Слово Єгови живе

Цікаві думки з книги Неемії

ВІДТОДІ як відбулися останні події, описані в книзі Ездри, пройшло 12 років. Наближався час, коли мав вийти «наказ, щоб вернути Ізраїля й збудувати Єрусалим». Поява наказу позначила початок 70 тижнів-років, що мали привести до Месії (Даниїла 9:24—27). Книга Неемії — це розповідь про те, як Божий народ відбудовував мури Єрусалима. Вона описує вирішальний період, що становить понад 12 років, з 456 року до н. е. до часу приблизно після 443 року до н. е.

Цю книгу написав намісник Неемія. У ній поміщена захоплива оповідь про те, яким піднесеним стає правдиве поклоніння, коли рішучі дії служителів Єгови поєднуються з їхньою цілковитою довірою до нього. З книги Неемії чітко видно, як Єгова керує справами для виконання своєї волі. Також у цій книзі розповідається про сильного і мужнього провідника народу. Вона містить цінні уроки для всіх правдивих поклонників Бога, адже «слово Бога живе і справляє могутній вплив» (Євреїв 4:12).

«І БУВ ЗАКІНЧЕНИЙ МУР»

(Неемії 1:1—6:19)

Неемія перебуває в замку Шушан і служить царю Артаксерксу Довгорукому, посідаючи відповідальне становище. Коли Неемія довідується, що його народ живе «у великій біді та в ганьбі, а мур Єрусалиму поруйнований, а брами його попалені огнем», то починає сильно непокоїтись. Цей чоловік палко молиться, щоб Бог покерував справами (Неемії 1:3, 4). Через якийсь час цар помічає, що Неемія зажурений, і дозволяє йому піти до Єрусалима.

Прибувши в Єрусалим, Неемія під покровом ночі перевірив стан муру і розповів юдеям про свій намір відбудувати його. Почалося будівництво, і водночас виникла протидія цій праці. Але Неемія мужньо керував будовою, «і був закінчений мур» (Неемії 6:15).

Відповіді на біблійні запитання:

1:1; 2:1. Чи «двадцятий рік», згаданий у цих двох віршах, має одну й ту ж точку відліку? Так, ідеться про 20-й рік правління царя Артаксеркса. Однак у цих віршах використано різні способи відліку часу. Історія підтверджує, що Артаксеркс зійшов на престол 475 року до н. е. Вавилонські літописці рахували роки правління перських царів зазвичай від нісана (березня/квітня) до нісана. Тому перший рік царювання Артаксеркса почався в місяці нісані 474 року до н. е. Отже, 20-й рік правління, про який згадано в Неемії 2:1, почався в місяці нісані 455 року до н. е. Тож логічно зробити висновок, що місяць кіслев, згаданий у Неемії 1:1, припадав на попередній рік — 456-й. Неемія говорить про те, що цей місяць припадає також на 20-й рік правління Артаксеркса. Можливо, у цьому випадку Неемія рахував роки, починаючи від часу зведення монарха на престол. Або ж  Неемія вів відлік, орієнтуючись на рік, який сучасні євреї називають календарним роком. Цей рік починається місяцем тішрі, який відповідає вересню/жовтню. У будь-якому разі, наказ про те, щоб відбудувати Єрусалим, вийшов 455 року до н. е.

4:11, 12. Як люди могли виконувати працю відбудови лише однією рукою? Для тих, хто носив тягарі, це не було проблемою. Коли ноша клалась їм на голову чи на плечі, однією рукою вони підтримувати її під час перенесення, а другою «міцно тримали списа». Але будівельникам треба було працювати обома руками. Тому «в кожного будівничого його меч був прив’язаний на стегнах його, і так вони будували». Вони були готові в будь-який момент відбити напад ворога.

5:7. В якому розумінні Неемія «сперечався з шляхетними та з заступниками»? Ці чоловіки вимагали від своїх братів, юдеїв, лихварський відсоток, а це було порушенням Мойсеєвого Закону (Левит 25:36; Повторення Закону 23:20). Більш того, позикодавці давали позику під високий процент. Коли «відсоток» сплачувався щомісяця, то за рік це становило 12 відсотків (Неемії 5:11). Було вкрай немилосердно накладати такі тягарі на людей, які й без того були дуже обтяжені податками і потерпали через нестачу їжі. Користуючись Божим Законом, Неемія дорікав за це заможним і таким чином викрив їхню провину.

6:5. Чому Санваллат послав Неемії «відкритого листа», якщо конфіденційні листи зазвичай надсилались у запечатаних мішках? Санваллат міг мати намір поширити серед народу фальшиві звинувачення проти Неемії, надіславши їх у відкритому листі. Він, можливо, сподівався, що це розлютить Неемію настільки, що той покине будівельні роботи і почне захищати себе. Або ж Санваллат думав, що зміст листа викличе таке сум’яття серед юдеїв, що вони припинять відбудову міста. Неемія не дав себе залякати і спокійно продовжив виконувати працю, яку йому доручив Бог.

Уроки для нас:

1:4; 2:4; 3:36, 37. Коли ми стикаємося з труднощами або приймаємо важливі рішення, то повинні ‘перебувати в молитві’ і діяти відповідно до теократичних вказівок (Римлян 12:12).

1:11—2:8; 3:36, 37; 4:9, 10; 6:16. Єгова відповідає на щирі молитви своїх служителів (Псалом 86:6, 7).

1:4; 4:13, 14; 6:3, 15. Хоча Неемія був співчутливий, він подав чудовий приклад людини, яка непохитно обстоює праведність.

1:11—2:3. Неемія черпав радість не в тому, що посідав престижне становище царевого чашника, а в тому, що сприяв правдивому поклонінню. Ми теж повинні ставити на перше місце поклоніння Єгові й усе, що з ним пов’язане, і насамперед від цього отримувати радість.

2:4—8. Єгова зробив так, що Артаксеркс дозволив Неемії піти відбудувати мури Єрусалима. Як сказано в Приповістей 21:1, «водні потоки — цареве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеровує».

 3:5, 27. На відміну від «вельмож» з-поміж текоян, нам не слід вважати фізичну працю, що виконується заради правдивого поклоніння, чимось нижчим нашої гідності. Натомість ми можемо брати приклад з простих текоян, які охоче жертвували своїм часом і силами.

3:10, 23, 28—30. Дехто з нас спроможний переїхати в територію, де існує більша потреба у вісниках Царства. А багато хто підтримує правдиве поклоніння, не їдучи далеко від своєї домівки: бере участь у будівництві Залу Царства та допомагає постраждалим від стихійного лиха, а передусім займається працею проповідування про Царство.

4:8. Зазнаючи протидії, ми також будемо в стані долати страх, якщо пам’ятатимемо про «Господа великого та грізного».

5:14—19. Християнським наглядачам варто наслідувати чудовий приклад намісника Неемії і бути смиренними, безкорисливими та розважними. Неемія ревно впроваджував у життя Божий Закон, але не поводився з іншими деспотично задля власної наживи. Радше він турбувався про пригноблених і бідних. Неемія був щедрим і цим подав чудовий приклад усім Божим служителям.

«ЗАПАМ’ЯТАЙ ЖЕ МЕНЕ, БОЖЕ МІЙ, НА ДОБРО»

(Неемії 7:1—13:31)

Відразу після зведення мурів Єрусалима Неемія встановлює міські брами, а також організовує охорону міста. Він складає родовід народу. Коли весь народ збирається «на майдані, що перед Водною брамою», священик Ездра читає книгу Мойсеєвого Закону, а Неемія та левити пояснюють Закон народові (Неемії 8:1). Дізнавшись про свято кучок, люди радісно його відзначають.

Після того проходить ще одне зібрання, під час якого ті, хто належить до «Ізраїлевого насіння», зізнаються в гріхах, які вони вчинили як народ. Левити пригадують присутнім, як Бог досі поводився з Ізраїлем, і народ присягає «ходити в Божому Законі» (Неемії 9:1, 2; 10:30). Єрусалим усе ще не заселений повністю, тому за допомогою жеребкування кожен десятий з тих, хто мешкає поза містом, перебирається жити в саме місто. Після того відбувається присвячення муру, і «радість Єрусалиму» така велика, що «аж далеко чута» (Неемії 12:43). Пробувши в місті 12 років, Неемія покидає його, щоб повернутися до двору царя Артаксеркса. Невдовзі після того в юдейську громаду просочується нечистота. Неемія повертається до Єрусалима і, щоб виправити ситуацію, вдається до рішучих заходів. Що стосується його самого, то він смиренно просить Бога: «Запам’ятай же мене, Боже мій, на добро» (Неемії 13:31).

Відповіді на біблійні запитання:

7:6—67. Чому існують відмінності у кількості осіб, які належали до того чи іншого роду, якщо порівняти Нееміїн перелік тих, хто із Зоровавелем повернувся до Єрусалима, з переліком Ездри? (Ездри 2:1—65). Причиною таких відмінностей може бути те, що Ездра і Неемія користувалися різними джерелами інформації. Можливо, число осіб у списку тих, хто мав повернутися до рідного краю, відрізнялося від числа осіб, які дійсно повернулися. Обидва переліки могли різнитися ще й тому, що декотрі юдеї,  які на початку не були спроможні встановити свій родовід, зробили це пізніше. Однак обидва повідомлення узгоджуються в тому, що, окрім рабів і співаків, кількість тих, хто повернувся з самого початку, становила 42 360 осіб.

10:35. Чому народ мав давати пожертву у вигляді дров? Мойсеїв Закон не містив вимоги жертвувати дрова. Така вимога була продиктована потребою. Існувала необхідність у величезній кількості дров, щоб на жертовнику спалювати жертви. Очевидно, не було достатньо нетінеїв, які належали до неізраїльтян і служили при храмі. Тому за допомогою жеребкування було забезпечено безперервне постачання дров.

13:6. Скільки часу Неемії не було в Єрусалимі? Біблія лише повідомляє, що «по певному часі» (буквально «наприкінці днів») Неемія попросив у царя дозволу повернутися до Єрусалима. Тому неможливо визначити, скільки часу Неемії не було в Єрусалимі. Але після свого повернення в це місто Неемія виявив, що народ не дбає про священиків і не дотримується закону про суботу. Багато хто взяв собі за дружин чужоземних жінок, і їхні діти навіть не вміли розмовляти юдейською мовою. Повинно було пройти, мабуть, багато часу, щоб обставини настільки погіршилися. Звідси випливає, що Неемія був відсутній довгий час.

13:25, 28. До яких виправних заходів вдався Неемія щодо невірних юдеїв, окрім того, що докоряв їм? Неемія «проклинав їх», повторюючи вголос присуди, поміщені в Божому Законі. Він «бив декого з них», можливо, вдаючись до судових заходів. На знак обурення їхньою поведінкою Неемія «рвав їм волосся». Також він прогнав геть чоловіка, який був онуком первосвященика Ел’яшіва і «зятем хоронянина Санваллата».

Уроки для нас:

8:8 (Хом.). Ми навчаємо людей з Божого Слова і маємо ‘викладати значення’ біблійних віршів. Для цього потрібно чітко вимовляти слова, робити належний змістовий наголос, а також правильно пояснювати Святе Письмо, звертаючи увагу на те, як застосовувати прочитане.

8:10. «Радість у Господі» можлива тоді, коли людина усвідомлює свою потребу в духовному, задовольняє її і слухається теократичних вказівок. Як же важливо старанно вивчати Біблію, регулярно відвідувати християнські зібрання і з ревністю брати участь у праці проповідування про Царство і підготовки учнів!

11:2. Ті, хто полишив свою спадкову власність і перебрався до Єрусалима, пішли на жертви й зіткнулися з певними незручностями. Ці добровольці виявили саможертовний дух. Ми теж можемо виявляти такий дух, коли випадає нагода послужити іншим під час конгресів та в інших випадках.

12:31, 38, 40—42. Спів — це прекрасний спосіб нести хвалу Єгові і виражати йому свою вдячність. Нам треба співати від усього серця на християнських зібраннях.

13:4—31. Ми мусимо пильнувати, щоб уберегтися від матеріалізму, зіпсуття і відступництва.

13:22. Неемія добре усвідомлював, що він відповідальний перед Богом. Нам теж потрібно усвідомлювати свою відповідальність перед Єговою.

Нам необхідне схвалення Єгови!

«Коли дому Господь не будує,— сказав псалмоспівець,— даремно працюють його будівничі при ньому» (Псалом 127:1). Як же чудово книга Неемії підтверджує правдивість цих слів!

Урок для нас зрозумілий: аби бути успішними в усьому, що робимо, нам треба мати схвалення Єгови. Ми можемо сподіватися Божого схвалення лише тоді, коли відводимо правдивому поклонінню перше місце в житті. Тож так само, як Неемія, зосереджуймось насамперед на поклонінні Єгові.

[Ілюстрація на сторінці 8]

«Водні потоки — цареве це серце в Господній руці».

[Ілюстрація на сторінці 9]

Неемія — діяльна і співчутлива людина — приїжджає до Єрусалима.

[Ілюстрації на сторінках 10, 11]

Чи ти знаєш, як ‘викладати значення’ Божого Слова?