Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Наука і релігія. Зародження конфлікту

Наука і релігія. Зародження конфлікту

Наука і релігія. Зародження конфлікту

СІМДЕСЯТИРІЧНИЙ астроном при смерті, але щось напружено читає. Він тримає в руках коректуру свого твору, який готовий до друку. Хто знає, чи передбачав він, що цей твір цілком змінить уявлення людей про Всесвіт. Згодом його твір навіть викличе гостру полеміку в християнському світі, наслідки якої відчутні й досі.

Цим астрономом був польський учений, католик Міколай Коперник. Ішов 1543 рік. У своїй книжці «Про обертання небесних сфер» Коперник написав, що Сонце, а не Земля є центром Сонячної системи. Цією одною книжкою він спростував надзвичайно складну геоцентричну систему і замість неї висунув набагато простіше пояснення будови світу.

Тоді ніщо не віщувало конфлікту. По-перше, Коперник ділився своїми ідеями обережно. По-друге, хоча католицька церква і прийняла геоцентричну систему як істину, у той час вона досить толерантно ставилась до наукових гіпотез. Навіть сам папа закликав Коперника опублікувати свою працю. Коли ж нарешті Коперник віддав книжку в друк, наляканий видавець написав передмову про те, що геліоцентрична система світу з Сонцем у центрі є математичною гіпотезою, а не встановленим астрономією фактом.

Конфлікт загострюється

Потім питанням, яке підняв Коперник, зайнявся італійський астроном, математик і лікар Галілео Галілей (1564—1642), також католик. За допомогою недавно винайдених лінз він збудував телескоп і побачив у небі те, чого ніхто до нього ще не бачив. Спостереження переконали його у правоті Коперника. Галілей побачив також плями на Сонці, чим спростував один з найважливіших філософських і релігійних постулатів про те, що Сонце не підвладне змінам і руйнуванню.

На відміну від Коперника Галілей сміливо і завзято виступав зі своїми ідеями. Причому він жив в інший час, більш суворий, коли католицька церква вже відкрито заперечувала теорію Коперника. Отже, коли Галілей почав доводити, що геліоцентрична система не тільки правильна, але й підтверджується Святим Письмом, церква побачила у цьому єресь *.

Галілей побував у Римі і намагався оборонити свої позиції, але марно. У 1616 році церква наказала йому відмовитись від обстоювання ідей Коперника. На деякий час Галілей замовк. Але у 1632 році він опублікував ще одну працю на підтримку Коперникової теорії. Наступного ж року інквізиція засудила Галілея на довічне ув’язнення. Однак з огляду на вік ученого, вирок одразу замінили на домашній арешт.

Чимало людей вважають, що конфлікт Галілео Галілея з церквою свідчить про цілковиту перемогу науки над релігією і навіть над Біблією. Проте, як ми побачимо з наступної статті, такий спрощений висновок робиться без урахування багатьох фактів.

[Примітка]

^ абз. 7 Своїми саркастичними зауваженнями і різкою критикою Галілей нажив собі могутніх ворогів. Стверджуючи, що геліоцентрична система узгоджується зі Святим Письмом, Галілей претендував на компетентність у релігійних питаннях, чим викликав гнів церкви.

[Ілюстрація на сторінці 3]

Коперник.

[Відомості про джерело]

З книжки «Giordano Bruno und Galilei».

[Ілюстрація на сторінці 3]

Галілей захищає свої погляди перед римською інквізицією.

[Відомості про джерело]

З книжки «The Historian’s History of the World», Vol. IX, 1904.

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 3]

Тло: Сонячна система за Коперником.