Запитання читачів

Що мав на увазі апостол Павло, коли сказав «нехай жінки мовчать» у зборах?

Ось що написав Павло до християнського збору в Коринфі: «Як і в усіх зборах святих, нехай жінки мовчать, бо жінкам не дозволяється промовляти до збору» (1 Коринфян 14:33, 34). Для того щоб правильно зрозуміти ці слова, варто розглянути контекст Павлової поради.

У Першому листі до коринфян, 14-му розділі Павло обговорює справи, пов’язані з проведенням зібрань християнського збору. Він описав, що́ на таких зібраннях потрібно обговорювати, і порадив, як їх проводити (1 Коринфян 14:1—6, 26—34). Крім того, він підкреслив, у чому полягає мета християнських зібрань — «зміцнити збір» (1 Коринфян 14:4, 5, 12, 26).

У згаданому розділі Першого листа до коринфян Павло тричі настановляє християн мовчати. Кожного разу він звертається до іншої групи людей у зборі. Але в усіх випадках дає цю настанову з тієї самої причини — щоб ‘усе відбувалося пристойно й організовано’ (1 Коринфян 14:40).

Спочатку Павло написав: «Якщо у зборі говорять мовами, нехай таких буде тільки двоє, щонайбільше троє, і нехай вони говорять по черзі, а хтось перекладає. А якщо перекладача немає, хай такі мовчать у зборі й говорять лише собі та Богові» (1 Коринфян 14:27, 28). Тут не йдеться про те, що цим християнам слід було завжди мовчати на зібраннях, але були випадки, коли їм не слід було говорити. Справді, якби хтось говорив нікому не знаною мовою, то не досягалася б мета зібрань — зміцняти один одного.

Далі у листі сказано: «Нехай говорить двоє-троє пророків, а решта хай намагається збагнути зміст сказаного. Якщо ж у той час хтось інший з присутніх отримає об’явлення, нехай той, хто говорив перший, мовчить». Це не означало, що пророк мав  мовчати на зібраннях, просто іноді йому не слід було говорити. Тоді той, хто отримав об’явлення, мав можливість звернутися до збору, і таким чином досягалася б мета зібрань — «зміцнити збір» (1 Коринфян 14:26, 29—31).

Після цього Павло звернувся до християнок з такими словами: «Нехай жінки мовчать, бо жінкам не дозволяється промовляти до збору. Хай вони виявляють покору» (1 Коринфян 14:34). З якою метою Павло дав цю пораду сестрам? Щоб у зборі був порядок. Він написав: «Якщо ж вони хочуть чогось навчитися, нехай розпитують своїх чоловіків вдома, бо для жінки ганьба говорити до збору» (1 Коринфян 14:35).

Мабуть, деякі сестри піддавали сумніву сказане у зборі. Павлова порада допомогла сестрам сприяти порядку в зборі і смиренно визнати своє становище у системі головування Єгови, зокрема відносно своїх чоловіків (1 Коринфян 11:3). Крім того, коли сестри мовчали, то показували, що не претендують бути вчителями в зборі. У своєму листі до Тимофія Павло сказав, що жінка в зборі не повинна брати на себе роль учителя: «Не дозволяю жінці навчати чи панувати над чоловіком: їй треба мовчати» (1 Тимофія 2:12).

Чи все це означає, що християнки повинні завжди мовчати на зібраннях? Ні. У часи Павла святий дух, можливо, спонукував християнок молитися чи пророкувати в зборі. У таких ситуаціях вони показували, що визнають своє становище, покриваючи голову * (1 Коринфян 11:5). До того ж, як у першому столітті, коли жив Павло, так і сьогодні сестри разом з братами повинні прилюдно визнавати свою надію (Євреїв 10:23—25). Тому сестри беруть участь у проповідницькому служінні. А також вони прилюдно визнають свою надію, коли під час зібрань їм дають слово, і вони підбадьорюють присутніх своїми добре продуманими коментарями. Сестри можуть брати участь у показах та виступати з учнівськими завданнями.

Отже, християнки «мовчать» у тому розумінні, що не намагаються перебирати на себе роль чоловіків і вчити збір. Вони не піднімають суперечок, які могли б підривати авторитет братів, що навчають у зборі. Виконуючи свою роль у зборі, християнки великою мірою сприяють атмосфері миру, в якій «все [на зібраннях збору] відбувається для зміцнення» (1 Коринфян 14:26, 33).

[Примітка]