Батьки, якого майбутнього ви бажаєте своїм дітям?

«Юнаки та дівиці... нехай усі хвалять Господнє Ім’я» (ПСАЛОМ 148:12, 13).

1. Що турбує батьків, коли йдеться про їхніх дітей?

ХІБА є батьки, не зацікавлені в майбутньому своїх дітей? З тієї миті, як народжується дитина,— і навіть перед тим — батьки починають непокоїтися про її благополуччя. Чи буде вона здоровою? Чи нормально вона розвиватиметься? Поки дитина підростає, в батьків з’являються щораз нові турботи. Більшість батьків бажає своїм дітям лише добра (1 Самуїла 1:11, 27, 28; Псалом 127:3—5).

2. Чому сьогодні багато батьків докладає неабияких зусиль для того, щоб їхні діти, коли виростуть, добре жили?

² Однак у теперішньому світі батькам нелегко забезпечувати своїх дітей якнайкращим. Чимало батьків стикається з труднощами, які викликані війнами, політичними заворушеннями, економічною нестабільністю, травмами, в тому числі емоційними, тощо. Звісно, вони дуже хочуть, щоб їхніх дітей не спіткало те саме. У заможних країнах батьки, можливо, бачать, що діти їхніх друзів і родичів роблять успішну професійну кар’єру і що їм, здавалося б, щастить у житті. Тому такі батьки почуваються зобов’язаними робити все від них залежне, аби й їхні діти, коли виростуть, жили добре, тобто почувалися до певної міри спокійно і безтурботно (Екклезіяста 3:13).

Який зробити вибір?

3. Який вибір зробили християни?

³ Християни, як послідовники Ісуса Христа, постановили присвятити своє життя Єгові. Вони послухались Ісусових слів: «Якщо хтось хоче йти за мною, нехай зречеться самого себе, візьме свого стовпа мук і, несучи його день у день, постійно йде за мною» (Луки 9:23; 14:27). Тож життя християнина пов’язане з саможертовністю. Однак це не означає, що він мусить жити в злиднях і зносити лиха. Навпаки, християнське життя щасливе і сповнене змісту. Адже його характерною особливістю є щедрість, а, за словами Ісуса, «більше щастя — давати, а не брати» (Дії 20:35).

4. До чого закликав Ісус своїх послідовників?

⁴ За днів Ісуса в людей були дуже важкі життєві умови. Крім того що їм доводилось  тяжко працювати, вони мусили зносити жорстоке правління римлян і потерпати від гнітючих тягарів прискіпливих релігійних провідників (Матвія 23:2—4). Але багато хто, почувши про Ісуса, охоче полишив свої особисті справи — навіть роботу — і став його послідовником (Матвія 4:18—22; 9:9; Колосян 4:14). Чи пішли ці люди на ризик і чи поставили вони своє майбутнє під загрозу? Зверніть увагу на Ісусові слова: «Кожен, хто покинув дім, братів, сестер, батька, матір, дітей та зе́млі заради мого імені, отримає в багато разів більше й успадкує вічне життя» (Матвія 19:29). Ісус запевнив своїх послідовників, що небесний Батько знає їхні потреби. Тому він закликав їх: «Отже, і далі шукайте найперше царства і Божої праведності, а все те інше вам додасться» (Матвія 6:31—33).

5. Яке двоїсте почуття мають деякі батьки стосовно Ісусового запевнення, що Бог дбатиме про своїх служителів?

⁵ Ситуація сьогодні досить подібна на тодішню. Єгова знає наші потреби, й особи, які ставлять інтереси Царства на перше місце в житті,— особливо ті, хто служить повночасно,— можуть теж бути певні, що Бог про них подбає (Малахії 3:6, 16; 1 Петра 5:7). Проте щодо цього деякі батьки мають двоїсте почуття. З одного боку, вони хочуть, щоб їхні діти робили поступ у служінні Єгові і, можливо, згодом розпочали повночасне служіння. З іншого боку, такі батьки зважають на економічну ситуацію у світі і на те, що тепер нелегко знайти належну роботу. На їхню думку, дітям спершу треба здобути добру освіту, а тоді, маючи необхідну кваліфікацію, вони зможуть добре працевлаштуватися або принаймні якось себе прогодувати. Такі батьки вважають, що добра освіта — це вища освіта.

Підготовка до майбутнього

6. В якому розумінні вживається у цій статті термін «вища освіта»?

⁶ Системи освіти в різних країнах різняться між собою. Скажімо, у США в загальноосвітніх школах учням дається можливість навчатися 12 років. По закінченні школи юнаки та дівчата можуть поступити в університет або коледж і навчатися там чотири чи більше років. Після цього студенти отримують ступінь бакалавра. Тоді вони можуть продовжити навчання в аспірантурі з таких спеціальностей, як медицина, правознавство, інженерна справа і так далі. Коли в цій статті вживається термін «вища освіта», то мова йде власне про таку університетську освіту. Крім того, юнаки і дівчата можуть пройти короткострокове навчання в технічних і професійних школах, після чого випускники отримують свідоцтво чи диплом з якоїсь спеціальності.

7. Якого тиску зазнають учні середніх шкіл?

⁷ Згідно з теперішньою тенденцією у світі, середні школи готують учнів до здобуття вищої освіти. Для цього в більшості середніх навчальних закладів зосереджуються на академічних предметах. Учнів готують до вступу у вищі навчальні заклади. Не ставиться ціль надавати дітям професійну підготовку, яка давала б їм можливість згодом влаштуватися на роботу. Учні зазнаю́ть надзвичайного тиску з боку вчителів, консультантів та інших учнів, які заохочують до вступу в найпрестижніші університети та інститути. Там, як їм обіцяють, вони зможуть здобути освіту, яка проторує їм шлях до перспективної і добре оплачуваної роботи.

8. Перед яким вибором стоять батьки-християни?

⁸ Що робити за таких обставин батькам-християнам? Звичайно, вони хочуть, щоб їхні діти добре навчалися в школі і набували необхідних навичок, аби згодом себе утримувати (Приповістей 22:29). Але чи варто цим батькам допускати, щоб їхніх дітей охопив дух конкуренції в гонитві за успіхом і матеріальним процвітанням? До чого вони заохочують своїх дітей у розмовах чи власним прикладом? Деякі батьки трудяться в поті чола і заощаджують гроші, щоб згодом оплачувати навчання своїх дітей у вищих учбових закладах. Інші батьки заради цього готові влізти в борги. Однак ціна такого рішення визначається не тільки грішми. Яка ж ціна сучасної вищої освіти? (Луки 14:28—33).

 Ціна вищої освіти

9. Що можна сказати про фінансовий бік здобуття вищої освіти сьогодні?

⁹ Коли йдеться про ціну, ми, як правило, думаємо про фінансові витрати. У деяких країнах вища освіта фінансується з держбюджету, і студентам, які відповідають певним вимогам, не доводиться платити за навчання. Але в більшості країн вища освіта обходиться досить дорого і вимагає щораз більше грошей. В одній з провідних статей газети «Нью-Йорк таймс» зазначалося: «Раніше вважалось, що вища освіта відкриває перед людьми нові можливості. Тепер же вона свідчить про прірву між заможними і незаможними». Інакше кажучи, престижна вища освіта швидко стає прерогативою багатих і впливових людей. Вони дбають про те, щоб їхні діти отримали вищу освіту і пізніше стали також багатими та впливовими людьми в теперішній системі. Чи варто християнським батькам ставити таку ціль перед своїми дітьми? (Филип’ян 3:7, 8; Якова 4:4).

10. Яким чином вища освіта тісно пов’язана з інтересами нинішньої системи?

¹⁰ Навіть там, де вища освіта безплатна, з нею часом пов’язані деякі тривожні тенденції. Наприклад, за повідомленням «Уолл-стрит джорнел», уряд однієї країни, що на південному сході Азії, впровадив у життя «пірамідальну шкільну структуру, яка безсоромно просуває нагору вершки суспільства». Опинитися «нагорі» означає потрапити в якийсь усесвітньо відомий елітний заклад. Мова йде про Оксфорд та Кембридж у Великобританії, Гарвардський і Єльський університети в США тощо. Чому уряд вищезгаданої країни зацікавлений у такій довгостроковій програмі? «Щоб підтримувати державну економіку»,— говориться в повідомленні. Освіта може бути фактично безкоштовною, але студенти нерідко розплачуються тим, що згодом у поті чола працюють на нинішню систему. Світ заохочує до такого способу життя. Але чи саме цього бажають для своїх дітей християнські батьки? (Івана 15:19; 1 Івана 2:15—17).

11. Що дані вивчень говорять про зловживання алкоголем і розпусту серед студентів?

¹¹ Слід зважати також на оточення. Університети та інститути, а також студентські гуртожитки мають недобру славу через те, що в них твориться. Студенти приймають наркотики, напиваються, займаються розпустою, а також обманом. Над новачками можуть недобре жартувати. І це лише деякі з проблем. Згадаймо, наприклад, зловживання алкоголем. У журналі «Нью саєнтист» про пиятики зазначалося: «Близько 44 відсотків [студентів, які навчаються в університетах США], як правило, напиваються щонайменше раз у два тижні». Та сама проблема поширена серед молоді в Австралії, Великобританії, Росії та в інших країнах. А як щодо статевої неморальності? Сьогодні серед студентів прийнято говорити про те, хто кого «підчепив». Це слово можна пояснити цитатою з журналу «Ньюсуїк». Там сказано: «Йдеться про випадкові стосунки (починаючи з поцілунків і закінчуючи статевими зносинами) між особами, які після того не збираються навіть розмовляти одне з одним». Дані вивчень показують, що таким життям живуть 60—80 відсотків студентів. «Якщо ти звичайний студент, то займаєшся цим»,— каже одна дослідниця (1 Коринфян 5:11; 6:9, 10).

12. З якими труднощами стикаються студенти?

 ¹² Крім того що на студентів згубно впливає оточення, на них навалюється велика кількість завдань, заліків та екзаменів. Звісно, студентам потрібно багато чого вчити і готуватися до здачі екзаменів. На додаток, декому з них, можливо, доводиться влаштовуватись на роботу принаймні з неповним робочим днем. Усі ці справи забирають у студентів дуже багато часу і сил. Чи залишаються тоді час і сили на духовні справи? Що відходить на другий план, коли навчатися стає чимраз важче? Чи стоять тоді інтереси Царства й далі на першому місці в житті? Чи, може, вони перестають бути такими важливими? (Матвія 6:33). Біблія заохочує християн: «Пильнуйте й поводьтеся не як немудрі, а як мудрі, якнайліпше використовуючи час, бо дні злі» (Ефесян 5:15, 16). Як прикро, що дехто відпав від віри, оскільки присвячував навчанню максимум часу і сил або втягнувся в учбовому закладі в нехристиянську поведінку!

13. Які питання мусять обдумати батьки-християни?

¹³ Звісна річ, що розпуста, погана поведінка і різні труднощі аж ніяк не обмежуються стінами вузів та їхніх гуртожитків. Проте чимало світських молодих людей  вважають усе це просто невід’ємною частиною студентського життя, а отже, чимось нормальним. Чи варто батькам-християнам свідомо піддавати своїх дітей впливу такого середовища протягом чотирьох, а може, й більше років? (Приповістей 22:3; 2 Тимофія 2:22). Чи варто молодим людям наражатися на вищезгадані небезпеки заради отримання якихось вигод від навчання? А насамперед, чого юнаки і дівчата навчаються про те, що́ має посідати перше місце в їхньому житті? * (Филип’ян 1:10; 1 Фессалонікійців 5:21). Батьки мусять серйозно і молитовно обдумати ці питання, а також звернути увагу на те, як небезпечно посилати своїх дітей на навчання в іншому місті або в іншій країні.

Які існують альтернативи?

14, 15. а) На яку біблійну пораду варто сьогодні зважати попри загальнопоширені погляди? б) Які запитання можуть поставити собі молоді люди?

¹⁴ На думку багатьох, молоді люди досягнуть успіху в житті лише тоді, коли здобудуть вищу освіту. Однак замість того, щоб переймати загальнопоширені погляди, християни зважають на настанову з Біблії: «Перестаньте пристосовуватись до системи, в якій живете. Натомість перемінюйтеся — обновлюйте свій розум, щоб особисто переконатися, в чому полягає добра, приємна й досконала Божа воля» (Римлян 12:2). У чому полягає воля Бога для його народу — молодих і літніх людей — на цьому завершальному етапі часу кінця? Павло заохочував Тимофія: «Зберігай тверезість у всьому, знось лихо, будь проповідником єва́нгелія, старанно виконуй своє служіння». Ці слова, безперечно, стосуються всіх нас (2 Тимофія 4:5).

¹⁵ Замість того щоб бути поглинутими матеріалістичним духом цього світу, всі ми повинні ‘зберігати тверезість’, тобто духовний умонастрій. Вам, молоді люди, варто запитати себе: «Чи я докладаю всіх зусиль, щоб ‘виконувати своє служіння’ і бути вмілим служителем Божого Слова? Що я збираюся робити, аби виконувати своє служіння «старанно»? Чи я вже думав про те, щоб присвятити своє життя повночасному служінню? Це нелегкі запитання, особливо коли ви бачите, як інші юнаки та дівчата ведуть егоїстичний спосіб життя. Вони ‘шукають для себе великого’ і думають, що цим забезпечать собі надійне майбутнє (Єремії 45:5). Тому християнські батьки правильно виховують своїх дітей і дбають про те, щоб вони змалку виростали в благотворному духовному середовищі (Приповістей 22:6; Екклезіяста 12:1; 2 Тимофія 3:14, 15).

16. Як батьки-християни можуть мудро дбати про те, щоб їхні діти виростали в благотворному духовному середовищі?

¹⁶ «Мама приділяла чимало уваги тому, з ким ми спілкуємось,— пригадує найстарший з трьох хлопців, котрих виховувала мати, яка багато років була повночасним служителем.— Ми товаришували не з однокласниками, а лише з духовно сильними братами зі збору. Також мама постійно запрошувала в гості повночасних служителів: місіонерів, роз’їзних наглядачів, бетелівців і піонерів. Те, що ми слухали їхні розповіді і бачили їхню радість, допомогло нам розвинути в серці бажання служити повночасно». Наскільки ж радісно бачити, що тепер всі три сини — повночасні служителі: один служить у Бетелі, інший пройшов навчання у Школі удосконалення служіння, а ще один служить піонером.

17. Як батьки можуть допомогти своїм дітям у виборі шкільних предметів і професійного навчання? (Дивіться супровідну інформацію на сторінці 29).

¹⁷ Отже, батьки повинні створювати для своїх дітей духовне середовище. Крім того, вони мають якомога раніше допомогти дітям вирішити, на вивченні яких шкільних предметів зосередити увагу і яке професійне навчання згодом здобути. Один молодий чоловік, який служить у Бетелі, пригадує: «Мої батьки служили піонерами до і після одруження. Вони робили все можливе, щоб  їхні діти перейнялися піонерським духом. Щоразу, коли ми вибирали, які предмети вивчати в школі, або приймали рішення, що могли б вплинути на наше майбутнє, батьки заохочували нас вибирати те, що дало б нам можливість згодом знайти роботу з неповним робочим днем і служити піонерами». Замість того щоб вибирати шкільні предмети, які розраховані на отримання вищої освіти, батькам і дітям варто зосередити увагу на навчанні, яке допоможе молодим людям присвятити себе теократичній діяльності *.

18. Які спеціальності можуть вибрати молоді люди?

¹⁸ За даними вивчень, у багатьох країнах існує гостра потреба не у випускниках вузів, а в тих, хто б виконував фізичну роботу або працював у сфері послуг. У виданні «Ю Ес Ей Тудей» повідомляється, що «у наступні десятиліття 70 відсоткам працівників не потрібно буде проходити чотирирічне навчання в університеті. Натомість достатньо буде пройти дворічне навчання у місцевому коледжі або отримати іншу професійно-технічну освіту». Ті, хто навчається в таких установах, проходять короткострокове навчання з безлічі різних спеціальностей, як-от: секретар, спеціаліст з ремонту комп’ютерів, автослюсар, слюсар-водопровідник, перукар тощо. Чи ці професії практичні? Безперечно! Можливо, вони не такі привабливі, як комусь би хотілося. Але вони дають змогу заробляти на прожиття, а також нерідко пов’язані з гнучким графіком роботи. А це дуже важливо для тих, хто хоче присвятити своє життя служінню Єгові (2 Фессалонікійців 3:8).

19. Що обов’язково приноситиме в житті радість і задоволення?

¹⁹ У Біблії міститься заклик: «Юнаки та дівиці... нехай усі хвалять Господнє Ім’я, бо Його тільки Ймення звеличилось, величність Його на землі й небесах» (Псалом 148:12, 13). На відміну від становища і винагород, які пропонує цей світ, повночасне служіння Єгові обов’язково приноситиме в житті радість і задоволення. Пам’ятайте про біблійне запевнення: «Благословення Господнє — воно збагачає, і смутку воно не приносить з собою» (Приповістей 10:22).

[Примітки]

Чи ви можете пояснити?

• У чому християни вбачають безпечне майбутнє?

• З якими труднощами стикаються батьки-християни, дбаючи про майбутнє своїх дітей?

• Що слід взяти до уваги тому, хто обдумує, чи варто отримувати вищу освіту?

• Як батьки можуть допомогти своїм дітям присвятити своє життя служінню Єгові?

[Запитання для вивчення]

[Рамка на сторінці 29]

Яка ціна вищої освіти?

Більшість з тих, хто поступає в університет або в інститут, сподіваються отримати диплом, який дасть їм можливість знайти добре оплачувану і стабільну роботу. Проте, за даними офіційних звітів у США, лише близько однієї чверті тих, хто йде у вуз, довчається до кінця шести років і отримує відповідний науковий ступінь. Як бачимо, досить сумна статистика. Але чи отримання наукового ступеня гарантує стабільну роботу? Зверніть увагу на те, про що свідчать висновки недавніх досліджень і вивчень.

«Те, що хтось закінчує Гарвардський університет чи університет Дьюка, не гарантує автоматично кращої роботи і більшої платні... Фірмам мало що відомо про молодь, яка хоче влаштуватися на роботу. Можливо, солідний диплом випускника одного з найстаріших університетів США і справить на когось враження. Та зрештою для роботодавця важливіше, що́ особа вміє і чого не вміє» («Ньюсуїк», 1 листопада 1999 року).

«Хоча сьогодні пересічному працівнику треба бути більш умілим, ніж колись... достатнім є високий рівень знань старшокласника. Йдеться про знання з математики, а також уміння читати і писати на рівні шкільної програми дев’ятого класу... а не університетської програми... Аби отримати добру роботу, молодим людям не потрібно закінчувати університет. Досить того, щоб рівень їхніх знань відповідав рівню програми середньої школи» («Американський педагог», англ., весняне видання 2004 року).

«Більшість вищих учбових закладів зовсім не йдуть у ногу з сучасним суспільством у підготовці студентів до працевлаштування після закінчення університету. Несподівано популярним стало професійно-технічне навчання. З 1996 по 2000 рік кількість тих, хто поступає туди, зросла на 48 відсотків... А тим часом дипломи випускників університетів, навчання в яких обходиться дорого і забирає багато часу, вже не мають такого значення, як раніше» («Тайм», 24 січня 2005 року).

«За прогнозами, зробленими на 2005 рік міністерством праці США, вимальовується жахлива картина: принаймні третина тих, хто чотири роки провчиться у вищому учбовому закладі, не зможе знайти роботу, яка б відповідала рівню їхньої освіти» («Футурист», англ., липень — серпень 2000 року).

З огляду на вищесказане, все більше педагогів сильно сумніваються в тому, що в наш час варто отримувати вищу освіту. «Навчаючи людей, ми спрямовуємо їх на неправильні цілі»,— з сумом зазначено у виданні «Футурист». На противагу цьому Бог у Біблії каже: «Я — Господь, Бог твій, що навчає тебе про корисне, що провадить тебе по дорозі, якою ти маєш ходити. О, коли б ти прислухувався до Моїх заповідей, то був би твій спокій, як річка, а твоя справедливість, немов морські хвилі» (Ісаї 48:17, 18).

[Ілюстрація на сторінці 26]

Вони полишили свої особисті справи і пішли за Ісусом.

[Ілюстрація на сторінці 31]

Батьки-християни мудро дбають, щоб їхні діти змалку виростали в благотворному духовному середовищі.