Як приймати рішення, котрі схвалює Бог?

ОДИН чоловік зі Сполучених Штатів пішов до банку, взявши з собою чек на суму 25 000 доларів. Він збирався покласти ці гроші на депозитний рахунок. Але працівник банку порадив йому вкласти їх у цінні папери. Працівник стверджував, що загалом ринок цінних паперів надзвичайно стабільний. Чоловік вирішив послухатися цієї поради. Невдовзі придбані ним цінні папери майже знецінились.

На цьому прикладі добре видно, наскільки буває нелегко приймати мудрі рішення. А що сказати про рішення, які нам доводиться приймати щодня? Багато з них можуть привести до успіху або невдачі і навіть — до життя або смерті. Як же нам навчитися приймати мудрі рішення?

«Це та дорога»

Щоденно ми мусимо вирішувати, що нам їсти, що вдягати, куди йти і багато усього іншого. Деякі рішення здаються незначними, але наслідки таких рішень можуть бути гіркими. Наприклад, рішення вперше закурити може покласти початок звичці курити, яку людина матиме ціле життя. Нам ніколи не слід недооцінювати важливості рішень, які здаються незначними.

Де нам шукати керівництва, коли приймаємо, як нам здається, навіть незначні рішення? Наскільки чудово було б, якби хтось давав нам гарні поради, особливо у складні часи! На щастя, нам є куди звернутися за порадою. В одній стародавній книзі, що містить актуальну на сьогодні інформацію, говориться: «Коли ви відхилитесь праворуч, чи підете ліворуч, то вуха твої будуть чути те слово, яке позад тебе казатиме: «Це та дорога,— простуйте ви нею!» (Ісаї 30:21). Хто сказав ці слова? І як упевнитися, що вони належать тому, кому можна довіряти?

Вищезгадане запевнення міститься в Біблії. Цю книгу досліджують мільйони людей і переконуються, що її натхнув Творець, Бог Єгова (2 Тимофія 3:16, 17). Він знає, як ми створені, тому його поради найкращі. До того ж Єгова може передбачати майбутнє, тому й каже про себе: «Звіщаю кінець від початку, і наперед — що не сталося ще, і що говорю: «Мій замір відбудеться» (Ісаї 46:10). Псалмоспівець, виражаючи свою довіру до Слова Єгови, каже: «Для моєї ноги Твоє слово — світильник, то світло для стежки моєї»  (Псалом 119:105). Але як Єгова допомагає нам прокладати собі шлях до безпечної гавані серед бурхливих вод теперішнього світу? Як нам приймати рішення, котрі схвалює Бог?

Дотримуйтеся біблійних принципів

Християни можуть приймати правильні рішення, керуючись принципами, які дав їм Бог Єгова. Те, як людина пізнає біблійні принципи і застосовує їх, можна порівняти з тим, як людина вивчає мову і розмовляє нею. Оволодівши якоюсь мовою, ви нерідко помічаєте, як хтось робить граматичні помилки, бо те, що він каже, звучить для вас не зовсім природно. Вам, можливо, важко пояснити ці помилки за допомогою конкретних граматичних правил, але ви точно знаєте, що так говорити неправильно. Коли ви добре засвоїте біблійні принципи, то вам зазвичай буде неважко побачити, що те чи інше рішення є невдалим і не узгоджується з Божими принципами.

Наприклад, хлопцеві треба вирішити, як постригтися. Звичайно, в Біблії не міститься жодної заборони робити ту чи іншу стрижку. Однак поміркуймо над деякими біблійними принципами. Апостол Павло написав: «Хочу, щоб жінки одягались охайно, скромно і з розважністю. Хай прикрашають себе не вишукано заплетеним волоссям, золотом, перлами чи дуже дорогим убранням, а добрими вчинками, як і належить жінкам, котрі твердять, що шанують Бога» (1 Тимофія 2:9, 10). Тут Павло говорить про жінок, але наведений у цих віршах принцип стосується як жінок, так і чоловіків. Що ж це за принцип? Він полягає в тому, що наш зовнішній вигляд має відображати скромність і розважність. Тому хлопець може запитати себе: «Чи моя стрижка свідчитиме про скромність, яка личить християнам?»

А який цінний принцип може взяти для себе юнак зі слів учня Якова? Він сказав: «Перелюбники, хіба ж не знаєте, що дружба зі світом — це ворожнеча з Богом? Тож хто хоче бути другом світу, робить себе ворогом Бога» (Якова 4:4). Християни бридяться самої думки про дружбу зі світом, який ворогує з Богом. Якби юнак зробив собі ультрамодну стрижку, то про що б це свідчило? Про те, що він хоче бути другом Бога чи другом світу? Обдумуючи, як постригтись, юнак може взяти до уваги вищезгадані принципи. Це допоможе йому прийняти мудре рішення. Дійсно, Божі принципи допомагають нам у вирішенні різних питань. І коли в нас вкорінюється звичка приймати рішення на підставі біблійних принципів, тоді нам легше доходити правильних висновків, які не призведуть до гірких наслідків.

У Божому Слові міститься багато принципів. Звісно, нам не завжди вдасться знайти біблійний вірш, який стосується  саме нашої ситуації. Але з прочитаного ми дізнаємось, як одні люди підкорялись керівництву Бога, а інші нехтували його пересторогами (Буття 4:6, 7, 13—16; Повторення Закону 30:15—20; 1 Коринфян 10:11). І коли читаємо такі оповіді та роздумуємо, чим вони закінчились, то знаходимо для себе Божі принципи. А ці принципи допомагають нам приймати рішення, які схвалює Бог.

Проаналізуймо коротку розмову між Ісусом Христом і апостолом Петром. Люди, які збирали дводрахмовий податок, запитали Петра: «Хіба ваш учитель не сплачує дводрахмового податку?» Петро відповів: «Сплачує». Невдовзі після того Ісус запитав Петра: «Від кого земні царі беруть мито чи подушний податок: від своїх синів чи від чужих?» Коли Петро відповів: «Від чужих», Ісус сказав: «Отже, сини звільнені від податку. Але щоб не давати підстави для спотикання, піди до моря, закинь рибальський гачок і візьми першу зловлену рибу, а коли відкриєш їй рот, знайдеш статер. Тож візьми його та дай за мене і за себе» (Матвія 17:24—27). Які принципи містяться в цьому уривку?

За допомогою кількох запитань Ісус допоміг Петрові зрозуміти, що Божий Син звільнений від податку. Спочатку Петро не збагнув цього, але Ісус по-доброму допоміг йому це зрозуміти. Коли ми помічаємо, що хтось помилився, то, подібно до Ісуса, можемо виявити до цієї людини співчуття, а не суворо вказувати їй на помилку чи осуджувати її.

Після розмови з Ісусом Петро збагнув, чому варто заплатити подушний податок і не дати іншим підстави для спотикання. З цим пов’язаний ще один принцип, який міститься у вищезгаданій біблійній розповіді. Він полягає в тому, що набагато важливіше зважати на сумління інших, ніж наполягати на своїх правах.

Що спонукує нас приймати рішення, в яких виявляється повага до сумління інших людей? Любов до ближнього. Як навчав Ісус Христос, ближніх необхідно любити як самого себе. Він підкреслив, що ця заповідь поступається лише перед заповіддю любити Бога всією душею (Матвія 22:39). Проте ми живемо в егоїстичному світі, і наші грішні схильності штовхають нас до егоїзму. Тому, щоб любити ближнього, як самого себе, потрібно обновлювати свій розум (Римлян 12:2).

Багато людей обновили свій розум і зважають на інших, коли приймають значні чи незначні рішення. Павло писав: «Брати, ви, безперечно, покликані до волі, але не використовуйте цієї волі, щоб потурати плоті, а з любові служіть один одному як раби» (Галатів 5:13). Як нам застосувати цю пораду? Розгляньмо приклад дівчини, яка переїхала в одне містечко, щоб допомагати людям пізнавати Боже Слово. Поспілкувавшись з місцевими жителями, вона зрозуміла, що її одяг, хоча й скромний за мірками міської моди, став темою для їхніх розмов. Хоча її одяг і зовнішній вигляд були скромними, але вона  вирішила носити одяг, який не так кидається в очі. Чому? «Аби ніхто не говорив про Боже слово зневажливо» (Тита 2:5).

Як повелися б ви, якби довелося приймати рішення щодо зовнішнього вигляду чи якогось іншого питання особистого вибору? Можете не сумніватися, що Єгові буде приємно бачити, як, приймаючи рішення, ви зважаєте на сумління інших людей.

Будьте далекоглядними

Що ще слід брати до уваги, крім біблійних принципів і сумління інших, коли ми приймаємо рішення? Стежка, якою йдуть християни, терниста й вузька, але Бог, ставлячи свої вимоги, дає їм багато свободи (Матвія 7:13, 14). Нам необхідно обдумувати те, як наші рішення відіб’ються на нашому духовному, психічному, емоційному і фізичному стані.

Скажімо, ви стоїте перед вибором роботи. Можливо, запропонована вам робота не пов’язана ні з чим аморальним чи неправильним. Ви зможете відвідувати християнські зібрання і конгреси. Зарплата буде вищою, ніж ви розраховували. Роботодавець дуже цінує вас як спеціаліста і хоче повністю використовувати ваш потенціал. На додаток така робота вам подобається. Чи може щось стримати вас від того, щоб погодитись на цю роботу? Поміркуйте ось над чим. Як бути, якщо ви передчуваєте, що можете з головою поринути в цю роботу? Вам пообіцяли, що вас не змушуватимуть працювати надурочно. Але чи ви не викладатиметесь більше, ніж потрібно, щоб закінчити доручене вам завдання? Чи не виникатиме чимраз частіше потреба працювати надурочно? Чи не крало б це час, який ви проводите з сім’єю, і, зрештою, час, виділений на вкрай важливі духовні справи?

Розгляньмо, як Джім прийняв важливе рішення щодо роботи. Він невтомно трудився, щоб отримати підвищення по роботі. Врешті-решт його призначили виконавчим директором східноазіатського філіалу компанії, в якій він працював, а також президентом філіалу цієї компанії в США і членом ради директорів компанії в європейському регіоні. Але коли в Японії стався економічний спад, Джім усвідомив, наскільки марною є гонитва за грішми і владою. Гроші, зароблені ним у поті чола, швидко зникли. Він не знав, як йому жити далі, і запитував себе: «Що зі мною буде через десять років?» Аж раптом він зрозумів, що життя його дружини і дітей більш сповнене змісту. Вони вже роками спілкувалися зі Свідками Єгови. Джіму також захотілося знайти щастя і зміст у житті. Отож він почав вивчати Біблію.

Невдовзі Джім зрозумів, що те, як він живе, заважає йому вести сповнене змісту життя християнина. Джім постійно їздив то до Азії, то до Сполучених Штатів, то до Європи. У нього не було достатньо часу на вивчення Біблії і на спілкування зі співвіруючими. Джім стояв перед вибором: «Чи буду я і далі жити так, як жив усі 50 років, чи житиму по-іншому?» Він молитовно обдумав, як його рішення вплине на подальше життя, і вирішив відмовитись від усіх обов’язків у компанії, крім одного. Це вивільнило йому час на духовні справи (1 Тимофія 6:6—8). Прийняте рішення принесло Джіму щастя і дозволило йому вести повноцінне життя християнина.

Хоч би які рішення ми приймали — вагомі чи незначні, вони впливають на наше життя. Прийняте рішення може принести успіх або невдачу тепер, а в майбутньому навіть привести до життя або смерті. Ви можете приймати мудрі рішення, якщо будете зважати на біблійні принципи, сумління інших людей і будете обдумувати, як ці рішення вплинуть на ваше подальше життя. Тож приймайте сьогодні рішення, які схвалює Бог.

[Ілюстрація на сторінці 13]

Деякі, здавалося б, незначні рішення можуть призвести до гірких наслідків.

[Ілюстрація на сторінці 14]

Як біблійні принципи можуть допомогти прийняти мудре рішення?

[Ілюстрація на сторінці 15]

Ісус звертався до Петра зі співчуттям.