Бережіть усе те, що вирізняє нас як християн

«Ви свідки Мої, говорить Господь» (ІСАЇ 43:10).

1. Яких людей Єгова притягує до себе?

УВАЖНО розглянься навколо себе у Залі Царства. Кого ти бачиш у цьому місці для поклоніння? Ти можеш побачити щирих молодих людей, які з увагою засвоюють біблійну мудрість (Псалом 148:12, 13). Мабуть, ти також помітиш голів сімей, які намагаються догоджати Богові, хоча й живуть у світі, який руйнує сімейне життя. Можливо, ти помітиш літніх осіб, які, незважаючи на недуги похилого віку, непохитно живуть згідно зі своїм присвяченням Єгові (Приповістей 16:31). Усі ці люди глибоко люблять Єгову. І він охоче розвинув з ними особисті стосунки. «Ніхто-бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його»,— запевнив Божий Син (Івана 6:37, 44, 65).

2, 3. Чому може бути нелегко постійно пам’ятати про те, що ми християни?

² Чи ж ми не щасливі, що можемо належати до народу, який має схвалення і благословення Єгови? Однак у ці «тяжкі часи» нелегко постійно пам’ятати, що ми  християни (2 Тимофія 3:1). Це особливо стосується молодих осіб, які виховуються у християнських сім’ях. «Хоча я ходив на християнські зібрання,— каже один хлопець,— але я не мав ясних духовних цілей і, чесно кажучи, не відчував сильного бажання служити Єгові».

³ Дехто, хоча й щиро бажає служити Єгові, може піддаватися сильному тиску ровесників, світському впливу чи власним гріховним схильностям. Коли ми зазнаємо тиску, це може поступово позбавити нас того, чим ми вирізняємось як християни. Наприклад, багато людей вважають біблійні норми моралі застарілими чи нереалістичними у сучасному світі (1 Петра 4:4). Дехто думає, що немає необхідності поклонятися Богові так, як він наказує (Івана 4:24). У своєму Посланні до ефесян Павло говорить, що у світі існує певний «дух», тобто панівний умонастрій (Ефесян 2:2). Цей дух змушує людей підкорятися мисленню, характерному для суспільства, яке не знає Єгови.

4. Як Ісус підкреслив потребу берегти те, що вирізняє нас як християн?

⁴ Однак, як присвячені слуги Єгови, ми розуміємо, що втратити те, що вирізняє нас як християн, було б трагедією для нас — як молодих, так і літніх. Людина може вважати себе християнином тільки тоді, коли дотримується норм Єгови і його вимог до нас. Зрештою, ми створені на його образ (Буття 1:26; Михея 6:8). Біблія порівнює все те, що вирізняє нас як християн, до верхньої одежі, яку всі можуть бачити. Щодо наших часів Ісус попереджував: «Ось іду, немов злодій! Блаженний, хто чуйний, і одежу свою береже, щоб нагим не ходити, і щоб не бачили ганьби його!» * (Об’явлення 16:15). Ми не хотіли б позбутися своїх християнських рис та норм поведінки і дозволити світу Сатани формувати нас. Якби це сталося, ми б втратили цю «одежу». Така ситуація була б плачевна і ганебна.

5, 6. Чому необхідна духовна стабільність?

⁵ Чітке усвідомлення людини, що вона є християнином, сильно впливає на спосіб її життя. Як саме? Якби поклонник Єгови почав забувати, хто він, то міг би відволіктись і опинитися без чітко окресленого напрямку і цілей. Біблія неодноразово застерігає від такої невизначеності. «Хто має сумнів,— каже учень Яків,— той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер. Нехай-бо така людина не гадає, що дістане що від Господа. Двоєдушна людина непостійна на всіх дорогах своїх» (Якова 1:6—8; Ефесян 4:14; Євреїв 13:9).

⁶ Як ми можемо берегти те, що вирізняє нас як християн? Що допоможе нам ще ліпше усвідомити велику честь бути поклонниками Всевишнього? Будь ласка, розгляньте декілька способів, як це можна робити.

 Утверджуйся як християнин

7. Чому варто просити, аби Єгова перевірив нас?

⁷ Постійно зміцнюй свої стосунки з Єговою. Найцінніше, що має християнин,— це його особисті стосунки з Богом (Псалом 25:14; Приповістей 3:32). Якщо нас тривожать сумніви, чи ми справді відповідаємо вимогам до християн, то необхідно уважно проаналізувати якість і глибину цих стосунків. Псалмоспівець слушно благав: «Перевір мене, Господи, і випробуй мене, перетопи мої нирки та серце моє» (Псалом 26:2). Чому потрібна така перевірка? Тому що ми самі не можемо об’єктивно оцінити свої найпотаємніші спонуки і схильності. Тільки Єгова здатний оцінити нашого внутрішнього чоловіка — спонуки, думки та почуття (Єремії 17:9, 10).

8. а) Яку користь ми можемо отримати, коли нас випробовує Єгова? б) Що допомагає тобі духовно зростати?

⁸ Просячи Єгову перевірити нас, ми запрошуємо його нас випробувати. Він може допустити певні ситуації, які розкриють наші справжні спонуки і стан серця (Євреїв 4:12, 13; Якова 1:22—25). Необхідно вітати такі випробування, тому що вони дають нам нагоду виявити глибину своєї відданості Єгові. Вони можуть показати, чи ми ‘досконалі та бездоганні і недостачі ні в чому не маємо’ (Якова 1:2—4). Також під час таких випробувань ми можемо духовно зростати (Ефесян 4:22—24).

9. Чому необхідно самому переконуватися в біблійній правді? Поясніть.

⁹ Особисто переконуйся у біблійній правді. Наше усвідомлення того, що ми слуги Єгови, може похитнутись, якщо воно не базується міцно на знанні Писань (Филип’ян 1:9, 10). Кожному християнину — як молодому, так і літньому — потрібно твердо переконатися, що те, у що він вірить, дійсно є правдою, яка міститься в Біблії. Павло заохочував співвіруючих: «Усе досліджуючи, тримайтеся доброго!» (1 Солунян 5:21). Молоді християни з богобоязливих родин мусять усвідомлювати, що вони не можуть жити вірою своїх батьків. Давид, батько Соломона, закликав свого сина: «Знай Бога, Отця твого, і служи Йому всім серцем» (1 Хронік 28:9). Для молодого Соломона недостатньо було спостерігати, як його батько розвиває віру в Єгову. Йому треба було самому познайомитися з Єговою, і він це зробив. Він прохав Бога: «Дай тепер мені мудрість та знання, щоб умів я виходити й входити перед цим народом, бо хто зможе судити цей великий Твій народ?» (2 Хронік 1:10).

10. Чому немає нічого поганого в тім, щоб ставити щирі запитання з правильних спонук?

¹⁰ Міцна віра будується на знанні. «Віра від слухання»,— сказав Павло (Римлян 10:17). Що він мав на увазі? Те, що, вивчаючи Боже Слово, ми розвиваємо свою віру і довір’я до Єгови, його обіцянок та організації. Завдяки щирим запитанням, пов’язаним з Біблією, можна знайти підбадьорливі відповіді. Крім того, в Римлян 12:2 (Хом.) знаходимо таку пораду апостола Павла: «Щоб ви переконувалися, що то є воля Божа, що добре, що вгодне, що досконале». Як це можна робити? Здобуваючи «пізнання правди» (Тита 1:1). Дух Єгови допомагає нам зрозуміти навіть складні питання (1 Коринтян 2:11, 12). Слід молитися про Божу допомогу, коли нам важко щось зрозуміти (Псалом 119:10, 11, 27). Єгова хоче, щоб ми розуміли його Слово, довіряли йому і слухалися його. Він вітає щирі запитання, які ставляться з правильних спонук.

Постанови́ догоджати Богові

11. а) Яке природне бажання може стати пасткою для нас? б) Як нам відважитись чинити опір тиску оточення?

¹¹ Намагайся догоджати Богові, а не людям. Природно, що належність до певної групи людей відіграє важливу роль у становленні нашої особистості. Кожен потребує друзів, і ми ліпше почуваємось,  коли комусь потрібні. У юному віці, а також у більш зрілі роки тиск оточення може справляти на особу відчутний вплив і викликати в неї сильне бажання наслідувати інших людей чи догоджати їм. Але друзі і ровесники не завжди турбуються про наш добробут. Деколи вони тільки шукають товаришів для поганих діл (Приповістей 1:11—19). Коли християнин піддається негативному тиску оточення, він зазвичай намагається приховати, хто він (Псалом 26:4). Апостол Павло застерігав: «Не вподібнюйтеся до цього світу» (Римлян 12:2, Хом.). Єгова дає внутрішню силу, необхідну, щоб долати зовнішній тиск (Євреїв 13:6).

12. Який принцип і який приклад може зміцнити нас, щоб ми були непохитні у своєму довір’ї до Бога?

¹² Коли існує загроза, що під впливом зовнішнього тиску ми забудемо про те, що є християнами, тоді добре пам’ятати, що наша відданість Богові набагато важливіша, ніж думка окремих людей чи позиція більшості. Надійним керівним принципом служать слова з Вихід 23:2: «Не будеш з більшістю, щоб чинити зло». Коли більшість ізраїльтян сумнівалася у здатності Єгови сповнити свої обіцянки, Калев рішуче відмовився стати на бік більшості. Він був упевнений, що Божим обіцянкам можна довіряти, і був щедро винагороджений за свою позицію (Числа 13:30; Ісуса Навина 14:6—11). Чи ти так само готовий опиратися тиску загальноприйнятих поглядів, щоб оберігати свої стосунки з Богом?

13. Чому виявляти, що ми християни,— мудро?

¹³ Виявляй, що ти християнин. Вислів про те, що напад — найкраща оборона, стосується також ситуації, коли ми обстоюємо свою християнську позицію. Коли вірні ізраїльтяни у дні Ездри, намагаючись чинити волю Єгови, зіткнулися зі спротивом, вони сказали: «Ми — то раби Бога небес та землі» (Ездри 5:11). Якщо піддаватися впливу критики і ворожого ставлення людей, то нас може паралізувати страх. Намагання догодити кожному послабить ефективність нашого служіння. Тож не дозволь себе залякати. Завжди варто чітко заявити, що ти Свідок Єгови. З повагою, але рішуче ти можеш пояснити іншим свої цінності, погляди і свою християнську позицію. Дай іншим знати, що ти постановив дотримуватись високих норм Єгови у питаннях моралі. Недвозначно покажи, що не підеш на компроміс зі своєю християнською непорочністю. Вияви, що ти пишаєшся своїми моральними нормами (Псалом 64:11, Дерк.). Коли ти виявлятимеш християнську непохитність, це зміцнить і захистить тебе і навіть може спонукати когось більше дізнатися про Єгову та його народ.

14. Чи нас повинні знеохочувати насмішки і спротив? Поясніть.

¹⁴ Справді, ти можеш зазнати насмішок і спротиву (Юди 18). Не знеохочуйся, якщо  інші не реагують прихильно, коли ти намагаєшся пояснити їм свої цінності (Єзекіїля 3:7, 8). Попри всю твою рішучість ти не зможеш переконати людей, які не бажають переконуватися. Згадай фараона. Жодна кара, жодне чудо, навіть втрата первородного сина не переконали його, що Мойсей говорив від імені Єгови. Тому не допускай, щоб страх перед людиною паралізував тебе. Віра в Бога і довір’я до нього допоможуть тобі побороти страх (Приповістей 3:5, 6; 29:25).

Вчись з минулого, закладай основу для майбутнього

15, 16. а) Що включає в себе наш духовний спадок? б) Яку користь нам може принести роздумування про наш духовний спадок у світлі Божого Слова?

¹⁵ Цінуй свій духовний спадок. Християнам корисно роздумувати у світлі Божого Слова про свій багатий духовний спадок. Цей спадок включає в себе правду Слова Єгови, надію на вічне життя, а також те, що ми маємо честь представляти Бога як вісники доброї новини. Чи ви бачите своє місце серед його Свідків, серед людей, які виконують почесну рятівну працю проповідування Царства? Пам’ятайте, що сам Єгова стверджує: «Ви свідки Мої» (Ісаї 43:10).

¹⁶ Можете поставити перед собою такі запитання: «Наскільки цінним духовний спадок є для мене? Чи я достатньо високо ціную його, щоб зробити виконання Божої волі головною справою у своєму  житті? Чи моя вдячність за нього достатньо сильна, щоб я зміг опиратися спокусам, які можуть довести до втрати цього спадку?» Наш духовний спадок може також дати нам глибоке почуття духовної безпеки, яке мають тільки члени організації Єгови (Псалом 91:1, 2). Розгляд визначних подій із сучасної історії організації Єгови допоможе нам зрозуміти, що ніхто і ніщо не в стані стерти слуг Єгови з лиця землі (Ісаї 54:17; Єремії 1:19).

17. Що ще потрібно, крім духовного спадку?

¹⁷ Звичайно, ми не можемо покладатися тільки на свій духовний спадок. Кожному необхідно розвивати близькі стосунки з Богом. Після того як Павло наполегливо старався зміцнити віру християн у Филипах, він написав їм: «Отож, мої любі, як то ви завжди були слухняні, працюйте над спасінням вашим в острасі та трепеті, не тільки коли я присутній, але ще більше тепер, коли мене нема між вами» (Филип’ян 2:12, Хом.). Щоб отримати спасіння, ми не можемо покладатися на когось іншого.

18. Як християнська діяльність поглиблює усвідомлення того, що ми християни?

¹⁸ Будь зайнятий християнською діяльністю. В одній книжці сказано, що «праця формує нашу особистість». Християнам сьогодні доручена важлива праця проповідування доброї новини про Боже встановлене Царство. Павло проголосив: «Через те, що я апостол поганів, я хвалю свою службу» (Римлян 11:13). Проповідування вирізняє нас у цьому світі і наша участь у цій діяльності підтверджує, що ми християни. Також і зайнятість такими теократичними справами, як християнські зібрання, програми будівництва місць для поклоніння, допомога нужденним тощо, може поглибити усвідомлення того, що ми християни (Галатів 6:9, 10; Євреїв 10:23, 24).

Чітка християнська позиція приносить справжні благословення

19, 20. а) Яку користь ти особисто отримуєш від того, що є християнином? б) Що є основою для визначення, хто ми є насправді?

¹⁹ Подумаймо про велику користь, яку ми отримуємо, будучи правдивими християнами. Єгова особисто знає нас, а це велика честь. Пророк Малахія сказав: «Змовлялись [«говорили», Хом.] тоді один з одним і ті, хто страх перед Господом має,— і прислухавсь Господь, і почув, і перед обличчям Його була писана пам’ятна книга про тих, хто страх перед Господом має, і хто поважає Ймення Його» (Малахії 3:16). Бог може вважати нас своїми друзями (Якова 2:23). Наше життя прикрашене усвідомленням мети, сповнене глибокого змісту і здорових, корисних цілей. І ми отримали надію на вічне майбутнє (Псалом 37:9).

²⁰ Пам’ятай, що те, хто ти є насправді, а також твоя цінність визначається Божою думкою, а не тим, що про тебе думають люди. Інші можуть оцінювати нас відповідно до недосконалих людських норм. Але Божа любов і його особисте зацікавлення нами є справжньою основою для визначення нашої цінності — ми належимо йому (Матвія 10:29—31). У свою чергу любов до Бога допоможе нам якнайчіткіше усвідомлювати, хто ми, й отримувати найліпше керівництво у нашому житті. «Коли ж любить хто Бога, той пізнаний Ним» (1 Коринтян 8:3).

[Примітка]

Чи ви пригадуєте?

• Чому нам важливо берегти все те, що вирізняє нас як християн?

• Як ми можемо утвердитися як християни?

• Які фактори допоможуть прийняти правильне рішення, коли ми обираємо, кому догоджати?

• Як чітке усвідомлення того, хто ми, може вплинути на наше майбутнє як християн?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрації на сторінці 21]

Якщо ми зайняті християнською діяльністю, то це може поглибити наше усвідомлення того, що ми християни?