Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

«Ми знайшли Месію»

«Ми знайшли Месію»

«Ми знайшли Месію»

«МИ ЗНАЙШЛИ Месію». «Ми знайшли того, про кого писав Мойсей у Законі, а також Пророки». Ці зворушливі слова належать двом вірним євреям першого сторіччя. Нарешті довгоочікуваний Месія прийшов! У цьому вони були впевнені (Івана 1:35—45).

Їхня переконаність набуває більшої ваги, якщо згадати історичну і релігійну ситуацію того часу. Тоді з’являлося чимало лжевизволителів, які з величезною помпезністю проголошували сміливі обіцянки. Однак усі сподівання розвіювались, коли цим людям не вдавалося визволити єврейський народ з-під римського ярма (Дії 5:34—37).

Проте згадані євреї, Андрій і Пилип, зовсім не сумнівались у тому, що знайшли Месію. Навпаки, їхня впевненість зростала, коли вони особисто бачили, що цей чоловік чинив чудеса, як і було записано в пророцтвах про Месію.

Як же Андрій і Пилип та багато інших людей переконалися в тому, що це не один із обманщиків? Що саме відрізняло цього чоловіка від самозваних месій?

Як відомо, Андрій і Пилип впізнали обіцяного довгожданого Месію в колишньому теслі. Це був Ісус з Назарета (Івана 1:45). Лука, який старанно збирав історичні відомості, написав, що Месія прийшов «у п’ятнадцятий рік правління кесаря Тіберія» (Луки 3:1—3). П’ятнадцятий рік правління Тіберія почався у вересні 28 року н. е. і закінчився у вересні 29 року н. е. Крім того, Лука засвідчив, що «у той час народ чекав» приходу Месії (Луки 3:15). Чому на Месію чекали саме тоді?

Докази

Цілком зрозуміло, що роль Месії вкрай важлива, тому Творець, Єгова, відкрив людям, за якими ознаками можна розпізнати обіцяного Месію. Завдяки цьому уважні й вірні люди не піддалися б запевненням самозванців.

Для прикладу, коли в якусь країну приїжджає новий посол, він підтверджує свої повноваження необхідними документами. Єгова заздалегідь описав, яким повинен бути Месія. Тому коли Месія з’явився, то прийшов ніби з документами, які підтверджували, ким він є (Євреїв 12:2).

У багатьох біблійних пророцтвах, написаних сотні років до приходу Месії, було сказано, що́ відбуватиметься з ним і яким він буде. Передрікалися найменші подробиці того, як Месія прийде, як виконуватиме своє служіння, як постраждає від рук людей і якої смерті зазнає. У цих пророцтвах говорилося також про те, що він воскресне, буде сидіти праворуч від Бога і про те, які блага принесе його Царство. Отже, біблійні пророцтва — це ніби відбиток пальця, який може належати тільки одній особі у світі.

Звичайно, у 29 році н. е., коли прийшов Ісус, не всі пророцтва про Месію сповнилися відразу. Наприклад, попереду ще була смерть і воскресіння Месії. Але Андрій, Пилип і багато інших людей повірили в нього, бо чули, що́ він говорив, і бачили, що́ він робив. Безліч доказів переконала їх, що це — Месія. Якщо б ви жили у ті часи і могли особисто й неупереджено розглянути ті докази, то, мабуть, теж переконалися б у тому, що Ісус — Месія.

Факти

Протягом багатьох століть біблійні пророки описували ознаки, за якими можна було безпомилково впізнати Месію. У міру того, як пророки записували деталі, з’являвся, так би мовити, мозаїчний портрет Месії. Ось що написав Генрі Геллей: «Уявім собі, коли б група людей із різних країн, які один одного ніколи не бачили і не мали жодних зв’язків між собою, прийшли в кімнату і кожний приніс з собою висічений кусок мармуру. І коли б ці куски висіченого мармуру скласти разом, то вийшла б з цього чудова статуя. Очевидно, що ми могли б пояснити такий випадок тільки одиноким фактом, що лише один скульптор висік цю статую і розділивши її на куски, послав кожному його частину. Ось так можна пояснити той факт, що різні пророки, в різні часи, сотні років до приходу Христа, описали в подробицях події з життя Ісуса Христа. ОДИН БОГ міг керувати писанням книг Старого Заповіту в яких знаходилися пророцтва про Ісуса Христа, і тому вони всі взяті разом, становлять ясну і повну картину життя Христа». Генрі Геллей робить висновок: «Це є чудо усіх віків!»

Уже в першій книзі Біблії можна простежити, як почало відбуватись це чудо. Записавши перше біблійне пророцтво про діла Месії, автор книги Буття вказав також, що він прийде з роду Авраама (Буття 3:15; 22:15—18). Потім було сказано, що Месія вийде з племені Юди (Буття 49:10). Бог сказав ізраїльтянам, що Месія буде більшим речником і визволителем, ніж навіть сам Мойсей (Повторення Закону 18:18).

За часу царювання Давида було дане пророцтво про те, що Месія стане Давидовим наступником і що його престол «буде міцно стояти аж навіки» (2 Самуїла 7:13—16). З книги Михея довідуємось, що Месія народиться у Давидовому місті, Віфлеємі (Михея 5:1). Ісая передрік, що Месію народить незаймана дівчина (Ісаї 7:14). Пророк Малахія провістив, що про прихід Месії буде оголошувати хтось подібний до Іллі (Малахії 4:5, 6).

Інші ознаки, за якими можна було розпізнати Месію, з’явилися в книзі Даниїла. У цьому пророцтві вказано навіть рік приходу Месії: «Знай і розумій: від виходу наказу, щоб вернути Ізраїля й збудувати Єрусалим, аж до Владики Месії сім тижнів та шістдесят і два тижні. І вернеться народ, і відбудований буде майдан і вулиця, і то буде за тяжкого часу» (Даниїла 9:25, курсив наш).

У двадцятому році свого правління перський цар Артаксеркс видав наказ відбудувати Єрусалим. Артаксеркс зійшов на престол 474 року до н. е. Отже двадцятим роком його панування став 455 рік до н. е. (Неемії 2:1—8). Звідси випливає, що від видання наказу відбудувати Єрусалим до приходу Месії мало пройти 69 (7 та 62) пророчих тижнів. Звичайно, 69 буквальних тижнів дорівнюють лише 483 дням, що становить менше двох років. Але якщо застосувати тут біблійне правило «день за рік», то виявиться, що Месія мав з’явитися через 483 роки, тобто у 29 році н. е. (Єзекіїля 4:6) *.

У різні часи з’являлося чимало самозваних месій, але 29 року н. е. прийшов тільки Ісус з Назарета (Луки 3:1, 2). Того ж року Ісус пішов до Івана Хрестителя, щоб охреститись у воді. Тоді ж Ісус був помазаний святим духом на Месію. Згодом Іван, чия діяльність як передреченого предтечі була подібна до діяльності Іллі, представив Ісуса Андрієві та іншим учням. При цьому Іван назвав Ісуса «Агнцем Божим, який покінчить з гріхом світу» (Івана 1:29; Луки 1:13—17; 3:21—23).

Родовід Месії

Натхнені пророцтва вказували на конкретний єврейський рід, в якому мав народитися Месія. Тому зрозуміло, що всезнаючий Творець пошле Месію в той час, коли його походження можна було перевірити у списках родоводів.

В енциклопедії Мак-Клінтока й Стронґа говориться: «Немає сумнівів у тому, що родоводи єврейських племен і родів загинули під час зруйнування Єрусалима [у 70 році н. е.], але не раніше». Доведено, що Матвій і Лука написали свої Євангелія до 70 року н. е. Отже, складаючи перелік Ісусових предків, вони мали можливість звертатися до родоводів (Матвія 1:1—16; Луки 3:23—38). І, безперечно, чимало їхніх сучасників могли особисто перевірити походження Ісуса.

Випадковість?

А чи можна припустити, що сповнення месіанських пророцтв було лише випадковістю? Ось яку відповідь на це запитання дав у своєму інтерв’ю один учений: «Аж ніяк. Ця ймовірність настільки мала, що шансів на випадковість практично не залишається. Хтось підрахував, що імовірність випадкового сповнення лише вісьмох пророцтв — один шанс зі ста мільйонів мільярдів». Щоб унаочнити ці цифри, вчений сказав: «Якщо б узяти сто мільйонів мільярдів срібних доларів [монети діаметром 38 міліметрів], вони покрили б площу штату Техас [690 000 квадратних кілометрів] шаром завтовшки два фути [0,6 метра]. Потім можна було б позначити один з цих доларів і попросити когось із зав’язаними очима пройтися просторами штату, і витягнути позначену монету. Які були б шанси у цієї людини взяти саме ту позначену монету? Власне такі шанси на те, що хтось колись міг би сповнити усього лише вісім пророцтв [про Месію]».

А Ісус протягом трьох з половиною років свого служіння сповнив більше, ніж вісім пророцтв. З огляду на цей незаперечний факт згаданий учений робить такий висновок: «За всю історію Ісус, і тільки Ісус, зміг це зробити».

Прихід Месії

Отже, 29 року н. е. Ісус з Назарета прийшов як Месія. Він був смиренним Визволителем, що мав постраждати. А більшість людей і навіть Ісусові послідовники, мабуть, очікували побачити його непереможним Царем, який скине з євреїв ненависне ярмо римського панування (Ісаї, розділ 53; Захарії 9:9; Дії 1:6—8). Однак у пророцтвах передрікалося, що могутній і наділений величезною владою Месія мав прийти в майбутньому (Даниїла 2:44; 7:13, 14).

Уважно дослідивши біблійні пророцтва, чимало вдумливих людей у всьому світі переконалося, що Месія прийшов у першому столітті, але мав повернутись. Докази свідчать, що його повернення, тобто початок «присутності», датується 1914 роком * (Матвія 24:3—14). Того року Ісус посів невидимий престол на небі, ставши Царем Божого Царства. Невдовзі він усуне із землі наслідки бунту в Едемі. А потім його Тисячолітнє царювання принесе щастя усім, хто вірить, що він є обіцяним Насінням, Месією, який «покінчить з гріхом світу» (Івана 1:29; Об’явлення 21:3, 4).

Свідки Єгови з радістю обговорять з вами ці докази і розкажуть, що́, згідно з Біблією, може принести вам і вашим близьким правління Месії.

[Примітки]

^ абз. 17 Більш детальне пояснення Даниїла 9:25 міститься в енциклопедії «Проникливість у суть Святого Письма» (англ.), том 2, сторінки 899—904, а також у книжці «Зважайте на Даниїлове пророцтво!», сторінки 186—191. Обидва видання опубліковані Свідками Єгови.

^ абз. 27 Докладно про це розповідається в розділах 10 і 11 книжки «Знання, яке веде до вічного життя», опублікованої Свідками Єгови.

[Схема/Ілюстрації на сторінках 6, 7]

455 рік до н. е.— «наказ... збудувати Єрусалим»

29 рік н. е.— з’являється Месія

483 роки (69 пророчих тижнів) — Даниїла 9:25

1914 рік — Месія посідає престол на небі

Невдовзі Месія покладе край злу і перетворить землю на рай