Дилема, пов’язана з роботою

«Робота, робота! Яке ж безмежне задоволення знати, що попереду нас чекає ще багато роботи!» (Катерін Менсфілд, письменниця, 1888—1923).

ЧИ ВИ поділяєте такий ідеалістичний погляд на роботу? Як особисто ви ставитеся до роботи? Може, вам здається, що робочі години тягнуться безкінечно довго, і ви чекаєте не дочекаєтеся вихідних. А може, робота перетворилася для вас на пристрасне захоплення чи майже на згубну звичку?

Переважну частину дня більшість людей присвячує роботі. Від того, ким людина працює, часто залежить її місце проживання і спосіб життя. Багато хто визнає, що ледь не все життя людина віддає роботі. Дехто отримує глибоке задоволення від своєї праці. Для когось головне престиж чи зарплатня. Є й такі, що працюють, аби чимось зайнятися, або й взагалі вважають роботу марнуванням часу.

Одні люди працюють, щоб жити, а інші живуть, щоб працювати. Деякі помирають на роботі чи від неї. Наприклад, згідно з недавнім звітом ООН, робота спричиняє більше страждань і смертей, «ніж війни, наркотики й алкоголь разом узяті». Щодо цього в лондонській газеті «Ґардіан» зазначалося: «Щороку через нещасні випадки на робочому місці і професійні захворювання помирає понад два мільйони людей... Пил, хімікати, шум і радіація призводять до раку, інсульту й серцевих захворювань». Жахливо й те, що існує дитяча і примусова праця.

Крім того, у деяких людей виникає особливий симптом, описаний психологом Стівеном Берґлесом. Він говорить про старанного працівника, який досяг кульмінаційної точки у своїй кар’єрі, але не відчуває нічого, крім «постійної тривоги, пригнічення, відчаю і депресії. У нього складається враження, ніби робота чи кар’єра стала пасткою і що від такого життя йому годі втекти або отримувати задоволення».

Наполеглива праця і роботоманія

Оскільки люди нерідко трудяться багато годин поспіль, необхідно розрізняти старанних працівників і роботоманів. Чимало роботоманів вважає свою роботу пристановищем у небезпечному, непередбачуваному світі; старанні ж працівники ставляться до  роботи як до важливого, а інколи й приємного обов’язку. Роботомани дозволяють роботі витіснити з їхнього життя все інше; старанні працівники знають, коли вимкнути комп’ютер, переключитися на щось інше і, скажімо, бути присутніми на святкуванні річниці свого одруження. Роботомани знаходять розраду в понадурочній праці, вона підвищує в них рівень адреналіну; старанні ж працівники ставляться до цього по-іншому.

У теперішньому суспільстві понадурочна праця вважається чимось привабливим і тому поступово стирається грань між роботоманією і наполегливою працею. Для людей, які користуються модемами, мобільними телефонами і пейджерами, може стиратися грань між роботою і домом. Коли для когось робочим стає будь-яке місце і роботі присвячується будь-який час дня і ночі, то людина запрацьовується мало не до смерті.

До чого призводять ці процеси? Соціологи виявили, що ті, хто надто багато працює і перенапружується, схильні ставитися до своєї роботи з благоговінням і робити з неї культ. У газеті «Сан-Франциско ікземінер» зазначалося, що «перетворення роботи на культ стало повсюдним явищем».

В одному недавньому звіті про Силіконову долину — мекку високих технологій у США — було сказано: «Через скорочення виробництва зростає кількість вільних місць на автостоянках біля фірм. Тимчасом дедалі важче поставити автомобіль на стоянках поблизу місць проведення вечірніх вивчень Біблії». Хоч би що означали ці слова, багато людей по цілому світі переконалися в тому, що Біблія допомагає їм врівноважено ставитися до роботи і взагалі до життя.

Як завдяки Біблії набути врівноваженого погляду на працю? Чи Святе Письмо містить якісь принципи, що допоможуть нам успішно долати труднощі, пов’язані з роботою? Ці питання будуть обговорюватися в наступній статті.