Воскресіння. Чудова перспектива

ВІРА у воскресіння дуже поширена. У Корані, священній книзі мусульман, темі воскресіння присвячено цілий розділ. У сурі 75 зокрема сказано: «Клянуся Днем воскресіння... Невже людина думає, що Ми не зберемо її кісток? (...) Вона запитує: «Коли настане День воскресіння?» Хіба Він... не в стані оживити мертвих?» (Сура 75:1—6, 40).

«У зороастризмі,— говориться в «Новій британській енциклопедії»,— є вчення про остаточну перемогу над Злом, загальне воскресіння, Останній суд і повернення очищеного світу праведникам».

«Юдейська енциклопедія» (англ.) визначає воскресіння як «вірування, згідно з яким мертві зрештою оживуть у своїх тілах і знову житимуть на землі». У цьому ж довіднику сказано, що вчення юдаїзму про те, що людина має безсмертну душу, створює дилему. В енциклопедії визнано: «Ці два вірування — про воскресіння і безсмертя душі — у своїй основі суперечать одне одному».

Індуїзм вчить, що людина проходить цикл перероджень, або реінкарнацій. Якби це було так, то в людини мала б бути душа, що продовжує жити після смерті. У священній індуській книзі «Бгаґавад-ґіта» стверджується: «Те, що пронизує все тіло,— непідвладне руйнуванню. Ніхто не може знищити безсмертну душу».

Буддизм відрізняється від індуїзму тим, що заперечує існування безсмертної душі. Проте сьогодні чимало буддистів на Далекому Сході вірять у переселення безсмертної душі *.

Плутанина, пов’язана з вченням про воскресіння

Під час похоронної служби в релігіях християнського світу часто згадують і душу, що живе після смерті, і воскресіння. Наприклад, англіканські священики, як правило, говорять такі слова: «Оскільки Всемогутньому Богу в його великій милості вгодно було забрати до себе душу нашого дорогого покійного брата, то ми віддаємо його тіло землі; земля до землі, порох до пороху; з твердою й певною надією на Воскресіння до вічного життя через нашого Господа Ісуса Христа» («Книга загальної молитви», англ.).

Ці слова можуть викликати запитання: Біблія вчить про воскресіння чи про безсмертя душі? Зверніть увагу на висловлювання Оскара Кульмана, французького протестантського богослова. У своїй книжці «Безсмертя душі чи воскресіння  мертвих?» він пише: «Є велика різниця між християнською надією на воскресіння мертвих і грецьким віруванням у безсмертя душі... Незважаючи на те, що в пізніші роки християнство пов’язало ці два вчення між собою і сьогодні пересічний християнин зовсім не розрізняє їх, я не бачу причини приховувати те, що вважаю правдою, як і більшість дослідників... Мета і суть Нового Завіту повністю зосереджені на вірі у воскресіння... Людина, що є дійсно мертвою, вся цілком повертається до життя завдяки новому Божому акту творення».

Не дивно, що люди загалом розгублені, коли йдеться про смерть і воскресіння. Щоб розв’язати цю плутанину, треба звернутися до Біблії, в якій ми знаходимо істини, відкриті Творцем людини, Богом Єговою. У Біблії описано кілька випадків воскресіння. Розгляньмо чотири з них, щоб більше дізнатися про воскресіння.

«Жінки одержували своїх померлих через воскресіння»

У своєму листі до євреїв, котрі стали християнами, апостол Павло сказав, що жінки, які мали віру, «одержували своїх померлих через воскресіння» (Євреїв 11:35, Турконяк). Одна з таких жінок жила в Сарепті, фінікійському місті поблизу Сидона, що на узбережжі Середземного моря. Це була вдова, яка гостинно прийняла Божого пророка Іллю і нагодувала його, незважаючи на те, що в її місцевості лютував голод. У сім’ю цієї жінки прийшло нещастя: захворів і помер її син. Ілля негайно заніс його до горішньої кімнати, в якій жив, і почав благати Єгову повернути хлопця до життя. Сталося чудо, і дитина ожила. Ілля віддав її матері, промовивши: «Дивися,— твій син живий!» Якою була її реакція? Жінка дуже зраділа і сказала: «Тепер-то я знаю, що ти Божий чоловік, а Господнє слово в устах твоїх — правда!» (1 Царів 17:22—24).

Приблизно за 100 кілометрів на південь від Сарепти жило щедре подружжя, яке піклувалося про наступника Іллі, пророка Єлисея. Дружина була видатною в Шунемі. Вона та її чоловік вирішили виділити кімнату під дахом свого дому для Єлисея, щоб той міг там зупинятися. Їх засмучувало те, що вони не мали дітей. Але на зміну смутку прийшла радість: у них народився син. Коли хлопець підріс, він часто ходив у поле, де його батько був із женцями. Одного дня несподівано прийшла біда. Хлопець почав скаржитись, що в нього болить голова. Слуга квапливо приніс його назад додому. Там дитина померла на колінах матері. У розпачі мати вирішила покликати на допомогу Єлисея. Зі своїм слугою вона вирушила на північний захід у напрямку гори Кармел, де перебував Єлисей.

Вислухавши її, пророк послав уперед себе свого слугу Ґехазі, і той пересвідчився, що хлопець справді мертвий. Єлисей і ця жінка пішли вслід за Ґехазі.  Що трапилося, коли вони зрештою прийшли в Шунем? У 2 Царів 4:32—37 говориться: «І ввійшов Єлисей у дім, аж ось той хлопець лежить мертвий на ліжку його!.. І ввійшов він, і замкнув двері за ними обома, та й молився до Господа. І ввійшов він, і ліг на того хлопця, і поклав уста свої на уста його, а очі свої на очі його, і долоні свої на долоні його. І схилився над ним, і стало тепле тіло тієї дитини!.. І він знову ходив по дому раз сюди, а раз туди. І ввійшов він, і знову схилився над ним,— і чхнув той хлопець аж до семи раз. І розплющив той хлопець очі свої. І покликав він Ґехазі та й сказав: «Поклич ту шунамітянку!» І той покликав її. І прийшла вона до нього, і він сказав: «Забери свого сина!» І ввійшла вона, і впала до його ніг, і вклонилася до землі. І взяла вона сина свого та й вийшла».

Як і вдова з Сарепти, жінка з Шунема знала, що її син ожив завдяки Божій силі. Обидві ці жінки відчули несказанну радість, коли Бог повернув до життя їхніх дорогих дітей.

Воскресіння, які вчинив Ісус

Приблизно через 900 років воскресіння відбулося біля міста Наїна, що лежало трохи північніше Шунема. Коли Ісус Христос та його учні по дорозі з Капернаума наблизилися до воріт Наїна, вони зустріли похоронну процесію. Ісус звернув увагу на вдову, яка втратила свого єдиного сина. Ісус сказав їй, щоб вона не плакала. Ось як лікар Лука описав, що відбувалося далі: «Він [Ісус] підійшов, і доторкнувся до мар, носії ж зупинились. Тоді Він сказав: «Юначе, кажу тобі: встань!» І мертвий устав, і почав говорити. І його Він віддав його матері» (Луки 7:14, 15). Свідки цього чуда славили Бога. Звістка про це воскресіння поширилася на південь, у Юдеї та довколишній місцевості. Цікаво, що про це чудо почули учні Івана Хрестителя і розповіли йому про нього. Тоді він послав їх відшукати Ісуса і запитати його, чи він є очікуваним Месією. Ісус відповів їм: «Ідіть, і перекажіть Іванові, що ви бачили й чули: «Сліпі прозрівають», криві ходять, очищуються слабі на проказу, і чують глухі, воскресають померлі, «убогим звіщається Добра Новина» (Луки 7:22).

Найвідомішим з воскресінь, які вчинив Ісус, було повернення до життя його близького друга Лазаря. У тій ситуації між смертю Лазаря і приходом Ісуса до  його сім’ї минув деякий час. Коли Ісус прийшов у Віфанію, Лазар був мертвий уже чотири дні. Ісус розпорядився, щоб відвалили камінь від входу до гробу, на що Марта заперечила: «Уже, Господи, чути,— бо чотири вже дні він у гробі» (Івана 11:39). Однак те, що тіло Лазаря почало розкладатися, не могло завадити його воскресінню. За Ісусовим наказом «вийшов померлий, по руках і ногах обв’язаний пасами, а обличчя у нього було перев’язане хусткою». Подальші дії Ісусових ворогів засвідчують, що воскреслим чоловіком був справді Лазар (Івана 11:43, 44; 12:1, 9—11).

Якого висновку можна дійти на основі цих чотирьох розповідей про воскресіння? Кожен з воскреслих, повернувшись до життя, був тією самою особою, що й до смерті. Усіх їх впізнавали навіть їхні найближчі родичі. Ніхто з воскреслих не розповідав, що відбувалося протягом того короткого часу, коли вони були мертві. Ніхто не говорив про подорож до потойбічного світу. Очевидно, всі вони повернулися до життя в доброму здоров’ї. Для них усе було так, ніби вони на деякий час заснули, а потім прокинулися, як і говорив сам Ісус (Івана 11:11). А втім, з часом усі вони знову померли.

Чудова перспектива знову бути з тими, кого любимо

Невдовзі після трагічної смерті Оуена, про якого йшлося в попередній статті, його батько зайшов до сусіда. У нього на столі він побачив запрошення на публічну промову, організовану Свідками Єгови. Його зацікавила назва промови — «Де перебувають померлі?». Саме це запитання не переставало турбувати його. Він прийшов послухати промову й отримав справжню потіху з Біблії. Він дізнався, що померлі не страждають. Вони не мучаться в пеклі, і Бог не забирає їх на небо, щоб зробити ангелами. Натомість померлі, включаючи й Оуена, чекають у могилі воскресіння, коли вони пробудяться від смертного сну (Екклезіяста 9:5, 10; Єзекіїля 18:4).

Можливо, у ваш дім прийшло нещастя. Чи хотіли б ви, подібно до батька Оуена, знати, де тепер, після смерті, перебувають ті, кого ви любите, а також, чи зможете ви коли-небудь побачити їх знову? Пропонуємо вам розглянути, що ще говориться в Біблії стосовно воскресіння. Можливо, ви хочете дізнатися, коли відбудеться воскресіння і хто буде воскрешений. Будь ласка, прочитайте наступні статті, в яких обговорюються ці та інші питання.

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 5]

Ілля благав Єгову повернути хлопця до життя.

[Ілюстрація на сторінці 5]

Єгова через Єлисея воскресив сина шунамітянки.

[Ілюстрація на сторінці 6]

Ісус воскресив сина вдови з Наїна.

[Ілюстрація на сторінці 7]

Завдяки воскресінню люди зможуть знову зустрітися зі своїми близькими.