Хто є «Богом правдивим і вічним життям»?

ПРАВДИВИМ Богом є Отець нашого Господа Ісуса Христа, Єгова. Він усе створив і дає вічне життя тим, хто любить його. Таку відповідь на поставлене в заголовку питання дасть чимало людей, які читають Біблію і довіряють їй. Справді, сам Ісус сказав: «Життя ж вічне — це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його» (Івана 17:3, тут і далі курсив наш).

Однак багато побожних людей розуміють вищезгадану фразу інакше. У заголовок цієї статті винесено слова з 1 Івана 5:20, де, зокрема, сказано: «Щоб бути в правдивому Сині Його, Ісусі Христі. Він — Бог правдивий і вічне життя».

Прихильники догмату про Трійцю вважають, що займенник «він» (у грецькому оригіналі вказівний займенник гоу́тос, тобто «цей») стосується особи, згаданої останньою, Ісуса Христа. З цього робиться висновок, що «Богом правдивим і вічним життям» є Ісус. Однак таке тлумачення суперечить Святому Письму. Крім того, з цим тлумаченням не погоджується чимало авторитетних філологів. Згідно зі словами науковця Б. Весткотта з Кембриджського університету, займенник гоу́тос найбільш природно пов’язується не з найближчим до нього іменником, а з тим, який є головним у думці апостола. Апостол Іван мав на думці Ісусового Отця. Німецький теолог Еріх Гаупт зауважив, що слід визначити, чи гоу́тос з наступного твердження стосується найближчого до нього іменника, чи того, що стоїть далі, тобто «Бога». Гаупт також зазначив: «Твердження про одного правдивого Бога, здається, більше узгоджується з подальшою пересторогою проти ідолів, ніж з доведенням божественності Христа».

Навіть у праці «Граматичний аналіз грецького Нового Завіту» (англ.), опублікованій у Римі Папським біблійним інститутом, говориться стосовно слова гоу́тос: «Як кульмінація [віршів] 18—20, фраза швидше за все стосується дійсного, правдивого Бога і відрізняє його від язичницьких богів (21-й вірш)».

Часто слово гоу́тос, яке звичайно перекладають як «це», «цей», «такий» або «він», не стосується найближчого перед ним вислову або найближчого перед ним іменника. Це видно на прикладі інших цитат. У 2 Івана 7 той самий апостол, який написав і перший лист, сказав: «В світ увійшло багато обманців, які не визнають Ісуса Христа, що прийшов був у тілі. Такий [гоу́тос] — то обманець та антихрист». Тут займенник аж ніяк не може стосуватися останньої згаданої особи, Ісуса. Явно, що «такий» стосується тих, хто не визнає Ісуса. Разом ці люди названі «обманцем та антихристом».

У Євангелії апостол Іван написав: «Один із тих двох, що чули від Івана та йшли вслід за Ним, був Андрій, брат Симона Петра. Він [гоу́тос] знайшов перше Симона, брата свого» (Івана 1:40, 41). Зрозуміло, що «він» тут стосується не останньої згаданої особи, а Андрія. У 1 Івана 2:22 апостол вжив той самий займенник подібним чином.

Лука вживає цей займенник так само, як Іван. Наприклад, у Дії 4:10, 11 читаємо:  «Ім’ям Ісуса Христа Назарянина, що Його розп’яли ви, та Його воскресив Бог із мертвих,— Ним поставлений він перед вами здоровий! Він [гоу́тос] «камінь, що ви, будівничі, відкинули, але каменем став Він наріжним». Без сумніву, займенник «він» не стосується тут зціленого чоловіка, хоча він згаданий безпосередньо перед гоу́тос. «Він» в 11-му вірші стосується Ісуса Христа Назарянина, який є «каменем наріжним», що на ньому засновано християнський збір (Ефесян 2:20; 1 Петра 2:4—8).

Ще один приклад маємо в Дії 7:18, 19: «Настав інший цар ув Єгипті, що не знав уже Йосипа. Він [гоу́тос] хитро наш люд обманив». «Він», тобто той, хто гнобив євреїв,— це не Йосип, а фараон, цар Єгипту.

Ці вірші підтверджують спостереження знавця грецької мови Деніела Уоллеса, який зазначає, що в грецькій мові при вживанні вказівних займенників «найближчий до нього іменник у тексті може не бути найближчим з погляду автора».

«Правдивий»

Як написав апостол Іван, «Правдивий» — це Єгова, Отець Ісуса Христа. Він — єдиний Бог, Творець. Апостол Павло підтвердив: «Для нас один Бог — Отець, що з Нього походить усе» (1 Коринтян 8:6; Ісаї 42:8). Ще одна причина, з якої в 1 Івана 5:20 говориться, що Єгова є «Правдивим»,— це те, що від нього походить правда. Псалмоспівець назвав Єгову «Богом правди», адже Він вірний у всьому і не обманює (Псалом 31:6; Вихід 34:6; Тита 1:2). Син сказав до свого небесного Отця: «Твоє слово — то правда». А про своє вчення Ісус висловився так: «Наука Моя — не Моя, а Того, Хто послав Мене» (Івана 7:16; 17:17).

Єгова також є «вічне життя». Він — Джерело життя і Він через Христа дає життя як незаслужений дар (Псалом 36:10; Римлян 6:23). Варте уваги те, що апостол Павло сказав: «Тим, хто шукає Його, Він [Бог] дає нагороду» (Євреїв 11:6). Бог нагородив свого Сина, повернувши його до життя. Отець також нагородить вічним життям тих, хто служить йому від усієї душі (Дії 26:23; 2 Коринтян 1:9).

Отже, який висновок слід зробити? Єгова, і ніхто інший, є «Богом правдивим і вічним життям». Він один достойний приймати поклоніння тих, кого він створив (Об’явлення 4:11).