Чи ваша доля залежить від вас?

ЧИ НАША доля визначена наперед? Чи наші рішення зовсім не впливають на те, яким буде наше майбутнє?

Припустімо, що людина — господар своєї долі. Чи в такому разі може хтось бути наперед призначений на певну роль або певне становище? І як Бог може сповняти свою волю на землі, якщо люди вільні змінювати свою долю? На ці запитання Біблія дає вичерпні відповіді.

Чи свобода волі сумісна з наперед визначеною долею?

Поміркуймо над тим, як Єгова створив нас. «Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх»,— говориться в Біблії (Буття 1:27). Оскільки ми створені на образ Божий, то здатні наслідувати такі його риси, як любов, справедливість, мудрість і силу. Крім того, Бог дав нам свободу волі, або свободу вибору. Цим ми відрізняємось від усіх інших створінь на землі. Ми можемо вибирати: дотримуватись Божого морального керівництва чи ні. Саме тому пророк Мойсей сказав: «Сьогодні взяв я за свідків проти вас небо й землю,— життя та смерть дав я перед вами, благословення та прокляття. І ти вибери життя, щоб жив ти та насіння твоє, щоб любити Господа, Бога свого, щоб слухатися голосу Його та щоб линути до Нього» (Повторення Закону 30:19, 20).

 Однак дар свободи вибору не означає абсолютної свободи. Свобода вибору не звільняє нас від фізичних і моральних законів, які Бог встановив заради стабільності і миру у світі. Ці закони були створені для нашої ж користі, і будь-яке порушення їх може призвести до серйозних наслідків. Уявіть-но, що сталося б, якби ми вирішили не зважати на закон тяжіння і стрибнули б з даху висотного будинку! (Галатів 6:7).

Свобода вибору накладає на нас і такі обмеження, котрих не існує для створінь, які її не посідають. В одній зі своїх праць Корлісс Ламонт ставить питання: «Як можна визнавати моральну відповідальність людей, карати їх за провину і при цьому вважати... що їхні рішення і вчинки визначені наперед?» Звичайно, це було б неправильно. Керовані інстинктами тварини не вважаються морально відповідальними за те, що вони роблять, комп’ютери теж не відповідають за функції закладених у них програм. Але на людей свобода вибору накладає велику відповідальність за вчинки.

Як жорстоко і несправедливо було б з боку Бога Єгови наперед визначити наш життєвий шлях ще до того, як ми народились, а потім змусити нас відповідати за наші вчинки. Він не робить цього, тому що «Бог є любов» і «всі... дороги Його справедливі» (1 Івана 4:8; Повторення Закону 32:4). Не може бути, щоб Бог дав нам свободу вибору і в той же час, як твердять прихильники вчення про долю, «визначив від вічних часів, кому дасть спасіння, а кого прокляне». Свобода вибору виключає можливість визначення долі наперед.

З Біблії чітко зрозуміло, що, зробивши той чи інший вибір, людина може змінити свою долю. Наприклад, Бог так звертається до правопорушників: «Верніться кожен зі своєї злої дороги та зі зла ваших учинків... і Я не вчиню вам лихого» (Єремії 25:5, 6). Цей заклик не мав би сенсу, якби Бог уже визначив долю кожної людини. Крім того, в Божому Слові говориться: «Покайтеся ж та наверніться, щоб Він змилувався над вашими гріхами, щоб часи відпочинку прийшли від обличчя Господнього» (Дії 3:19, 20а). Навіщо було Єгові просити людей покаятись і навернутись, якщо він наперед знав, що вони ніяк не можуть змінити своєї долі?

У Біблії говориться про людей, яких Бог покликав царювати в небі з Ісусом  Христом (Матвія 22:14; Луки 12:32). Однак Біблія каже, що ці люди втратять цю честь, якщо не витерплять до кінця (Об’явлення 2:10). Навіщо було Богу запрошувати їх, коли він уже вирішив, що не обере їх? Зважте також на те, що́ сказав апостол Павло до співвіруючих: «Як ми грішимо самовільно, одержавши пізнання правди, то вже за гріхи не знаходиться жертви» (Євреїв 10:26). Таке попередження марне, якщо Бог наперед визначив долю цих християн. Але чи ж Бог не призначив наперед принаймні деяких людей правити з Ісусом Христом?

Кого було призначено наперед — окремих людей чи групу?

Апостол Павло написав: «[Бог] нас у Христі поблагословив усяким благословенням духовним у небесах, так як вибрав у Ньому Він нас перше заложення світу... призначивши наперед, щоб нас усиновити для Себе Ісусом Христом» (Ефесян 1:3—5). Що Бог призначив наперед і що означає бути вибраним «перше заложення світу»?

У цьому уривку говориться, що Бог вибрав деяких нащадків першої людини, Адама, правити з Христом у небі (Римлян 8:14—17, 28—30; Об’явлення 5:9, 10). Припущення про те, що певні люди ще за тисячі років до свого народження були призначені Богом Єговою для отримання цієї честі, суперечить тому, що люди мають свободу вибору. Отже, Бог визначив наперед не окремих людей, а групу, або клас, людей.

Розгляньмо приклад. Скажімо, уряд виніс рішення створити певний державний орган. Наперед визначено функції цього органу, його повноваження і кількість посад у ньому. Через якийсь час він починає працювати, і ті, хто увійшов до його складу, виступають з такою заявою: «Кілька років тому уряд визначив, у чому буде полягати наша робота. Тепер ми починаємо виконувати призначене нам завдання». Чи дійшли б ви висновку, що уряд повинен був за декілька років наперед визначити, хто саме обійме посади в цьому органі? Звичайно, що ні. Аналогічно Єгова наперед визначив, що створить особливий орган для усунення наслідків Адамового гріха. Він наперед визначив, що у цьому органі буде служити група людей, але не визначив, хто саме. Вони мали бути вибрані пізніше. Але кого буде остаточно затверджено, залежить від життєвого вибору кожного з них.

А який світ мав на увазі апостол Павло, коли сказав: «Вибрав у Ньому Він [Бог] нас перше заложення світу»? Тут Павло говорить не про той світ, який постав, коли Бог створив Адама і Єву. Адже той світ був «вельми добрий», позбавлений гріха і тління (Буття 1:31). Він не потребував «відкуплення» від гріха (Ефесян 1:7).

Павло мав на увазі світ, який почав своє існування після бунту Адама і Єви в Едемі і дуже відрізнявся від того, яким він мав бути згідно з наміром Бога. Початком його існування стало народження дітей в Адама і Єви. У цьому світі люди були відчужені від Бога і поневолені гріхом та тлінням. Їх, на відміну від Адама і Єви, які згрішили свідомо, можна викупити (Римлян 5:12; 8:18—21).

Бог Єгова одразу вирішив, що́ слід зробити у зв’язку з бунтом в Едемі. Як тільки виникла потреба, він наперед визначив, що буде створений особливий орган — Месіанське Царство на чолі з Ісусом Христом — для визволення людства від Адамового гріха (Матвія 6:10). Бог зробив це «перше заложення світу» людей, яких можна викупити, тобто ще до того, як у бунтівників, Адама і Єви, народилися діти.

Для того щоб зробити якусь справу, люди переважно складають план своїх дій. Поняття наперед визначеної долі пов’язане з уявленням про те, що Бог повинен мати докладний план подій у світі і в  цьому плані усе наперед визначити. «Багатьом філософам уявлялося, що Величного Бога достойна лише найдокладніша деталізація кожної майбутньої події»,— написав Рой Ветерфорд. Чи справді Богу потрібно наперед докладно деталізувати хід кожної події?

Єгова має необмежену силу і неперевершену мудрість, тож він здатен зарадити будь-якій надзвичайній ситуації, що може виникнути внаслідок застосування його створіннями своєї свободи вибору (Ісаї 40:25, 26; Римлян 11:33). Він здатний зробити це одразу, йому не потрібно складати детальний план. Всемогутньому Богу, на відміну від схильної до помилок людини з її обмеженими можливостями, не потрібен докладний, раз і назавжди встановлений план, в якому наперед визначено долю кожної людини на землі (Приповістей 19:21). В Ефесян 3:11 говориться про «відвічну постанову», а не про незмінний план.

Як ви можете вплинути на своє майбутнє

Бог має намір для землі, і він визначений наперед. В Об’явлення 21:3, 4 говориться: «Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними, і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося». Отже, земля стане раєм, як Єгова і хотів з самого початку (Буття 1:27, 28). Виникає питання: чи ви будете в цьому раю? Це залежить від того, який вибір ви зробите тепер. Єгова не визначив вашої долі наперед.

Завдяки викупній жертві Божого Сина Ісуса Христа кожен, хто вірує в нього, отримає вічне життя (Івана 3:16, 17; Дії 10:34, 35). Біблія говорить: «Хто вірує в Сина, той має вічне життя; а хто в Сина не вірує, той життя не побачить» (Івана 3:36). Ви оберете життя, якщо будете черпати з Біблії знання про Бога, його Сина та Божу волю і якщо будете застосовувати набуті знання. Той, хто чинить згідно з правдивою мудрістю Божого Слова, обов’язково «буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом» (Приповістей 1:20, 33).

[Ілюстрації на сторінці 5]

На відміну від тварин, люди несуть моральну відповідальність за свої вчинки.

[Відомості про джерело]

Орел: Foto: Cortesía de GREFA