Чи твоє сумління добре навчене?

МАБУТЬ, тобі доводилось казати: «Відчуваю, що так робити неправильно» або «Я не можу виконати твоє прохання, бо щось мені підказує, що це неправильно»? Тобі підказувало сумління. Воно свідчить про усвідомлення того, що правильне, а що ні, воно звинувачує або виправдовує людину. Сумління притаманне всім.

Навіть будучи відчуженою від Бога, людина має здатність розрізняти добро і зло. Вона була створена на образ Бога, тож деякою мірою віддзеркалює його мудрість і праведність (Буття 1:26, 27). З цього приводу апостол Павло під натхненням від Бога написав: «Коли ж люди з інших народів, які не мають закону, з природи виконують те, чого вимагає закон, то вони, хоча й без закону, є законом самі для себе. Власне вони показують, що суть закону написана в їхніх серцях, і водночас їхнє сумління свідчить разом з ними — тоді їхні думки звинувачують їх або ж виправдовують» * (Римлян 2:14, 15).

Це відчуття моралі, успадковане від Адама, слугує «законом», або нормою поведінки, людям усіх рас і національностей. Це здатність до самооцінки (Римлян 9:1). Вона була властива Адаму і Єві. Тому вони й сховалися, порушивши Божий закон (Буття 3:7, 8). Ще один приклад реакції сумління — це переживання Давида, коли він зрозумів, що згрішив, зробивши перепис. «Збентежилося Давидове серце»,— говориться в Біблії (2 Самуїла 24:1—10).

Здатність аналізувати минуле й оцінювати свою поведінку сприяє дуже важливому процесу вгодного Богу каяття. Давид написав: «Коли я мовчав, спорохнявіли кості мої в цілоденному зойку моєму... Я відкрив Тобі гріх свій, і не сховав був провини своєї. Я сказав був: «Признаюся в проступках своїх перед Господом!» — і провину мого гріха Ти простив» (Псалом 32:3, 5). Отже, здорове сумління може повернути грішника до Бога, оскільки допомагає усвідомити потребу в прощенні, а також необхідність слухатися Бога (Псалом 51:3—6, 11, 15—17).

Крім того, сумління застерігає нас чи підказує нам щось, коли ми стоїмо перед вибором або маємо прийняти рішення морального характеру. Завдяки саме цій особливості сумління Йосип розумів, що чинити перелюб неправильно, що це гріх проти Бога. А заборона перелюбу ввійшла у Десять Заповідей лише згодом (Буття 39:1—9; Вихід 20:14). Без сумніву, набагато ліпше, коли наше сумління  навчене допомагати нам, ніж коли воно тільки докоряє. Чи твоє сумління навчене підказувати правильний шлях?

Як навчати сумління приймати правильні рішення

На жаль, наше сумління має вади. Перші люди були створені досконалими, але «всі... згрішили й не можуть віддзеркалювати Божу славу» (Римлян 3:23). Спотворене гріхом і недосконалістю, наше сумління вже не є таким, яким воно було задумане (Римлян 7:18—23). До того ж сумління формується під впливом виховання, місцевих звичаїв, вірувань та оточення. А низька мораль і занижені норми поведінки у світі ніяк не можуть слугувати орієнтирами для доброго сумління.

Християнин повинен мати ще один незмінний моральний орієнтир — Боже Слово, Біблію. Біблійні принципи можуть допомагати сумлінню правильно підходити до справ і вирішувати їх (2 Тимофія 3:16). Коли наше сумління навчене відповідно до Божих вимог, воно, допомагаючи «відрізняти добре від поганого», утримує нас від неправильних вчинків (Євреїв 5:14). Якщо ж наше сумління не навчене, то воно може промовчати, коли ми почнемо збиватися зі шляху. «Буває, дорога людині здається простою,— говорить Біблія,— та кінець її — стежка до смерти» (Приповістей 16:25; 17:20).

Стосовно деяких сфер життя Боже Слово дає чіткі вказівки, і їх корисно триматися. Однак щодо ряду ситуацій у Біблії немає конкретних вказівок. Наприклад, у ній не говориться про вибір роботи, методів лікування, видів відпочинку, про вимоги щодо одягу і зовнішнього вигляду тощо. Нелегко правильно вирішити, як вчинити в кожному окремому випадку. Тому нам слід перейняти підхід Давида, який молився так: «Дороги Твої дай пізнати мені, Господи, стежками Своїми мене попровадь, провадь мене в правді Своїй і навчи Ти мене, бо Ти Бог спасіння мого» (Псалом 25:4, 5). Чим ліпше ми розуміємо Божі погляди і дії, тим ліпше ми зможемо оцінювати наші обставини і приймати рішення з чистим сумлінням.

Отже, коли потрібно прийняти рішення, нам слід спочатку подумати, який біблійний принцип можна в цьому випадку застосувати. Наприклад, це може бути принцип поваги до головування (Колосян 3:18, 20); принцип  чесності в усьому (Євреїв 13:18); ненависті до поганого (Псалом 97:10); принцип миролюбності (Римлян 14:19); покірності владі (Матвія 22:21, Римлян 13:1—7); відданості тільки Богові (Матвія 4:10); відокремленості від світу (Івана 17:14); неприйняття поганого товариства (1 Коринфян 15:33); скромності в одязі й зовнішньому вигляді (1 Тимофія 2:9, 10); намагання не робити спотикання іншим (Филип’ян 1:10). Визначивши, який біблійний принцип слід застосувати, ми зміцнимо своє сумління і зможемо прийняти правильне рішення.

Прислухайся до свого сумління

Для того щоб сумління допомагало нам, до нього слід прислухатися. Навчене Біблією сумління добре служить лише тоді, коли ми одразу прислухаємося до його голосу. Навчене сумління — як сигнальний пристрій на приладовій панелі автомобіля. Скажімо, на панелі загоряється лампочка, що сигналізує про низький рівень масла. Що станеться, коли ми відразу не зважимо на це, а будемо продовжувати їхати? Може дуже сильно постраждати мотор. Так само наше сумління сигналізує, що певний вчинок буде неправильним. Воно порівнює біблійні вимоги і цінності з вчинками, які ми робимо або збираємось зробити, і попереджає нас, як сигнальна лампочка на приладовій панелі. Завдяки відповідній реакції на пересторогу ми не тільки уникнемо поганих наслідків неправильного вчинку, але й не «зіпсуємо» сумління.

Якщо раз у раз не звертати уваги на голос сумління, воно з часом втратить чутливість. Так на місці, обпеченому праскою, утворюється шрам без нервових закінчень, цілком позбавлений чутливості (1 Тимофія 4:2). Загрубіле сумління більше не реагує на гріх і не подає свого голосу, щоб запобігти повторенню гріха. Воно не зважає на біблійні норми добра і зла. Таке сумління опоганене, а той, хто його має, ‘втратив будь-яке почуття сорому’ і відчужений від Бога (Ефесян 4:17—19; Тита 1:15). Нечутливе сумління спричиняє велике лихо!

«Майте чисте сумління»

Для того щоб не забруднити сумління, потрібно постійно працювати над собою. Апостол Павло написав: «Я постійно роблю все, що в моїх силах, аби з чистим сумлінням сказати, що не вчинив жодного гріха проти Бога чи людей» (Дії  24:16). Павло, як християнин, постійно перевіряв і виправляв свою поведінку, щоб у жодному разі не вчинити гріха проти Бога. Він знав, що саме Бог визначає, чи правильні наші вчинки (Римлян 14:10—12; 1 Коринфян 4:4). Павло сказав: «Все наге й повністю відкрите перед очима Його — Того, кому здамо звіт» (Євреїв 4:13).

Павло також написав про те, щоби не вчиняти гріха проти людей. Наприклад, він дав пораду християнам у Коринфі стосовно «споживання їжі, пожертвуваної ідолам». Апостол мав на увазі, що, навіть коли певний учинок сам по собі не вартий осуду з погляду Божого Слова, нам важливо зважати на сумління інших людей. Якщо ми не враховуємо цього, то можемо спричинитися до духовної загибелі наших братів, за яких помер Христос. Крім того, можуть зруйнуватися і наші стосунки з Богом (1 Коринфян 8:4, 11—13; 10:23, 24).

Отже, не переставай навчати своє сумління і бережи його чистоту. Приймаючи рішення, шукай Божого керівництва (Якова 1:5). Вивчай Боже Слово, щоб біблійні принципи формували твій розум і серце (Приповістей 2:3—5). Коли постають серйозні питання, звертайся до зрілих християн, щоб перевірити, чи правильно ти розумієш відповідні біблійні принципи (Приповістей 12:15; Римлян 14:1; Галатів 6:5). Обміркуй, як твоє рішення відіб’ється на твоєму сумлінні, як відобразиться на інших, а найголовніше, як вплине на стосунки з Єговою (1 Тимофія 1:5, 18, 19).

Сумління — дивовижний дар від нашого сповненого любові Батька, Бога Єгови. І ми наблизимось до нього, коли сумління служитиме нам відповідно до його волі. Силкуючись завжди ‘мати чисте сумління’, ми ясніше показуємо, що створені на образ Божий (1 Петра 3:16; Колосян 3:10).

[Примітка]

[Ілюстрації на сторінці 13]

Чи твоє сумління навчене допомагати тобі? Чи воно тільки докоряє?

[Ілюстрація на сторінці 14]

Ми добре навчимо наше сумління, якщо будемо вивчати і застосовувати біблійні принципи.

[Ілюстрації на сторінці 15]

Не легковаж голосом сумління.