Наскільки міцна ваша довіра до Бога?
Наскільки міцна ваша довіра до Бога?
«Далі шукайте найперше царства» (МАТВІЯ 6:33).
1, 2. До яких змін щодо роботи вдався один молодий чоловік і чому?
ОДИН молодий чоловік хотів приносити більше користі своєму збору. Але проблема полягала в тому, що через свою роботу він не міг регулярно відвідувати зібрання. Як молодий чоловік вирішив цю проблему? Він спростив своє життя, звільнився з роботи і з часом влаштувався на роботу, яка не заважала йому займатися християнською діяльністю. Сьогодні він заробляє значно менше, ніж раніше, та все ж спроможний дбати про потреби своєї сім’ї і вносити набагато більшу лепту в справи збору.
2 Чи ти розумієш, чому цей молодий чоловік вдався до таких змін? А ти зробив би подібні зміни, якби опинився в його ситуації? Варте уваги те, що багато християн вчинили саме так. Своїми ділами вони показали, що довіряють Ісусовій обіцянці: «Далі шукайте найперше царства і Божої праведності, а все те інше вам додасться» (Матвія 6:33). Ці християни переконані, що почуватимуться безпечно, якщо будуть покладатись на Єгову, а не на цей бездуховний світ (Приповістей 3:23, 26).
3. Чому хтось може задумуватися, чи доцільно шукати найперше Божого Царства?
3 З огляду на те, в які важкі часи ми живемо, дехто може задумуватись, чи цей молодий чоловік прийняв мудре рішення. Нині одні люди живуть у страшенних злиднях, а інші мають найвищий в історії людства рівень життя. Більшість жителів бідних країн охоче скористалися б будь-якою нагодою, щоб хоч трохи полегшити своє життя. А багатьом мешканцям заможніших країн дуже нелегко підтримувати свій високий рівень життя через нестабільну економіку, мінливий ринок праці та чимраз вимогливіших роботодавців. Беручи до уваги те, наскільки важко заробляти на життя, хтось, можливо, думає: «Чи все ще доцільно шукати найперше Царства?» Щоб знайти відповідь на це запитання, розгляньмо, до кого звертався Ісус.
«Перестаньте тривожитись»
4, 5. Як за допомогою прикладів Ісус показав, що Божим служителям було б нерозсудливо надто перейматися щоденними турботами?
4 Ісус перебував тоді в Галілеї і промовляв до величезного натовпу людей, які зійшлися звідусіль (Матвія 4:25). Мало хто з них був багатим, а може, таких серед них і взагалі не було. Більшість, імовірно, були бідними. Однак Ісус закликав своїх слухачів зосереджуватися не на здобутті буквального багатства, а на тому, щоб складати собі щось набагато цінніше — духовні скарби (Матвія 6:19—21, 24). Ісус сказав: «Перестаньте тривожитись про свої душі — що вам їсти чи що пити, і про свої тіла — у що одягатися. Хіба душа не цінніша від поживи, а тіло — від одягу?» (Матвія 6:25).
5 Багатьом Ісусовим слухачам такі настанови, можливо, здавалися непрактичними. Ці люди знали, що якщо вони не трудитимуться в поті чола, то їхні сім’ї страждатимуть. Проте Ісус нагадав їм про птахів: вони не турбуються про завтрашній день, але Єгова дбає про них. Ісус також вказав на те, як Єгова піклується про польові квіти, що своєю красою перевершують Соломона у всій його славі. Якщо Єгова турбується про птахів і про квіти, то наскільки ж більше він дбатиме про нас! (Матвія 6:26—30). За словами Ісуса, наше життя (душа) і тіло значно важливіші від їжі, якою ми підтримуємо своє життя, та від одягу, яким прикриваємо своє тіло. Якщо ми тратимо всі сили тільки на те, щоб здобувати собі їжу й одяг, і при цьому в нас не залишається сил на служіння Єгові, то ми не збагнули, для чого власне живемо (Екклезіяста 12:13).
Урівноважений погляд
6. а) Які обов’язки лежать на християнах? б) На кого християни покладають цілковиту надію?
6 Звісно, Ісус не заохочував своїх слухачів перестати працювати і чекати, поки Бог якимсь чином подбає про їхні сім’ї. Навіть птахи мусять шукати їжу для себе і своїх пташенят. Тому християнам, щоб роздобути харч, треба було працювати. Вони мали сумлінно виконувати сімейні обов’язки. Слуги й раби, які були християнами, мусили старанно працювати у своїх панів (2 Фессалонікійців 3:10—12; 1 Тимофія 5:8; 1 Петра 2:18). Апостол Павло, щоб прогодувати себе, нерідко займався виготовленням наметів (Дії 18:1—4; 1 Фессалонікійців 2:9). Але ці християни не вважали, що світська робота даватиме їм почуття захищеності. Вони покладали надію на Єгову і тому відчували внутрішній спокій, якого не мали інші люди. Псалмоспівець сказав: «Ті, хто надію складає на Господа, вони, як Сіонська гора, яка не захитається, яка буде стояти повік» (Псалом 125:1).
7. Який погляд може бути в того, хто не має міцної довіри до Єгови?
7 Ті, хто не має міцної довіри до Єгови, можуть думати інакше. Більшість людей вважає, що почуття захищеності дає в першу чергу буквальне багатство. Тому батьки заохочують своїх дітей жертвувати багато років на здобуття вищої освіти, оскільки сподіваються, що тоді діти матимуть добре оплачувану роботу. На жаль, деякі батьки-християни на власному досвіді переконалися, що ціна таких жертв надто висока: адже їхні діти втратили духовний зір і почали ставити перед собою матеріалістичні цілі.
8. Стосовно чого християни зберігають урівноважений погляд?
8 Отже, мудрі християни усвідомлюють, що тепер Ісусова порада актуальна так само, як і в першому столітті, і намагаються зберігати врівноважений погляд. Для того щоб виконувати біблійні обов’язки, їм, можливо, доводиться працювати на світській роботі чимало годин поспіль. Однак вони ніколи не допускають, щоб необхідність заробляти гроші змусила їх нехтувати важливішими духовними справами (Екклезіяста 7:12).
«Ніколи не тривожтеся»
9. У чому Ісус запевнив тих, хто повністю довіряє Єгові?
9 У Нагірній проповіді Ісус наполегливо радив своїм слухачам: «Ніколи не тривожтеся і не кажіть: «Що нам їсти?» або «Що пити?» або «У що одягатися?» Бо за всім цим постійно женуться інші народи. Але ваш небесний Батько знає, що ви всього цього потребуєте» (Матвія 6:31, 32). Які ж підбадьорливі слова! Якщо ми повністю довіряємо Єгові, він завжди нас підтримуватиме. Ці Ісусові слова також змушують нас серйозно задуматися. Вони нагадують, що, коли ми «постійно» женемося за матеріальними речами, то будемо мислити подібно до «інших народів», тобто людей, які не є правдивими християнами.
10. Як Ісус виявив, що́ найбільше любить молодий чоловік, який підійшов до нього за порадою?
10 Одного разу вельми багатий молодий чоловік запитав Ісуса, що йому робити, аби отримати вічне життя. Ісус нагадав йому про вимоги, викладені в Законі, який на той час усе ще діяв. У відповідь молодий чоловік запевнив Ісуса: «Усього цього я дотримуюся. Чого ще бракує мені?» Те, що́ йому відповів Ісус, багатьом може здатися нездійсненним. Ісус сказав: «Якщо хочеш бути досконалим, піди, продай своє майно і роздай бідним. Так ти збереш собі скарб у небі. А тоді приходь та будь моїм учнем» (Матвія 19:16—21). Молодий чоловік відійшов засмучений, бо не міг змиритися з думкою про те, що втратить своє багатство. Він сильно любив Єгову, але свій маєток він любив більше.
11, 12. а) Які протверезні слова щодо багатства пролунали з уст Ісуса? б) Як майно може перешкодити комусь служити Єгові?
11 Цей випадок спонукав Ісуса промовити вражаючі слова: «Важко буде багатому ввійти в царство небесне... Легше верблюдові пролізти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в Боже царство» (Матвія 19:23, 24). Чи Ісус мав на увазі, що жодна багата людина не матиме спадку в Царстві? Ні, тому що він далі сказав: «Для Бога можливе все» (Матвія 19:25, 26). Справді, з допомогою Єгови деякі заможні люди того часу стали помазаними християнами (1 Тимофія 6:17). І все ж Ісус мав вагому підставу розповісти слухачам вищенаведений приклад: у ньому він дав пересторогу.
12 Якщо хтось прив’язується до свого майна так сильно, як згаданий молодий чоловік, то воно може перешкодити такій людині служити Єгові від усього серця. Це стосується і тих, хто вже розбагатів, і тих, хто «має мету розбагатіти» (1 Тимофія 6:9, 10). Коли особа надмірно покладається на матеріальні речі, вона може перестати гостро усвідомлювати «свою потребу в духовному» (Матвія 5:3). Внаслідок цього вона, можливо, вже не так сильно потребує підтримки Єгови (Повторення Закону 6:10—12). Іноді така людина починає думати, що в зборі до неї повинні ставитися по-особливому (Якова 2:1—4). Більшість часу вона може витрачати не на служіння Єгові, а на те, щоб насолоджуватися своїм багатством.
Розвивайте правильний погляд
13. Який неправильний погляд на майно мали лаодикійці?
13 Неправильний погляд на майно мали в першому столітті християни зі збору в Лаодикії. Ісус звернувся до них: «Ти кажеш: «Я багатий і розбагатів, і не маю ні в чому потреби», та не знаєш, що насправді ти нещасний, жалюгідний, бідний, сліпий і голий». До такого жалюгідного духовного стану цих християн призвело не саме́ багатство. Причина полягала в тому, що вони покладалися на нього, замість того щоб покладатися на Єгову. Через це в духовному розумінні вони стали «просто теплими» і невдовзі Ісус мав «виплюнути» їх зі своїх уст (Об’явлення 3:14—17).
14. Чому християни з євреїв заслужили похвалу від Павла?
14 А ось християн з євреїв, коли вони почали зносити переслідування, Павло похвалив: «Ви і співчутливо ставилися до ув’язнених, і радісно сприймали пограбування свого майна, знаючи, що маєте власність ліпшу, неминущу» (Євреїв 10:34). Хоча ці християни втратили своє майно, вони не почувалися пригніченими. Вони продовжували радіти, тому що зберегли найцінніше надбання — «власність ліпшу, неминущу». Подібно як купець з Ісусового прикладу пожертвував усім заради однієї дорогоцінної перлини, ці християни були сповнені рішучості зберегти свою надію на Царство, хоч би на які жертви їм довелося піти (Матвія 13:45, 46). Який чудовий погляд на життя!
15. Як одна християнка з Ліберії поставила справи Царства на перше місце в житті?
15 Сьогодні багато хто розвинув такий самий склад розуму, як і християни з євреїв. Наприклад, у Ліберії молодій християнці запропонували навчатися в університеті. У цій країні така пропозиція вважається путівкою в забезпечене майбутнє. Але молода християнка була піонеркою, тобто повночасним благовісником, і перед тим вона отримала запрошення служити тимчасовим спеціальним піонером. Вона вирішила шукати найперше Царства і залишатися в повночасному служінні. Ця християнка згодилася на нове призначення і за три місяці розпочала 21 біблійне вивчення. Тисячі осіб, подібно до цієї молодої сестри, шукають найперше Царства, навіть якщо при цьому їм доводиться чимось жертвувати в матеріальному плані. Як їм вдається, живучи в теперішньому матеріалістичному світі, зберігати духовне мислення? Річ у тім, що вони розвинули чимало гарних рис. Розгляньмо деякі з них.
16, 17. а) Чому для того, щоб надіятися на Єгову, нам необхідно виявляти скромність? б) Чому нам треба розвивати впевненість у Божих обіцянках?
16 Скромність. У Біблії говориться: «Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся! Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки. Не будь мудрий у власних очах» (Приповістей 3:5—7). Інколи зі світського погляду певний спосіб дій може здаватися практичним (Єремії 17:9). Однак правдивий християнин звертається за керівництвом до Єгови (Псалом 48:15). «На всіх дорогах своїх» — у справах збору, у навчанні, на світській роботі, на дозвіллі чи деінде — він виявляє скромність і звертається за порадою до Єгови (Псалом 73:24).
17 Упевненість в обіцянках Єгови. Павло зазначив: «Той, хто наближається до [Бога], повинен вірити, що він існує, а також винагороджує тих, хто його наполегливо шукає» (Євреїв 11:6). Якщо ми сумніваємося, що Єгова виконає свої обіцянки, то можемо вважати за доцільне ‘сповна користуватися тим, що пропонує світ’ (1 Коринфян 7:31). Але якщо ми маємо сильну віру, то будемо сповнені рішучості шукати найперше Царства. Як нам розвинути міцну віру? Для цього потрібно наближатися до Єгови, постійно звертаючись до нього в палких молитвах і проводячи регулярне особисте вивчення (Псалом 1:1—3; Филип’ян 4:6, 7; Якова 4:8). Як і цар Давид, ми можемо молитись: «Я покладаю надію на Тебе, о Господи, я кажу: «Ти мій Бог!» Яка величезна Твоя доброта»! (Псалом 31:15, 20).
18, 19. а) Як запопадливість зміцнює нашу довіру до Єгови? б) Чому християнам слід бути готовими йти на жертви?
18 Старанність у служінні Єгові. Павло пов’язав упевненість в обіцянках Єгови із запопадливістю, написавши: «Ми ж хочемо, щоб кожен з вас залишався запопадливим і завдяки цьому до самого кінця мав цілковиту впевненість у надії» (Євреїв 6:11). Якщо ми зайняті в служінні Єгові, то він буде нам допомагати. І щоразу, коли будемо отримувати від Бога таку допомогу, наша довіра до нього міцнішатиме і ми ставатимемо «стійкими, непорушними» (1 Коринфян 15:58). Тоді наша віра буде поглиблюватись, а надія — зміцнюватись (Ефесян 3:16—19).
19 Готовність іти на жертви. Для того щоб іти за Ісусом, Павло пожертвував перспективною кар’єрою. Хоча в матеріальному плані йому іноді було нелегко, він, безумовно, зробив правильний вибір (1 Коринфян 4:11—13). Єгова не обіцяє своїм служителям розкішного життя, і часом вони зазнають труднощів. Наша готовність спростити своє життя і йти на жертви показує, що ми твердо постановили служити Єгові (1 Тимофія 6:6—8).
20. Чому людині, яка ставить справи Царства на перше місце, важливо виявляти терпеливість?
20 Терпеливість. Учень Яків настійно радив співхристиянам: «Брати, виявляйте терпіння аж до часу присутності Господа» (Якова 5:7). У цьому мінливому світі важко бути терпеливим. Ми хочемо, щоб усе відбувалося негайно. Але Павло заохочує нас наслідувати тих, хто «завдяки вірі й терпеливості успадковує обітниці» (Євреїв 6:12). Будьте готові чекати на Єгову. Вічне життя на райській землі — це те, на що варто чекати!
21. а) Що ми засвідчуємо, ставлячи на перше місце справи Царства? б) Що ми обговоримо в наступній статті?
21 Отже, порада Ісуса про те, щоб шукати найперше Царства, є доцільною. Коли ми її дотримуємось, то засвідчуємо, що дійсно довіряємо Єгові і вибираємо єдиний правильний спосіб життя. Проте Ісус також заохочував нас і далі ‘шукати найперше... Божої праведності’. У наступній статті ми розглянемо, чому особливо тепер нам потрібно зважати на це заохочення.
Чи ви можете пояснити?
• Який урівноважений погляд на матеріальні речі радив мати Ісус?
• Чого ми навчаємося з Ісусового прикладу про верблюда і вушко голки?
• Які християнські риси допоможуть нам шукати найперше Божого Царства?
[Запитання для вивчення]
[Ілюстрація на сторінці 21]
Багато Ісусових слухачів були бідними.
[Ілюстрація на сторінці 23]
Багатий молодий чоловік любив свій маєток більше, ніж Бога.
[Ілюстрація на сторінці 23]
Купець з Ісусового прикладу пожертвував усім заради однієї дорогоцінної перлини.
[Ілюстрація на сторінці 24]
Якщо ми зайняті в служінні Єгові, то він буде нам допомагати.