Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Розширення діяльності там, де процвітало раннє християнство

Розширення діяльності там, де процвітало раннє християнство

Розширення діяльності там, де процвітало раннє християнство

РЕЛІГІЙНІ і культурні події в Італії, що лежить на схожому за формою на чобіт півострові у Середземному морі, дуже вплинули на світову історію. Італія, наче магніт, притягує до себе мільйони туристів, які хочуть помилуватися краєвидами, побачити знамениті шедеври мистецтва і скуштувати страв італійської кухні. У цій країні процвітає і біблійна освіта.

Мабуть, учення правдивого християнства потрапили в Рим, столицю світової на той час держави, коли додому з Єрусалима повернулися євреї і прозеліти, що стали християнами в день П’ятдесятниці 33 року н. е. Близько 59 року н. е. в Італії вперше побував апостол Павло. У приморському місті Путеолі Павло ‘знайшов братів’ по вірі (Дії 2:5—11; 28:11—16).

Як і передрікав Ісус та його апостоли, наприкінці першого століття нашої ери в правдивому християнстві поступово з’явилися відступники. Однак ще до завершення злої системи правдиві учні Ісуса почали проповідницьку діяльність, поширюючи добру новину по всьому світі, у тому числі в Італії (Матвія 13:36—43; Дії 20:29, 30; 2 Солунян 2:3—8; 2 Петра 2:1—3).

Безперспективний початок

У 1891 році Чарлз Тейз Рассел, який у той час очолював усесвітню проповідницьку діяльність Дослідників Біблії (так тоді називали Свідків Єгови), вперше відвідав деякі італійські міста. Він визнав, що його візит не приніс бажаних результатів: «Ми не побачили нічого, що обіцяло б принести якийсь плід в Італії». Навесні 1910 року брат Рассел знову приїхав до Італії і виступив з біблійною промовою в гімназії в центрі Риму. Який був результат? «Загалом зустріч сильно розчарувала»,— зазначив Рассел.

Протягом кількох десятиріч поступ у проповідуванні доброї новини в Італії був незначним. Частково це пояснюється тим, що Свідків Єгови переслідували фашисти. На той час у країні було близько 150 Свідків Єгови, і більшість з них дізналися про біблійні істини від родичів чи друзів з-за кордону.

Значний поступ

Після Другої світової війни в Італію приїхали місіонери. Але як свідчить кореспонденція, що збереглася в державних архівах, високопоставлені особи з Ватикану просили уряд вигнати цих місіонерів з країни. Всі місіонери, за винятком кількох, були змушені виїхати.

Незважаючи на перепони, чимало людей в Італії почали линути на гору поклоніння Єгові (Ісаї 2:2—4). Кількість Свідків Єгови дуже зросла. У 2004 році найбільше число вісників доброї новини складало 233 527 осіб, тобто 1 вісник на 248 мешканців країни, і 433 242 особи прийшли на Спомин Христової смерті. У зручних Залах Царства збирається 3049 зборів Свідків Єгови. І останнім часом ріст кількості Свідків спостерігається серед людей особливих категорій.

Проповідування багатьма мовами

Чимало іммігрантів з Африки, Азії та Східної Європи приїжджають в Італію у пошуках роботи, ліпшого життя або для того, щоб врятуватися від чогось. Як же допомогти мільйонам цих людей?

Багато Свідків в Італії зважилися на вивчення таких важких мов, як албанська, амхарська, арабська, бенгальська, китайська, пенджабська, сингальська і тагальська. Починаючи з 2001 року, проводяться курси для охочих свідчити іноземними мовами. Протягом останніх трьох років 3711 Свідків закінчили 79 курсів, що проводилися 17 мовами. Завдяки цьому було сформовано і зміцнено 146 зборів і 274 групи, які проводять зібрання 25 мовами. Чимало щирих людей почули добру новину і почали вивчати Біблію. Часто трапляються дивовижні випадки.

Один Свідок Єгови заговорив про Біблію з Джорджем, чоловіком з Індії, який розмовляє мовою малаялам. Хоча у Джорджа були великі труднощі з роботою, він з радістю погодився вивчати Біблію. Через кілька днів його друг Ґіл, індієць, який розмовляє пенджабською мовою, прийшов у Зал Царства. З ним також почали вивчення Біблії. Ґіл познайомив зі Свідками Давіда, індійця, який розмовляє мовою телугу. Невдовзі Давід уже вивчав Біблію. В одному домі з Давідом жили ще двоє індійців, Сонні і Шубаш. Обидва приєдналися до вивчення Біблії. Через кілька тижнів до Свідків зателефонував Даліп, який розмовляє мовою маратхі. Він сказав: «Я друг Джорджа. Ви не могли б навчати мене Біблії?» Потім прийшов Суміт, мова якого — тамільська. Згодом зателефонував інший друг Джорджа і теж попросив, щоб з ним вивчали Біблію. Джордж привів до Залу Царства ще одного молодого чоловіка, Макса. Він також хотів вивчати Біблію. Тепер проводиться шість біблійних вивчень і планується ще чотири. Ці вивчення проводяться англійською, але використовуються також публікації мовою гінді, малаялам, маратхі, телугу, урду, а також пенджабською і тамільською мовами.

Глухі люди «чують» добру новину

В Італії живе понад 90 000 глухих. З середини 1970-х Свідки почали приділяти увагу навчанню цих людей біблійних істин. Спочатку деякі глухі Свідки навчали своєї мови братів і сестер, які хотіли проповідувати глухим. Потім дедалі більше глухих цікавилися Біблією. Сьогодні понад 1400 осіб, які послуговуються італійською мовою жестів (ISL), приходять на християнські зібрання. Цією мовою проводять зібрання 15 зборів і 52 групи.

Спочатку проповідування глухим людям залежало від ініціативи окремих Свідків. Але 1978 року філіал Свідків Єгови в Італії почав організовувати конгреси для глухих. У травні того року було оголошено про проведення в Мілані міжнародного конгресу з частинами програми для глухих. Перший районний конгрес для глухих пройшов у міланському Залі конгресів у лютому 1979 року.

Відтоді філіал приділяє багато уваги тому, щоб глухі отримували духовну їжу, і для цього заохочує чимраз більшу кількість проповідників поліпшувати свою вправність у мові жестів. З 1995 року спеціальні піонери (повночасні проповідники) служать з групами глухих Свідків, навчають їх служінню й організовують християнські збори. Три Зали конгресів було устатковано найновішою відеотехнікою, яка поліпшує оглядовість програми. Крім того, християнські публікації записано на відеокасети.

Сторонні люди помічають, що Свідки добре дбають про духовні потреби глухих людей. Журнал «Пароле е сеньї», який видається Італійським товариством глухих, процитував лист високопоставленого діяча католицької церкви: «У глухого дуже багато незручностей, тому що він потребує постійної уваги. Наприклад, він без труднощів потрапляє в церкву, але він потребує, щоб йому постійно перекладали те, що читають, оголошують чи співають під час служби». У журналі також говориться: «Прелат визнає, що, на жаль, церква усе ще не готова допомагати людям з вадами слуху, і зазначає, що про багатьох глухих ліпше дбають у Залах Царства Свідків Єгови, ніж у парафіяльних церквах».

Добру новину звіщають в’язням

Чи можна стати вільним у в’язниці? Так, тому що Боже Слово має силу ‘робити вільними’ тих, хто поважає його і застосовує біблійні принципи. Ісус розповідав «полоненим» про звільнення від гріха і вчень фальшивої релігії (Івана 8:32; Луки 4:16—19). Проповідування у в’язницях приносить дуже добрі результати. Майже 400 Свідків Єгови мають дозвіл від уряду відвідувати в’язнів, щоб надавати їм духовну допомогу. Організація Свідків Єгови була першою некатолицькою організацією, яка попросила про такий дозвіл і отримала його.

Буває, що звістка з Біблії поширюється цілком несподівано. В’язні розповідають одні одним про біблійну освітню діяльність Свідків Єгови. Тому деякі з них просять, щоб їх відвідали Свідки Єгови. Або ж члени сім’ї починають вивчати Біблію і заохочують своїх ув’язнених родичів попросити, щоб до них прийшли Свідки. Деякі з тих, хто відбуває довічне покарання за вбивство або інші серйозні злочини, розкаялися і повністю змінили своє життя. Завдяки цьому вони змогли присвятитися Богу Єгові й охреститись.

У ряді в’язниць організовано виступи з промовами на біблійні теми, відзначення Спомину Ісусової смерті та показ відеокасет, випущених Свідками Єгови. Часто такі заходи відвідує величезна кількість в’язнів.

Для того щоб допомогти в’язням практично, Свідки розповсюджують журнали, в яких розглядаються корисні для в’язнів теми. Один із таких журналів — «Пробудись!» за 8 травня 2001 року, в якому обговорюється тема «Чи можуть в’язні виправитись?». А «Пробудись!» за 8 квітня 2003 року називався «Наркоман у родині. Що робити?». В’язням роздали тисячі примірників цих журналів. Тепер у в’язниці проводиться кілька сотень біблійних вивчень. Біблією зацікавилися також деякі охоронці.

В’язень на ім’я Константіно, отримавши спеціальний дозвіл від влади, зміг охреститись у Залі Царства в Сан-Ремо, де були присутні 138 Свідків. Після хрещення Константіно зворушено сказав: «Мене просто купали в любові». У місцевій газеті навели слова охоронця: «Велику радість принесло... те, що ми дали цей дозвіл. Слід вітати усе, що сприяє соціальній, особистій і духовній реабілітації в’язнів». Дружина і дочка Константіно були вражені тим, як точне знання з Біблії вплинуло на нього. Вони сказали: «Ми пишаємося тим, як він змінився. Він став миролюбним, дедалі більше турбується про нас. Ми знову відчуваємо до нього довіру і повагу». Вони також стали вивчати Біблію і ходити на християнські зібрання.

За злодійство, збройний розбій, контрабанду наркотиками і вбивство Серджо покарали терміном ув’язнення до 2024 року. Він три роки вивчав Біблію, змінив своє життя і вирішив охреститися. Серджо вже 15-й в’язень, який став Свідком Єгови у тюрмі в містечку Порто-Ацуро, що на острові Ельба. Він охрестився в розбірному басейні, який установили на тюремному спортивному майданчику. При цьому були присутні декілька в’язнів.

Леонардо засуджений на 20-річний термін ув’язнення. Він отримав спеціальний дозвіл охреститись у Залі Царства в Пармі. В інтерв’ю місцевій газеті Леонардо сказав, що «вирішив стати Свідком Єгови не для того, щоб вийти з в’язниці, а для того, щоб задовольнити свої духовні потреби». Леонардо розповів: «Моє життя було сповнене помилок, але я залишив усе це позаду. Я змінився, хоча й не за один день. Мені і надалі потрібно залишатися чесним».

Салваторе, винний у вбивстві, перебуває у в’язниці посиленого режиму в Сполето. Його хрещення, яке відбулося в стінах в’язниці, справило враження на багатьох людей. Один з охоронців сказав: «Треба підтримувати соціально важливі рішення, які ведуть до зміни поведінки на краще, адже вони приносять користь як у стінах в’язниці, так і в суспільстві в цілому». Завдяки тому, що Салваторе змінився, його дружина з дочкою приходять на зібрання Свідків Єгови. Охрестився і в’язень, якому проповідував Салваторе.

Дуже давно раннє християнство поширилося в Італії (Дії 2:10; Римлян 1:7). У наш час жнив духовний ріст і поширення правдивого християнства продовжується в тих місцях, де апостол Павло та інші християни трудилися заради доброї новини (Дії 23:11; 28:14—16).

[Карта на сторінці 13]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

ІТАЛІЯ

Рим

[Ілюстрації на сторінці 15]

Зал конгресів у Бітонто і конгрес італійською мовою жестів у Римі.

[Ілюстрація на сторінці 16]

Біблійна правда ‘робить вільними’ в’язнів.

[Ілюстрації на сторінці 17]

Духовний ріст продовжується в місцях, де колись процвітало раннє християнство.