Як добро переможе зло

Цар Давид був хорошою людиною. Він дуже любив Бога, прагнув справедливості і дбав про бідних. Однак саме він вчинив перелюб з дружиною одного зі своїх вірних слуг. А коли Давид дізнався про те, що ця жінка, Вірсавія, вагітна від нього, то влаштував загибель її чоловіка. Потім він одружився з Вірсавією, щоб приховати свої злочини (2 Самуїла 11:1—27).

БЕЗСУМНІВНО, люди здатні робити багато добра. Але чому ж тоді вони чинять стільки зла? Біблія вказує на кілька основних причин. Вона також розповідає про те, як Бог через Ісуса Христа усуне зло раз і назавжди.

Нахил до зла

Цар Давид сам назвав одну з причин злих учинків. Після того як його злочини було викрито, він цілковито визнав свою вину. А згодом, сповнений розкаяння, написав: «Я в беззаконні народжений, і в гріху зачала мене мати моя» (Псалом 51:7). Бог ніколи не хотів, щоб матері зачинали дітей, які будуть грішити. Проте коли Єва, а потім Адам повстали проти Бога, вони втратили здатність народжувати безгрішних дітей (Римлян 5:12). Коли недосконале людство збільшилося числом, стало очевидним, що «нахил людського серця лихий від віку його молодого» (Буття 8:21).

Якщо люди не стримують цей нахил, то вдаються до «блуду... ворожнечі, чвар, ревнощів, вибухів гніву, суперечок, розбрату, сектантства, заздрості» та інших згубних діл, які Біблія називає  «учинками плоті» (Галатів 5:19—21). Наприклад, цар Давид піддався слабості плоті і вчинив перелюб, а це потім призвело до ворожнечі (2 Самуїла 12:1—12). Давид міг протистояти нахилу до розпутства. Але він роздмухував вогонь свого бажання і пішов шляхом, який пізніше описав учень Яків: «Кожен випробовується, коли його захоплює та зваблює власне прагнення. Відтак прагнення, ставши здатним родити, породжує гріх, а вчинений гріх несе смерть» (Якова 1:14, 15).

Масові вбивства, ґвалтування і грабіжництво, про які розповідала попередня стаття,— усе це трапляється, коли люди дозволяють, щоб ними керували неправильні бажання.

Незнання призводить до зла

Історія апостола Павла показує, в чому полягає друга причина злих учинків. Павла знали як добру, ніжну людину, адже він віддавав усі свої сили служінню духовним братам і сестрам (1 Фессалонікійців 2:7—9). Однак раніше, ще коли його звали Савлом, він ‘палав прагненням усіх їх [тих самих християн] винищити’ (Дії 9:1, 2). Чому ж Савл схвалював переслідування християн і навіть брав участь у ньому? Згодом він сказав: «Бо я жив у незнанні» (1 Тимофія 1:13). Річ у тім, що Павло колись ‘ревно служив Богу, але... ревність не узгоджувалася з точним знанням про нього’ (Римлян 10:2).

Подібно до Павла, чимало щирих людей вплутались у злі вчинки через брак точного знання про Божу волю. Наприклад, Ісус попереджав своїх послідовників: «Надходить час, коли кожен, хто вбиватиме вас, буде думати, що віддано служить Богу» (Івана 16:2). Сучасні Свідки Єгови знають, наскільки правдиві ці Ісусові слова. У багатьох країнах люди, які називають себе служителями Бога, переслідують Свідків і навіть убивають їх. Зрозуміло, що така хибно спрямована ревність не подобається правдивому Богові (1 Фессалонікійців 1:6).

Від кого походить зло

Головну причину існування зла назвав Ісус. Релігійним провідникам, що збиралися його вбити, він сказав: «Ваш батько — Диявол, і ви хочете виконувати бажання свого батька. Він був убивцею ще відтоді, як пішов шляхом непослуху» (Івана 8:44). Саме Сатана через своє себелюбство спокусив Адама з Євою збунтуватися проти Бога. Їхній бунт довів до гріха, а гріх — до смерті, причому смертними стали всі люди.

Безжалісність Сатани виявилась у лиху, якого він заподіяв Йову. Коли Єгова дозволив Сатані перевірити непорочність Йова, Сатана не задовольнився тим, що позбавив цього чоловіка усього маєтку. Він іще й спричинив смерть  десятьох його дітей (Йова 1:9—19). У минулому сторіччі зло набуло небачених масштабів. І це вже не тільки через недосконалість чи незнання, але й через те, що Сатана дедалі більше втручався у справи людей. У Біблії говориться, що Диявол «був скинений на землю разом зі своїми ангелами». Також передречено, що він приніс на землю небувале горе. Сатана не може примусити людей до поганих вчинків, але він майстерно «вводить в оману всю населену землю» (Об’явлення 12:9, 12).

Викорінення схильності до зла

Для того щоб людство більше ніколи не потерпало від зла, потрібно усунути вроджену схильність людини до зла, брак точного знання і вплив Сатани. Як викорінити із серця людини вроджену схильність до зла?

Тут не допоможе ані операція, ані винайдені людьми ліки. Однак Бог Єгова все ж таки має для всіх охочих засіб від успадкованого гріха й недосконалості. Апостол Іван написав: «Кров Ісуса... очищає нас від усякого гріха» (1 Івана 1:7). Коли досконалий чоловік Ісус добровільно приніс у жертву своє життя, він «віддавши власне тіло, заніс наші гріхи на стовп, щоб ми могли позбутися їх та жити для праведності» (1 Петра 2:24). Жертовна смерть Ісуса усуває наслідки злого вчинку Адама. Павло говорить, що Ісус Христос став «як відповідний викуп за всіх» (1 Тимофія 2:6). Таким чином, Христова смерть відкрила всім людям можливість набути досконалості, яку втратив Адам.

Проте може виникнути питання: «Якщо Ісусова смерть близько 2000 років тому дала можливість відновити досконалість, то чому ж досі стільки зла, чому не зникла смерть?» Треба знайти відповідь на це питання і цим усунути ще одну причину існування зла — необізнаність з намірами Єгови.

Точне знання сприяє добру

Маючи точне знання про те, що́ Єгова та Ісус роблять у наш час для усунення зла, щира особа не буде, нехай навіть несвідомо, схвалювати зла і, що важливіше, не буде ‘боротися із самим Богом’ (Дії 5:38, 39). Бог Єгова готовий не зважати на минулі неправильні вчинки, зроблені в незнанні. У своїй промові в Афінах апостол Павло сказав: «Хоча колись Бог не зважав на часи такого незнання, тепер він говорить людям, щоб усі вони скрізь покаялися. Бо він визначив день, коли має намір праведно судити населену землю через призначеного ним чоловіка, і дав усім людям гарантію цього, воскресивши його з мертвих» (Дії 17:30, 31).

Павло був переконаний у тому, що Ісус воскрес із мертвих, адже воскреслий Ісус розмовляв з ним особисто і стримав його від переслідування перших християн (Дії 9:3—7). Відколи Павло отримав точні знання про Божі наміри, він змінився і, наслідуючи Христа, став по-справжньому хорошою людиною (1 Коринфян 11:1; Колосян 3:9, 10). Крім того, Павло із завзяттям проповідував «цю добру новину про царство» (Матвія 24:14). Протягом майже 2000 років після своєї смерті й воскресіння Христос вибирає серед людства тих, хто, як і Павло, буде правити разом з ним у його Царстві (Об’явлення 5:9, 10).

І в минулому сторіччі, і тепер Свідки Єгови старанно виконують Ісусів наказ: «Ідіть та робіть учнями людей з усіх народів, хрестячи їх в ім’я Батька, і Сина, і святого духу, навчаючи їх дотримуватися всього того, що я вам наказав» (Матвія  28:19, 20). Ті, хто відгукнувся на цю звістку, мають надію жити вічно на землі під правлінням Христового небесного уряду. Ісус сказав: «Щоб отримати вічне життя, потрібно пізнавати тебе, єдиного правдивого Бога, і посланого тобою Ісуса Христа» (Івана 17:3). Допомогти набути це знання — це найліпше, що людина може зробити для інших.

Незважаючи на повсюдне зло, ті люди, які прийняли звістку про Царство, мають такі риси, як «любов, радість, мир, довготерпіння, доброта, великодушність, віра, лагідність, самовладання» (Галатів 5:22, 23). Наслідуючи Ісуса, вони ‘не віддають злом за зло’ (Римлян 12:17). До того ж кожен намагається ‘перемагати зло добром’ (Римлян 12:21; Матвія 5:44).

Остаточна перемога над злом

Самі по собі люди ніколи не змогли б перемогти Сатану Диявола, від якого походить зло. Проте невдовзі Єгова через Ісуса розчавить Сатані голову (Буття 3:15; Римлян 16:20). Єгова також накаже Христу Ісусу покінчити з усіма політичними системами, чимало з яких зробили багато зла (Даниїла 2:44; Екклезіяста 8:9). Цей день суду наближається, і всі, хто «не слухається доброї новини про нашого Господа Ісуса... зазна́ють суду і покарання — вічного знищення» (2 Фессалонікійців 1:8, 9; Софонії 1:14—18).

Коли Сатана і його поплічники будуть знешкоджені, Ісус з неба почне допомагати тим, хто залишився живим, відновлювати землю до початкового стану. Крім того, Христос воскресить усіх, хто достойний жити на відновленій землі (Луки 23:32, 39—43; Івана 5:26—29). Так буде усунено наслідки зла, від якого потерпає людство.

Єгова не примушує людей слухатися доброї новини про Ісуса. Але він дає їм можливість набути життєдайного знання. Дуже важливо використати цю можливість саме тепер! (Софонії 2:2, 3). Якщо ви набуватимете ці знання, то дізнаєтесь, як знести будь-яке зло, що затьмарює ваше життя. Ви також побачите, як Христос остаточно переможе зло (Об’явлення 19:11—16; 20:1—3, 10; 21:3, 4).

[Ілюстрація на сторінці 5]

Савл схвалював злі вчинки тому, що йому бракувало точного знання.

[Ілюстрація на сторінці 7]

Допомогти набути точне знання — це найліпше, що людина може зробити для інших.