Знаходьте задоволення, живучи за біблійними принципами

ВАМ, безумовно, доводилось бачити кішку, яка звернулась у клубочок і тихо муркотить. Хіба це не приклад явного задоволення? Іноді й собі хочеться звернутись клубочком і відчути таку ж насолоду! На жаль, багатьом людям важко знайти в житті задоволення, а якщо і вдається, то воно скороминуче. Чому?

Нам часто дошкуляє наша власна недосконалість, а також ми змушені мати справу з вадами інших людей. Крім того, ми живемо в період, який Біблія називає «останніми днями». Для цього періоду характерні «скрутні часи, коли жити... дуже важко» (2 Тимофія 3:1—5). Навіть якщо нам приносять насолоду спогади про дитинство, більшість з нас відчуває на собі весь тягар теперішніх «скрутних часів». То чи ж можна сьогодні знайти справжнє задоволення?

У Святому Письмі не сказано, що в ці скрутні часи неможливо жити. Натомість сказано, що жити дуже важко. Ми в змозі долати негаразди цих часів, живучи за біблійними принципами. Хоча нам не завжди вдасться розв’язувати свої проблеми, та все ж ми зможемо почуватися до певної міри задоволеними. Розгляньмо три біблійні принципи.

Будьте реалістами

Щоб знаходити задоволення, нам треба мати реалістичний погляд на власні недоліки і недоліки інших. У Листі до римлян апостол Павло каже: «Всі люди згрішили й не можуть віддзеркалювати Божу славу» (Римлян 3:23). Нам далеко не під силу збагнути багато граней слави Єгови. Скажімо, в Буття 1:31 наводиться такий простий факт: «Побачив Бог усе, що вчинив. І ото,— вельми добре воно!» Хоч би коли Єгова споглянув на те, що зробив у минулому, він завжди може сказати, що «вельми добре воно». Але цього не може сказати про всі свої діла жодна людина. Визнання своїх недоліків — це перший крок до того, щоб бути задоволеним. Також нам потрібно розуміти і переймати погляд Єгови.

Грецьке слово, перекладене як «гріх», походить від слова, корінь якого означає «не влучити в ціль» (Римлян 3:9). Аби краще зрозуміти цю думку, розгляньмо приклад. Людина прагне влучити стрілою в ціль, щоб виграти нагороду. Лучник має три стріли. Він випускає першу стрілу і схиблює на метр. Удруге він прицілюється точніше, але цього разу до цілі залишається 30 сантиметрів. Будучи тепер повністю зосередженим на цілі, він випускає останню стрілу і схиблює лише на 2 сантиметри. Ще трошки і він би влучив. Але нічого не вдієш — промах є промах.

Усі ми подібні до цього розчарованого стрільця з лука. Іноді ми відчутно схиблюємо. А деколи майже потрапляємо в ціль, та все ж не влучаємо. Ми засмучені, бо дуже старались, але нам так і не вдалося досягти наміченого. А зараз вернімось до прикладу з лучником.

 Він відходить убік засмучений, тому що сильно хотів виграти нагороду. Аж ось організатор змагань підкликає цього лучника до себе і вручає йому нагороду, кажучи: «Я хочу дати вам її, бо ви мені сподобались, і я бачив, як ви старались». Лучника переповнює радість!

Усі, кого Бог нагородить «даром» вічного життя в досконалості, почуватимуться саме так (Римлян 6:23). Відтоді люди будуть робити все досконало і завжди, так би мовити, влучатимуть у ціль. Вони будуть відчувати цілковите задоволення. А поки що зосереджуймось на цьому майбутньому і тоді будемо позитивніше дивитися на себе та на інших людей.

На все потрібен час

Безумовно, на все потрібен час. І ви, мабуть, погодитесь, що досить важко залишатися задоволеними, коли ми очікуємо чогось довше, ніж розраховували, або коли неприємна ситуація триває довше, ніж ми сподівались. Все ж дехто, незважаючи на такі обставини, зміг залишатися задоволеним. Розгляньмо приклад Ісуса.

Перед тим як зійти з неба на землю, Ісус був взірцем слухняності. Однак саме тут, на землі, він «навчився слухняності». Як? «Зі своїх страждань». Будучи в небі, він бачив страждання людей, але ніколи не зносив їх. Тут, на землі, особливо з часу хрещення в Йордані і до смерті на Голгофі, Ісус зазнав чимало випробувань. Ми не знаємо всіх подробиць того, як він був «приведений до досконалості», але точно знаємо, що на таке вдосконалення потрібний був час (Євреїв 5:8, 9).

Ісус успішно все витримав, оскільки роздумував про «радість, яка очікувала його» — про нагороду за свою вірність (Євреїв 12:2). Проте деколи він «із сильним голосінням та слізьми звертав свої прохання й палкі молитви» до Бога (Євреїв 5:7). Нам, можливо, доводиться іноді молитись подібним чином. Як до цього ставиться Єгова? У тому ж вірші сказано, що Єгова прихильно вислухав Ісуса. Тож Бог прихильно вислухає і нас. Звідки ми це знаємо?

Річ у тім, що Єгові відомі наші недоліки, і він готовий нам допомагати. Кожен з нас може зносити труднощі лише до певної міри. Одне бенінське прислів’я каже: «Там, де забагато води, зрештою втопиться навіть жаба». Бог Єгова знає ліпше від нас, скільки ми можемо знести. Він з любов’ю наділить нас «добротою і милосердям», «коли нам потрібна буде допомога» (Євреїв 4:16). Бог зробив це у випадку Ісуса і допомагає таким чином дуже багатьом людям. Розгляньмо, як Божу допомогу відчула на собі Моніка.

Вона була безтурботною, радісною, сповненою життя дівчиною. У 1968 році, коли Моніці було трохи більше 20 років, її приголомшила новина про те, що у неї розсіяний склероз — хвороба, яка зазвичай призводить до часткового паралічу. Відтоді життя дівчини цілковито змінилось. Вона зробила значні зміни, щоб продовжити повночасне служіння. Моніка зрозуміла, що їй доведеться жити з цією хворобою. Через шістнадцять років вона  висловилась так: «Мою хворобу все ще неможливо вилікувати, і вона, ймовірно, залишиться невиліковною, аж поки Бог у своїй новій системі не зробить все нове». Моніка визнала, що зберігати такий погляд нелегко. Вона говорила: «Хоча люди, які мене оточують, кажуть, що я залишилася життєрадісною і що я бадьора, як завжди... але близькі друзі знають, що іноді я довго і сильно плачу».

Однак Моніка розповіла: «Я навчилась бути терпеливою і радіти, коли помічаю, що моє здоров’я хоча б трохи поліпшилось. Бачу, якою безпомічною є людина в боротьбі з хворобою, і це зміцнює мої стосунки з Єговою. Тільки Єгова може повністю зцілити нас». З допомогою Єгови Моніка залишилася задоволеною життям і тепер може з приємністю згадувати про більш як 40 років повночасного служіння.

Звичайно, нелегко справлятися з обставинами, подібними до обставин Моніки. Але ви, безперечно, будете задоволеніші, коли пам’ятатимете, що іноді потрібно більше часу, ніж ви розраховували. Ви, як і Моніка, можете бути впевнені, що Єгова підтримає саме тоді, «коли нам потрібна буде його допомога».

Не порівнюйте, а ставте досяжні цілі

Ви — неповторна особистість. Не існує точно таких людей, як ви. У прислів’ї африканською мовою ґун ця думка передається дуже просто: «Пальці на руці не бувають однакової довжини». Безглуздо порівнювати один палець з іншим. Ми б не хотіли, щоб Єгова порівнював нас з кимсь, і Він ніколи цього не робить. Однак люди схильні порівнювати, і це позбавляє їх задоволення. Зверніть увагу, як переконливо Ісус проілюстрував цю думку прикладом, який міститься в Матвія 20:1—16.

Ісус розповів про «власника», якому для виноградника були потрібні робітники. Цей чоловік натрапив на безробітних чоловіків і найняв їх «удосвіта», можливо, о 6-й годині ранку. Вони погодилися попрацювати за звичайну в ті часи денну платню — один денарій за 12-годинний робочий день. Чоловіки були, безумовно, раді, що знайшли роботу і притому за нормальну платню. Пізніше господар знайшов ще інших безробітних чоловіків і найняв їх на роботу о 9-й ранку, 12-й годині, 3-й годині дня і навіть о 5-й годині пополудні. Ці чоловіки не працювали повний робочий день. Але власник виноградника пообіцяв їм, що заплатить «скільки належить», і вони погодились.

У кінці того дня господар наказав своєму управителю видати робітникам платню. Господар звелів покликати працівників і спершу заплатив тим, кого найняв останніми. Вони попрацювали лише одну годину, але, на своє здивування, отримали платню як за повний робочий день. Можемо собі уявити, яку бурхливу розмову це викликало. Ті, хто працював 12 годин, вирішили, що їм заплатять більше. Однак вони отримали таку саму платню.

Як зреагували ці чоловіки? «Отримавши платню, вони почали нарікати на господаря та казати: «Останні пропрацювали лише годину, а ти заплатив їм нарівні з нами. Ми ж цілісінький день трудилися і зносили спекоту!»

Але господар мав інакший погляд на цю справу. Тим, хто нарікав, він відповів, що вони отримали стільки, скільки було домовлено,— не менше. Що ж до інших, то він вирішив дати їм платню як за повний робочий день — безперечно, більше, ніж вони сподівалися. Насправді ніхто з робітників не отримав менше, ніж було домовлено. А багато хто отримав навіть більше, ніж очікував. На завершення господар сказав: «Хіба я не маю права робити зі своїм майном усе, що хочу?»

Тепер уявіть, якби управитель спочатку заплатив працівникам першої групи і вони відразу пішли. Вони були б задоволені. Невдоволення виникло лише тоді, коли вони побачили, що інші, які працювали  менше, отримали таку ж платню. Тому ці чоловіки розгнівались і то настільки, що почали нарікати на господаря. Вони розізлилися на людину, якій спочатку були дуже вдячні за те, що вона найняла їх на роботу.

Це чудово показує, що́ стається, коли порівнювати себе з кимось. Якщо ви роздумуєте про свої стосунки з Єговою і виявляєте йому вдячність за рясні благословення, то будете почуватись задоволеними. Не порівнюйте свої обставини з обставинами інших людей. Якщо бачите, що Єгова вирішив злити на когось особливі благословення, радійте за ту людину і тіштесь разом з нею.

Проте Єгова чогось очікує від вас. Чого саме? У Галатів 6:4 сказано: «Хай кожен перевіряє власне діло. Тоді йому приноситимуть велику радість власні досягнення». Інакше кажучи, ставте перед собою досяжні цілі. Складайте реалістичні плани, і після того досягайте наміченого. Якщо ви поставили перед собою досяжну мету і досягли її, це принесе вам велику радість. Ви отримаєте задоволення.

Нагорода не за горами!

Ми розглянули лише три принципи і бачимо, що застосування біблійних принципів може принести нам, недосконалим людям, справжнє задоволення навіть у теперішні останні дні. Щоденно читаючи Біблію, відшукуйте такі принципи. Одні з них чітко виражені у віршах, а інші потрібно знайти, поміркувавши над біблійною розповіддю чи прикладом.

Якщо відчуваєте, що втрачаєте задоволення, постарайтесь знайти корінь проблеми. Потім пошукайте принципи, які допоможуть вам виправити ситуацію. Можете, наприклад, переглянути інформацію в публікації «Усе Писання Богом надхнене, і корисне» (англ.) * на сторінках 110, 111. Там обговорюється книга Приповістей, і в дванадцяти абзацах ви знайдете чимало принципів та порад. Чудовим джерелом інформації є «Індекс публікацій Товариства «Вартова башта» * і «Бібліотека Товариства «Вартова башта» на CD-ROM *. Постійно користуйтеся цими виданнями і тоді навчитеся знаходити потрібні принципи.

Надходить час, коли Єгова винагородить вічним життям тих, хто цього заслуговує. Вони житимуть у досконалих умовах на райській землі. Життя цих людей буде по вінця сповнене задоволенням.

[Примітки]

[Вставка на сторінці 12]

«Всі люди згрішили й не можуть віддзеркалювати Божу славу» (Римлян 3:23).

[Вставка на сторінці 13]

Ісус «навчився слухняності зі своїх страждань» (Євреїв 5:8, 9).

[Вставка на сторінці 15]

«Йому приноситимуть велику радість власні досягнення, а не порівнювання себе з іншими» (Галатів 6:4).