Стомлені, але не ослаблені

«Господь, що кінці землі Він створив... Він змученому дає силу, а безсилому — міць» (ІСАЇ 40:28, 29).

1, 2. а) Яке зворушливе запрошення дається всім, хто хоче брати участь у чистому поклонінні? б) Що може становити серйозну загрозу нашій духовності?

ЯК УЧНІ Ісуса, ми добре знайомі з його зворушливим запрошенням: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені,— і Я вас заспокою [«освіжу», НС]... Бо ж ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий [«ноша легка», НС]!» (Матвія 11:28—30). Християнам також запропоновано «часи відпочинку [«відсвіження», Лев.]... від обличчя Господнього» (Дії 3:20). Безумовно, ви вже відчули, яке відсвіження приносить те, що ви вивчаєте біблійні істини, маєте прекрасну надію на майбутнє і застосовуєте принципи Єгови у своєму житті.

² Однак декотрі поклонники Єгови переживають напливи емоційної втоми. Деколи таке знеохочення короткочасне, в інших випадках воно може не відступати протягом довгих періодів. З часом дехто може відчувати, що християнські обов’язки стали тягарем, а не відсвіжною ношею, як обіцяв Ісус. Такі негативні почуття можуть становити серйозну загрозу взаєминам християнина з Єговою.

3. Чому Ісус дав пораду, яка міститься в Івана 14:1?

³ Незадовго перед арештом і стратою Ісус сказав своїм учням: «Нехай серце вам не тривожиться! Віруйте в Бога, і в Мене віруйте!» (Івана 14:1). Ісус сказав ці слова перед тим, як апостоли мали пережити трагічні події. Пізніше мала піднятись хвиля переслідування. Ісус знав, що сильне знеохочення може довести його апостолів до спотикання (Івана 16:1). Якщо б апостоли не контролювали почуття смутку, воно могло б духовно знесилити їх і зруйнувати їхнє довір’я до Єгови. Те саме стосується і християн сьогодні. Затяжне знеохочення може спричиняти багато болю, і наші серця можуть обтяжитись (Єремії 8:18). Ослабне також наш внутрішній чоловік. Під таким тиском ми можемо стати емоційно і духовно паралізованими, навіть втратити своє бажання поклонятись Єгові.

4. Що допоможе нам оберігати своє символічне серце від втоми?

⁴ Дуже влучна така біблійна порада: «Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя» (Приповістей 4:23). Біблія дає практичні поради, які допомагають нам захищати своє символічне серце від знеохочення і духовної втоми. Але спершу нам потрібно визначити причину своєї втоми.

Християнське життя не обтяжливе

5. Яка позірна суперечність є в Ісусових словах про християнське учнівство?

⁵ Звичайно, щоб бути християнином, необхідно силкуватися (Луки 13:24). Ісус навіть сказав: «Хто свого хреста не несе, і не йде вслід за Мною,— той не може бути учнем Моїм!» (Луки 14:27). З першого погляду може здатися, що ці слова суперечать іншим Ісусовим словам про те, що його ноша легка і відсвіжна. Але насправді суперечності тут немає.

6, 7. Чому можна сказати, що наше поклоніння не спричиняє втоми?

⁶ Якщо ми силкуємося і наполегливо працюємо задля доброї справи, то, незважаючи  на втому, отримуємо задоволення і відсвіження (Екклезіяста 3:13, 22). А чи може бути ліпша справа, ніж те, щоб ділитися чудовими біблійними істинами зі своїми ближніми? Зусилля, які ми витрачаємо на те, щоб жити за високими моральними нормами Бога, нічого не значать у порівнянні з великою користю, яку це приносить (Приповістей 2:10—20). Навіть коли ми зносимо переслідування, то вважаємо за честь страждати за Боже Царство (1 Петра 4:14).

⁷ Ісусова ноша і справді відсвіжна, особливо коли її порівнювати з духовною темрявою тих, хто залишається під ярмом фальшивої релігії. Бог Єгова ніжно любить нас і не ставить нерозсудливих вимог. «Його... заповіді не тяжкі» (1 Івана 5:3). Справжнє християнське життя, як воно описане в Біблії, не обтяжливе. Зрозуміло, що наше поклоніння не спричиняє втоми чи знеохочення.

«Скиньмо всякий тягар»

8. Що нерідко є причиною духовної втоми?

⁸ Духовна втома нерідко спричиняється зайвими тягарями, які накладає на нас ця зіпсута система речей. Оскільки «ввесь світ лежить у владі лукавого», нас оточують злі сили, які виснажують нас і руйнують нашу християнську рівновагу (1 Івана 5:19, УКУ). Неістотні справи можуть ускладнювати і порушувати наш християнський розпорядок. Ці зайві тягарі можуть обтяжувати нас і навіть прибивати наш дух. Тому Біблія слушно закликає нас: «Скиньмо всякий тягар» (Євреїв 12:1—3).

9. Як матеріалістичні прагнення можуть обтяжувати нас?

⁹ Наприклад, характерне для цього світу нестримне прагнення видатного становища, грошей, розваг, приємних подорожей та інші матеріалістичні прагнення можуть впливати на наше мислення (1 Івана 2:15—17). Декотрі християни першого століття, які домагалися багатств, дуже ускладнювали своє життя. Апостол Павло пояснює: «Ті, хто хоче багатіти, упадають у спокуси та в сітку, та в численні нерозумні й шкідливі пожадливості, що втручають людей на загладу й загибель. Бо корінь усього лихого — то грошолюбство, якому віддавшись, дехто відбились від віри й поклали на себе великі страждання» (1 Тимофія 6:9, 10).

10. Чого ми можемо навчитися про багатство з Ісусової притчі про сіяча?

¹⁰ Коли ми відчуваємо втому і знеохочення у служінні Богові, чи не є причиною цього те, що матеріалістичні прагнення придушують нашу духовність? Така небезпека існує, як видно з Ісусової притчі про сіяча. Ісус порівнював до терну «клопоти цьогосвітні й оману багатства та різні бажання», які «ввіходять, та й заглушують» зерно Божого слова в наших серцях (Марка 4:18, 19). Тому Біблія радить нам: «Будьте життям не грошолюбні, задовольняйтеся тим, що маєте. Сам-бо сказав: «Я тебе не покину, ані не відступлюся від тебе!» (Євреїв 13:5).

11. Як ми могли б усунути те, що нас обтяжує?

 ¹¹ Деколи наше життя ускладнює не гонитва за матеріальними речами, а те, що ми робимо з речами, які вже маємо. Через проблеми зі здоров’ям, втрату дорогих осіб чи інші складні проблеми дехто переживає емоційне виснаження. Виникає потреба вносити зміни у свій спосіб життя. Одна подружня пара вирішила відмовитися від декотрих хобі та неістотних справ. Це подружжя переглянуло свої речі, запакувало всі предмети, пов’язані з цими заняттями, і заховало їх подалі. Деколи всім нам корисно переглядати своє майно, а також аналізувати свої звички, усуваючи кожний зайвий тягар, щоб ми не знемоглись і не впали духом.

Поміркованість і скромність — необхідні риси

12. Що нам слід визнавати стосовно власних помилок?

¹² Наші власні помилки, навіть у незначних справах, можуть поступово ускладнювати нам життя. Які ж правдиві слова Давида: «Провини мої переросли мою голову, як великий тягар, вони тяжчі над сили мої» (Псалом 38:5). Часто декілька практичних змін можуть звільнити нас від важких тягарів.

13. Як розсудливість допоможе нам зберігати врівноважений погляд на служіння?

¹³ Біблія заохочує нас розвивати «добрий розум і розважність» (Приповістей 3:21, 22). У ній сказано: «Мудрість, що зверху... лагідна [«розсудлива», НС]» (Якова 3:17). Дехто почувається зобов’язаним не відставати від інших братів у християнському служінні. Однак Біблія радить нам: «Нехай кожен досліджує діло своє, і тоді матиме тільки в собі похвалу, а не в іншому! Бо кожен нестиме свій власний тягар [«власну ношу», НС]» (Галатів 6:4, 5). Це правда, що добрий приклад співхристиян може заохотити нас служити Єгові від цілого серця, але мудрість і розсудливість допоможе нам встановлювати реалістичні цілі відповідно до наших обставин.

14, 15. Як ми можемо виявляти мудрість, піклуючись про свої фізичні й емоційні потреби?

¹⁴ Наша розсудливість навіть, здавалося б, у менш важливих справах допоможе запобігти почуттю втоми. Приміром, чи ми розвиваємо хороші звички, які сприяють доброму фізичному здоров’ю? Розгляньмо приклад подружньої пари, яка служить в одному з філіалів Свідків Єгови. Вона переконалася, наскільки мудрість може запобігати виснаженню. Дружина каже: «Хоч би скільки роботи в нас було, ми намагаємося завжди йти спати в один час. Ми також регулярно займаємось фізичними вправами. Це дуже допомагає. Ми розуміємо свої обмеження і відповідно діємо. Ми не намагаємось порівнювати себе з тими, в кого, здавалося б, невичерпний  запас енергії». Чи ми регулярно харчуємось здоровою їжею і чи достатньо відпочиваємо? Поміркована увага до свого здоров’я в цілому може звести до мінімуму почуття емоційного та духовного виснаження.

¹⁵ Дехто з нас має особливі потреби. Наприклад, одна християнська сестра перебуває у повночасному служінні, і вона мала декілька складних призначень. У неї серйозні проблеми зі здоров’ям, у тому числі рак. Що допомагає їй справлятися з напруженими ситуаціями? Вона розповідає: «Для мене важливо знаходити час, щоб побути самій у цілковитому спокої. Чим більше накопичується стрес і виснаження, тим сильніше я потребую часу, щоб наодинці почитати і відпочити». Мудрість і розважність допомагає нам усвідомлювати і задовольняти свої індивідуальні потреби, уникаючи таким чином духовної втоми.

Бог Єгова додає нам сил

16, 17. а) Чому необхідно піклуватися про своє духовне здоров’я? б) Що слід включити у свій щоденний розпорядок?

¹⁶ Звичайно, дуже важливо піклуватися про своє духовне здоров’я. Якщо ми маємо близькі взаємини з Богом Єговою, то, хоча й можемо втомлюватися фізично, ми ніколи не втомимось поклонятися йому. Єгова «змученому дає силу, а безсилому — міць» (Ісаї 40:28, 29). Апостол Павло, який особисто переконався у правдивості цих слів, написав: «Ми відваги не тратимо, бо хоч нищиться зовнішній наш чоловік, зате день у день відновляється внутрішній» (2 Коринтян 4:16).

¹⁷ Зверніть увагу на вислів «день у день». Він вказує на те, що нам необхідно щодня користуватись дарами Єгови. Місіонерка, яка 43 роки вірно служила у своєму призначенні, зносила періоди фізичної втоми і знеохочення. Але вона не ослабла. Вона каже: «Я розвинула звичку рано вставати, щоб, перш ніж візьмуся за роботу, могла помолитися до Єгови і почитати його Слово. Ця звичка допомогла мені витримати дотепер». Ми можемо розраховувати на підтримку Єгови, якщо регулярно, «день у день», молимось до нього і роздумуємо про його величні риси та його обіцянки.

18. Яку потіху Біблія дає вірним особам, які є в похилому віці чи хворіють?

¹⁸ Це особливо допомагає тим, хто відчуває знеохочення через похилий вік та погане здоров’я. Такі особи можуть стати пригнічені не тому, що порівнюють себе з іншими, а порівнюють себе з тим, якими вони були колись. Але як же підбадьорює запевнення, що Єгова шанує літніх осіб! Біблія каже: «Сивизна — то пишна корона, знаходять її на дорозі праведности» (Приповістей 16:31). Єгова знає наші обмеження і високо цінує наше поклоніння від душі, незважаючи на наші слабкості. А добрі діла, які ми вже зробили, незгладимо записані в Божій пам’яті. Біблія запевняє нас: «Не є Бог несправедливий, щоб забути діло ваше та працю любови, яку показали в Ім’я Його ви, що святим послужили та служите» (Євреїв 6:10). Яку ж радість ми всі маємо від того, що серед нас є християни, які вже протягом десятиліть доводять свою відданість Єгові!

«Не знуджуймося»

19. Яку користь нам приносить зайнятість у тому, щоб робити добро?

¹⁹ Багато хто вважає, що регулярне фізичне навантаження може знімати втому. Подібно і регулярна духовна зайнятість може полегшувати почуття емоційного чи духовного виснаження. Біблія каже: «А роблячи добре,  не знуджуймося, бо часу свого пожнемо, коли не ослабнемо. Тож тому, поки маємо час, усім робімо добро, а найбільш одновірним!» (Галатів 6:9, 10). Зверніть увагу на слова «роблячи добре» і «робімо добро». Вони заохочують активно діяти. Добрі діла для інших справді допоможуть нам не ослабнути у своєму служінні Єгові.

20. Якого товариства необхідно уникати, щоб здолати знеохочення?

²⁰ На противагу цьому спілкування і спільні справи з людьми, які зневажають Божі закони, можуть стати важким тягарем. Біблія перестерігає нас: «Каміння — тягар, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох» (Приповістей 27:3). Щоб долати почуття знеохочення і втоми, нам потрібно уникати товариства тих, хто схильний негативно мислити, нарікати і критикувати інших.

21. Як ми можемо підбадьорювати інших на християнських зібраннях?

²¹ Християнські зібрання — це один із заходів Єгови, який може додавати нам духовних сил. Там ми маємо чудову нагоду підбадьорювати одні одних відсвіжними повчаннями і спілкуванням (Євреїв 10:25). Даючи коментарі чи беручи участь у програмі зібрання, усі в зборі мають намагатися підбадьорювати інших. Ті, що служать як вчителі, несуть особливу відповідальність підбадьорювати інших (Ісаї 32:1, 2). Навіть коли виникає потреба виправити когось чи докорити йому, тон порад має бути відсвіжним (Галатів 6:1, 2). Наша любов до інших справді допоможе нам служити Єгові не ослаблюючись (Псалом 133:1; Івана 13:35).

22. Чому ми можемо бути мужні, незважаючи на свою недосконалу людську природу?

²² Поклоніння Єгові у цей час кінця вимагає зусиль. І християни не застраховані від психічного виснаження, емоційного болю та стресових ситуацій. Наша недосконала людська природа крихка, як глиняний посуд. Біблія каже: «Ми маємо скарб цей у посудинах глиняних, щоб велич сили була Божа, а не від нас» (2 Коринтян 4:7). Так, ми будемо втомлюватися, але не ослабіймо. Натомість будьмо мужні і говорімо: «Господь — мені помічник» (Євреїв 13:6).

Короткий перегляд

• Яких важких тягарів ми можемо позбутись?

• Як ми можемо робити добро для співхристиян?

• Як Єгова підтримує нас, коли ми відчуваємо втому чи знеохочення?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 23]

Ісус знав, що затяжне знеохочення може тривожити апостолів.

[Ілюстрація на сторінці 24]

Дехто відмовився від певних хобі і неістотних справ.

[Ілюстрація на сторінці 26]

Єгова високо цінує наше поклоніння від душі, незважаючи на наші обмеження.