Скарби Честера Бітті

«ВЕЛИЧЕЗНІ скарби численних зниклих цивілізацій... сліпуча краса мініатюр і картин». Так сказав про Бібліотеку Честера Бітті в Дубліні (Ірландія) її колишній хоронитель Річард Гейс. Тут зберігається величезна колекція старожитностей, вишуканих витворів мистецтва і рідкісних книг та рукописів, яким практично немає ціни. Хто ж такий Честер Бітті? І що за скарби він зібрав?

Альфред Честер Бітті народився 1875 року в Нью-Йорку. Серед його предків були шотландці, ірландці та англійці. У 32 роки, працюючи гірничим інженером і консультантом, Бітті дуже розбагатів. Усе життя він вкладав свої кошти у колекціонування гарних і вишуканих речей. Бітті помер у 1968 році, коли йому було 92. Усю колекцію він залишив народу Ірландії.

Що він колекціонував?

Колекції Бітті великі і різноманітні. На виставці експонують не більше одного відсотка предметів за один раз. Бітті збирав рідкісні й цінні предмети різних епох і культур, які розділяються тисячами років. У нього були представлені Європа часів середньовіччя та Ренесансу, численні азіатські та африканські країни. Наприклад, його колекцію витончених японських гравюр вважають одною з найліпших у світі.

Зовсім інший характер має надзвичайно цікаве зібрання — воно містить понад сотню глиняних клинописних табличок з Вавилону і Шумеру. Мешканці Месопотамії більше 4000 років тому описали подробиці свого життя на сирих глиняних табличках, що їх потім випалювали. Чимало таких табличок дійшли до наших днів і довели існування писемності у стародавні часи.

Захоплення книжками

Мабуть, Честер Бітті надзвичайно цінував художньо оформлені книжки. Він зібрав тисячі світських і релігійних книжок, і серед них кілька вигадливо прикрашених примірників Корану. Бітті був, як сказав один письменник, «зачарований математичними пропорціями арабських літер... а притаманне йому відчуття кольору привабило його до каліграфічного письма, прикрашеного золотими і срібними листками та яскравими мінералами».

Честера Бітті зачарував і нефрит, як він колись зачарував давніх китайських імператорів. Вони вважали його найкоштовнішим каменем, ціннішим за золото. Умілі ремісники різали брили нефриту на гладенькі, тоненькі аркуші. На них обдаровані художники наносили вишукані літери і малюнки, прикрашаючи їх золотими окантовками. Так створювались деякі з найдивовижніших книг. Зібрана Честером Бітті колекція таких книг відома у цілому світі.

Безцінні біблійні рукописи

Для тих, хто глибоко цікавиться Біблією, найголовнішим скарбом Бітті є його велика колекція стародавніх і середньовічних біблійних рукописів. Чудово оздоблені рукописи свідчать про терпіння і художній  смак переписувачів, а друковані книги говорять про майстерність перших палітурників і друкарів. Наприклад, Антон Кобергер у 1479 році в Нюрнберзі надрукував Біблію латинською мовою, так звану «Biblia Latina». Цей друкар жив приблизно у той же період, що Йоганн Гутенберг, і його вважають «одним із найвидатніших і найактивніших першодрукарів».

Виняткове значення має у бібліотеці Честера Бітті рукопис Єфрема Сиріна, який датують початком IV століття. Єфрем наводить багато цитат з праці «Діатессарон» (II століття). Укладач цієї праці Татіан об’єднав євангельські оповіді про життя Ісуса Христа в одне послідовне оповідання. Згодом письменники посилались на «Діатессарон», але до нас не дійшло жодного примірника цього твору. У XIX столітті деякі вчені навіть піддавали сумніву його існування. Однак 1956 року Бітті знайшов коментар Єфрема до Татіанового «Діатессарона». Ця знахідка поповнила докази достовірності і правдивості Біблії.

Колекція безцінних папірусів

Бітті зібрав і величезну кількість папірусів, як релігійного, так і світського змісту. Понад 50 старовинних рукописів були написані до IV століття н. е. Декотрі були буквально врятовані з великих куп папірусів, справжніх папірусних звалищ, які століттями безвісно лежали у єгипетській пустелі. Чимало папірусів продавалися маленькими фрагментами. Торговці виставляли картонні коробки, наповнені шматками папірусів. «Покупці просто запускали туди руку і вибирали найбільший фрагмент з більшою кількістю тексту»,— розповідає Чарльз Гортон, хоронитель Західних колекцій бібліотеки Честера Бітті.

«Найбільш сенсаційною знахідкою» Бітті, за словами Гортона, стали кодекси Біблії, які «містили деякі найстарші з відомих копій християнського Старого і Нового Завіту». Продавці, які знали ціну цим кодексам, мабуть, самі розривали їх і продавали частинами різним людям. Але Бітті вдалося придбати основну частину рукописів. Наскільки ж вони цінні? Сер Фредерік Кеньйон вважає цю знахідку найважливішою з того часу, як Тішендорф у 1844 році знайшов Сінайський кодекс.

Кодекси Бітті датують II—IV століттями н. е. Серед книг Єврейських Писань у грецькому перекладі Септуагінта є дві копії книги Буття. Вони мають особливу цінність, тому що, як говорить Фредерік Кеньйон, «книга [Буття] майже повністю відсутня у Ватиканському і Сінайському кодексах», пергаментних рукописах IV століття н. е. Три кодекси Бітті містять книги Християнських Грецьких Писань. Один кодекс — це більша частина чотирьох Євангелій і книги Дії. Другий — разом зі сторінками, придбаними Бітті пізніше, містить майже всі листи апостола Павла, у тому числі Послання до євреїв. У третьому кодексі міститься приблизно третина книги Об’явлення. За словами Кеньйона, ці папіруси «відчутно зміцнили вже досить тривкі підвалини нашої впевненості у тому тексті Нового Завіту, який ми маємо».

 Біблійні папіруси Честера Бітті свідчать про те, що християни почали користуватись кодексами, тобто зшитками аркушів, замість громіздких сувоїв дуже рано, мабуть, вже наприкінці I століття н. е. Ці папіруси також показують, що з огляду на брак матеріалу для письма копіїсти часто писали на старих, списаних аркушах папірусу. Наприклад, один коптський рукопис, що містить частину Євангелія від Івана, написано «на аркушах, що, здається, були колись грецьким шкільним зошитом для вправ з математики».

Ці папіруси не зачаровують красою, але тим не менше вони безцінні. Це видимий, матеріальний зв’язок з самими початками християнства. «Перед вами,— говорить Чарльз Гортон,— такі книжки, якими користувались перші християнські громади, книжки, які в них дуже цінувалися» (Приповістей 2:4, 5). Якщо вам колись трапиться нагода познайомитися зі скарбами Бібліотеки Честера Бітті, ви не розчаруєтесь.

[Ілюстрація на сторінці 31]

Японська ксилографія Кацусіки Хокусая.

[Ілюстрація на сторінці 31]

«Biblia Latina» — один з перших друкованих примірників Біблії.

[Ілюстрація на сторінці 31]

Коментар Єфрема Сиріна до Татіанового «Діатессарона» підтверджує достовірність Біблії.

[Ілюстрація на сторінці 31]

Папірус P45 Честера Бітті. Один з найстаріших у світі кодексів, що містить більшу частину чотирьох Євангелій і книги Дії.

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 29]

Reproduced by kind permission of The Trustees of the Chester Beatty Library, Dublin

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 31]

All images: Reproduced by kind permission of The Trustees of the Chester Beatty Library, Dublin