Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Люди «з усіх язиків» чують добру новину

Люди «з усіх язиків» чують добру новину

Люди «з усіх язиків» чують добру новину

«Десять мужів з усіх язиків тих народів [говоритимуть]: Ходімо з вами, бо ми чули: Бог з вами!» (ЗАХАРІЯ 8:23).

1. Як Єгова вибрав найкращі час і ситуацію для початку міжнародної праці проповідування, яка виконується багатьма мовами?

ДЕНЬ П’ятдесятниці 33 року н. е. Кращий час і кращу ситуацію годі собі й уявити. За кілька тижнів до того принаймні з 15 регіонів безкрайньої Римської імперії, та й не лише з неї, в Єрусалим на святкування Пасхи прибула велика кількість юдеїв і прозелітів. У той день тисячі прибулих чули, як звичайні люди, сповнившись святим духом, почали говорити багатьма мовами. Але це не викликало сум’яття, яке запанувало тоді, коли Єгова змішав мови у Вавилоні. Річ у тім, що ці віруючі заговорили мовами народів Римської імперії, щоб проголошувати добру новину, і їх добре розуміли (Дії 2:1—12). Ця подія ознаменувала появу християнського збору і початок міжнародної освітньої праці, яка виконується багатьма мовами аж досі.

2. Що у день П’ятдесятниці 33 року н. е. справило враження на різномовний натовп, який слухав Ісусових учнів?

2 Учні Ісуса, можливо, розмовляли загальногрецькою мовою, що була поширена в той час. Вони розмовляли також єврейською мовою, на якій люди говорили в храмі. Однак у день П’ятдесятниці 33 року н. е. різномовний натовп, який слухав Ісусових учнів, був просто вражений, оскільки ті промовляли до присутніх їхніми рідними мовами. Яким був результат? Серця слухачів були зворушені життєдайними істинами, котрі вони почули на рідній мові. Наприкінці того дня невеличка група учнів перетворилася на численну громаду, яка налічувала більш ніж 3000 осіб! (Дії 2:37—42).

3, 4. Як розширялась проповідницька праця, коли учні перебиралися з Єрусалима, Юдеї та Галілеї в інші місцевості?

3 Невдовзі після тієї знаменної події Єрусалимом прокотилась хвиля переслідувань, і «ті, що розпорошилися, ходили й звіщали добру новину про Боже слово» (Дії 8:1—4). Наприклад, у 8-му розділі книги Дії розповідається про Пилипа, який, очевидно, був грекомовним проповідником євангелія. Пилип проголошував добру новину самарянам. Також він проповідував ефіопському вельможі, який прихильно відгукнувся на звістку про Христа (Дії 6:1—5; 8:5—13, 26—40; 21:8, 9).

4 Тимчасом як християни перебиралися з місця на місце, шукаючи поза межами Єрусалима, Юдеї та Галілеї, де їм оселитись, вони стикалися з новими перепонами етнічного й мовного характеру. Дехто з християн, можливо, свідчив лише юдеям. Але, як розповідає учень Лука, «декотрі, що прийшли до Антіохı́ї з Кіпру та з Кире́ни, почали сповіщати добру новину про Господа Ісуса грекомовним людям» (Дії 11:19—21).

Неупереджений Бог має звістку для всіх

5. Як у зв’язку з доброю новиною виявляється неупередженість Єгови?

5 Такий розвиток подій узгоджувався з Божою волею, адже Бог безсторонній. Після того як Єгова допоміг Петру змінити погляд на людей з інших народів, цей апостол із вдячністю промовив: «Я бачу, що Бог дійсно неупереджений і в кожному народі йому до вподоби той, хто боїться його та чинить праведність» (Дії 10:34, 35; Псалом 145:9). Апостол Павло, який колись переслідував християн, також сказав, що Божа «воля полягає в тому, щоб усілякі люди спаслися». Цим він підтвердив, що Богу не властиве упередження (1 Тимофія 2:4). Неупередженість Творця видно в тому, що надія, пов’язана з Царством, доступна всім людям незалежно від статі, раси, національності чи мови, якою вони розмовляють.

6, 7. В яких біблійних пророцтвах передрікалося, що добра новина буде поширюватися багатьма мовами по всьому світі?

6 Всесвітній зріст було передречено ще багато століть до того. Згідно з пророцтвом Даниїла, Ісусу «було дане панування й слава та царство, і всі народи, племена та язики будуть служити Йому» (Даниїла 7:14). Про сповнення цього біблійного пророцтва свідчить той факт, що журнал «Вартова башта» видається 151 мовою і його розповсюджують по цілому світі, завдяки чому ви можете дізнаватися про Царство Єгови.

7 У Біблії було передречено час, коли люди, які розмовляють різними мовами, почують життєдайну звістку. Захарія описав, як правдиве поклоніння привабить багатьох. Він пророчо сказав: «І станеться тими днями, що схоплять десять мужів з усіх язиків тих народів, і схоплять за полу юдея [помазаного духом християнина як представника «Ізраїля Божого»], говорячи: Ходімо з вами, бо ми чули: Бог з вами» (Захарія 8:23, курсив наш; Галатів 6:16). Апостол Іван бачив у видінні «великий натовп людей, якого ніхто не міг порахувати. Ці люди були з усіх націй, племен, народів та мов... вони стояли перед престолом та Агнцем» (Об’явлення 7:9). Згадані вище пророцтва збуваються на наших очах!

Як доносити звістку всіляким людям

8. Яке сучасне явище вимагає змін у нашій проповідницькій праці?

8 Сьогодні чимраз більше людей переїжджає в інші місцевості. Глобалізація відкрила шлях до повсюдного переселення. Незліченна кількість людей, прагнучи стабільного в матеріальному плані життя, перебирається з зон воєнних дій і економічно бідних регіонів у більш безпечні місцевості. У багатьох країнах через наплив іммігрантів і біженців утворилося чимало іншомовних громад. Наприклад, у Фінляндії розмовляють більш як 120 мовами, в Австралії — понад 200. В одному лише місті США, в Сан-Дієго, люди говорять на більш ніж 100 мовах!

9. Як нам треба ставитися до того, що в нашій території живуть люди, які розмовляють іншими мовами?

9 Чи ми як християни вважаємо перешкодою у нашому служінні те, що зустрічаємо людей, які говорять іншими мовами? Звичайно, ні! Навпаки, ми ставимося до цього як до бажаного розширення нашої проповідницької території — «полів [які] пополовіли та готові до жнив» (Івана 4:35). Ми намагаємося дбати про осіб, які усвідомлюють свою потребу в духовному, і для нас немає значення, якої вони національності чи якою мовою розмовляють (Матвія 5:3). У результаті таких зусиль щороку дедалі більше носіїв ‘кожної мови’ стають учнями Христа (Об’явлення 14:6). Скажімо, в Німеччині у серпні 2004 року проповідницька праця виконувалася приблизно на 40 мовах. Тоді ж в Австралії добра новина проповідувалась майже 30 мовами, хоча лише десять років тому свідчення тут давалось 18 мовами. У Греції Свідки Єгови проповідували людям майже на 20 мовах. По всьому світі близько 80 відсотків Свідків Єгови розмовляють не найпоширенішою у світі англійською мовою, а іншими мовами.

10. Яку роль відіграє́ кожен вісник особисто в праці підготовки учнів з представників «усіх народів»?

10 Безумовно, тепер виконується Ісусів наказ: «Робіть учнями людей з усіх народів» (Матвія 28:19). Свідки Єгови наполегливо трудяться відповідно до цього доручення і проповідують у 235 країнах і територіях, розповсюджуючи літературу, яка видається більш ніж 400 мовами. І, тимчасом як організація Єгови публікує матеріал, необхідний для проповідування мешканцям землі, кожний вісник Царства особисто повинен намагатися доносити біблійну звістку «всіляким людям» тією мовою, що буде їм найбільш зрозумілою (Івана 1:7). Завдяки таким спільним зусиллям добра новина приносить користь мільйонам осіб, які розмовляють іншими мовами (Римлян 10:14, 15). Кожен з нас відіграє́ в цьому дуже важливу роль!

Готові долати труднощі

11, 12. а) З якими труднощами доводиться стикатись вісникам і як їм допомагає святий дух? б) Чому нерідко є практичним проповідувати людям їхньою рідною мовою?

11 У наш час чимало вісників Царства хотіли б вивчити іноземну мову, але вони не можуть отримувати чудесних дарів Божого духу (1 Коринфян 13:8). Вивчення іншої мови — це нелегке завдання. Навіть тим, хто вже розмовляє ще однією мовою, крім рідної, можливо, доводиться змінювати свій спосіб мислення і підхід до людей. Вони роблять це для того, щоб звістка з Біблії зворушувала серця осіб, які розмовляють цією мовою, але мають інше походження і культуру. Крім того, нові іммігранти часто боязкі, поводяться скуто, і зрозуміти їхній спосіб мислення іноді нелегко.

12 Однак святий дух Єгови і далі підтримує його служителів, щоб вони допомагали людям, які розмовляють іншими мовами (Луки 11:13). Замість того щоб чудесним способом наділяти нас здатністю говорити іншою мовою, святий дух може посилювати в нас бажання спілкуватися з тими, хто не розмовляє нашою рідною мовою (Псалом 143:10). Якщо ми будемо проповідувати людям добру новину і навчати їх біблійних істин нерідною їм мовою, то, можливо, донесемо інформацію до їхнього розуму. Але щоб зворушити серця слухачів, нерідко ліпше звертатися до них на їхній мові. Думки, висловлені цією мовою, впливатимуть на прагнення, спонуки та надії цих людей і досягатимуть глибин їхнього серця (Луки 24:32).

13, 14. а) Що спонукує декого розпочати служіння в іншомовній території? б) У чому виявляється дух саможертовності?

13 Чимало вісників Царства розпочинають служіння в іншомовній території, коли бачать, який чудовий відгук серед людей знаходить біблійна правда. Інших надихає на таке служіння те, що проповідувати стає складніше і водночас цікавіше. «Багато приїжджих зі Східної Європи спраглі правди»,— зазначається в листі від одного філіалу Свідків Єгови в південній Європі. Як же приємно допомагати таким сприйнятливим до правди особам! (Ісаї 55:1, 2).

14 Але щоб бра́ти плідну участь у цій праці, нам треба бути рішучими і саможертовними (Псалом 110:3). Наприклад, в Японії чимало сімей Свідків полишили комфортабельні помешкання у великих містах і подались у віддалені місцевості, аби допомагати розуміти Біблію групам іммігрантів з Китаю. На західному узбережжі США вісники постійно добираються автомобілями одну-дві години у територію, де живуть філіппінці, щоб проводити з ними біблійні вивчення. У Норвегії подружжя Свідків вивчає Біблію з афганською сім’єю. Під час вивчення це подружжя користується англійським і норвезьким виданнями брошури «Чого Бог вимагає від нас?» *. Сім’я ж афганців читає абзаци перською мовою, яка близькоспоріднена з їхньою рідною мовою дарі. Обговорення проводиться англійською і норвезькою. Такий дух саможертовності й уміння пристосовуватися до обставин приносять рясні плоди, коли іноземці відгукуються на добру новину *.

15. Як усі ми можемо брати участь у праці проповідування, котра виконується багатьма мовами?

15 Чи можеш ти брати участь у цьому служінні, яке проводиться багатьма мовами? Чому б спочатку не з’ясувати, якими іноземними мовами найбільше розмовляють там, де ти живеш? Визначившись, ти міг би носити з собою буклети й брошури на тих мовах. У поширенні звістки про Царство дуже допомагає брошурка «Добра новина для людей з усіх народів», видана 2004 року. Адже в ній міститься проста підбадьорлива звістка багатьма мовами. (Дивіться статтю «Добра новина для людей з усіх народів» на сторінці 32).

«Любити приходька»

16. Як наділені відповідальністю брати можуть безкорисливо дбати про людей, які розмовляють іншою мовою?

16 Незалежно від того, вивчаємо ми якусь іноземну мову чи ні, ми можемо вносити свою лепту в духовну освіту іноземців, які мешкають у нашій місцевості. Єгова звелів своєму народові «любити приходька» (Повторення Закону 10:18, 19). Для прикладу, в одному великому місті Північної Америки п’ять зборів проводять свої зібрання в одному й тому ж Залі Царства. Вони, як і багато зборів по всій землі, щороку змінюють час проведення своїх зібрань. З огляду на цей розпорядок зібрання, що проводяться китайською мовою, мали б проходити в неділю увечері. Проте через це багато іммігрантів, які працюють в ресторанах, не змогли б відвідувати зібрання. Старійшини інших зборів люб’язно пішли на поступки, аби зібрання китайською мовою проводилися в неділю у більш ранній час.

17. Як нам слід ставитися до того, що хтось вирішує переїхати, аби допомагати іншомовній групі?

17 Дбайливі наглядачі схвально ставляться до бажання придатних і вправних братів та сестер переїхати в іншу територію, щоб допомагати іншомовним групам. Можливо, місцевим зборам бракуватиме таких досвідчених учителів Божого Слова, але наглядачі мають такий самий погляд, як колись старійшини в Лістрі й Іконı́ї. Тимофій був справжнім благословенням для тамтешніх зборів, але старійшини не відмовляли його від подорожі з Павлом (Дії 16:1—4). Крім того, осіб, які беруть провід у проповідуванні, не відлякують інша ментальність, інші звичаї чи звички іноземців. Навпаки, проповідники беруть до уваги ці відмінності і намагаються розвивати з іноземцями товариські стосунки. Вони роблять це задля доброї новини (1 Коринфян 9:22, 23).

18. Які «великі двері» до діяльності відчинені для всіх?

18 Як і передрікалось, добра новина проповідується тепер ‘усіма язиками народів’. Іншомовні території все ще можуть принести багато плодів. «Великими дверима», що дають «доступ до діяльності», входять тисячі вправних вісників (1 Коринфян 16:9). Але, як буде показано в наступній статті, потрібно щось ще, аби опрацьовувати такі території.

[Примітки]

^ абз. 14 Опублікована Свідками Єгови.

^ абз. 14 Інші приклади можна знайти у «Вартовій башті» за 1 квітня 2004 року, в статті «Невеликі жертви принесли нам величезні благословення», сторінки 24—28.

Чи ви можете пояснити?

• Як ми можемо наслідувати Єгову у вияві неупередженості до всіх людей?

• Як нам треба ставитися до людей у нашій території, котрі розмовляють іноземною мовою?

• Чому є практичним проповідувати людям їхньою рідною мовою?

• Як ми можемо виявляти турботу про іноземців, що живуть поряд з нами?

[Запитання для вивчення]

[Карта/Ілюстрація на сторінці 23]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Рим

КРИТ

АЗІЯ

ФРИГІЯ

ПАМФІЛІЯ

ПОНТ

КАППАДОКІЯ

МЕСОПОТАМІЯ

МІДІЯ

ПАРФІЯ

ЕЛАМ

АРАВІЯ

ЛІВІЯ

ЄГИПЕТ

ЮДЕЯ

Єрусалим

[Моря, затоки]

Середземне море

Чорне море

Червоне море

Перська затока

[Ілюстрація]

У день П’ятдесятниці 33 року н. е. люди з 15 регіонів Римської імперії, та й не лише з неї, почули добру новину своїми рідними мовами.

[Ілюстрації на сторінці 24]

Багато іноземців відгукується на біблійну правду.

[Ілюстрація на сторінці 25]

Вивіска на Залі Царства п’ятьома мовами.