Відважний «мандрівник заради Євангелія»

РОЗПОВІДАЮТЬ, що у 18 років Джордж Борроу знав 12 мов. Через два роки він уже перекладав «легко і вишуканим стилем» на 20 мов.

У 1833 році цього незвичайно обдарованого чоловіка запросили на співбесіду у Британське та іноземне біблійне товариство в Лондоні. Тридцятирічний Борроу не мав грошей на подорож, але дуже хотів скористатися з цього запрошення. Тому він пішки пройшов усі 180 кілометрів зі свого дому в місті Норідж до Лондона, причому лише за 28 годин.

Біблійне товариство поставило перед Джорджем Борроу складне завдання: за півроку оволодіти маньчжурською мовою, якою говорили у деяких областях Китаю. Він попросив підручник з граматики, але йому могли дати тільки Євангеліє від Матвія маньчжурською мовою і маньчжурсько-французький словник. Однак не пройшло і п’яти місяців, як Борроу написав у Лондон: «З Божою допомогою я оволодів маньчжурською мовою». Цей факт особливо вражає з огляду на те, що у той же період Борроу, за деякими даними, правив коректуру Євангелія від Луки мовою науатль, однією з мов корінних жителів Мексики.

Біблія маньчжурською мовою

У XVII столітті з’явилось маньчжурське письмо, запозичене в монголів, чия писемність походить від уйгурської. Писемна маньчжурська мова використовувалась китайськими урядовими колами. Хоча з часом її використання дедалі звужувалось, Британське та іноземне біблійне товариство хотіло надрукувати і розповсюдити Біблію маньчжурською мовою. У 1822 році це товариство випустило 550 примірників Євангелія від Матвія, перекладеного Степаном Ліповцовим. Він працював у Російському міністерстві закордонних справ і 20 років жив у Китаї. Це Євангеліє надрукували в Санкт-Петербурзі. Однак розповсюдити вдалось небагато примірників, решту знищила повінь.

Невдовзі Християнські Грецькі Писання були перекладені повністю. У 1834 році знайшли давні рукописи більшої частини Єврейських Писань, і це знову розпалило інтерес до Біблії. Хто міг би організувати перегляд маньчжурського перекладу Біблії і завершити його? Британське та іноземне біблійне товариство відрядило для виконання цього доручення Джорджа Борроу.

В Росію

Прибувши до Санкт-Петербурга, Борроу почав глибше досліджувати маньчжурську  мову, щоб правити коректуру і редагувати текст Біблії на високому рівні. Це завдання було дуже важким, він працював по 13 годин на день, допомагаючи створювати шрифт. Маньчжурський «Новий Завіт» згодом оцінили як «чудове видання в східному стилі». У 1835 році було надруковано тисячу примірників. Проте гаряче бажання Борроу привезти їх у Китай і розповсюдити там не збулося. Російський уряд, побоюючись, що це розцінять як місіонерський захід, шкідливий для дружніх взаємин з сусідом, не дозволив Борроу вирушати до китайського кордону, якщо той візьме «хоча б один примірник Біблії маньчжурською мовою».

Приблизно через десять років було розповсюджено кілька примірників цієї Біблії, а 1859 року з’явився переклад Євангелій від Матвія і Марка з паралельними колонками маньчжурською і китайською мовами. Однак на той час більшість тих, хто читав маньчжурською, віддавали перевагу китайській, і переклад маньчжурською цілої Біблії став неперспективним. Маньчжурська мова втрачала своє значення і поступалася китайській. Перехід на китайську завершився у 1912 році, коли Китай став республікою.

Піренейський півострів

Збагачений досвідом, Джордж Борроу повернувся в Лондон. У 1835 році його відрядили до Португалії та Іспанії, щоб, як він сам потім написав, «визначити, наскільки люди готові до сприйняття християнських істин». На той час Британське та іноземне біблійне товариство ще не охопило своєю діяльністю ці країни через численні політичні і соціальні заворушення. Джордж Борроу із задоволенням розпочинав бесіди про Біблію у португальських селах, але невдовзі, розчарований байдужістю португальців до релігії, він вирушив в Іспанію.

В Іспанії перед ним постали нові завдання. Тут у Борроу зав’язалася дружба з циганами, оскільки він говорив їхньою мовою. Згодом після прибуття він почав перекладати Новий Завіт на ґітан, мову іспанських циган. На певному етапі роботи Борроу попросив двох циганок допомагати йому. Він читав їм по-іспанськи і просив перекласти. Завдяки цьому він навчився вживати циганські ідіоми. У результаті такої наполегливої праці Євангеліє від Луки вийшло навесні 1838 року, і один єпископ висловився про це видання так: «Він циганською мовою наверне усю Іспанію».

Джорджу Борроу доручили знайти «людину, спроможну перекласти Святе Письмо на баскську мову». За цю справу взявся лікар Отейса, що, як писав Борроу, «добре знав цю мову, з якою до певної міри знайомий і я». У 1838 році Євангеліє від Луки стало першою з книг Біблії, опублікованих баскською мовою.

Борроу горів бажанням навчати простих людей, він не боявся небезпечних  подорожей, під час яких розповсюджував примірники Біблії у бідних селах. Він хотів звільнити людей від релігійного неуцтва і марновірства. Викриваючи марність індульгенцій, які купували селяни, він, наприклад, казав: «Чи може добрий Бог схвалювати продаж гріхів?» Але Біблійне товариство, побоюючись, що боротьба з традиційними віруваннями призведе до заборони діяльності організації, наказало Джорджу Борроу зосередитись лише на розповсюдженні Святого Письма.

Борроу отримав усний дозвіл опублікувати Новий Завіт іспанською мовою без доктринальних приміток римо-католицької церкви. Дозвіл було отримано попри заперечення прем’єр-міністра, на думку якого, цей переклад був небезпечною і «недоречною книгою». Потім Борроу відкрив у Мадриді склад, з якого продавали цей переклад Нового Завіту. Цей крок призвів до конфлікту як з релігійними діячами, так і з представниками влади. Його заарештували на 12 днів. Коли він опротестував свій арешт, його попросили без розголосу виїхали з країни. Проте Джордж Борроу знав, що арешт був незаконним, тому послався на приклад апостола Павла і відмовився іти з в’язниці, доки з нього не знімуть вини, щоб його ім’я залишилось незаплямованим (Дії 16:37).

У 1840 році, після від’їзду з Іспанії свого завзятого представника, Біблійне товариство повідомило: «За останні п’ять років в Іспанії розповсюджено приблизно 14 000 примірників Святого Письма». Досягти цього вдалося великою мірою завдяки Борроу. Свою діяльність в Іспанії він оцінив як «найщасливіші роки життя».

У 1842 році видали книжку «Біблія в Іспанії» — яскраву оповідь Джорджа Борроу про свої мандри і пригоди. У цій книжці, яка відразу стала популярною і яку досі друкують, він назвав себе «мандрівником заради Євангелія». Борроу писав: «Я хотів потрапити у віддалені куточки, загублені серед суворих гір, і своїм звичаєм говорити з людьми про Христа».

Джордж Борроу мав велику честь — з ентузіазмом розповсюджуючи і перекладаючи Святе Письмо, він заклав підвалини для діяльності своїх наступників.

[Карта на сторінці 29]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

У зв’язку з роботою над перекладом і розповсюдженням Біблії Джордж Борроу подорожував 1. з Англії 2. до Росії, 3. Португалії та 4. Іспанії.

[Відомості про джерело]

Mountain High Maps® Copyright © 1997 Digital Wisdom, Inc.

[Ілюстрація на сторінці 28]

Передмова до Євангелія від Івана маньчжурською мовою, опублікованого 1835 року. Читається зверху донизу і зліва направо.

[Відомості про джерело]

З книжки «Біблія для кожної країни» (англ.), 1860.

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 27]

З книжки Клемента Шортера «Життя Джорджа Борроу» (англ.), 1919 рік.