Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Чудеса. Правда чи вигадка?

Чудеса. Правда чи вигадка?

Чудеса. Правда чи вигадка?

УВАГУ одного чоловіка привернула наклейка на бампері автомобіля: «Чудеса бувають. Запитай про це в ангелів». Навіть для релігійної людини ці слова не одразу зрозумілі. Чи водій вірить у чудеса? Чи це просто насмішка над вірою в чудеса й ангелів?

Цікаву думку висловив німецький письменник Манфред Бартель: «Слово «чудо» одразу ділить читацьку аудиторію на два табори». Ті, хто вірить у чудеса, переконані, що вони бувають і навіть досить часто *. Наприклад, у Греції віруючі твердять, ніби протягом кількох останніх років чудеса стаються щомісяця. У зв’язку з цим єпископ Грецької православної церкви виступив із застереженням: «Віруючим властиво наділяти Бога, Марію та святих людськими рисами. Однак віруючим не слід перебільшувати».

В інших країнах віра в чудеса менш поширена. За даними опитування 2002 року, 71 відсоток громадян Німеччини вважає, що чудес не буває. Проте серед менш як третини опитуваних, що вірять у чудеса, є три жінки, які твердять, що отримали послання від Діви Марії. Через кілька місяців після того, як вона з ангелами і голубом нібито з’явилася цим жінкам, німецька газета «Вестфаленпост» повідомила: «І досі це видіння привертає увагу приблизно 50 000 прочан, хворих, що чекають на зцілення, і просто цікавих». Крім того, 10 000 людей збиралися прибути в те село, щоб теж побачити з’явлення Марії. Подібне з’явлення Діви Марії, кажуть, відбулось 1858 року в Лурді (Франція) та 1917 року у Фатімі (Португалія).

Чого вчать про чудеса нехристиянські релігії?

Віра в чудеса притаманна майже всім релігіям. У «Релігійній енциклопедії» говориться, що засновники буддизму, християнства та ісламу по-різному ставились до чудес, але в енциклопедії зазначається, що «подальша історія цих релігій показує, що чудеса й оповіді про них були невід’ємною частиною релігійного життя». Як зауважено в цій енциклопедії, «іноді сам Будда творив чудеса». Коли «місіонери поширювали буддизм у Китаї, то часто демонстрували свою здатність творити чудеса» («The Encyclopedia of Religion»).

Енциклопедія згадує низку так званих чудес і робить такий підсумок: «Можна не довіряти усім цим розповідям про чудеса у життєписах, які належать релігійно настроєним авторам, але поза всяким сумнівом те, що ці розповіді писалися з добрим наміром прославити Будду, здатного наділити своїх палких послідовників силою творити чудеса». Про іслам в енциклопедії сказано: «Більшість мусульман ніколи не припиняла сподіватися чудес. Традиція (хадис) розповідає про те, як Мухаммед багато разів творив чудеса у присутності людей... Мусульмани вірять, що святі навіть після своєї смерті творять чудеса для вірних, і віруючі благають їх про заступництво».

Чого вчить про чудеса християнство?

Погляди багатьох християн розходяться. Одні вірять у правдивість біблійних повідомлень про чудеса Ісуса Христа і Божих слуг дохристиянського періоду. Крім того, чимало віруючих погоджуються з протестантським реформатором Мартіном Лютером. У «Релігійній енциклопедії» говориться: «Як Лютер, так і Кальвін писали, що епоха чудес закінчилась і що не слід чекати нових чудес». Енциклопедія також зазначає, що католицька церква тримається вірувань у чудеса, «не намагаючись пояснити їх». А «теоретики протестантизму дійшли висновку, що християнське віровчення було здебільшого питанням моралі і що ні Бог, ні духовні істоти не вступали в контакт з людьми і не впливали значною мірою на їхнє життя».

Інші християни, у тому числі деякі священнослужителі, сумніваються, що описані в Біблії чудеса справді відбувалися. Ось, скажімо, у Вихід 3:1—5 згадується про терновий кущ, який був охоплений полум’ям, але не згорав. У книжці «Що насправді говорить Біблія» розповідається, що, на думку декотрих німецьких теологів, цей епізод не слід сприймати буквально. Вони тлумачать його як «символ внутрішньої боротьби Мойсея з пекучими докорами сумління». Крім того, «в язиках полум’я також можна вбачати квітки, що розцвіли у сяйві божественної присутності» («What the Bible Really Says»).

Навряд чи це пояснення вас переконало. Чому ж вірити? Чи реалістично вірити, що чудеса взагалі коли-небудь відбувалися? А чи стаються вони тепер? Якщо ми не можемо запитати ангелів, до кого ж тоді звернутися?

Погляд Біблії

Відомо, що Біблія розповідає про часи, коли Бог іноді втручався у хід подій і робив неможливі для людей речі. Ось що сказано в Біблії про Бога: «Ти вивів народ Свій Ізраїля з краю єгипетського знаками та чудами, і рукою потужною, і раменом витягненим та страхом великим» (Єремії 32:21). Уявіть, десять Божих кар, серед яких була смерть первородних, принизили наймогутнішу на той час державу. Це справді чудо! (Вихід, розділи 7—14).

Через сотні років у чотирьох Євангеліях було описано 35 чудес Ісуса. У Євангеліях говориться навіть, що чудес було ще більше. Чи можна вірити цим повідомленням про чудеса? * (Матвія 9:35; Луки 9:11).

Якщо Біблія — це, як вона сама говорить, Боже Слово правди, тоді ви маєте вагомі підстави вірити в чудеса, про які вона розповідає. Біблія повідомляє про чудеса, які відбувалися в минулому, як-от зцілення, воскресіння тощо. Однак Біблія також пояснює, що такі чудеса у наш час вже не відбуваються. (Дивіться на сторінці 4 супровідну інформацію «Чому певних чудес уже не буває»). Виникає питання: чи з усього сказаного випливає, що, навіть довіряючи Біблії, ми не маємо підстав вірити в сучасні чудеса? Про це розповість наступна стаття.

[Примітки]

^ абз. 3 У цих статтях слово «чудеса» вживається згідно з визначенням одного біблійного словника: «Явища фізичного світу, які неможливо пояснити дією сил природи чи людини, і тому вони пояснюються дією надприродної сили».

^ абз. 14 Ви можете ознайомитися з доказами того, що Біблія достойна довір’я. Вони викладені в брошурі «Книга для всіх людей» і книжці «Біблія. Слово Боже чи людське?» (рос.), опублікованих Свідками Єгови.

[Рамка на сторінці 4]

ЧОМУ ПЕВНИХ ЧУДЕС УЖЕ НЕ БУВАЄ

Біблія розповідає про різні чудеса (Вихід 7:19—21; 1 Царів 17:1—7; 18:22—38; 2 Царів 5:1—14; Матвія 8:24—27; Луки 17:11—19; Івана 2:1—11; 9:1—7). Чимало чудес засвідчили, що Ісус є Месією, і довели, що його підтримує Бог. Ранні послідовники Ісуса мали дари творити чудеса, як, наприклад, дари говоріння мовами та розпізнавання натхнених висловлювань (Дії 2:5—12; 1 Коринтян 12:28—31). Ці дари творити чудеса були потрібні протягом початкового періоду існування християнського збору. Чому?

Річ у тім, що в той час було дуже мало примірників Писань. Тільки багаті люди мали сувої і книжки. Крім того, в язичницьких країнах люди не знали ані про Біблію, ані про її Автора, Єгову. Християнське вчення передавали тоді з уст в уста. Тому дари творити чудеса були доказом того, що Бог послуговується християнським збором.

Однак Павло пояснив, що ці дари зникнуть, коли стануть непотрібними. «Хоч пророцтва й існують,— та припиняться, хоч мови існують,— замовкнуть, хоч існує знання,— та скасується. Бо ми знаємо частинно, і пророкуємо частинно; коли ж досконале настане, тоді зупиниться те, що частинне» (1 Коринтян 13:8—10).

Нині людям доступна Біблія, а також біблійні симфонії та енциклопедії. Окрім цього, понад шість мільйонів навчених християн допомагають людям здобувати біблійні знання про Бога. Тому, щоб довести, що Бог призначив Ісуса Христа Визволителем або те, що Єгова підтримує своїх служителів, чудеса більше не потрібні.