«Вони могли вийти на свободу одразу»

ЖЕНЄВ’ЄВ ДЕ ГОЛЛЬ, племінниця колишнього президента Франції Шарля де Голля, познайомилася зі Свідками Єгови у нацистському концтаборі Равенсбрюк на півночі Німеччини. У серпні 1945 року вона написала слова, винесені в заголовок цієї статті.

Двадцять сьомого січня 1945 року звільнили в’язнів концтабору Освенцім (Польща), і з 1996 року цей день відзначають у Німеччині як день пам’яті жертв гітлерівського режиму.

У своїй промові, присвяченій пам’яті жертв нацистів, голова ландтагу землі Баден-Вюртемберг Пітер Штрауб 27 січня 2003 року сказав: «Усі, кого переслідували за релігійні чи політичні переконання, і хто не хотів підкоритися навіть ціною життя, заслуговують нашої глибокої поваги, і це почуття навіть важко передати словами. З усіх конфесій Свідки Єгови були єдиними, хто цілком відмовився виконувати вимоги гітлерівського режиму: вони не підіймали руку, щоб салютувати Гітлеру; вони не присягали на вірність фюреру і державі; вони відмовились виконувати військову і трудову повинності. Їхні діти не вступали до «Гітлерюгенда».

Стосовно своїх послідовників Ісус Христос сказав: «Не від світу вони, як і Я не від світу» (Івана 17:16). Тож позиція Свідків Єгови мала тільки релігійні підстави. Пан Штрауб також сказав: «У концтаборах Свідки Єгови повинні були носити на своєму одязі фіолетовий трикутник. Вони були єдиною групою, яка могла покласти край своїм мукам: їм достатньо було підписати заяву про зречення віри».

Більшість Свідків і чути не хотіла про зречення. Приблизно 1200 з них загинули у період панування нацистів. Двісті сімдесят було страчено за те, що вони на підставі релігійних міркувань відмовились виконувати військову службу. Для Свідків Єгови твердження «Бога повинно слухатися більш, як людей» не було порожнім звуком, і вони дорого заплатили за дотримання цього принципу (Дії 5:29).

Як зазначив голова ландтагу землі Північний Рейн-Вестфалія Ульріх Шмідт, Свідки Єгови не були якимись особливими людьми. Посилаючись на промову пана голови, укладачі брошури «Ландтаг інтерн» назвали Свідків «звичайними людьми, які, керуючись сумлінням, відстоювали свої релігійні погляди, виявляли громадянську мужність і, як християни, вони протистояли панівній ідеології». Безсумнівно, Бог Єгова завжди радіє, коли люди зберігають йому вірність у важких обставинах. У Приповістей 27:11 ми читаємо: «Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто».

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 30]

З люб’язного дозволу United States Holocaust Memorial Museum