Збирання на небесах і на землі
Збирання на небесах і на землі
«Ця таємниця узгоджується з його бажанням... [зібрати] в Христі все, що на небесах і що на землі» (ЕФЕСЯН 1:9, 10).
1. У чому полягає «бажання» Єгови щодо небес і землі?
МИР У ВСЕСВІТІ! Саме в цьому полягає величний намір Єгови, «Бога миру» (Євреїв 13:20). Він надихнув апостола Павла написати, що, за Його «бажанням... знову буде зібране в Христі все, що на небесах і що на землі» (Ефесян 1:9, 10). Але що означають слова «знову буде зібране»? Біблеїст Джон Лайтфут зазначив: «Цей вислів означає повну гармонію у всесвіті, в якому більше не існуватиме передумов для ворожості і розбрату. Усе об’єднається навколо Ісуса. Буде покладено край гріху, смерті, смутку, невдачам і стражданням».
На небесах
2. Хто є «всім, що на небесах», кого потрібно зібрати?
2 Апостол Петро виразив чудову надію, яку плекають правдиві християни, такими словами: «Ми за його обітницею чекаємо нових небес і нової землі, на яких перебуватиме праведність» (2 Петра 3:13). Обіцяні «нові небеса», про які сказано в цьому вірші,— це новий уряд, Месіанське Царство. «Все, що на небесах», згадане Павлом у листі до ефесян, має бути зібране «в Христі». Йдеться про обмежену кількість людей, вибраних правити з Христом у небесах (1 Петра 1:3, 4). Ці 144 000 помазаних християн «викуплені із землі», «куплені з-поміж людей», щоб бути співспадкоємцями разом з Христом у його небесному Царстві (Об’явлення 5:9, 10; 14:3, 4; 2 Коринфян 1:21; Ефесян 1:11; 3:6).
3. Чому про помазанців можна сказати, що Бог ‘посадив їх у небесах’, якщо вони насправді ще на землі?
3 Щоб стати духовними синами Єгови, помазані християни мають «народитися знову» завдяки дії святого духу (Івана 1:12, 13; 3:5—7). Єгова усиновляє їх, і вони стають братами Ісуса (Римлян 8:15; Ефесян 1:5). Тому, хоча вони й перебувають на землі, про них говориться, що Бог їх ‘воскресив та посадив як послідовників Христа Ісуса, у небесах’ (Ефесян 1:3; 2:6). Вони посідають це високе духовне становище, оскільки «отримали печатку — обіцяний святий дух, який є завдатком [їхньої] спадщини», приготованої для них у небі (Ефесян 1:13, 14; Колосян 1:5). Тож вони є «всім, що на небесах» — тими, хто має становити повне число осіб, яке наперед визначене Єговою.
Початок збирання
4. Коли і як почалося збирання «всього, що на небесах»?
4 Відповідно до «системи управління» Єгови, тобто його способу ведення справ, збирання «всього, що на небесах» мало початися «під час завершення визначеного часу» (Ефесян 1:10). Цей час настав у П’ятдесятницю 33 року н. е. Того дня святий дух було злито на апостолів і на групу учнів, чоловіків та жінок (Дії 1:13—15; 2:1—4). Це послужило доказом того, що почала діяти нова угода, а отже з’явився християнський збір, а також новий народ — духовний Ізраїль, або «Ізраїль Божий» (Галатів 6:16; Євреїв 9:15; 12:23, 24).
5. Чому Єгова створив новий «народ», щоб той зайняв місце тілесного Ізраїля?
5 Закон-угода, укладена Богом з тілесним Ізраїлем, не привела до появи «царства священиків та народу святого» — групи осіб, які вічно служили б у небі (Вихід 19:5, 6). Ісус сказав юдейським релігійним провідникам: «Царство Боже буде забране від вас і дане народу, який приносить плоди царства» (Матвія 21:43). Цей народ, духовний Ізраїль, складається з помазаних християн, яких залучено в нову угоду. До них апостол Петро писав: «Ви — «рід вибраний, священство царське, народ святий, люди, які стали особливою власністю, щоб усюди звіщати чесноти» того, хто покликав вас із темряви до свого дивовижного світла. Колись ви не були народом, а тепер ви Божий народ» (1 Петра 2:9, 10). Єгова більше не перебував в угоді з буквальним Ізраїлем (Євреїв 8:7—13). Як і передрік Ісус, від цього народу було забрано честь посідати місце в Месіанському Царстві. Тепер таку честь мали 144 000 членів духовного Ізраїля (Об’явлення 7:4—8).
Залучені в угоду про Царство
6, 7. Яку особливу угоду Ісус уклав зі своїми зачатими духом братами і що це означає для них?
6 Того вечора, коли Ісус започаткував Спомин своєї смерті, він сказав вірним апостолам: «Ви залишилися зі мною у моїх випробуваннях, і я укладаю з вами угоду про царство, як і мій Батько уклав угоду зі мною, щоб ви їли та пили за моїм столом у царстві моєму й сиділи на престолах і судили дванадцять племен Ізраїля» (Луки 22:28—30). Кажучи це, Ісус мав на увазі особливу угоду, яку він уклав зі своїми 144 000 духом зачатими братами. Вони мали бути ‘вірними аж до смерті’ і стати переможцями (Об’явлення 2:10; 3:21).
7 Члени цієї групи відмовляються від надії залишатися людьми з тіла й крові і вічно жити на землі. Вони правитимуть з Христом у небі і сидітимуть на престолах, щоб судити людей (Об’явлення 20:4, 6). А зараз розгляньмо ще деякі біблійні вірші, що стосуються тільки цих помазанців і допомагають зрозуміти, чому «інші вівці» не споживають від символів на Спомині (Івана 10:16).
8. Що засвідчують помазанці, споживаючи від хліба? (Дивіться супровідну інформацію на сторінці 23).
8 Помазанці стають співучасниками страждань Христа і готові померти такою ж смертю, як він. Павло, який належав до помазаних християн, сказав, що з готовністю піде на будь-які жертви, «аби тільки мати з [Христом] близькі стосунки». Він продовжив: «Усе це я роблю для того, щоб пізнати його і силу його воскресіння, а також стати співучасником його страждань». І справді, Павло бажав «померти такою ж смертю», як Христос (Филип’ян 3:8, 10). Під час свого земного життя багато помазаних християн, «подібно як це було з Ісусом», зіткнулися «зі смертельною загрозою з боку інших» (2 Коринфян 4:10).
9. Символом якого тіла є хліб на Спомині?
9 Започатковуючи Господню Вечерю, Ісус сказав: «Це означає моє тіло» (Марка 14:22). Він мав на увазі своє буквальне тіло. Невдовзі воно мало бути піддане тортурам і зранене до крові. Підхожим символом цього тіла був хліб без закваски. Чому? Тому що, згідно з Біблією, закваска іноді означає гріх або безбожність (Матвія 16:4, 11, 12; 1 Коринфян 5:6—8). Ісус був досконалою людиною, і в його тілі не було гріха. Він мав віддати своє досконале тіло в жертву примирення (Євреїв 7:26; 1 Івана 2:2). І це принесло б користь усім вірним християнам, незалежно від того, надіються вони жити в небі чи на райській землі (Івана 6:51).
10. Як ті, хто на Спомині споживає від вина, мають «можливість отримувати блага від Христової крові»?
10 Щодо вина, від якого помазані християни споживають під час Спомину, Павло писав: «Хіба чаша благословення, яку ми благословляємо, не означає, що ми маємо можливість отримувати блага від Христової крові?» (1 Коринфян 10:16). Яким чином ті, хто споживає від вина, мають «можливість отримувати блага від Христової крові»? Помазанці, звісно, не беруть участі в тому, щоб надати людям викупну жертву, оскільки самі потребують викупу. Вони вірять у викупну силу Христової крові. Тому їм прощаються гріхи, і вони визнані праведними, а значить, гідними того, щоб жити в небі (Римлян 5:8, 9; Тита 3:4—7). Саме завдяки пролитій крові Христа 144 000 його співспадкоємців стають освяченими, відокремленими, очищеними від гріха «святими» (Євреїв 10:29; Даниїла 7:18, 27; Ефесян 2:19). Отже, своєю пролитою кров’ю Христос «купив для Бога людей з усіх племен і мов, і народів, і націй... сформував з них царство та зробив їх священиками нашого Бога, і вони царюватимуть над землею» (Об’явлення 5:9, 10).
11. Що засвідчують ті, хто п’є від вина під час Спомину?
11 Коли Ісус вводив відзначення Спомину своєї смерті, він передав вірним апостолам чашу з вином і сказав: «Пийте з неї всі; бо це означає мою «кров угоди», яка проллється за багатьох для прощення гріхів» (Матвія 26:27, 28). Так само, як через кров биків і козлів було надано сили Закон-угоді між Богом та ізраїльським народом, через кров Ісуса було впроваджено в дію нову угоду, яку Єгова уклав з духовним Ізраїлем. Ця угода почала діяти в П’ятдесятницю 33 року н. е. (Вихід 24:5—8; Луки 22:20; Євреїв 9:14, 15). Коли помазанці п’ють від вина, яке символізує «кров угоди», вони засвідчують, що їх залучено в нову угоду і що вони отримують з неї пожиток.
12. Що означає для помазанців охрещуватися в Христову смерть?
12 Чаша з вином мала для помазаних християн ще одне значення. Своїм вірним учням Ісус сказав: «Чашу, яку я п’ю, ви справді будете пити, і хрещенням, яким я хрещуся — охреститесь» (Марка 10:38, 39). Пізніше апостол Павло говорив про те, що християни охрещуються в Христову смерть (Римлян 6:3). Життя помазанців пов’язане з жертовністю. Їхня смерть є жертовною, бо вони відмовляються від будь-якої надії на вічне життя на землі. Хрещення цих помазаних християн у Христову смерть закінчується тоді, коли, померши вірними Богу, вони воскресають як духовні істоти, щоб царювати разом з Христом у небі (2 Тимофія 2:10—12; Римлян 6:5; 1 Коринфян 15:42—44, 50).
Споживання від символів
13. Чому ті, хто має земну надію, не споживають від символів і чому вони присутні на Спомині?
13 Як бачимо, споживаючи від хліба й вина, які передаються під час Спомину, християнин засвідчує те, про що говорилося вище. Тому зрозуміло, що було б недоречно, якби від цих символів споживали ті, хто має земну надію. Люди, котрі надіються жити вічно на землі, усвідомлюють, що вони не належать до помазаних членів Христового тіла і не перебувають у новій угоді, яку Єгова уклав з тими, хто правитиме з Ісусом Христом. Оскільки «чаша» означає нову угоду, то від символів на Спомині можуть споживати лише ті, кого залучено до цієї нової угоди. Ті ж, хто плекає надію на вічне і досконале життя на землі під правлінням Царства, не є охрещеними в смерть Ісуса і не покликані правити з ним у небі. Якщо б вони споживали від символів, то цим засвідчували б, що претендують на те, що їм насправді не належить. Тому вони не споживають від символів, а є присутніми на Спомині як шанобливі спостерігачі. Вони вдячні Єгові за все, що він зробив для них через свого Сина, у тому числі за Боже прощення на підставі пролитої крові Христа.
14. Як помазанці духовно зміцнюються тим, що споживають від символів хліба і вина?
14 Завершується остаточне попечатання порівняно небагатьох християн, які покликані правити з Христом у небі. До кінця свого земного життя, яким помазанці пожертвують, вони духовно зміцнюються, споживаючи від символів на Спомині. Помазані християни, брати і сестри, почуваються об’єднаними одне з одним як члени Христового тіла. Коли вони споживають від символів хліба і вина, це служить їм нагадуванням про те, що вони повинні залишитися вірними аж до смерті (2 Петра 1:10, 11).
Збирання на землі
15. Хто стає на бік помазаних християн?
15 Починаючи з середини 1930-х років, зростає число «інших овець», які стають на бік помазанців. Ці люди не належать до «малої отари», а надіються жити вічно на землі (Івана 10:16; Луки 12:32; Захарія 8:23). Вони віддано підтримують Христових братів, надаючи їм безцінну допомогу в проповідуванні «доброї новини про царство» на свідчення всім народам (Матвія 24:14; 25:40). Завдяки цьому Христос матиме підставу вважати цих людей своїми «вівцями», коли прийде судити народи. Він поставить таких овець «праворуч від себе», тобто вони отримають його схвалення (Матвія 25:33—36, 46). На основі віри у Христову кров вони будуть тим «великим натовпом», який переживе «велике лихо» (Об’явлення 7:9—14).
16. Хто належатиме до ‘всього, що на землі’ і як всі вони матимуть можливість стати «дітьми Божими»?
16 Коли 144 000 зрештою отримають на чола печатку, це послужить сигналом для того, щоб відпустити «вітри» знищення. Ці вітри нищитимуть на землі злу систему Сатани (Об’явлення 7:1—4). Протягом Тисячолітнього правління Христа і його співцарів та співсвящеників до «великого натовпу» приєднається незліченна кількість воскреслих (Об’явлення 20:12, 13). Вони матимуть можливість назавжди стати земними підданими Месіанського Царя, Ісуса Христа. У кінці тисячолітнього періоду ‘все, що на землі’ пройде кінцеве випробування. Ті, хто залишиться вірним, стануть земними «дітьми Божими» (Ефесян 1:10; Римлян 8:21; Об’явлення 20:7, 8).
17. Як виконається намір Єгови?
17 Отже, завдяки своїй незрівнянно мудрій «системі управління», тобто способові ведення справ, Єгова виконає власний намір, який полягає в тому, що «знову буде зібране в Христі все, що на небесах і що на землі». Усі розумні творива в небі й на землі будуть зібрані воєдино. Вони насолоджуватимуться миром у всесвіті, радісно підкоряючись праведному правлінню Єгови — величного Бога, який виконує свої наміри.
18. Який благотворний вплив на помазанців і їхніх товаришів матиме те, що вони відзначатимуть Спомин?
18 Наскільки ж зміцниться віра невеликої групи помазанців і їхніх товаришів, мільйонів «інших овець», коли вони прийдуть на зібрання 12 квітня 2006 року! Вони відзначатимуть Спомин Христової смерті, дотримуючись заповіді Ісуса: «Чиніть це на спомин про мене» (Луки 22:19). Усі присутні на Спомині повинні пам’ятати, що́ зробив для них Єгова через свого любого Сина, Ісуса Христа.
Повторення
• У чому полягає намір Єгови стосовно того, що в небі і що на землі?
• Хто є «всім, що на небесах» і як Єгова їх збирає?
• Хто є ‘всім, що на землі’ і яку вони мають надію?
[Запитання для вивчення]
[Рамка на сторінці 23]
«Христове тіло»
У 1 Коринфян 10:16, 17 Павло, пояснюючи значення хліба для помазаних духом братів Христа, говорить про символічне «тіло». Павло каже: «Хіба хліб, який ламаємо, не означає, що маємо можливість отримувати блага від Христового тіла? Оскільки хліб один, ми є одним тілом, хоча нас багато, бо споживаємо від того одного хліба». Коли під час Спомину помазані християни споживають від хліба, вони засвідчують, що об’єднані з іншими в зборі помазанців. Цей збір подібний до тіла, а Христос є його Головою (Матвія 23:10; 1 Коринфян 12:12, 13, 18).
[Ілюстрації на сторінці 23]
Чому тільки помазанці споживають від символів — хліба і вина?
[Ілюстрація на сторінці 25]
Завдяки своїй «системі управління» Єгова об’єднає всі створіння в небі й на землі.