Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Чудеса природи звеличують Єгову

Чудеса природи звеличують Єгову

Чудеса природи звеличують Єгову

НЕДОСКОНАЛІ люди не можуть навіть усвідомити, наскільки Бог Єгова великий. Плоди його праці на землі і в небі прославляють його, а нас сповнюють благоговінням (Псалом 19:2—5).

Єгова є Творцем і Владикою Всесвіту, тож як можна не слухати його, коли він щось говорить? Але як ми були б вражені, коли б він заговорив до нас, людей! Припустімо, що він говорить до тебе, наприклад, через ангела. Звичайно, ти не пропустиш і слова. Приблизно 3500 років тому праведний чоловік Йов, мабуть, дуже уважно слухав, коли Бог звертався до нього. Чого можна навчитися з того, що́ Бог розповів Йову про землю і небеса?

Хто заклав основи землі і призначив морю границю?

Бог із бурі почав ставити Йовові запитання про землю і море (Йова 38:1—11). Ніхто з архітекторів не приймав рішення щодо розмірів землі і не брав участі в її створенні. Порівнюючи землю з будинком, Бог запитав Йова: «Хто поклав камінь наріжний її..?» Аж ніяк не людина! Божі сини, ангели, дивилися на те, як Єгова творив землю, і раділи.

Для Бога море наче немовлятко, яке він, образно кажучи, одягає. Воно «виступало, немов би з утроби виходило». Бог обмежив море ніби засувами й воротами, а морські припливи залежать від Сонця й Місяця.

Ось що говориться в енциклопедії «Уорлд бук»: «Вітер утворює більшість океанських хвиль, від дрібних до ураганних, що мають понад 100 футів (30 метрів) заввишки... Коли вітер вщухає, хвилі продовжують рухатися поверхнею океану і можуть здолати величезні відстані від місця утворення. Вони поступово стають нижчими і довшими, а потім досягають берега, де розбиваються, утворюючи піну». Отже, море виконує наказ Бога: «Аж досі ти дійдеш, не далі, і тут ось межа твоїх хвиль гордовитих».

Завдяки кому приходить світанок?

Потім Бог запитує Йова про світло та інше (Йова 38:12—18). Ніхто з людей не може управляти приходом дня і ночі. Ранкове світло, так би мовити, хапається за кінці землі та струшує з неї нечестивих. Грішники чинять зло в сутінках (Йова 24:15, 16). Але на світанку багато їх розбігається.

У Божій руці ранкове світло — як печатка, від якої на землі з’являється чудовий відбиток. У сонячних променях видно різноманітні барви, тож можна сказати, що земля ніби вбирається у розкішний кольоровий одяг. Йов ніяк до цього не спричинився. І він ніколи не проходив дном океанської безодні, перелічуючи її багатства. Навіть і сьогодні знання учених про життя в океані дуже обмежене.

Хто тримає схованки снігу і граду?

Ніхто з людей не супроводжував світло чи темряву до їхніх «осель» і не входив у схованки снігу і граду, які Бог тримає «на день бою й війни» (Йова 38:19—23). Коли Єгова застосував проти своїх ворогів у Ґів’оні градобій, то «тих, що повмирали від градового каміння, було більше від тих, що Ізраїлеві сини повбивали мечем» (Ісуса Навина 10:11). Для знищення злих людей, які виступлять під керівництвом Ґоґа, тобто Сатани, Бог може застосувати градини невідомої нам величини (Єзекіїля 38:18, 22).

У липні 2002 року в центрі китайської провінції Хенань 25 людей загинули і 200 були поранені градинами такими завбільшки, як яйце. А ось розповідь італійського скульптора Бенвенуто Челліні про град, який випав 1545 року: «Коли ми були від Ліона на один день шляху... небо почало видавати якісь сухі громи... А після громів небо видавало шум такий сильний і такий страшний, що я вирішив, що це судний день; і, щойно я зупинився на хвилю, почав падати град без жодної краплі води... Градини падали щораз більші, вони стали, як великі лимони... Побушувавши, буря нарешті вщухла... Ми показували одне одному садна і забиті місця; але за милю від нас ми побачили, що там лихо завдало набагато більшої шкоди, ніж нам, так що, здається, неможливо це передати словами. Усі дерева були оголені і обламані, на полі лежали убиті тварини; загинуло багато пастухів; ми бачили безліч таких градин, які неможливо було б охопити двома руками» («Autobiography» (книга II, 50), Harvard Classics, том 31, сторінки 352, 353).

Що буде, коли Єгова відкриє схованки снігу і граду та оберне їх проти своїх ворогів? Коли Бог застосує сніг або град для виконання своєї волі, його вороги не врятуються.

Хто зробив дощ, росу, іній і лід?

Тепер Єгова ставить Йову питання, що стосуються дощу, роси, інею і льоду (Йова 38:24—30). Бог створив дощ, який падає навіть на «землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема». Отже, жодна людина не брала участі у створенні дощу, льоду чи інею.

У бюлетені «Природа» (англ.) говориться: «Найдивовижнішою і, мабуть, найважливішою властивістю [льоду] є те, що вода розширюється, коли замерзає... Завдяки тому, що взимку на поверхні води утворюється і тримається шар льоду, на глибині виживають водяні рослини і тварини (риби та інші). Якби... вода звужувалась і ставала щільнішою в міру затвердіння, лід був би важчим за воду і опускався б на дно. Тоді на поверхні знов утворювався б лід, доки водойма не замерзла б повністю... У холодних регіонах усі річки, ставки, озера та навіть океани назавжди перетворилися б на лід».

Як же добре, що водойми не замерзають повністю! Безумовно, ми вдячні Єгові за те, що він створив дощ і росу, які так потрібні рослинам.

Хто запровадив устави небес?

А зараз Бог запитує Йова про небеса (Йова 38:31—33). Вважається, що група зір, названа в оригіналі Біблії «Кіма», а в українському перекладі «Волосожаром»,— це Плеяди. Вона складається з семи великих і багатьох менших зір. Відстань від Сонця до цієї групи зір — приблизно 380 світлових років. Людина не може ‘зв’язати зав’язки Волосожару’, тобто зібрати зірки в групу. Ніхто з людей не в силі ‘розв’язати віжки в Оріона’ (в оригіналі «сузір’я Кесіл»). Те, що в українському перекладі Біблії названо «Зодіяком» і «Возом», в оригіналі іменується «Маззарот» і «Аш». На сьогодні точно не відомо, що це за сузір’я і зірки, але і так зрозуміло, що людина не в стані управляти ними. Люди не можуть змінити «устави небес», тобто закони Всесвіту.

Бог встановив закони, які управляють небесними тілами. Завдяки цим законам існує життя на Землі, їм підкоряється погода, морські припливи та відпливи й атмосфера. Візьмімо для прикладу Сонце. В «Американській енциклопедії» (1996 рік) написано: «Сонячні промені дають Землі тепло і світло, сприяють росту рослин, випаровують воду з поверхні океанів та інших водойм, вони відіграють свою роль в утворенні вітру та виконують чимало іншої роботи, необхідної для існування життя на Землі». Та ж енциклопедія зазначає: «Для того щоб уявити масштаби енергії сонячного світла, слід лише подумати про силу, яку мають вітри, запруджені річки, та усю енергію, яку містить таке природне пальне, як дерево, вугілля і нафта. Уся ця енергія — не що інше, як енергія Сонця, яку накопичила крихітна планета [Земля], від якої до Сонця 150 мільйонів кілометрів» («The Encyclopedia Americana»).

Хто вклав мудрість у хмари?

Єгова велить Йову звернути увагу на хмари (Йова 38:34—38). Людина не може викликати появу хмари і змусити її пролити дощ. Але люди дуже залежні від кругообігу води, який запровадив Творець.

В одному довіднику сказано: «Кругообіг має чотири етапи: нагромадження, випаровування, випадання опадів і стік. Вода якийсь час зберігається у ґрунті, в океанах, озерах і річках, в льодовикових покривах і льодовиках. Вона випаровується з поверхні землі, перетворюється на хмари, випадає знову на землю у вигляді опадів (дощу або снігу) та врешті-решт потрапляє в океан чи знову випаровується в атмосферу. Майже уся вода на землі пройшла через кругообіг безліч разів» («Microsoft Encarta Reference Library 2005»).

Наповнені дощем хмари схожі на небесні посудини. Коли Єгова нахиляє їх, вони можуть дати стільки дощу, що пил перетворюється на болото і зліплюються в груди землі. Бог може ви́кликати дощ або стримати його (Якова 5:17, 18).

Дощ часто супроводжується блискавкою, але людина не може викликати її за своїм бажанням. Біблія змальовує блискавки, ніби вони звітуються Богові: «Ось ми». В «Енциклопедії Комптона» говориться: «Блискавка спричиняє значні хімічні зміни в атмосфері. Протинаючи повітря, блискавка надзвичайно нагріває його, завдяки чому азот з’єднується з киснем і утворюються солі азотної кислоти та інші сполуки. Ці сполуки потрапляють на землю разом з дощем. Отже, атмосфера постійно поповнює вміст поживних речовин у ґрунті, необхідних для росту рослин» («Compton’s Encyclopedia»). На відміну від Бога людині про блискавки відомо не все.

Чудеса природи несуть хвалу Богові

Чудеса природи справді звеличують Творця усього (Об’явлення 4:11). Яке ж, мабуть, велике враження справило на Йова сказане Єговою про землю і небесні тіла!

Вище ми розглянули лише деякі запитання і відомості, представлені Йову. Але навіть і те, що ми розглянули, дуже зворушує і спонукує вигукнути: «Отож, Бог великий» (Йова 36:26).

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 14]

Сніжинка: snowcrystals.net

[Відомості про ілюстрації, сторінка 15]

Плеяди: NASA, ESA and AURA/Caltech; риба: U.S. Fish & Wildlife Service, Washington, D.C./William W. Hartley