«Свідчення всім народам»

«Будете моїми свідками... навіть у найвіддаленіших куточках землі» (ДІЇ 1:8).

1. Коли і де учні вперше почули пророцтво, записане в Матвія 24:14?

СЛОВА Ісуса, записані в Матвія 24:14, настільки добре знайомі нам, що, мабуть, всі ми знаємо їх напам’ять. Це дивовижне пророцтво. Уявіть, що подумали учні, коли вперше його почули. Йшов 33 рік н. е. На той час учні ходили з Ісусом уже приблизно три роки, а тепер мали вирушити з ним до Єрусалима. Вони бачили чуда Ісуса, слухали його вчення і захоплювались безцінними істинами, яких навчав Ісус. Але учні добре знали, що не всі люди поділяють їхнє захоплення. В Ісуса були могутні вороги.

2. Які небезпеки і труднощі чекали на учнів?

² На Оливковій горі чотири учні сиділи з Ісусом і уважно слухали, як він розповідав про небезпеки й труднощі, з якими їм доведеться зіткнутись. Раніше Ісус уже говорив їм, що його вб’ють (Матвія 16:21). А тепер він сказав, що їх теж будуть жорстоко переслідувати. «Вас віддаватимуть на страждання та вбиватимуть,— говорив Ісус.— За ім’я моє вас будуть ненавидіти всі народи». Але і це ще не все. Багатьох введуть в оману лжепророки. Чимало відпаде від віри і буде зраджувати й ненавидіти своїх одновірців. Інші ж — їх буде навіть більшість — допустять, щоб їхня любов до Бога і його Слова охолола (Матвія 24:9—12).

3. Чому слова Ісуса, записані в Матвія 24:14, такі надзвичайні?

³ Саме після опису таких невтішних обставин Ісус сказав те, що, безумовно, дуже здивувало його учнів: «Цю добру новину про царство будуть проповідувати по цілій населеній землі на свідчення всім народам, а тоді прийде кінець» (Матвія 24:14). Праця, яку Ісус почав у Ізраїлі,— свідчення про правду — мала продовжуватись і охопити весь світ (Івана 18:37). Це й справді було надзвичайне пророцтво! Виконувати цю працю серед «всіх народів» — нелегке завдання, а з огляду на загальну ненависть це ніщо інше, як чудо. Виконання цього грандіозного завдання засвідчить не тільки про владу і могутність Єгови, але й про його любов, милосердя і терпеливість. Крім того, це завдання дасть Божим служителям можливість виявити свою віру й відданість.

4. Кому була доручена праця свідчення і яке запевнення дав Ісус?

⁴ Ісус добре пояснив своїм учням, що їм доручена надзвичайно важлива праця. Перед вознесінням у небо Ісус з’явився їм і сказав: «На вас зійде святий дух, ви отримаєте силу і будете моїми свідками в Єрусалимі, в усій Юдеї, Самарії і навіть у найвіддаленіших куточках землі» (Дії 1:8). Звичайно, їх поступово ставало більше. І все ж учнів було зовсім мало. Як же їх, мабуть, заспокоювало те, що могутній святий дух допоможе їм виконати це отримане від Бога завдання.

5. Чого учням не було відомо про працю проповідування?

⁵ Учні знали, що їм наказано проповідувати добру новину і робити учнями людей з усіх народів (Матвія 28:19, 20). Однак їм не було відомо масштабів свідчення і часу кінця. Ми теж цього не знаємо.  Це вирішує тільки Єгова (Матвія 24:36). Коли Бог вважатиме, що свідчення дано достатньо, він покладе край цій злій системі. Тільки тоді християни побачать, що працю проповідування завершено відповідно до намірів Єгови. Ті перші учні не могли й уявити, як розгорнеться свідчення у час кінця.

Свідчення у першому столітті

6. Яка подія відбулася в день П’ятдесятниці 33 року н. е. й одразу після неї?

⁶ У першому столітті проповідування про Царство і праця підготовки учнів принесла небачені результати. У день П’ятдесятниці 33 року н. е. приблизно 120 учнів перебували в одній з горішніх кімнат в Єрусалимі. Тоді на них зійшов Божий святий дух, а апостол Петро виступив з промовою, в якій пояснив значення цього чуда. Крім того, приблизно 3000 осіб повірили в Господа й охрестились. Однак це був лише початок. Попри всі зусилля релігійних провідників припинити проповідування доброї новини, «Єгова щоденно приєднував до [учнів] людей, які ставали на шлях спасіння». Невдовзі «було їх приблизно п’ять тисяч чоловіків». Після цього «число тих, хто повірив у Господа,— як чоловіків, так і жінок,— продовжувало зростати» (Дії 2:1—4, 8, 14, 41, 47; 4:4; 5:14).

7. Чому навернення Корнилія є важливою подією?

⁷ У 36 році н. е. відбулася ще одна важлива подія — навернувся й охрестився язичник Корнилій. Пославши апостола Петра до цього богобоязного чоловіка, Єгова показав, що Ісусів наказ робити учнями людей з усіх народів поширювався не тільки на юдеїв у різних країнах (Дії 10:44, 45). Як це сприйняли ті, що брали провід у зборі? Коли апостоли та старші чоловіки з Юдеї зрозуміли, що добру новину слід нести також людям з різних народів, неєвреям, то прославили Бога (Дії 11:1, 18). А тим часом проповідування і серед євреїв продовжувало приносити плід. Через кілька років, мабуть, 58 року, до язичників, які повірили, додалися тисячі юдеїв (Дії 21:20).

8. Як люди змінюються під впливом доброї новини?

⁸ Говорячи про великий ріст кількості християн у першому столітті, не можна забувати про конкретних осіб. Біблійна звістка, яку вони почули, мала надзвичайну силу (Євреїв 4:12). Вона докорінно змінювала життя людей. Люди починали вести морально чисте життя, одяглися в нову особистість і примирилися з Богом (Ефесян 4:22, 23). Це ж відбувається і сьогодні. І всі, хто відгукується на добру новину, мають чудову можливість жити вічно (Івана 3:16).

 Співпрацівники Бога

9. Про який почесний обов’язок знали перші християни?

⁹ Перші християни не приписували собі заслугу за розвиток праці проповідування. Вони розуміли, що ця праця проводиться завдяки «силі святого духу» (Римлян 15:13, 19). Честь за духовний ріст належала Єгові. У той же час християни знали, що мають почесний обов’язок бути «Божими співпрацівниками» (1 Коринфян 3:6—9). Тому відповідно до Ісусової вказівки вони віддавали всі свої сили дорученій їм праці (Луки 13:24).

10. Що робили деякі перші християни, щоб свідчити всім народам?

¹⁰ Павло, «апостол для інших народів», долав тисячі кілометрів морем та суходолом і засновував багато зборів у римській провінції Азія і в Греції (Римлян 11:13). Він також здійснив подорож до Риму і, ймовірно, до Іспанії. У той же час апостол Петро, якому була довірена «добра новина... для обрізаних», подався в іншому напрямку, щоб служити у Вавилоні, важливому тоді осередку юдаїзму (Галатів 2:7—9; 1 Петра 5:13). Серед багатьох християн, які наполегливо служили Господу, були Трифена і Трифоса. Ще одна жінка, Персида, також «багато потрудилася як учениця Господа» (Римлян 16:12).

11. Як Єгова поблагословив зусилля учнів?

¹¹ Єгова рясно благословляв зусилля цих та інших християн, які ревно проповідували. Відтоді як Ісус передрік, що буде дано свідчення всім народам, не пройшло й 30 років. Однак Павло вже написав, що добра новина «проповідувалась усьому створінню під небом» (Колосян 1:23). Чи прийшов тоді кінець? У певному розумінні так. У 70 році н. е. прийшов кінець юдейській системі. Тоді римські війська зруйнували Єрусалим і храм. Але Єгова хотів, щоб перед тим, як прийде кінець світовій системі Сатани, була проведена набагато масштабніша праця свідчення.

Свідчення в наш час

12. Як перші Дослідники Біблії розуміли наказ проповідувати?

¹² Довгий період процвітання релігійного відступництва закінчився наприкінці XIX століття, коли відродилося чисте поклоніння. Дослідники Біблії, як тоді називалися Свідки Єгови, чітко зрозуміли наказ робити учнями людей у всьому світі (Матвія 28:19, 20). До початку 1914 року активну участь у проповідуванні брали 5100 осіб аж у 68 країнах. Однак перші Дослідники Біблії ще не повністю збагнули значення пророцтва з Матвія 24:14. Наприкінці XIX століття різні біблійні товариства переклали Біблію, яка містить добру новину, або євангеліє, багатьма мовами, вони друкували її і поширили по  всьому світі. Тому протягом наступних десятиліть Дослідники Біблії вважали, що свідчення народам уже завершено.

13, 14. У чому полягало глибше розуміння Божої волі і наміру, про яке розповів 1928 року журнал «Вартова башта»?

¹³ Єгова поступово давав своєму народові повніше розуміння своєї волі й намірів (Приповістей 4:18). В журналі «Вартова башта» за 1 грудня 1928 року (англ.) говорилося: «Чи можна сказати, що поширенням Біблії завершується передречене проповідування євангелія Царства? Ні в якому разі! Маленька група Божих свідків на землі все ж повинна друкувати літературу, яка пояснює Божі наміри, а також повинна приходити в помешкання, де мають Біблію. Інакше люди так і не будуть знати про встановлення Месіанського уряду в наш час».

¹⁴ У цій же «Вартовій башті» далі говорилося: «У 1920 році... Дослідники Біблії збагнули суть Господнього передречення, що міститься в Матвія 24:14. Вони зрозуміли, що ця добра новина, яку потрібно звіщати по всьому світі для свідчення язичникам, або всім народам, була новиною не про царство, що прийде. Це добра новина про те, що Месіанський Цар уже почав правити над землею».

15. Як розширилась праця свідчення після 1920-х років?

¹⁵ Згодом до цієї «маленької групи свідків» 1920-х років долучилося багато людей. У наступні десятиріччя виявилося, хто складає «великий натовп» та належить до «інших овець», і почався збір цих людей (Об’явлення 7:9; Івана 10:16). За нашого часу 6 613 829 вісників проповідують добру новину у 235 країнах і територіях. Яке ж чудове сповнення пророцтва! Ще ніколи «добра новина про Царство» не проповідувалась у таких масштабах. Ще ніколи не було на землі стільки вірних служителів Єгови.

16. Що було зроблено минулого службового року? (Дивіться таблицю на сторінках 27—30).

¹⁶ Протягом 2005 службового року цей великий натовп Свідків був дуже зайнятий. У 235 країнах і територіях вони провели понад мільярд годин у проповідуванні доброї новини. Було зроблено мільйони повторних відвідин, проводилося мільйони біблійних вивчень. Цю роботу виконують Свідки Єгови, які, не жаліючи свого часу і коштів, пояснюють Боже Слово іншим (Матвія 10:8). Єгова своїм потужним святим духом і далі підтримує своїх служителів, щоб вони могли виконувати його волю (Захарія 4:6).

Старанно свідчимо

17. Як народ Єгови відгукується на Ісусові слова про проповідування доброї новини?

¹⁷ Хоча відтоді як Ісус сказав про те, що буде проповідувана добра новина,  пройшло приблизно 2000 років, ревність Божого народу у виконанні цієї праці не зменшилась. Ми знаємо, що витривало роблячи добро, наслідуємо такі риси Єгови, як любов, милосердя і терпеливість. Так само як і він, ми не хочемо, щоб хтось був знищений, але хочемо, щоб усі покаялись і примирилися з Богом (2 Коринфян 5:18—20; 2 Петра 3:9). Палаючи Божим духом, Свідки Єгови продовжують ревно нести добру новину аж до найвіддаленіших куточків землі (Римлян 12:11). Тому повсюдно люди пізнають правду і підкоряються керівництву Єгови. Розгляньмо деякі приклади.

18, 19. Розкажіть про те, як деякі люди відгукнулися на добру новину.

¹⁸ Чарльз мав господарство на заході Кенії. У 1998 році він продав понад 8 тонн листя тютюну і його нагородили грамотою за успіхи у тютюнництві. Тоді ж Чарльз почав вивчати Біблію. Згодом він зрозумів, що виробництво тютюну порушує Ісусову заповідь любити ближнього (Матвія 22:39). Дійшовши висновку, що грамоту йому дали, по суті, за отруєння людей, Чарльз знищив увесь свій тютюн отрутохімікатами. З часом він присвятився Богові, охрестився, а тепер служить повночасним піонером і служителем збору.

¹⁹ Немає сумніву, що завдяки всесвітньому свідченню Єгова трясе народами і коштовності всіх народів, тобто різні люди, приходять йому поклонятися (Огія 2:7). Педро, який живе в Португалії, поступив у семінарію в 13 років. Він хотів стати місіонером і давати людям знання з Біблії. Однак хлопець не довго вчився у семінарії, оскільки саме Біблії там майже не приділяли уваги. Через шість років Педро уже вивчав психологію в одному з університетів Лісабона. Він поселився у своєї тітки, Свідка Єгови, і вона заохочувала його вивчати Біблію. Педро сумнівався, чи існує Бог, і ніяк не міг вирішити для себе, чи вивчати йому Біблію. Про свої сумніви він поговорив з одним із викладачів психології. Викладач сказав, що, на думку психологів, нерішучість надзвичайно шкодить людині. Тоді Педро зважився вивчати Біблію. Недавно він охрестився, і тепер сам навчає людей з Біблії.

20. Чому ми радіємо, що свідчення всім народам відбувається у величезних масштабах?

²⁰ Ми й досі не знаємо, яких масштабів сягне свідчення народам, і не знаємо ні дня, ні години кінця. Ми лише знаємо, що кінець уже близький. Ми раді, що проповідування доброї новини у величезних масштабах — це одна з багатьох ознак наближення часу, коли Боже Царство замінить людські уряди (Даниїла 2:44). Кожного року мільйони людей отримують можливість відгукнутися на добру новину, і це прославляє нашого Бога Єгову. Постановімо ж залишатися вірними і разом з усесвітнім братством активно свідчити всім народам. Роблячи так, ми врятуємо і себе, і тих, хто нас слухає (1 Тимофія 4:16).

Чи ви пам’ятаєте?

• Чому можна сказати, що слова з Матвія 24:14 є дивовижним пророцтвом?

• Яких зусиль перші християни докладали у проповідуванні і які це принесло результати?

• Як Дослідники Біблії зрозуміли, що потрібно свідчити всім народам?

• Що особливо запам’яталося вам зі звіту Свідків Єгови за минулий службовий рік?

[Запитання для вивчення]

 [Таблиця на сторінках 27—30]

ЗВІТ ПРО ВСЕСВІТНЮ ДІЯЛЬНІСТЬ СВІДКІВ ЄГОВИ У 2005 СЛУЖБОВОМУ РОЦІ

 (Дивіться підшивку)

[Карта/Ілюстрації на сторінці 25]

Павло долав тисячі кілометрів суходолом і морем, щоб проповідувати добру новину.

[Ілюстрація на сторінці 24]

Єгова послав Петра свідчити Корнилію та його сім’ї.