«Прості Господні дороги»

«Прості Господні дороги, і праведні ходять по них» (ОСІЇ 14:10).

1, 2. Що Єгова допоміг почати ізраїльтянам і що сталося з ними згодом?

ЗА ДНІВ пророка Мойсея Єгова допоміг ізраїльтянам почати праведне життя. Але на початку VIII століття до н. е. вони так зіпсувались, що Бог визнав їх винними в серйозних гріхах. Це видно з книги Осії, розділів з 10-го по 14-й.

² Серце Ізраїля стало облудним, сповненим лицемірства. Люди цього десятиплемінного царства «беззаконня орали» і пожинали неправедність (Осії 10:1, 13). Єгова сказав: «Як Ізраїль був хлопцем, Я його покохав, і з Єгипту покликав Я сина Свого» (Осії 11:1). Хоча Бог визволив ізраїльтян з єгипетського рабства, вони віддячили йому обманом та лукавством (Осії 12:1). Тому Єгова дав Ізраїлю таку пораду: «Повернись до Бога твого, пильнуй любов та правду» (Осії 12:7, Хом.).

3. Що мало статися з бунтівливою Самарією і як ізраїльтяни могли відчути на собі Боже милосердя?

³ Бунтівлива Самарія та її цар мали зазнати трагічного кінця (Осії 13:11; 14:1). Проте в останньому розділі пророцтва Осії, 2-му вірші, знаходимо таке прохання: «Вернися, Ізраїлю, до Господа, Бога свого». Якби ізраїльтяни розкаялись і шукали прощення, Бог виявив би до них милосердя. Звичайно, вони мали б визнати, що дороги Єгови «прості», тобто прямі, і ходити по них (Осії 14:2—7, 10).

4. Які принципи з пророцтва Осії ми розглянемо?

⁴ Ця частина пророцтва Осії містить чимало принципів, які можуть допомогти нам ходити з Богом. Ми розглянемо такі принципи: 1) Єгова вимагає нелицемірного поклоніння; 2) Бог виявляє до своїх служителів віддану любов; 3) нам потрібно постійно надіятися на Єгову; 4) дороги Єгови завжди «прості» і 5) грішники можуть повернутися до Єгови.

Єгова вимагає нелицемірного поклоніння

5. Якого служіння Бог очікує від нас?

⁵ Єгова очікує, що ми будемо віддано служити йому в чистоті й без лицемірства. Ізраїль же став «буйним виноградом», який приносив погані плоди. Його мешканці ‘намножували жертівники’ для фальшивого поклоніння. Ці відступники поставили навіть стовпи, очевидно, обеліски, призначені для нечистого культу. Єгова постановив розбити ці вівтарі і знищити стовпи (Осії 10:1, 2).

6. Якої риси в нас не має бути, щоб ми могли ходити з Богом?

⁶ Лицемірству немає місця серед служителів Єгови. Але що ж сталося з ізраїльтянами? Їхнє серце стало облудним! Хоча вони колись увійшли в угоду з Єговою як присвячений йому народ, він визнав їх винними в лицемірстві. Який урок з цього можемо взяти ми? Якщо ми присвятилися Богові, нам не можна бути лицемірами. У Приповістей 3:32 ми знаходимо попередження: «Бридить Господь крутіями, а з праведними в Нього дружба». Щоб ходити з Богом, ми повинні виявляти любов «з чистого серця, керуючись добрим сумлінням і нелицемірною вірою» (1 Тимофію 1:5).

 Бог виявляє до своїх служителів віддану любов

7, 8. а) За яких умов ми можемо відчувати на собі віддану любов Бога? б) Що ми повинні робити, якщо серйозно згрішили?

⁷ Якщо ми поклоняємося Єгові в праведності й без лицемірства, то відчуватимемо на собі його милість, або віддану любов. Непокірним ізраїльтянам було сказано: «Сійте собі на справедливість, за милістю жніть, оріте собі переліг, бо час навернутись до Господа, ще поки Він прийде і правду лине вам дощем» (Осії 10:12).

⁸ Якби ізраїльтяни лише покаялись і шукали Єгову! Тоді він охоче навчав би їх правди. Якщо ми особисто серйозно згрішили, шукаймо Єгову, молімося до нього про прощення і звертаймося по духовну допомогу до старійшин (Якова 5:13—16). Шукаймо також керівництва Божого святого духу, адже «той, хто сіє з думкою про плоть, пожне від своєї плоті тління, а хто сіє з думкою про дух, пожне від духу вічне життя» (Галатів 6:8). Якщо ми сіємо «з думкою про дух», то будемо й далі відчувати на собі віддану любов Бога.

9, 10. Як слова з Осії 11:1—4 стосуються ізраїльтян?

⁹ Ми можемо не сумніватися, що в стосунках зі своїм народом Єгова завжди виявляє любов. Докази цього знаходимо в Осії 11:1—4, де сказано: «Як Ізраїль був хлопцем, Я його покохав, і з Єгипту покликав Я сина Свого... Приносили жертви Ваалам, і кадили бовванам. Я ж Єфрема [ізраїльтян] ходити навчав, Я їх брав на рамена Свої, та не знали вони, що Я їх лікував. Я тягнув їх шнурками, що людям лицюють, шнурками любови, і був Я для них немов ті, що здіймають ярмо з-над їхньої шиї, і Я їх годував».

¹⁰ Тут Ізраїль порівнюється до малої дитини. Єгова з любов’ю навчав ізраїльтян ходити, брав їх на руки. І він тягнув їх «шнурками любови». Яка зворушлива картина! Уявіть, що ви батько, який, простягнувши руки до своєї дитини, допомагає їй робити перші кроки. Якби ви жили в давні часи, то користувалися б при цьому мотузками, за які дитина могла б триматися, щоб не впасти. Саме таку ніжну любов виявляє до нас Єгова. Йому подобається вести нас «шнурками любови».

11. У якому розумінні Бог став «немов ті, що здіймають ярмо»?

¹¹ У стосунках з ізраїльтянами Єгова був «немов ті, що здіймають ярмо з-над їхньої шиї, і [він] їх годував». Щоб тварині було зручно їсти, їй ‘здіймали’ або відсували назад ярмо. Подібно й Бог дбав про свій народ. Але коли ізраїльтяни ламали ярмо підкорення Єгові, вони опинялися під гнітючим ярмом ворогів (Повторення Закону 28:45, 48; Єремії 28:14). Намагаймося ніколи не потрапити в пазурі нашого головного ворога, Сатани, щоб не страждати під його гнітючим ярмом. Натомість і далі вірно ходімо з нашим люблячим Богом.

Нам потрібно постійно надіятися на Єгову

12. Що, згідно з Осії 12:7, нам потрібно робити, аби й далі ходити з Богом?

¹² Щоб і далі ходити з Богом, ми повинні постійно надіятися на нього. Ізраїльському  народу було сказано: «Повернись до Бога твого, пильнуй любов та правду і чекай на Бога твого постійно» (Осії 12:7, Хом.). Жителі Ізраїлю могли б довести, що каються і повертаються до Єгови, якби виявляли віддану любов, поводились справедливо і ‘постійно чекали на Бога свого’, тобто завжди надіялись на нього. Хоч би як довго ми ходили з Єговою, необхідно рішуче виявляти віддану любов, поводитися справедливо і постійно надіятись на Бога (Псалом 27:14).

13, 14. Як Павло використав слова з Осії 13:14 і яку він наводить причину для того, щоб надіятися на Єгову?

¹³ Пророцтво Осії стосовно ізраїльтян дає нам особливу причину надіятися на Бога. Єгова сказав: «З рук шеолу Я викуплю їх, від смерти їх вибавлю. Де, смерте, жало твоє? Де, шеоле, твоя перемога?» (Осії 13:14). У той час Єгова не мав наміру визволяти ізраїльтян від буквальної смерті. Але з часом він назавжди знищить смерть, і вона більше не перемагатиме.

¹⁴ Павло, звертаючись до помазаних співхристиян, процитував пророцтво Осії: «Коли тлінне зодягнеться в нетління і смертне — в безсмертя, тоді сповниться написане: «Смерть поглинута навіки». «Де, смерте, твоя перемога? Де, смерте, твоє жало?» Жало, що породжує смерть,— це гріх, а сила гріха — Закон. Але дякуємо Богові за те, що він дає нам перемогу через нашого Господа Ісуса Христа!» (1 Коринфян 15:54—57). Єгова воскресив Ісуса з мертвих, давши підбадьорливе запевнення, що люди, які є в Божій пам’яті, будуть воскрешені (Івана 5:28, 29). Яка ж чудова причина для того, щоб надіятися на Єгову! Однак ходити з Богом нас спонукує не тільки надія на воскресіння.

Дороги Єгови завжди «прості»

15, 16. Що було передречено стосовно Самарії і як сповнилося це пророцтво?

¹⁵ Впевненість у тому, що «прості Господні дороги», допомагає нам і далі ходити з Богом. Мешканці Самарії не ходили праведними Божими дорогами. Зрештою вони мали поплатитися за свій гріх і брак віри в Єгову. У пророцтві передрікалось: «Завинить Самарія, бо стала уперта до Бога свого,— поляжуть вони від меча! Порозбивані будуть їхні діти, вагітні їхні розпороті будуть!» (Осії 14:1). Історичні документи свідчать, що ассирійці, які завоювали Самарію, були здатні на такі звірства.

¹⁶ Самарія була столицею десятиплемінного царства Ізраїлю. Однак тут назва «Самарія», можливо, стосується цілої території того царства (1 Царів 21:1). Ассирійський цар Салманасар V узяв в облогу Самарію 742 року до н. е. Коли в 740 році до н. е. Самарія зрештою впала, багато її видатних мешканців було забрано у вигнання до Месопотамії та Мідії. Невідомо точно, чи Самарію захопив Салманасар V чи його наступник Саргон II (2 Царів 17:1—6, 22, 23; 18:9—12). Проте у записах Саргона згадується про виселення 27 290 ізраїльтян у район верхнього Євфрату і в Мідію.

17. Що ми повинні робити, щоб не зневажати Божі праведні норми?

 ¹⁷ Мешканці Самарії дорого поплатилися за те, що не ходили праведними дорогами Єгови. Будучи присвяченими християнами, ми також зазнали б трагічних наслідків, якби грішили, зневажаючи Божі праведні норми. Тож ніколи не ставаймо на таку злу дорогу! Натомість нехай кожен з нас застосовує пораду апостола Петра: «Якщо хтось із вас і зазна́є страждань, то нехай це не буде через скоєння убивства, крадіжки, якогось іншого злочину або через втручання в чужі справи. Але коли хтось страждає як християнин, нехай не соромиться, адже, носячи це ім’я, він прославляє Бога» (1 Петра 4:15, 16).

18. Як ми можемо прославляти Бога?

¹⁸ Ми прославляємо Бога, коли ходимо його праведними дорогами і не намагаємось чинити по-своєму. Каїн став убивцею, оскільки вчинив по-своєму. Він не послухався попередження Єгови про те, що ним невдовзі може заволодіти гріх (Буття 4:1—8). Валаам прийняв плату від моавського царя і даремно намагався проклясти Ізраїль (Числа 24:10). Левит Корей та інші люди загинули від Божої руки за те, що збунтувалися проти влади Мойсея та Аарона (Числа 16:1—3, 31—33). Без сумніву, ми не хочемо піти Каїновою стежкою вбивства, пуститися хибним шляхом Валаама чи загинути через бунтівну мову, подібно до Корея (Юди 11). Однак якщо хтось із нас згрішить, пророцтво Осії дає нам підбадьорливе запевнення.

Грішники можуть повернутися до Єгови

19, 20. Які жертви могли приносити розкаяні ізраїльтяни?

¹⁹ Навіть ті, хто спіткнувся і вчинив серйозний гріх, можуть повернутися до Єгови. В Осії 14:2, 3 ми знаходимо такий заклик: «Вернися, Ізраїлю, до Господа, Бога свого, бо спіткнувся ти через провину свою! Візьміть із собою слова, та й зверніться до Господа, до Нього промовте: «Прости нам усяку провину, та добре прийми, і ми принесемо у жертву плода своїх уст».

²⁰ Розкаяні ізраїльтяни могли приносити Богові в «жертву плода своїх уст». Цими жертвами були щирі вирази хвали Богові. Павло посилався на це пророцтво, коли закликав християн: «Завжди приносьмо Богові жертву хвали, тобто плід уст, що прилюдно визнають його ім’я» (Євреїв 13:15). Яка ж честь ходити з Богом і приносити такі жертви сьогодні!

21, 22. Яке духовне відродження мали пережити розкаяні ізраїльтяни?

²¹ Ізраїльтяни, які покинули свою бунтарську дорогу і повернулися до Бога, приносили йому «у жертву плода своїх уст». Таким чином вони переживали духовне відродження, як і обіцяв Бог. В Осії 14:5—8 містяться такі слова Єгови: «Ворохобність їхню вилікую, добровільно любитиму їх, бо Мій гнів відвернувся від нього. Я буду Ізраїлеві, як роса, розцвіте він, неначе лілея, і пустить коріння своє, мов Ливан. Розійдуться його пагінці, і буде його пишнота, мов оливне те дерево, а пахощ його —  мов Ливан. Навернуться ті, що сиділи під тінню його, збіжжя оживлять вони й зацвітуть, немов той виноград, будуть згадки про нього, немов про ливанське вино».

²² Отже, Бог пообіцяв, що розкаяні ізраїльтяни отримають духовне зцілення і знову відчуватимуть на собі його любов. Єгова стане для них, як відсвіжна роса, тобто рясно благословлятиме їх. Пишнота його відродженого народу буде, «мов оливне те дерево». І вони ходитимуть Божими дорогами. Оскільки ми вирішили ходити з Богом Єговою, то що від нас вимагається?

Продовжуймо ходити «простими» дорогами Єгови

23, 24. Яким підбадьорливим пророцтвом закінчується книга Осії і як воно впливає на нас?

²³ Щоб і далі ходити з Богом, нам треба виявляти «мудрість, що згори» і завжди у всьому триматися його праведних доріг (Якова 3:17, 18). Останній вірш пророцтва Осії влучно каже: «Хто мудрий, то це зрозуміє, розумний — і пізнає, бо прості Господні дороги, і праведні ходять по них, а грішні спіткнуться на них» (Осії 14:10).

²⁴ Замість того щоб керуватися мудрістю і нормами цього світу, рішуче ходімо праведними Божими дорогами (Повторення Закону 32:4). Осія робив це протягом 59 років, а можливо, й довше. Він вірно передавав іншим звістки від Бога, знаючи, що мудрі та розсудливі зрозуміють такі слова. А що сказати про нас? Доки Єгова дозволяє нам свідчити, ми будемо шукати тих, хто мудро приймає його незаслужену доброту. І нам дуже приємно робити це в тісній співпраці з «вірним і розсудливим рабом» (Матвія 24:45—47).

25. У чому має допомогти нам розгляд пророцтва Осії?

²⁵ Розгляд пророцтва Осії має допомогти нам і далі ходити з Богом, чекаючи вічного життя в обіцяному ним новому світі (2 Петра 3:13; Юди 20, 21). Яка ж чудова надія! І ця надія стане реальністю для кожного з нас особисто, якщо ми будемо словом і ділом показувати, що вкладаємо глибоке значення в слова: «Прості Господні дороги».

Як би ви відповіли?

• Як Бог поводитиметься з нами, якщо ми поклоняємося йому в чистоті?

• Чому нам потрібно постійно надіятись на Єгову?

• Чому ви не сумніваєтеся, що дороги Єгови «прості»?

• Як ми можемо й далі ходити «простими» дорогами Єгови?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 28]

Приймай духовну допомогу від християнських старійшин.

[Ілюстрація на сторінці 29]

Пророцтво Осії дає нам причину надіятися на сповнення обіцянок Єгови щодо воскресіння.

[Ілюстрації на сторінці 31]

Продовжуймо ходити з Богом, чекаючи вічного життя.