив того сатану, що з неба спадав, немов блискавка»?

Незадовго до цього Ісус вибрав 70 учнів і «послав їх по двох перед Себе до кожного міста та місця, куди Сам мав іти». Коли ті сімдесят учнів повернулися, вони раділи з успіху свого проповідування. «Господи,— навіть демони коряться нам у Ім’я Твоє!» — казали вони. Тоді Ісус промовив до них: «Я бачив того сатану, що з неба спадав, немов блискавка» (Луки 10:1, 17, 18).

На перший погляд може видаватися, що Ісус говорив про подію, яка вже відбулась. Однак через 60 років після того, як Ісус сказав вищезгадані слова, літній апостол Іван написав подібне: «Скинений був змій великий, вуж стародавній, що зветься диявол і сатана, що зводить усесвіт, і скинений був він додолу, а з ним і його анголи були скинені» (Об’явлення 12:9).

Коли Іван написав ці слова, Сатана все ще перебував у небі. Звідки це відомо? Річ у тім, що Об’явлення — це книга не історична, а пророча (Об’явлення 1:1). Отже, у дні Івана Сатана ще не був скинений з неба на землю. Докази свідчать, що це відбулося невдовзі після того, як Ісуса було настановлено Царем Божого Царства у 1914 році * (Об’явлення 12:1—10).

Чому ж тоді Ісус говорив про вигнання Сатани з неба так, ніби це вже відбулось? Декотрі дослідники вважають, що Ісус дорікав своїм учням за недоречну гордість і що він фактично говорив їм: «Ви отримали перемогу над демонами, але не хваліться. Сатана став гордим, і це довело його до швидкого падіння».

Ми не можемо стверджувати категорично, однак більш правдоподібним видається пояснення, що Ісус радів за своїх учнів і мав на увазі майбутнє падіння Сатани. Ісус ліпше за своїх учнів знав про злісну ворожість Диявола. Уявіть собі Ісусову радість, коли він почув, що могутні демони коряться його учням, недосконалим людям! Це підкорення демонів було всього лиш прообразом майбутньої війни між Ісусом як архангелом Михаїлом і Сатаною, який мав бути скинений з неба на землю.

Коли Ісус сказав, що бачив, як Сатана «спадав», він, очевидно, підкреслював певність падіння Сатани. Це нагадує інші біблійні пророцтва, у яких про майбутні події говориться в минулому часі. Наприклад, зверніть увагу на поєднання минулого і майбутнього часів у пророцтві про Месію в Ісаї 52:13—53:12. Імовірно, своїми словами Ісус виражав упевненість, що скинення Сатани з неба відбудеться відповідно до наміру його Отця. Ісус також був упевнений, що у призначений Богом час Сатана і його демони мають бути вкинені в безодню, а після цього знищені назавжди (Римлян 16:20; Євреїв 2:14; Об’явлення 20:1—3, 7—10).

[Примітка]