Чудеса, які відомі усім

СЛОВО «чудо» має ще одне значення: «те, що гідне великого подиву, незвичайне, дивовижне». У цьому сенсі всі ми бачили чудеса, які ставалися без втручання Бога.

Примножуючи свої знання фізичних законів природи, люди навчилися робити речі, які колись вважались недосяжними. Наприклад, сто років тому ніхто не повірив би в те, що для нас тепер роблять комп’ютери, телебачення і космічна техніка.

Деякі вчені розуміють, що вони мають далеко не повне уявлення про дива, які існують у створеному Богом світі, і визнають, що не можуть більше  з певністю називати щось у світі неможливим. У крайньому разі вони можуть сказати, що щось є малоймовірним. Цим вчені, так би мовити, залишають місце для «чудес» у майбутньому.

А втім, навіть якщо говорити про головне значення слова «чудо», тобто мати на увазі явища, які «пояснюються дією надприродної сили», можна сказати, що кожен з нас бачив чудеса. Наприклад, ми бачимо сонце, місяць і зірки — усе це витвір «надприродної сили», самого Творця. Крім того, хто може вичерпно пояснити, як функціонує людський організм, працює мозок чи розвивається зародок? У книжці «Як працює організм» сказано: «Людський організм, яким керує центральна нервова система,— це складний сенсорний апарат, саморегульована пересувна машина, здатний до самовідтворення комп’ютер, це дивовижний і загадковий об’єкт» («The Body Machine»). Створивши людський організм, Бог справді зробив чудо, яке й досі не перестає нас дивувати. Існують і інші чудеса, які ви, безумовно, бачили, але, можливо, не вважали чудом.

Чи може книга бути чудом?

Жодна інша книга не розповсюджена настільки широко, як Біблія. Чи ви вважаєте її чудом? Чи можна пояснити її існування діями «надприродних сил»? Справді, Біблію записали люди, але вони твердили, що виражали думки Бога, а не свої (2 Самуїла 23:1, 2; 2 Петра 1:20, 21). Задумайтеся над цим. Тих людей було приблизно 40, вони жили у період, який тривав понад 1600 років. Ці люди були дуже різними, наприклад, до їхнього числа належали пастухи, військові, рибалки, державні службовці, лікарі, священики і царі. Однак усі вони передавали єдину звістку надії, правдиву і точну.

Свідки Єгови на основі вдумливого дослідження приймають Біблію «не як слово людське, але — як правдиво то є — Слово Боже» (1 Солунян 2:13). Протягом років у своїх публікаціях вони пояснюють, як так звані суперечності можна розв’язати в контексті усієї Біблії. Внутрішня узгодженість цієї книги вже сама по собі доводить, що її автором є Бог *.

Жодну іншу книгу не намагалися так заповзятливо знищити, як Біблію. Але вона й досі існує, причому повністю або частково перекладена на понад 2000 мов. Те, що вона збереглася і залишилась незмінною, вказує на втручання Бога. Біблія і справді є чудом!

Чудо «живе та діяльне»

Чудеса минулого — зцілення та воскресіння — більше не стаються. Але в нас є підстави вірити, що в Божому новому світі такі чудеса ставатимуться знову. Вони назавжди звільнять нас від страждань і перевершать усі наші сподівання.

 Навіть сьогодні Біблія, яка сама дійшла до нас завдяки чуду, може творити чудеса, спонукуючи людей змінюватись на краще. (Дивіться приклад у рамці «Сила Божого Слова» на сторінці 8). У Євреїв 4:12 говориться: «Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного,— проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця». Біблія уже допомогла понад шести мільйонам людей зі всього світу знайти чудову надію на майбутнє, змінити своє життя і зробити його змістовним.

Чому б і вам не дозволити Біблії зробити чудо у вашому житті?

[Примітка]

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 7]

УЖЕ МЕРТВИЙ ЧИ ЩЕ ЖИВИЙ?

Згідно з повідомленням в Івана 19:33, 34, Ісус був уже мертвий, коли «один з вояків списом бока Йому проколов,— і зараз витекла звідти кров та вода». Однак у деяких перекладах у Матвія 27:49, 50 говориться про те, що в цей момент Ісус був ще живий. Чим пояснити таку відмінність?

Мойсеїв Закон не дозволяв, щоб труп злочинця цілу ніч висів на стовпі (Повторення Закону 21:22, 23). Тому в Ісусові часи розіп’ятим злочинцям, які не вмерли до кінця дня, ламали ноги, і цим пришвидшували їхню смерть. Людина з перебитими ногами більше не могла піднімати на стовпі своє тіло і набирати в легені достатньо повітря. Той факт, що вояки зламали ноги двом злочинцям, розіп’ятим біля Ісуса, а йому ні, вказує на те, що вони вважали Ісуса мертвим. Мабуть, вояк проколов йому бік просто для того, щоб в Ісусовій смерті не було сумнівів і щоб, якби він потім опритомнів, ніхто б не сказав, ніби він воскрес.

У Матвія 27:49, 50 в деяких перекладах хід подій описаний по-іншому. Спочатку там сказано: «Один з вояків списом бока Йому проколов,— і зараз витекла звідти кров та вода». І лише потім: «Ісус знову голосом гучним іскрикнув,— і духа віддав». Давні біблійні рукописи не містять у цих віршах речення, надрукованого тут курсивом. Чимало авторитетних учених вважають, що цю вставку зроблено пізніше, але у невідповідному місці, і взята вона з Євангелія від Івана. Тому в багатьох перекладах це речення подають у квадратних чи круглих дужках, роблять до нього примітку або взагалі оминають його.

У стандартному тексті Весткотта і Горта, який послужив основою для «Перекладу нового світу» англійською мовою, це речення взято у подвійні квадратні дужки і до нього подано таку примітку: «Існує велика імовірність того, що це речення додали переписувачі».

Отже, зі всього видно, що Івана 19:33, 34 описує те, що відбулося насправді, тобто Ісус був уже мертвий, коли римський вояк проколов його бік списом.

 [Рамка/Ілюстрація на сторінці 8]

СИЛА БОЖОГО СЛОВА

Детлеф виростав у неповній сім’ї і ще підлітком втягнувся у компанію, в якій любили наркотики, алкоголь і хеві-метал *. Він приєднався до так званих бритоголових і через свою агресивність мав проблеми з поліцією.

У 1992 році на північному сході Німеччини 60 бритоголових зчинили велику бійку з 35 панками в ресторані і барі. Одного з панків, Томаса, настільки сильно побили, що він помер від поранень. Потім у новинах багато розповідали про суд над кількома ватажками, в тому числі над Детлефом. Підсудних ув’язнили.

Невдовзі після того, як Детлеф вийшов із в’язниці, Свідки Єгови дали йому буклет «Чому в житті стільки проблем?». Він одразу зрозумів правдивість інформації, яка містилася в цьому буклеті, і почав вивчати Біблію зі Свідками Єгови. Завдяки цьому життя Детлефа цілком змінилося. З 1996 року він є ревним Свідком Єгови.

Зіґфрід, колишній панк, був близьким другом убитого Томаса. Зіґфрід згодом теж став Свідком і тепер служить старійшиною збору. Якось Зіґфрід приїхав виголосити біблійну промову у зборі Детлефа (у цей же збір іноді приходить мати Томаса). Детлеф запросив Зіґфріда на обід. Десять років тому їх переповнювала взаємна ненависть. А сьогодні вони сповнені братерської любові.

Детлеф і Зіґфрід з нетерпінням чекають часу, коли зможуть привітати воскреслого Томаса в земному раю. Детлеф каже: «Від цієї думки мені на очі навертаються сльози. Як жаль мені за тим, що я вчинив». І Детлеф, і Зіґфрід хочуть у майбутньому допомогти Томасу, як сьогодні вони допомагають іншим людям, пізнати Єгову і тішитись надією, яку дає Біблія.

Ось яка сила Божого Слова!

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 6]

Людський організм — справжнє чудо.

[Відомості про джерело]

Anatomy Improved and Illustrated, London, 1723, Bernardino Genga