Ходіть у непорочності
Ходіть у непорочності
«Я буду ходити в своїй непорочності» (ПСАЛОМ 26:11).
1, 2. а) Чому непорочність людини відіграє важливу роль у спірному питанні щодо Божої верховної влади? б) Як розумні створіння можуть показати, що підтримують владу Єгови?
СВОЇМ бунтом в Едемському саду Сатана підняв спірне питання щодо правомірності Божої верховної влади над усіма творивами. Через деякий час він заявив, що люди служитимуть Богові лише доти, доки матимуть від цього якусь вигоду (Йова 1:9—11; 2:4). Таким чином, непорочність людей почала відігравати важливу роль у питанні щодо влади Єгови в усесвіті.
2 Звичайно, Божа верховна влада не залежить від непорочності його створінь, але люди і духовні Божі сини можуть показати, яку позицію вони займають у цьому питанні. Як? Обираючи шлях непорочності або не роблячи цього. Отже, непорочність кожної людини — це надійна підстава, на основі якої ця людина буде судима.
3. а) Що Йов і Давид просили Єгову перевірити і судити? б) Які питання виникають стосовно непорочності?
3 З упевненістю Йов сказав: «Нехай [Єгова] на вазі справедливости зважить мене,— і невинність [«непорочність», НС] мою Бог пізнає!» (Йова 31:6). Цар стародавнього Ізраїлю Давид у своїй молитві теж просив Єгову переконатися в його непорочності: «Суди мене, Господи, бо ходив я в своїй непорочності, і надіявсь на Господа,— тому не спіткнуся!» (Псалом 26:1). Як же важливо, щоб і ми ходили в непорочності! Але що таке непорочність і що означає ходити в ній? Що допоможе нам залишатися на шляху непорочності?
«Ходив я в своїй непорочності»
4. Що таке непорочність?
4 Слово «непорочність» передає думку про праведність, невинність і бездоганність. Однак непорочність включає в себе не тільки правильні вчинки. Це здоровий моральний стан і відданість Богові цілим серцем. Сатана піддав сумніву правильність спонук Йова, коли сказав Богу: «Але простягни-но Ти руку свою, і доторкнись до костей його та до тіла його,— чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?» (Йова 2:5). Непорочність вимагає не лише правильних учинків, але й належних спонук серця.
5. З чого видно, що непотрібно бути досконалим, щоб зберігати непорочність?
5 Проте непотрібно бути досконалим, щоб зберігати непорочність. Цар Давид був недосконалою людиною і за своє життя зробив кілька серйозних помилок. Незважаючи на це, в Біблії його названо чоловіком, який ходив у «непорочності серця» (1 Царів 9:4, НС). Чому? Тому що Давид любив Єгову. Його серце було віддане Богові. Він з готовністю визнавав свої провини, приймав картання і виправляв свою поведінку. Давидова непорочність виявлялася в тім, що він усім серцем був відданий своєму Богу, Єгові, і усім серцем любив його (Повторення Закону 6:5, 6).
6, 7. Що означає ходити в непорочності?
6 Непорочність не обмежується якоюсь одною сферою життя людини, як-от лише релігійним поклонінням. Вона охоплює усе наше життя. Давид «ходив» у непорочності. «Дієслово «ходити» може передавати думку про життєвий шлях або спосіб життя»,— говориться в «Нью Інтерпретерс Байбл». Стосовно «непорочних в дорозі» псалмоспівець сказав: «Блаженні, хто держить свідоцтва Його [Божі], хто шукає Його всім серцем, і хто кривди не робить, хто ходить путями Його» (Псалом 119:1—3). Бути непорочним — значить постійно пізнавати й виконувати Божу волю і ходити його дорогами.
7 Щоб ходити в непорочності, нам потрібно бути відданими Богові навіть за несприятливих обставин. Коли ми стійко терпимо випробування, залишаємося непохитними попри скруту або чинимо опір спокусам цього безбожного світу, наша непорочність стає очевидною. Цим ми тішимо серце Єгови, оскільки він має можливість дати відповідь тому, хто йому докоряє (Приповістей 27:11). Тож ми можемо, як Йов, твердо постановити: «Доки я не помру, своєї невинности я не відкину від себе» (Йова 27:5). З 26-го Псалма ми дізнаємося, що допоможе нам ходити в непорочності.
«Перетопи мої нирки та серце моє»
8. Чого ми навчаємося з Давидової молитви, в якій він просив, щоб Єгова перевірив його нирки і серце?
8 Давид молився: «Перевір мене, Господи, і випробуй мене, перетопи мої нирки та серце моє» (Псалом 26:2). Нирки розміщені глибоко всередині тіла людини. Вони символізують її найглибші думки й почуття. А серце — увесь внутрішній світ людини, її спонуки, почуття і розум. Коли Давид благав Єгову перевірити його, він, по суті, просив, щоб Єгова детально дослідив його найпотаємніші думки і почуття.
9. Яким способом Єгова очищує наші символічні нирки і серце?
9 Давид молився про те, щоб Єгова перетопив його нирки і серце. Як Єгова перетоплює, інакше кажучи, очищує нашу внутрішню особистість? Давид співав: «Благословляю я Господа, що радить мені, навіть ночами навчають мене мої нирки» (Псалом 16:7). Що означають ці слова? Те, що Божі поради досягали глибин Давидового єства і залишалися там, виправляючи його найпотаємніші думки і почуття. Те саме відбуватиметься і з нами, якщо ми будемо із вдячністю роздумувати над порадами, котрі отримуємо через Боже Слово, його представників та його організацію, і якщо дозволимо цим порадам залишитися в нас. Регулярні молитви до Єгови про те, щоб він у такий спосіб перетопив і очистив нас, допоможуть нам ходити в непорочності.
‘Перед очима моїми твоя милість’
10. Що допомагало Давиду ходити в Божій правді?
10 «Перед очима моїми Твоє милосердя [«милість», Хом.], і в правді Твоїй я ходив»,— продовжує Давид (Псалом 26:3). Давиду були добре відомі вияви Божої милості, і він роздумував над ними із вдячністю. Він співав: «Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі добродійства Його!» Згадуючи одне з «добродійств» Єгови, Давид продовжив: «Господь чинить правду та суд для всіх переслідуваних. Він дороги Свої об’явив був Мойсеєві, діла Свої — дітям Ізраїлевим» (Псалом 103:2, 6, 7). Можливо, Давид мав на думці гноблення ізраїльтян єгиптянами за часів Мойсея. Якщо це так, то роздумування над тим, як Єгова розкривав Мойсею подробиці про визволення, мабуть, торкнулося Давидового серця і зміцнило його рішучість ходити в правді.
11. Що допоможе нам ходити в непорочності?
11 Регулярне вивчення Божого Слова, а також роздумування над прочитаним допоможуть і нам ходити в непорочності. Наприклад, пам’ятаючи про те, що Йосип утік, коли зіткнувся з неморальними пропозиціями Потіфарової дружини, ми теж втікатимемо від подібних пропозицій на роботі, в школі або в інших місцях (Буття 39:7—12). А що, коли нас спокушує можливість здобути матеріальне багатство, видатне становище чи владу в цьому світі? Нам допоможе приклад Мойсея, який відмовився від слави Єгипту (Євреїв 11:24—26). Зберігаючи в пам’яті оповідь про витривалість Йова, ми, безперечно, зможемо зміцнятись у своїй рішучості залишатися відданими Єгові попри хвороби і нещастя (Якова 5:11). А що, коли ми зазна́ємо переслідувань? Тоді ми зможемо черпати мужність із розповіді про те, як Даниїла було кинуто до лев’ячої ями (Даниїла 6:17—23).
«Не сидів я з людьми неправдивими»
12, 13. Якого товариства нам слід уникати?
12 Давид згадав ще один чинник, який укріпив його непорочність: «Не сидів я з людьми неправдивими, і не буду ходити з лукавими [«підступними», Хом.], я громаду злочинців зненавидів, і з грішниками я сидіти не буду» (Псалом 26:4, 5). Давид навіть не сидів поряд з грішниками, тобто нечестивими людьми. Він ненавидів лихі товариства.
13 А що можна сказати про нас? Чи відмовляємося ми сидіти з людьми неправдивими, які «приходять» до нас через телепрограми, Інтернет-сайти, відео- та кінофільми тощо? Чи ми уникаємо підступних осіб, які приховують свою справжню особистість? Дехто в школі чи на роботі може вдавати з себе друга, маючи при цьому підступні наміри. Чи справді ми хочемо розвивати близькі стосунки з тими, хто не ходить у Божій правді? За зовнішньою щирістю відступники можуть приховувати свій намір відвести нас від служіння Єгові. А що, коли в християнському зборі дехто веде подвійне життя? Вони теж приховують, ким є насправді. Джейсон, який тепер є службовим помічником, в юності мав таких друзів. Ось що він розповідає: «Якось один з них сказав мені: «Яка різниця, що ми робимо тепер. Коли прийде новий світ, ми все одно загинемо і не знатимемо, що втратили щось». Така розмова наче розбудила мене. Я не хочу загинути, коли прийде новий світ». Джейсон вчинив мудро, переставши спілкуватися з такими особами. «Не дайте себе звести,— попереджав апостол Павло,— товариство лихе псує добрі звичаї» (1 Коринтян 15:33). Як же важливо уникати лихого товариства!
‘Звіщатиму про всі чуда Твої’
14, 15. Як ми можемо обходити жертовник Єгови?
14 Далі Давид сказав: «Умию в невинності руки свої, й обійду Твого, Господи, жертівника». Для чого? «Щоб хвалу Тобі голосно виголосити, та звістити про всі чуда Твої» (Псалом 26:6, 7). Давид бажав залишатися морально чистим, щоб мати змогу поклонятися Єгові і виявляти йому свою відданість.
15 Усе, що стосувалося правдивого поклоніння в скинії, а згодом у храмі, було «образом й тінню небесного» (Євреїв 8:5; 9:23). Жертовник символізував те, що Єгова, відповідно до своєї волі, прийме жертву Ісуса Христа як викуп за людство (Євреїв 10:5—10). Ми вмиваємо в невинності руки свої і обходимо жертовник Єгови, коли виявляємо віру в цю жертву (Івана 3:16—18).
16. Яку користь ми отримуємо, коли звіщаємо про Божі чудесні діла іншим?
16 Чи не сповняються наші серця вдячністю до Єгови і його єдинородного Сина, коли ми роздумуємо про все, що стає можливим завдяки викупу? Тож із вдячністю в наших серцях звіщаймо іншим про всі Божі чудесні діла, які він чинить від створення людини в Едемському саду і які чинитиме до цілковитого відновлення усього в Божому новому світі (Буття 2:7; Дії 3:21). А яким же захистом для нас є праця проповідування про Царство і підготовки учнів! (Матвія 24:14; 28:19, 20). Зайнятість цією працею допомагає нам зберігати тверду надію на майбутнє, міцну віру в Божі обіцянки, а також живу любов до Єгови і людей.
«Полюбив я оселю дому Твого»
17, 18. Як нам потрібно ставитися до християнських зібрань?
17 Скинія з її жертовником була центром поклоніння Єгові в Ізраїлі. Виражаючи своє захоплення цим місцем, Давид молився: «Господи,— полюбив я оселю дому Твого, і місце перебування слави Твоєї» (Псалом 26:8).
18 Чи любимо ми приходити в місця, в яких навчаємося про Єгову? Кожен Зал Царства з програмою постійного духовного навчання, яка в ньому проводиться, служить центром правдивого поклоніння для людей, що живуть в тій чи іншій території. Крім того, ми маємо щорічні обласні та районні конгреси, а також спеціальні одноденні конгреси. На таких зібраннях обговорюються «нагадування» (НС) від Єгови. Якщо ми навчимося ‘сильно любити їх’, то охоче відвідуватимемо зібрання і будемо на них уважні (Псалом 119:167). Яке ж відсвіження ми отримуємо, коли перебуваємо разом зі співвіруючими, які цікавляться нашим благополуччям і допомагають нам залишатися на шляху непорочності! (Євреїв 10:24, 25).
«Не губи Ти... мого життя»
19. У яких гріхах Давид не хотів бути визнаний винним?
19 Повністю усвідомлюючи, до яких наслідків призводить відхилення від шляху Божої правди, Давид молився: «Не губи Ти моєї душі з нечестивими, та мого життя з кровожерами, що в руках їх злодійство [«розгнузданість», НС], що їхня правиця наповнена підкупом» (Псалом 26:9, 10). Давид не хотів, щоб його було зараховано до безбожних людей, винних у розгнузданості і хабарництві.
20, 21. Що може звести нас на шлях безбожних людей?
20 Сьогоднішній світ потопає в потоці неморальності. Телебачення, журнали і фільми пропагують «розпусту, нечистоту, розгнузданість» (Галатів 5:19, Хом.). Дехто потрапив у рабство порнографії, а це нерідко доводить до неморальної поведінки. Особливо чутливі до такого впливу молоді люди. У деяких культурах прийнято ходити на побачення, і підліткам нав’язується думка про те, ніби вони просто мусять з кимось зустрічатися. Чимало молодих людей зав’язують романтичні стосунки, навіть якщо вони ще замолоді, щоб одружитися. Аби задовольняти сексуальні бажання, які в них розбурхуються, вони невдовзі вдаються до неморальної поведінки, доходячи навіть до розпусти.
21 Але й дорослі не забезпечені від згубного впливу. Нечесне ведення ділових справ і корисливість у прийнятті рішень свідчать про брак непорочності. Ходячи шляхами цього світу, ми лише віддалятимемося від Єгови. Тож ‘ненавидьмо зло й кохаймо добро’ і продовжуймо ходити в непорочності (Амоса 5:15).
«Визволь мене та помилуй мене»
22—24. а) Яке підбадьорення ми знаходимо в кінцевих словах 26-го Псалма? б) Про яку пастку піде мова в наступній статті?
22 Своє звернення до Бога Давид закінчив такими словами: «А я буду ходити в своїй непорочності,— визволь мене та помилуй мене! Нога моя стала на рівному місці,— на зборах я благословлятиму Господа!» (Псалом 26:11, 12). Давидове тверде рішення зберігати непорочність супроводжується благанням про визволення. Як же це підбадьорює нас! Незважаючи на наш грішний стан, Єгова допоможе нам, якщо ми рішуче постановили ходити в непорочності.
23 Нехай наш спосіб життя показує, що ми в усьому поважаємо і цінуємо Божу верховну владу. Кожен з нас може молити Єгову, щоб він перевірив і очистив наші найпотаємніші думки і почуття. Ніколи не забувати його правду нам допоможе ретельне вивчення Божого Слова. Отже, уникаймо лихого товариства і благословляймо Єгову серед зборів. Берімо ревну участь у праці проповідування про Царство та підготовки учнів і ніколи не допускаймо, щоб світ поставив під загрозу наші дорогоцінні взаємини з Богом. Якщо ми всіма силами намагаємося ходити в непорочності, то можемо бути впевнені, що Єгова виявить до нас свою ласку.
24 Оскільки непорочність охоплює всі сфери нашого життя, нам треба остерігатися і такої смертельної пастки, як зловживання алкоголем. Про це піде мова в наступній статті.
Чи ви пригадуєте?
• Чому є правильним судити розумних створінь на основі їхньої непорочності?
• Що таке непорочність і що означає ходити в ній?
• Що допоможе нам ходити в непорочності?
• Яких небезпек нам слід остерігатися й уникати, щоб зберігати непорочність?
[Запитання для вивчення]
[Ілюстрація на сторінці 14]
Чи регулярно ти просиш Єгову, щоб він перевірив твої найпотаємніші думки?
[Ілюстрація на сторінці 14]
Чи завжди ти тримаєш «перед очима» своїми вияви Божої милості?
[Ілюстрації на сторінці 15]
Зберігаючи непорочність у випробуваннях, ми тішимо серце Єгови.
[Ілюстрації на сторінці 17]
Чи ти користуєшся дарами Єгови, які допомагають тобі ходити в непорочності?