Поводьтесь так, як поводився Ісус Христос

«Хто каже, що в Нім [Богові] пробуває, той повинен поводитись так, як поводився Він [Ісус]» (1 ІВАНА 2:6).

1, 2. Що означає пильно придивлятися до Ісуса?

«БІЖІМ з терпеливістю до боротьби, яка перед нами,— писав апостол Павло,— дивлячись на Ісуса, на Начальника й Виконавця віри» (Євреїв 12:1, 2). Щоб іти дорогою вірності, потрібно пильно дивитися на Ісуса Христа.

² Словом «дивлячись» перекладено вжите в оригіналі Християнських Грецьких Писань слово, яке означає «зосереджувати на чомусь пильний погляд», «відводити погляд від однієї речі, щоб побачити іншу». В одному довіднику зазначається: «У той момент, коли грецький бігун на стадіоні відводить погляд від бігової доріжки й від цілі, до якої біжить, і скеровує свою увагу на натовпи глядачів, його швидкість падає. Те саме можна сказати і про християн». Коли щось відвертає нашу увагу, наш духовний поступ може сповільнитися. Нам слід пильно придивлятися до Ісуса Христа. А що ми хочемо побачити в ньому, у цьому «Начальникові»? Грецьке слово, перекладене як «Начальник», означає «головний провідник, той, хто бере у чомусь провід і цим подає приклад». Пильно придивлятися до Ісуса — значить наслідувати його приклад.

3, 4. а) Що потрібно нам, аби поводитись так, як поводився Ісус Христос? б) На які запитання нам слід звернути увагу?

³ «Хто каже, що в Нім [Богові] пробуває, той повинен поводитись так, як поводився Він [Ісус]»,— говориться в Біблії (1 Івана 2:6). Ми маємо перебувати в єдності з Богом, дотримуючи заповіді Ісуса так само, як він дотримував заповіді свого Батька (Івана 15:10).

⁴ Отже, щоб поводитись так, як поводився Ісус, нам потрібно пильно спостерігати за нашим Головним Провідником і точно йти його слідами. У зв’язку з цим постають такі важливі запитання: як Христос керує нами сьогодні? Як ми покажемо, що наслідуємо його приклад? Яку ми маємо користь, тримаючись зразка, залишеного Ісусом Христом?

Як Христос керує своїми послідовниками

5. Що Ісус пообіцяв своїм послідовникам перед тим, як зійти в небо?

⁵ Перед тим як зійти в небо, воскреслий Ісус Христос з’явився своїм учням і дав їм важливе завдання. Він сказав: «Ідіть та робіть учнями  людей з усіх народів». Тоді ж Ісус пообіцяв їм, що буде з ними у той час, коли вони виконуватимуть його завдання: «Я буду з вами всі дні, аж до закінчення цієї системи» (Матвія 28:19, 20, НС). Як Ісус Христос перебуває зі своїми послідовниками сьогодні, у час закінчення цієї системи?

6, 7. Як Ісус керує нами, використовуючи святий дух?

⁶ Ісус сказав: «Утішитель же, Дух Святий, що Його Отець пошле в Ім’я Моє, Той навчить вас усього, і пригадає вам усе, що Я вам говорив» (Івана 14:26). Святий дух, який посилається в ім’я Ісуса, керує нами і зміцнює нас. Він дає нам духовне розуміння і допомагає збагнути «навіть Божі глибини» (1 Коринтян 2:10). Крім того, такі угодні Богу риси, як «любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, здержливість» є «плодом духа» (Галатів 5:22, 23). Це означає, що святий дух допомагає нам розвивати ці риси.

⁷ Коли ми вивчаємо Святе Письмо і намагаємося застосовувати те, про що дізнаємось, дух Єгови допомагає нам зростати в мудрості, розумінні, знанні, проникливості й розважності (Приповістей 2:1—11). Також святий дух допомагає нам протистояти спокусам і зносити випробування (1 Коринтян 10:13; 2 Коринтян 4:7; Филип’ян 4:13). Біблія закликає християн «очиститися від усілякої скверни тіла й духа, довершуючи свою святість» (2 Коринтян 7:1, СМ). Хіба могли б ми відповідати Божим вимогам щодо святості, або чистоти, якби нам не допомагав святий дух? Святий дух є одним із засобів, які використовує Ісус, щоб керувати нами. Робити це його уповноважив Бог Єгова (Матвія 28:18).

8, 9. Як Христос керує збором, послуговуючись «вірним і мудрим рабом»?

⁸ Розгляньмо ще один засіб, за допомогою якого Христос керує сьогодні збором. Говорячи про час своєї присутності і закінчення цієї системи, Ісус сказав: «Хто ж вірний і мудрий раб, якого пан поставив над своїми челядниками давати своєчасно поживу для них? Блаженний той раб, що пан його прийде та знайде, що робить він так! Поправді кажу вам, що над цілим маєтком своїм він поставить його» (Матвія 24:3, 45—47).

⁹ «Пан» — це Ісус Христос. «Раб» — група помазаних християн на землі. Класу раба довірено дбати про земні володіння Ісуса і своєчасно давати духовну поживу. Невелика група наглядачів з-поміж членів класу «вірного і мудрого раба» утворює Керівний орган, що служить представником класу раба. Цей орган керує працею проповідування про Царство по цілому світі і відповідає за своєчасне надання духовної поживи. Таким чином, Христос керує збором через помазаного духом «вірного і мудрого раба» та його Керівний орган.

10. Як нам слід ставитися до старійшин і чому?

¹⁰ Ще одним виявом Христового головування є «люди, які стали дарами» — християнські старійшини, або наглядачі. Їх було дано для того, щоб «вони виправляли святих, служили іншим і зміцняли Христове тіло» (Ефесян 4:8, 11, 12, НС). У Євреїв 13:7 про них сказано: «Спогадуйте наставників ваших, що вам говорили Слово Боже... переймайте їхню віру». Старійшини беруть провід у зборі. Вони наслідують Ісуса Христа, тому їхня віра також стає гідною наслідування (1 Коринтян 11:1). Ми виявлятимемо свою вдячність за «людей, які стали дарами», якщо будемо слухатися старійшин і підкорятися їм (Євреїв 13:17).

11. За допомогою яких засобів Христос керує своїми послідовниками і що означає поводитись так, як він?

¹¹ Отже, Ісус Христос керує своїми послідовниками в наш час через святий дух, «вірного і мудрого раба» і старійшин  збору. Щоб поводитись так, як поводився Христос, треба розуміти, як він керує нами, і підкорятися цьому керівництву. Також для цього потрібно наслідувати його приклад. «На це ви покликані,— писав апостол Павло.— Бо й Христос постраждав за нас, і залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами Його» (1 Петра 2:21). Як ми покажемо, що наслідуємо досконалий приклад Ісуса?

Будьте помірковані, користуючись владою

12. На що варто звертати особливу увагу старійшинам збору, коли вони дивляться на приклад Христа?

¹² Хоча Ісус отримав від свого Батька більшу владу, ніж будь-хто інший, він користувався нею помірковано. Усім членам збору, а особливо наглядачам, треба дотримуватися принципу «нехай про вашу поміркованість знають усі» (Филип’ян 4:5, НС; 1 Тимофія 3:2, 3). Старійшин наділено певною владою в зборі. Користуючись нею, вони повинні наслідувати Христа.

13, 14. Як старійшини можуть наслідувати Христа, коли вони заохочують інших служити Богові?

¹³ Ісус зважав на слабкості своїх учнів. Він не вимагав від них того, що було їм не під силу (Івана 16:12). Ісус не тиснув на своїх послідовників, коли заохочував їх ‘силкуватися’ виконувати Божу волю (Луки 13:24). Він робив це, беручи серед них провід і стараючись досягти їхнього серця. Подібно й старійшини не залякують інших, щоб ті служили Богові через почуття сорому чи вини. Вони заохочують всіх служити Єгові з любові до нього та до Ісуса, а також з любові до інших людей (Матвія 22:37—39).

¹⁴ Ісус не зловживав даною йому владою, не намагався контролювати життя людей. Він не встановлював норм, яких неможливо було б дотримуватися, і не запроваджував незліченних правил. Натомість Ісус спонукував людей до дій, досягаючи їхніх сердець за допомогою принципів — принципів, які лежали в основі законів, даних через Мойсея (Матвія 5:27, 28). Наслідуючи Ісуса Христа, старійшини не встановлюють власних правил і не нав’язують іншим своїх поглядів. У таких питаннях, як одяг і зовнішній вигляд, а також розваги та відпочинок, старійшини стараються досягати сердець інших людей за допомогою богоугодних принципів, наприклад тих, які містяться в Михея 6:8; 1 Коринтян 10:31—33 і 1 Тимофія 2:9, 10.

Виявляйте розуміння і прощайте

15. Як Ісус реагував на помилки своїх учнів?

¹⁵ Христос залишив нам приклад тим, як він ставився до помилок своїх учнів. Розгляньмо дві події, що відбулися останньої ночі, яку він провів на землі як людина. Ісус прийшов до Гефсиманії і, «взявши з Собою Петра, і Якова та Івана», сказав їм: «Пильнуйте!» Потім «Він відійшов трохи далі, припав до землі, та й благав», почав молитися до Бога. Коли він повернувся, то «знайшов їх, що спали». Якою була реакція Ісуса? Він сказав: «Бадьорий-бо дух, але немічне тіло» (Марка 14:32—38). Ісус не став різко докоряти Петрові, Якову та Івану. Він виявив  до них розуміння! Тієї ж ночі Петро тричі зрікся Ісуса (Марка 14:66—72). Як Ісус поставився до свого учня після цього? «Господь дійсно воскрес, і з’явився був Симонові [Петру]» (Луки 24:34). «З’явився Він Кифі,— говориться в Біблії,— потім Дванадцятьом» (1 Коринтян 15:5). Ісус не обурювався, він простив розкаяного апостола і зміцнив його. Пізніше Ісус довірив Петрові серйозні обов’язки (Дії 2:14; 8:14—17; 10:44, 45).

16. Як ми можемо поводитися так, як Ісус, коли хтось зі співвіруючих підводить або кривдить нас?

¹⁶ Через свою недосконалість співвіруючі іноді підводять або кривдять нас. Чи не повинні й ми виявляти до них розуміння і прощати їх, як Ісус? Петро закликав своїх співвіруючих: «Будьте всі однодумні, спочутливі, братолюбні, милосердні, покірливі. Не платіть злом за зло, або лайкою за лайку, навпаки,— благословляйте» (1 Петра 3:8, 9). А що, коли хтось не ставиться до нас так, як це робив би Ісус,— не виявляє до нас розуміння або відмовляється нас простити? Навіть тоді ми зобов’язані докладати зусиль, щоб наслідувати Ісуса і поводитись так, як поводився б він (1 Івана 3:16).

Ставте на перше місце в житті Боже Царство

17. З чого видно, що Ісус ставив виконання Божої волі на перше місце в житті?

¹⁷ Існує ще одна сфера, в якій ми маємо поводитися так, як Ісус Христос. Головне місце в житті Ісуса займало проголошення доброї новини про Боже Царство. Після розмови з самарянкою поблизу міста Сіхар Ісус сказав своїм учням: «Пожива Моя — чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його довершити» (Івана 4:34). Виконання волі Батька підкріпляло Ісуса і було для нього, наче смачна й поживна їжа, яка відновлює сили. Хіба не буде наше життя по-справжньому змістовним і щасливим, коли ми наслідуватимемо Ісуса, зосереджуючись на виконанні Божої волі?

18. Які благословення можна отримати, якщо заохочувати дітей до повночасного служіння?

¹⁸ Якщо батьки спонукують своїх дітей до повночасного служіння, то благословення відчують на собі і вони, і діти. Один батько заохочував своїх синів-близнюків уже з раннього дитинства поставити собі за мету піонерське служіння. Закінчивши навчання, близнюки дійсно стали піонерами. Батькові це принесло велику радість. Він написав: «Хлопці не розчарували нас. Ми можемо із вдячністю сказати: «Діти — спадщина Господня» (Псалом 127:3). А яку користь від піонерського служіння отримують діти? Одна мати, в якої п’ятеро дітей, сказала: «Піонерське служіння допомогло всім моїм дітям розвинути набагато тісніші взаємини з Єговою. Діти поліпшилися в особистому вивченні, навчились мудро розподіляти свій час і ставити духовне на перше місце в житті. Хоча всім їм довелося багато що змінити, ніхто з них не шкодує, що обрав цей шлях».

19. Які цілі було б мудро ставити перед собою в юності?

¹⁹ А які цілі ви, молоді люди, ставите перед собою? Чи ви бажаєте зробити світську кар’єру? Чи, все ж таки, плануєте  присвятити своє життя повночасному служінню? Павло застерігав: «Уважайте, щоб поводитися обережно, не як немудрі, але як мудрі, використовуючи час,— дні-бо лукаві». Далі він додав: «Через це не будьте нерозумні, але розумійте, що є воля Господня» (Ефесян 5:15—17).

Виявляйте відданість

20, 21. У чому Ісус виявляв відданість і як можна наслідувати його відданість?

²⁰ Щоб поводитись так, як Ісус Христос, потрібно наслідувати його відданість. Щодо Ісусової відданості в Біблії сказано: «Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват [«навіть не допускав думки про зазіхання, тобто про те, щоб», НС] бути Богові рівним, але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина, Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної». Ісус віддано підтримував владу Єгови, покірно виконуючи Божу волю. Він був настільки слухняний, що погодився прийняти смерть на стовпі мук. Ми повинні мати «ті самі думки», тобто такий самий склад розуму, і віддано чинити Божу волю (Филип’ян 2:5—8).

²¹ Ісус був відданий також своїм вірним апостолам. Незважаючи на їхні слабкості і недосконалість, Ісус полюбив їх «до кінця» (Івана 13:1). Подібно й нам не можна допускати, щоб через недосконалість наших братів і сестер у нас розвивалося до них критичне ставлення.

Тримайтеся зразка, залишеного Ісусом

22, 23. Яку ми маємо користь, тримаючись зразка, залишеного Ісусом?

²² Будучи недосконалими людьми, ми, звичайно, не в стані досконало наслідувати Ісуса Христа. Але ми можемо докладати всіх зусиль, щоб точно йти його слідами. Для цього потрібно розуміти, як Христос керує нами, і підкорятися цьому керівництву, а також триматись зразка, який він нам залишив.

²³ Наслідуючи Христа, ми пожинаємо рясні благословення. Наше життя стає змістовнішим і щасливішим, оскільки ми зосереджуємося на виконанні не своєї, а Божої волі (Івана 5:30; 6:38). У нас чисте сумління. Своєю поведінкою ми подаємо приклад іншим людям. Ісус запросив усіх струджених і обтяжених прийти до нього, щоб знайти «відсвіження для своїх душ» (Матвія 11:28—30, НС). Якщо ми наслідуємо Христа, то теж можемо відсвіжувати інших, спілкуючись із ними. Тож продовжуймо поводитись так, як поводився Ісус.

Чи ви пригадуєте?

• Як Христос керує своїми послідовниками в наш час?

• Як старійшини наслідують Христа, користуючись даною Богом владою?

• Як наслідувати приклад Ісуса, коли ми стикаємося з недосконалістю інших людей?

• Як можна в юні роки ставити Боже Царство на перше місце?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 23]

Християнські старійшини допомагають нам підкорятися головуванню Христа.

[Ілюстрації на сторінках 24, 25]

Молоді люди, які цілі ви ставите перед собою, щоб вести сповнене благословень християнське життя?