Ми будемо ходити ім’ям Єгови, нашого Бога

«Ми будем ходити Ім’ям Господа, нашого Бога, навіки-віків» (МИХЕЯ 4:5).

1. Яка моральна атмосфера панувала в дні Ноя і в чому Ной відрізнявся від інших?

ПЕРШОЮ людиною, про яку Біблія каже, що вона ходила з Богом, був Енох. Наступним був Ной. У Біблії говориться: «Ной був чоловік праведний і невинний у своїх поколіннях. Ной з Богом ходив» (Буття 6:9). На той час людство в цілому відійшло від чистого поклоніння. Ситуація ще більше погіршувалась тим, що віроломні ангели вступали в неприродні зв’язки з жінками і в них народжувалися діти, яких називали нефілім, «силачами» або «славними» людьми того часу. Тож не дивно, що земля наповнилась насильством! (Буття 6:2, 4, 11). Однак Ной був непорочним чоловіком, «проповідником праведности» (2 Петра 2:5). Коли Бог наказав Ноєві побудувати ковчег для порятунку, цей чоловік слухняно «зробив... усе,— як звелів йому Бог, так зробив він» (Буття 6:22). Дійсно, Ной ходив з Богом.

2, 3. Який гарний приклад подав нам Ной?

² Павло навів імена багатьох вірних свідків і згадав також про Ноя: «Вірою Ной, як дістав був об’явлення про те, чого ще не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти; нею світ засудив він, і став спадкоємцем праведности, що з віри вона» (Євреїв 11:7). Який же чудовий приклад! Ной, будучи впевненим у тому, що слова Єгови сповняться, присвячував час, сили і матеріальні засоби виконанню Божих вказівок. Подібно й сьогодні багато хто відхиляє пропозиції цього світу і присвячує час, зусилля і матеріальні засоби виконанню наказів Єгови. Ці люди виявляють визначну віру, що приведе до спасіння як їх самих, так і інших (Луки 16:9; 1 Тимофія 4:16).

³ Ноєві та його родині було, мабуть, так само важко виявляти віру, як Еноху, Ноєвому прадіду, про якого говорилося в попередній статті. За днів Ноя, як і за днів Еноха, на землі була лише невеличка група правдивих поклонників Бога. Лише вісім осіб виявилися вірними і пережили Потоп. У тому жорстокому і розбещеному світі Ной проповідував праведність. Більш того, він разом із сім’єю будував велетенський дерев’яний ковчег. Так вони готувалися до всесвітнього потопу, хоча жодна людина перед тим ще не бачила такого потопу. Це було, напевно, чимось дуже дивним в очах інших людей.

4. На яку помилку Ноєвих сучасників звернув увагу Ісус?

⁴ Цікаво, що, коли Ісус говорив про Ноєві дні, він не згадав про насильство, фальшиве поклоніння і неморальність, хоча все це й було дуже ганебним. Помилка, за словами Ісуса, полягала у відмові людей прислухатися до перестороги, яку вони отримували. Ісус сказав, що вони «їли й пили, женилися й заміж виходили, аж до дня, «коли Ной увійшов до ковчегу». Чи було щось неправильне в тому, щоб їсти, пити, женитися і виходити заміж? Люди жили, так би мовити, нормальним життям. Але річ у тім, що незабаром мав статися потоп, і Ной проповідував  праведність. Його слова і поведінка мали б служити попередженням для людей. Однак вони «не знали [«не звертали уваги», НС], аж поки потоп не прийшов та й усіх не забрав» (Матвія 24:38, 39).

5. Які риси треба було мати Ною і його родині?

⁵ Коли ми роздумуємо про ті часи, то бачимо, що Ной діяв мудро. Проте у дні перед Потопом потрібна була мужність, щоб відрізнятися від решти людей. Ною і його сім’ї треба було мати сильне переконання, аби побудувати гігантський ковчег і ввести туди різних тварин. Чи виникало інколи в когось з тих вірних осіб бажання поменше вирізнятися з-поміж інших людей і вести «нормальне» життя? Якщо таке й спадало їм на думку, їхня непорочність все одно не ослабла. Ной терпів протягом дуже довгого періоду — довше, ніж це доведеться робити будь-кому з нас у теперішній системі. І зрештою віра Ноя винагородилась — він пережив Потоп. Єгова ж виконав суд над усіма людьми, які вели «нормальне» життя і не звертали уваги на те, в який час вони живуть.

Насильство знову поширюється по землі

6. Які умови й далі існували на землі після Потопу?

⁶ Після того як води Потопу спали, перед людством відкрилася можливість почати нове життя. Однак люди все ще були недосконалі, і «нахил людського серця» далі був «лихий від віку його молодого» (Буття 8:21). Крім того, хоча демони більше не могли брати собі людські тіла, вони продовжували сильно впливати на людей. Тож невдовзі світ безбожного людства показав, що «лежить у владі Злого», і так само, як тепер, правдиві поклонники Бога змушені були протистояти «хитрощам диявольським» (1 Івана 5:19, НС; Ефесян 6:11, 12).

7. Як насильство поширилося у світі після Потопу?

⁷ Після Потопу, починаючи принаймні з днів Німрода, земля знову наповнилась насильством. З плином часу збільшення населення планети і науково-технічний прогрес посприяли тому, що насильство розрослося. У давні часи використовувались мечі, списи, луки, стріли і колісниці. Ближче до наших днів на зміну їм прийшли мушкети і гармати, потім гвинтівки, а на початку XX сторіччя вдосконалена артилерія. Перша світова війна породила ще страхітливіші засоби знищення, як-от військові аероплани, танки, підводні човни й отруйні гази. Під час війни ця зброя забрала життя мільйонів людей. Чи було все це чимось несподіваним? Ні.

8. Як сповнюється записане в Об’явлення 6:1—4?

⁸ У 1914 році Ісус був зведений на престол як Цар Божого небесного Царства. Тоді почався «Господній день» (Об’явлення 1:10). У видінні, описаному в книзі Об’явлення, Ісуса зображено як Царя, що переможно їде верхи на білому коні. За ним їдуть інші вершники. Вони символізують різні лиха,  яких зазнає людство. Один з верхівців їде на вогняно-червоному коні. Вершникові було дозволено «взяти мир із землі та щоб убивали один одного. І меч великий був даний йому» (Об’явлення 6:1—4). Цей кінь і його верхівець символізують війну, а великий меч — безпрецедентні руйнівні наслідки сучасних воєн, в яких застосовується потужна зброя. До такої зброї належать ядерні боєголовки, кожна з яких здатна знищити десятки тисяч людей, ракети, що можуть доставити ці боєголовки до цілі за тисячі кілометрів, а також найсучасніша хімічна і біологічна зброя масового знищення.

Ми звертаємо увагу на перестороги Єгови

9. Чим теперішній світ схожий на той, що існував перед Потопом?

⁹ У дні Ноя Єгова вигубив людство через те, що злі люди і велетні нефілім чинили надзвичайне насильство. А що сказати про наш час? Чи на землі нині менше насильства, ніж було тоді? Аж ніяк! Окрім того, тепер, як і в дні Ноя, люди займаються своїми щоденними справами, намагаючись вести «нормальне» життя і відмовляючись слухатися пересторог (Луки 17:26, 27). Чи є підстави сумніватися в тому, що Єгова знову наведе знищення на людство? Ні.

10. а) Яка пересторога неодноразово з’являється в біблійних пророцтвах? б) Що мудро сьогодні робити?

¹⁰ За сотні років до Потопу Енох пророкував про знищення, яке має відбутися за наших днів (Юди 14, 15). Також Ісус говорив про прийдешню «скорботу велику» (Матвія 24:21). Цей час передрікали й інші пророки (Єзекіїля 38:18—23; Даниїла 12:1; Йоіла 3:4, 5). А в книзі Об’явлення подається яскравий опис цього остаточного знищення (Об’явлення 19:11—21). Кожен з нас старається брати приклад з Ноя і бути діяльним проповідником праведності. Ми звертаємо увагу на перестороги Єгови і з любов’ю допомагаємо ближнім робити те саме. Тому, подібно до Ноя, ми ходимо з Богом. Безсумнівно, той, хто бажає жити, має й далі ходити з Богом. Як ми можемо робити це з огляду на тиск, з яким ми стикаємось щодня? Нам треба розвивати міцну віру в те, що Божий намір сповниться (Євреїв 11:6).

Продовжуй ходити з Богом у неспокійні часи

11. Яким чином ми наслідуємо християн І століття?

¹¹ У І столітті про помазаних християн говорили, що вони належать до «тієї дороги» (Дії 9:2). Ціле їхнє життя зосереджувалося на вірі в Єгову й Ісуса Христа.  Вони йшли стежкою, яку проклав їхній Господь. Сьогодні вірні християни роблять те саме.

12. Що сталося після того, як Ісус чудесним способом нагодував натовп?

¹² Важливість віри видно з випадку, який стався під час Ісусового служіння. Якось Ісус чудесним способом нагодував близько 5000 чоловіків. Люди дивувались і були в захваті. Але зверніть увагу, що відбулося далі. Ми читаємо: «Люди, що бачили чудо, яке Ісус учинив, гомоніли: «Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ!» Спостерігши ж Ісус, що вони мають замір прийти та забрати Його, щоб настановити царем, знов на гору пішов Сам-один» (Івана 6:10—15). Тієї ж ночі він пішов в іншу місцевість. Багато хто, ймовірно, розчарувався через те, що Ісус відмовився від царювання. Адже Ісус показав, що він був би мудрим царем і що він має силу задовольняти фізичні потреби людей. Однак тоді ще не настав час, який Єгова визначив для того, щоб Ісус правив як Цар. До того ж Царство Ісуса мало бути небесним, а не земним.

13, 14. Яке мислення виявили багато людей і як була випробувана їхня віра?

¹³ Проте натовп невідступно йшов за Ісусом і знайшов його, як каже Іван, «на тім боці моря». Чому люди пішли за Ісусом після того, як він не піддався їхнім намаганням зробити його царем? Чимало осіб виявило плотське мислення. Вони наголосили, що за днів Мойсея Єгова давав народові їжу в пустелі. Вони натякали, щоб Ісус продовжив забезпечувати їх їжею. Ісус же, побачивши їхні неправильні спонуки, почав учити їх духовних істин, які могли допомогти їм мислити інакше (Івана 6:17, 24, 25, 30, 31, 35—40). У відповідь деякі люди почали ремствувати на Ісуса, особливо коли він навів такий приклад: «Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Людського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя. Хто тіло Моє споживає та кров Мою п’є, той має вічне життя,— і того воскрешу Я останнього дня» (Івана 6:53, 54).

¹⁴ Ісусові приклади часто спонукували людей виявляти, чи дійсно вони хочуть ходити з Богом. Цей приклад не був винятком. Люди гостро зреагували на нього. Ми читаємо: «Багато хто з учнів Його, як почули оце, гомоніли: «Жорстока це мова! Хто слухати може її?» Ісус далі пояснив, що їм треба сприймати його слова з духовного погляду. Він сказав: «То дух, що оживлює, тіло ж не помагає нічого. Слова, що їх Я говорив вам, то дух і життя». Все ж чимало осіб не захотіло слухати Ісуса, і в біблійному повідомленні сказано: «Із того часу відпали багато хто з учнів Його, і не ходили вже з Ним» (Івана 6:60, 63, 66).

15. Який правильний погляд мали деякі Ісусові послідовники?

¹⁵ Але так зреагували не всі. Щоправда, віддані Ісусу учні не повністю розуміли сказане ним. Однак вони продовжували повністю йому довіряти. Петро, один з тих вірних учнів, виразив почуття всіх,  хто залишився з Ісусом, такими словами: «До кого ми підемо, Господи? Ти маєш слова життя вічного» (Івана 6:68). Який же чудовий склад розуму і який гарний приклад!

16. Як ми можемо бути випробувані і який склад розуму нам треба розвивати?

¹⁶ Ми теж можемо бути випробувані, як ті перші учні Ісуса. Наприклад, нас могло б розчаровувати те, що обіцянки Єгови не сповнюються так швидко, як нам би цього хотілося. Можливо, ми вважаємо, що наші біблійні публікації містять важкозрозуміле пояснення Святого Письма. Нас могла б засмучувати поведінка когось зі співхристиян. Чи було б правильно з цих або подібних причин перестати ходити з Богом? Звичайно, що ні! Учні, які покинули Ісуса, показали, що мають плотський спосіб мислення. Нам слід діяти інакше.

‘Ми не з тих, що відступають’

17. Що допомагатиме нам ходити з Богом?

¹⁷ Апостол Павло писав: «Усе Писання Богом надхнене» (2 Тимофія 3:16). Зі сторінок Біблії Єгова чітко нам каже: «Це та дорога,— простуйте ви нею» (Ісаї 30:21). Коли ми дотримуємось порад з Божого Слова, це допомагає нам «поводитися обережно» (Ефесян 5:15). Завдяки вивченню Біблії і роздумуванню над прочитаним ми можемо ‘неухильно йти дорогою правди’ (3 Івана 3, СМ). Як сказав Ісус, «дух... оживлює, тіло ж не помагає нічого». Єдине надійне керівництво в нашому житті — це духовне керівництво, яке ми отримуємо через Слово Єгови, його дух і організацію.

18. а) Як немудро чинять деякі люди? б) Яку віру ми розвиваємо?

¹⁸ Нині дехто стає невдоволеним, тому що має плотське мислення або тому що його очікування не сповнились. Такі люди часто намагаються отримати від світу якомога більше. Забувши, що не можна гаяти час, вони не вважають за потрібне ‘пильнувати’. Замість того щоб на перше місце в житті ставити інтереси Царства, ці люди починають жити для себе самих (Матвія 24:42). Було б вкрай немудро йти таким шляхом. Зверніть увагу на слова апостола Павла: «Ми ж не з тих, хто хитається [«що відступають», Хом.] на загибель, але віруємо на спасіння душі» (Євреїв 10:39). Подібно до Еноха і Ноя, ми живемо в буремні часи. Але ми, як і вони, маємо честь ходити з Богом. Коли ми ходимо з Богом, то можемо з упевненістю сподіватися і вірити, що побачимо, як сповняться обіцянки Єгови, зникне зло і настане праведний новий світ. Яка ж це дивовижна перспектива!

19. Що Михей каже про дорогу правдивих Божих поклонників?

¹⁹ Пророк Михей під натхненням сказав про народи світу, що вони «ходитимуть кожен ім’ям свого бога». Далі пророк проголосив про себе і про інших вірних поклонників Єгови: «А ми будем ходити Ім’ям Господа, нашого Бога, навіки-віків» (Михея 4:5). Якщо в тебе такий самий твердий намір, як у Михея, залишайся поряд з Єговою, хоч би якими буремними стали наші часи (Якова 4:8). Нехай кожен з нас від усього серця бажає ходити з Єговою, нашим Богом, тепер і навіки-віків!

Як би ви відповіли?

• Чим наші дні схожі на дні Ноя?

• Який спосіб життя вели Ной та його родина і як ми можемо наслідувати їхню віру?

• Яке неправильне мислення виявили деякі Ісусові послідовники?

• Який твердий намір мають правдиві християни?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрації на сторінці 20]

Сьогодні так само, як у дні Ноя, люди поглинуті щоденними справами.

[Ілюстрація на сторінці 21]

Ми проповідуємо про Царство, і ми ‘не з тих, що відступають’.