Коли в шлюбі виникають непорозуміння

ЖОДНОМУ чоловікові чи дружині при здоровому глузді не подобаються конфлікти в подружжі. Але такі конфлікти дуже поширені. Як правило, все починається з того, що якесь висловлювання одного подружнього партнера викликає роздратування в другого. Після цього вони підвищують голос одне на одного, втрачають самовладання. У результаті розгоряється гостра суперечка, під час якої чоловік і дружина обмінюються в’їдливими зауваженнями. Потім настає холодна тиша: обидва члени подружжя уперто відмовляються розмовляти між собою. З часом гнів ущухає, й вони просять одне в одного пробачення. Мир відновлюється — принаймні до наступного непорозуміння.

Сварки між чоловіком і дружиною стали темою численних анекдотів і телепередач, але насправді тут не до жартів. Біблійна приповість говорить, що інколи люди своїми необдуманими «словами, мов мечем, прошивають» (Приповістей 12:18, Хом.). І дійсно, грубі слова можуть залишити по собі емоційну рану, яка після суперечки ще довго не загоюватиметься. Сперечання може довести навіть до насилля (Вихід 21:18).

Щоправда, через людську недосконалість іноді неможливо уникнути проблем у шлюбі (Буття 3:16; 1 Коринтян 7:28). І все ж таки не можна сприймати часті й гострі суперечки як щось нормальне. Фахівці помітили, що коли в сім’ї постійно виникають суперечки, то зростає імовірність розлучення. Тому вам і вашому подружньому партнеру необхідно навчитися мирно залагоджувати непорозуміння.

Оцініть ситуацію

Якщо у вашому подружжі постійно виникають суперечки, спробуйте визначити, що найчастіше відбувається, коли ви і ваш подружній партнер розходитеся в поглядах стосовно якоїсь справи? Чи не виходить розмова швидко з-під контролю, перетворюючись на потік взаємних образ і звинувачень? Якщо так, то що робити?

Спочатку чесно проаналізуйте, чим особисто ви, можливо, загострюєте проблему. Чи вас легко розсердити? Чи не схильні ви по своїй натурі до суперечок? Що ваш чоловік чи дружина говорить про це? Останнє запитання важливо розглянути тому, що ви і ваш подружній партнер можете по-різному розуміти, що означає бути схильним до суперечок.

Скажімо, ваш подружній партнер дещо замкнений, а ви висловлюєтеся відверто й емоційно. Ви, можливо, кажете: «У нашій сім’ї всі так розмовляли. Я не вважаю це суперечкою». Однак те, що здається вам вільною й прямою розмовою, ваш чоловік чи дружина може сприймати як образливе й агресивне сперечання. Якщо враховувати, що ви й ваш шлюбний партнер просто звикли спілкуватися по-різному, то це допоможе запобігти непорозумінням.

Крім того, пам’ятайте, що суперечка не завжди супроводжується криками. Павло писав християнам: «Крик, і лайка нехай буде взято від вас» (Ефесян 4:31). Під словом «крик» мається на увазі підвищення голосу, а слово «лайка» стосується змісту того, що ми говоримо. З огляду на це навіть розмову пошепки можна назвати суперечкою, якщо під час неї звучать слова, які  викликають роздратування й принижують.

Отже, взявши до уваги вищесказане, ще раз проаналізуйте, як ви залагоджуєте непорозуміння у своєму подружжі. Чи ви схильні до суперечок? Як ми побачили, відповідь на це запитання значною мірою залежить від сприйняття вашого подружнього партнера. Не відкидайте його думку, вважаючи, що він надто образливий, а спробуйте подивитися на себе його очима і зробіть потрібні зміни. Павло писав: «Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен — для ближнього» (1 Коринтян 10:24).

«Пильнуйте, як слухаєте»

Що ще є важливим, коли в подружжі виникають непорозуміння? Побачити це нам допомагають Ісусові слова: «Пильнуйте, як слухаєте» (Луки 8:18). Звичайно, Ісус говорив не про спілкування в шлюбі. Проте цей принцип можна застосовувати і в подружжі. Наскільки добре ви слухаєте свого подружнього партнера? Чи ви слухаєте його взагалі? Чи, може, відразу перериваєте його і, навіть не вислухавши до кінця, пропонуєте банальні способи вирішення проблем? «Хто відповідає на слово, ще поки почув,— то глупота та сором йому»,— говориться в Біблії (Приповістей 18:13). Коли виникає непорозуміння, вам потрібно обговорити проблему з вашим чоловіком чи дружиною і по-справжньому вислухати одне одного.

Не применшуйте важливості сказаного вашим подружнім партнером, а будьте до нього «співчутливі» (1 Петра 3:8, Дерк.). У грецькому оригіналі це слово передає думку про страждання разом з іншою особою. Якщо ваш подружній партнер засмучений чимось, ви маєте поділяти його почуття. Спробуйте побачити ситуацію його очима.

Побожний чоловік на ім’я Ісак, безсумнівно, зважав на думку своєї дружини. У Біблії розповідається про те, що його дружина Ревека дуже переживала за їхнього сина Якова. «Життя мені обридло через дочок Хетових.— сказала вона Ісаку.— Коли Яків візьме жінку з дочок Хетових, як ці, з дочок цього Краю, то нащо й жити мені?» (Буття 27:46).

Через своє занепокоєння Ревека, очевидно, перебільшувала серйозність ситуації. Чи їй і справді обридло життя? Невже вона хотіла б померти, якби її син взяв собі дружину з дочок Хетових? Імовірно, ні. Незважаючи на це, Ісак не легковажив почуттями Ревеки. Він бачив, що її стурбованість має підстави, і діяв відповідним чином (Буття 28:1). Зробіть так і ви, коли ваш чоловік чи дружина буде через щось непокоїтися. Не вважайте це дрібницею, а вислухайте свого подружнього партнера, поставтеся з повагою до його думки і відгукніться на його слова зі співчуттям.

Слухайте і будьте проникливі

Біблійна приповість говорить: «Розум [«проникливість», НС] людини припинює гнів її» (Приповістей 19:11). Під час суперечки кожне ущипливе слово одного подружнього партнера може викликати імпульсивну реакцію іншого. Тоді непорозуміння, як правило, лише загострюється. Отже, слухаючи свого чоловіка чи  дружину, намагайтесь не лише чути слова, але й розуміти почуття, які стоять за ними. Така проникливість допоможе вам не зосереджуватися на тому, що вас дратує, а побачити корінь проблеми.

Наприклад, уявіть себе на місці чоловіка, якому дружина каже: «Ти зовсім не приділяєш мені часу!» Ви сердитесь і починаєте спростовувати цей закид конкретними фактами. «Але ж минулого місяця я провів з тобою цілий день!» — кажете ви. Проте, якщо ви слухатимете уважно, то, можливо, з’ясується, що насправді дружина не просить присвячувати їй більше хвилин або годин. Вона сподівається від вас підтримки й говорить про те, що їй бракує уваги й любові.

Або уявіть себе в ролі дружини, чоловік якої незадоволений через недавно зроблену нею покупку. «Як ти могла витратити стільки грошей?!» — запитує він зі здивуванням. Перше бажання, яке у вас виникає,— це захистити себе, навівши факти про сімейний бюджет чи порівнявши свої витрати до його. Однак проникливість допоможе вам побачити, що ваш чоловік, можливо, й не говорить про гривні та копійки. Натомість його непокоїть те, що ви не довідалися про його думку, перш ніж робити таку дорогу покупку.

Звичайно, кожне подружжя саме вирішує, скільки часу проводити разом і як приймати рішення щодо грошових витрат. Але суть у тому, що, коли виникає непорозуміння, проникливість допоможе вам стримати гнів і зрозуміти, в чому насправді полягає проблема. Замість того щоб поводитись імпульсивно, застосуйте біблійну пораду, записану Яковом: «Нехай буде кожна людина швидка послухати, забарна говорити, повільна на гнів» (Якова 1:19).

Коли ви щось говорите, пам’ятайте, що важливе значення має те, як ви це робите. Біблія каже, що «язик... премудрих — то ліки» (Приповістей 12:18). Коли між вами й вашим чоловіком чи дружиною виникає непорозуміння, то як ви розмовляєте? Чи ваші слова завдають болю, чи, навпаки, лікують? Чи вони будують перешкоди, чи прокладають шлях до примирення? Як ми вже побачили, гнів та імпульсивність лише викликають сварку (Приповістей 29:22).

Якщо непорозуміння загрожує перерости в словесну бійку, то докладіть усіх зусиль, щоб не відходити від суті проблеми. Зосереджуйтеся  на причині суперечки і не переходіть на особи. Думайте більше про те, що є правильним, а не про те, хто займає правильнішу позицію. Будьте обачні, щоб своїми словами не підливати масла у вогонь. У Біблії сказано: «Слово вразливе гнів підіймає» (Приповістей 15:1). Отже, від того, що́ ви говорите і як ви говорите, залежить, чи вдасться вам знайти спільну мову зі своїм подружнім партнером.

Ціль — знайти вирішення, а не перемогти

Коли виникають непорозуміння, головна ціль — знайти вирішення, а не перемогти. Як же його знайти? Найнадійніший спосіб — це шукати біблійного керівництва і застосовувати його. Ініціативу в цьому повинні виявляти насамперед чоловіки. Замість того щоб одразу висловлювати свій категоричний погляд на проблему, чому б вам не подивитися на неї з точки зору Єгови? Моліться до нього й шукайте миру Божого, який берегтиме ваше серце й думки (Ефесян 6:18; Филип’ян 4:6, 7). Наполегливо старайтесь дбати не лише про свої інтереси, але й про інтереси вашого чоловіка чи дружини (Филип’ян 2:4).

Коли думками та діями людини починають керувати уражені почуття й неконтрольовані емоції, то ситуація лише ускладнюється. Проте готовність змінюватися відповідно до порад із Божого Слова веде до миру й злагоди, а також приносить благословення від Єгови (2 Коринтян 13:11). Тож керуйтеся «мудрістю, що зверху вона», виявляйте вгодні Богу риси, і ви пожнете чудові плоди як «творці миру» (Якова 3:17, 18).

Без сумніву, усім треба вчитися мирно залагоджувати непорозуміння, навіть якщо для цього доведеться поступитися власними уподобаннями (1 Коринтян 6:7). Як закликав Павло, відкиньте «гнів, лютість, злобу, богозневагу [«лайку», Кул.], безсоромні слова з ваших уст», ‘скиньте з себе людину стародавню з її вчинками, та зодягніться в нову’ (Колосян 3:8—10).

Звичайно, іноді ви будете говорити те, про що потім пожалкуєте (Якова 3:8). У таких випадках просіть вибачення. Не здавайтесь. І з часом вам та вашому подружньому партнеру, імовірно, стане набагато легше залагоджувати непорозуміння.

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 22]

Три кроки, які допоможуть запобігти суперечці

• Вислуховуйте свого чоловіка чи дружину (Приповістей 10:19).

• Поважайте його/її думку (Филип’ян 2:4).

• Відгукніться на його/її слова з любов’ю (1 Коринтян 13:4—7).

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 23]

Що ви можете зробити вже тепер

Поставте своєму подружньому партнеру нижченаведені запитання і, не перериваючи його, вислухайте відповіді. Потім те саме може зробити й  він.

• Чи не маю я схильності до суперечок?

• Чи я вислуховую тебе, коли ти висловлюєшся, чи відразу відповідаю, не давши тобі договорити?

• Чи не відчуваєш ти в моїх словах байдужості або гніву?

• Що ми можемо зробити, щоб покращити манеру спілкування, особливо коли маємо різний погляд на проблему?

[Ілюстрація на сторінці 21]

Чи ти слухаєш?

[Ілюстрація на сторінці 22]

«Мені бракує уваги й любові».

[Ілюстрація на сторінці 22]

«Ти зовсім не приділяєш мені часу!»

[Ілюстрація на сторінці 22]

«Але ж минулого місяця я провів з тобою цілий день!»