«Любіть один одного»

«Любіть один одного братньою любов’ю» (РИМЛЯН 12:10).

1, 2. Які взаємини з братами мав один місіонер, а також апостол Павло?

ДОН 43 роки був місіонером на Далекому Сході. Увесь цей час його знали за теплі почуття, які він мав до тих, кому служив. Тепер, коли він боровся зі смертельною хворобою, деякі з осіб, котрих він навчав, проїжджали тисячі кілометрів, щоб сказати йому: «Камсахамніда, камсахамніда!», що корейською мовою означає «Дякую, дякую!». Своєю любов’ю Дон зворушував їхні серця.

² Випадок з Доном не поодинокий. У першому сторіччі апостол Павло теж виражав глибокі почуття до тих, кому служив. Він був саможертовним. Будучи людиною твердих переконань, Павло залишався лагідним і турботливим, «немов годувальниця та, яка доглядає дітей своїх». До збору в Солуні він писав: «Бувши ласкаві до вас, хотіли ми вам передати не тільки Божу Євангелію, але й душі свої, бо були ви улюблені нам» (1 Солунян 2:7, 8). Пізніше, коли Павло повідомив своїм ефеським братам, що вони його більше не побачать, «знявсь між усіма плач великий, і вони припадали на Павлову шию, і його цілували» (Дії 20:25, 37). Зрозуміло, що Павла об’єднувала з братами не лише спільна віра. Їх об’єднувала любов.

Різні грані любові

3. До якої любові нас заохочує Павло?

³ У Святому Письмі теплі почуття, взаєморозуміння і співчуття тісно пов’язані з найшляхетнішою християнською рисою — любов’ю (1 Солунян 2:8; 2 Петра 1:7). Подібно до граней прекрасного діаманта, усі ці побожні риси врівноважують і доповнюють одна одну. Вони зближують християн не лише між собою, але й з їхнім небесним Отцем. Тому апостол Павло  заохочував співвіруючих: «Любов нехай буде нелицемірна... Любіть один одного братньою любов’ю» (Римлян 12:9, 10).

4. Що означає слово, перекладене як «любіть»?

⁴ Вжите тут Павлом грецьке слово, перекладене як «любіть», складається з двох частин. Перша передає думку про дружбу, а друга — про природну прив’язаність. Як пояснює один біблеїст, це означає, що християни «мають вирізнятися відданістю, притаманною згуртованій родині, в котрій панує любов і взаємна підтримка». Чи такі почуття ти маєш до своїх християнських братів і сестер? У християнському зборі повинна бути тепла родинна атмосфера (Галатів 6:10). У перекладі Деркача слова з Римлян 12:10 передано як «будьте братолюбні один до одного з ніжністю». Справді, християни люблять одне одного не лише тому, що це розсудливо, і не лише тому, що зобов’язані це робити. Нам потрібно любити один одного «нелицемірною братерською любов’ю... ревно від щирого серця» (1 Петра 1:22).

«Від Бога навчені любити один одного»

5, 6. а) Як Єгова використовує міжнародні конгреси, щоб навчати свій народ християнської любові? б) Завдяки чому узи між братами зміцняються з плином часу?

⁵ Хоча «любов багатьох» людей у світі холоне, Єгова навчає своїх сьогоднішніх служителів «любити один одного» (Матвія 24:12; 1 Солунян 4:9). Чудовими нагодами для такого навчання є міжнародні конгреси Свідків Єгови. На цих конгресах місцеві Свідки мають можливість зустрітися з братами з далеких країв. Чимало з них надають свої помешкання для проживання іноземним делегатам. На один з недавніх конгресів дехто приїхав з країн, де люди стримані у виявленні своїх почуттів. «Коли ці делегати тільки-но приїхали, вони хвилювались і почувалися невпевнено,— розповідає християнин, який допомагав у розміщенні гостей.— Але вже через шість днів, під час прощання, вони і господарі помешкань обіймали одне одного і плакали. Вони відчули на собі християнську любов, яку ніколи не забудуть». Гостинність до наших братів різного походження може розкрити найліпші риси як гостей, так і тих, хто їх приймає (Римлян 12:13).

⁶ Такі ситуації, що трапляються під час конгресів, дуже зворушують. Проте коли християни служать Єгові разом упродовж певного часу, між ними розвиваються ще ближчі взаємини. Добре знаючи своїх братів, ми можемо повніше цінувати їхні привабливі риси — правдивість, надійність, відданість, доброту, щедрість, уважність, співчуття і безкорисливість (Псалом 15:3—5; Приповістей 19:22). Марк, який служив місіонером у Східній Африці, сказав: «Коли ми працюємо пліч-о-пліч зі своїми братами, то між нами розвиваються непорушні узи».

7. Що необхідно робити, аби відчувати у зборі християнську любов?

 ⁷ Щоб розвинути і зберегти такі узи в зборі, його члени повинні зближатися одне з одним. Регулярно відвідуючи християнські зібрання, ми відчуваємо дедалі сильнішу прив’язаність до наших братів і сестер. Коли ми приходимо на зібрання і беремо в них участь, а також спілкуємося перед їхнім початком і після закінчення, то цим підбадьорюємо одні одних і заохочуємо «до любови й до добрих учинків» (Євреїв 10:24, 25). Один старійшина зі Сполучених Штатів розповідає: «Я з теплотою згадую, що, коли я був дитиною, ми з сім’єю залишали Зал Царства одними з останніх, щоб якомога довше насолоджуватись теплим і змістовним спілкуванням».

Чи не потрібно тобі ‘розширитися’?

8. а) Що мав на увазі Павло, коли заохочував коринтян ‘розширитися’? б) Як можна сприяти тому, щоб любов між членами збору зростала?

⁸ Щоб повнішою мірою виявляти до інших таку любов, нам, можливо, треба буде ‘розширитися’ у своєму серці. Апостол Павло писав до збору в Коринті: «Серце наше розширене! У нас вам не тісно». Павло заохочував коринтян також ‘розширитися’ у відповідь (2 Коринтян 6:11—13). Чи не міг би й ти ‘розширитися’ у виявленні почуттів до інших? Немає потреби чекати, коли хтось зробить перший крок. У Посланні до римлян Павло поєднав заклик любити одне одного з такою порадою: «Випереджайте один одного пошаною» (Римлян 12:10). Ми покажемо, що шануємо інших, коли будемо вітати їх на зібраннях. Також можна запропонувати їм разом піти в служіння чи підготуватися до зібрання. Якщо робити це, то любов зростатиме.

9. Які кроки дехто зробив для того, щоб розвинути ближчу дружбу зі співхристиянами? (Наведи приклади зі своєї місцевості).

⁹ У зборі як окремі християни, так і цілі сім’ї можуть ‘розширятися’, відвідуючи одні одних, можливо, щоб поспілкуватися за простим обідом чи разом зайнятися чимось корисним (Луки 10:42; 14:12—14). Наприклад, Гакоп час від часу організовує пікніки для невеликої групи. «Збираються й літні, й молоді, а також одинокі матері чи батьки,— розповідає він.— Кожен повертається додому з приємними спогадами, і всі стають ближчими одне до одного». Нам, християнам, треба старатися бути не лише співвіруючими, але й справжніми друзями (3 Івана 14, 15).

10. Що робити, коли в нас натягнуті стосунки з братами й сестрами?

¹⁰ Однак іноді недосконалості можуть ставати перешкодою на шляху до дружби і любові. Що нам робити в такому разі? По-перше, можна молитися про те, щоб мати добрі стосунки з братами. Бог хоче, щоб його служителі ладили між собою, і він відповість на такі щирі молитви (1 Івана 4:20, 21; 5:14, 15). Але нам потрібно діяти відповідно до своїх молитов. Рік, роз’їзний служитель у Східній Африці, згадує брата, з яким йому було важко ужитися, оскільки той мав різкий характер. «Я не став уникати цього брата, а вирішив ближче з ним познайомитися,— каже Рік.— Виявилось, що його батько був прихильником суворої дисципліни. Я був у захопленні від цього брата, коли зрозумів, скільки зусиль він докладає, щоб змінитися, і яких результатів  уже досягнув. Ми стали добрими друзями» (1 Петра 4:8).

Розкрий своє серце!

11. а) Що потрібно робити, аби любов у зборі зростала? б) Чому емоційна відокремленість від інших може завдати шкоди духовності?

¹¹ Сьогодні чимало людей проживає ціле життя, так ні з ким і не розвинувши близької дружби. Як прикро! Але в християнському зборі ситуація має бути інакшою. Щира братерська любов — це не лише люб’язні розмови чи ввічливі манери. Крім того, вона виражається не в нестримному вияві бурхливих емоцій. Натомість нам необхідно охоче розкривати своє серце, як Павло розкривав коринтянам своє. Потрібно показувати співвіруючим, що ми справді турбуємося про їхнє благополуччя. Не кожна людина за своєю природою є товариською чи говіркою, проте замкнутість може бути шкідливою. Біблія попереджає: «Хто відокремлюється, той шукає власного бажання й кепкує з усякої розумної поради» (Приповістей 18:1, Хом.).

12. Чому для тісних взаємин між членами збору потрібен добрий обмін думками?

¹² Для справжньої дружби необхідний чесний обмін думками (Івана 15:15). Усі ми потребуємо друзів, котрим можна довірити свої найпотаємніші думки та почуття. Крім того, чим краще ми знаємо одне одного, тим легше задовольняти потреби одне одного. Якщо ми в такий спосіб дбаємо про інших, то сприяємо сердечній атмосфері в зборі. Тоді ми зможемо на власному досвіді пересвідчитися в правдивості Ісусових слів: «Блаженніше давати, ніж брати» (Дії 20:35; Филип’ян 2:1—4).

13. Як ми можемо показувати, що маємо справжню любов до братів?

¹³ Щоб наша любов приносила якнайбільшу користь, її потрібно виражати (Приповістей 27:5). Якщо ми когось справді любимо, то це можна буде побачити по нашому обличчю. І тоді серця інших, можливо, будуть спонукані відповісти нам тим самим. «Світло очей тішить серце»,— говорить Біблія (Приповістей 15:30). Любові сприяють також учинки, які показують, що ми думаємо про братів і сестер. Безперечно, справжню любов не купиш, але подарунок, зроблений від усього серця, може дуже багато значити. Листівка, лист, «слово,  проказане часу свого» — все це може бути виявом глибоких почуттів (Приповістей 25:11; 27:9). Розвинувши з кимсь дружбу, ми повинні зберігати її, продовжуючи виявляти безкорисливу любов. Особливо в скрутні часи нам треба бути поряд з нашими друзями. У Біблії сказано: «Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом» (Приповістей 17:17).

14. Що робити, коли хтось, як нам здається, не відгукується на наші теплі почуття?

¹⁴ Безсумнівно, не можна мати тісну дружбу з усіма членами збору. Цілком природно, що є ті, з ким у нас ближчі стосунки, ніж з іншими. Тому, якщо хтось не підтримує з тобою таких тісних взаємин, яких би ти хотів, не роби поспішного висновку, ніби з тобою чи з тою особою щось не так. І не старайся нав’язати цій особі близьку дружбу. Якщо ти будеш до неї виявляти стільки уваги, скільки вона дозволяє, то залишатимеш можливість для ближчих взаємин у майбутньому.

«Я вподобав Його»

15. Як на людей впливає похвала або її відсутність?

¹⁵ Як Ісус, напевно, радів, коли під час свого хрещення почув з неба слова: «Ти Син Мій Улюблений, що Я вподобав Його!» (Марка 1:11). Цей вияв схвалення, мабуть, ще глибше переконав Ісуса в тім, що Отець любить його (Івана 5:20). На жаль, дехто ніколи не чує такої похвали від тих, кого шанує і любить. «У багатьох молодих людей, як і в мене, ніхто в сім’ї не поділяє християнських переконань,— каже Енн.— Вдома ми чуємо лише критику, і це дуже засмучує». Однак, приєднуючись до збору, такі люди відчувають теплу підтримку і турботу духовної сім’ї — батьків і матерів, братів і сестер по вірі (Марка 10:29, 30; Галатів 6:10).

16. Чому критичне ставлення до інших не приносить користі?

¹⁶ У деяких культурах прийнято, що батьки, старші особи, а також учителі рідко висловлюють молодим своє схвалення, оскільки вважають, що похвала може зробити їх самовдоволеними і гордими. Таке мислення може впливати навіть на християнські сім’ї і на збір. Відгукуючись про чиюсь промову або про щось інше, старші кажуть: «Непогано, але ти можеш і ліпше!» Інколи вони навіть висловлюють молодій особі своє незадоволення. Чинячи так, багато хто думає, що цим заохочує молодих людей повністю розкрити свій потенціал. Але такий підхід нерідко приносить протилежні результати, адже молоді можуть замкнутися в собі або почуватися неповноцінними.

17. Чому слід шукати нагод для того, щоб хвалити інших?

¹⁷ Проте похвала не має бути лише прелюдією до поради. Щира похвала сприяє теплим стосункам у сім’ї та в зборі, вона заохочує молодь звертатися за порадою до досвідчених братів і сестер. Отже, замість  того щоб дозволяти культурному середовищу впливати на наше поводження з людьми, зодягнімося «в нового чоловіка, створеного за Богом у справедливості й святості правди». Хваліть інших, як це робить Єгова (Ефесян 4:24).

18. а) Як вам, молоді люди, слід сприймати поради від старших? б) Чому старшим треба бути обережними щодо того, як вони дають пораду?

¹⁸ А вам, молоді люди, не варто думати, що коли старші роблять вам зауваження або дають поради, то ви їм не подобаєтеся (Екклезіяста 7:9). Зовсім ні! Вони роблять це, імовірно, тому, що дуже вас люблять і дбають про вас. Інакше для чого б вони взагалі вам щось говорили? Знаючи, як на людину можуть впливати слова, старші — особливо старійшини збору — часто приділяють багато часу роздумам і молитві, перш ніж дати пораду, бо бажають іншим тільки добра (1 Петра 5:5).

«Єгова вельми ніжний у почуттях»

19. Чому ті, хто пережив розчарування, можуть сподіватися підтримки від Єгови?

¹⁹ Хтось унаслідок виявлення своїх теплих почуттів, можливо, опинявся у неприємних ситуаціях і тепер вважає, що це призводить лише до розчарування. Таким особам потрібна сміливість і міцна віра, щоб знову розкрити комусь своє серце. Але їм варто завжди пам’ятати, що Єгова «недалеко від кожного з нас». Він пропонує нам наблизитися до нього (Дії 17:27; Якова 4:8). До того ж Єгова розуміє, що ми боїмося, щоб нам не завдали душевного болю, і обіцяє підтримувати нас і допомагати нам. Псалмоспівець Давид запевняє нас: «Господь зламаносердим близький, і впокорених духом спасає» (Псалом 34:19).

20, 21. а) Звідки нам відомо, що можна мати близькі стосунки з Єговою? б) Що вимагається від тих, хто хоче розвинути тісні взаємини з Єговою?

²⁰ Тісна дружба з Єговою — це найважливіші взаємини, які ми можемо розвивати. Але чи дійсно можна розвинути такі узи? Так. Біблія розповідає нам про праведних чоловіків і жінок, які почувалися дуже близькими до нашого небесного Отця. Їхні теплі висловлювання збережено для нас, аби ми переконалися, що також можемо наблизитися до Єгови (Псалом 23, 34, 139; Івана 16:27; Римлян 15:4).

²¹ Кожен може відповідати вимогам, які Єгова встановлює для тих, хто хоче мати з ним тісні взаємини. «Господи, хто може перебувати в наметі Твоїм? — запитав Давид.— Той, хто в невинності ходить, і праведність чинить, і правду говорить у серці своїм» (Псалом 15:1, 2; 25:14). Побачивши, що служіння Богові приносить добрі плоди і що ми отримуємо його керівництво та захист, ми переконаємося, що «Єгова вельми ніжний у почуттях» (Якова 5:11, НС).

22. Які взаємини Єгова хоче бачити між своїми служителями?

²² Те, що Єгова бажає мати особисті стосунки з недосконалими людьми, є справжнім благословенням! Тож хіба не потрібно нам любити одне одного? З допомогою Єгови кожен з нас може виявляти і відчувати на собі ніжну любов, яка є характерною для нашого християнського братства. Під правлінням Божого Царства кожна людина на землі завжди відчуватиме цю любов.

Чи ви можете пояснити?

• Яка атмосфера має панувати у християнському зборі?

• Як кожен з нас може виявляти любов у зборі?

• Як щира похвала сприяє християнській любові?

• Як любов Єгови підтримує нас?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 15]

Любов між християнами — не лише обов’язок.

[Ілюстрації на сторінках 16, 17]

Чи можеш ти ‘розширитися’ у виявленні своїх почуттів.

[Ілюстрація на сторінці 18]

Чи ти критикуєш інших, чи підбадьорюєш?