«Відвідай цього виноградника»

МОЙСЕЙ висилає 12 розвідників до Обіцяної землі. Вони мають пройти її вздовж і впоперек, подивитись, які люди там живуть, і принести дещо з її плодів. На які плоди вони звернули особливу увагу? Неподалік від Хеврона ці чоловіки натрапили на виноградник, де ріс настільки великий виноград, що одне гроно довелось нести аж двом чоловікам. Тому розвідники назвали ту надзвичайно родючу місцевість «долиною Ешколу», що в перекладі означає «виноградне гроно» (Числа 13:21—24, примітка).

Ось що розповів один мандрівник, який у XIX сторіччі відвідав Палестину: «Ешкол, або долина виноградного грона... досі оздоблена виноградниками, які родять найліпший і найбільший виноград у всій Палестині». А втім, хоча найбільше славився виноград з Ешколу, за біблійних часів майже на всій території Палестини росли чудові виноградники. Як свідчать єгипетські хроніки, навіть фараони ввозили вино з Ханаану.

У книжці «Природнича історія Біблії» (англ.) сказано: «Кам’янисті схили пагорбів у Палестині особливо придатні для виноградарства тому, що їхній ґрунт містить достатньо піску і гравію. Ці схили щедро освітлені сонцем, зігріті літнім теплом і напоєні зимовими зливами». Пророк Ісая згадував, що в деяких місцях могло рости до тисячі кущів винограду (Ісаї 7:23).

Край винограду

Мойсей сказав ізраїльтянам, що вони посядуть землю «винограду, і фіґи,  і гранату» (Повторення Закону 8:8). В одній енциклопедії говориться: «У стародавній Палестині винограду росло так багато, що його насіння знаходять майже на кожному археологічному об’єкті» («Baker Encyclopedia of Bible Plants»). Виноградники Обіцяної землі були надзвичайно родючими. Навіть після спустошення Юдеї військами Навуходоносора в 607 році до н. е. люди, котрі там залишились, «зібрали вина та літніх плодів дуже багато» (Єремії 40:12; 52:16).

Щоб мати достатньо вина, ізраїльські рільники повинні були добре дбати про свої виноградники. У книзі Ісаї описано, як господар, перш ніж посадити добірний червоний виноград, обкопував на схилі гори ділянку землі та очищав її від великого каміння. Потім він зводив огорожу з каменів, які усунув з поля. Ця стіна мала захищати виноградник від лисиць, диких кабанів чи злодіїв та від свійських тварин, які могли його витоптувати. Виноградар також витесував давильню і будував невелику башту. Під час збору врожаю, коли виноградник потребував додаткового захисту, ця башта служила тимчасовим житлом, що давало прохолоду. Отже, лише добре доглянутий виноградник міг давати щедрі врожаї (Ісаї 5:1, 2) *.

Для того щоб збирати добрі врожаї, господар регулярно обрізав виноградні кущі і стежив, аби не розросталися бур’яни, шипшина чи глід. Господар поливав виноградника в літні місяці, якщо весною не було достатньо дощів (Ісаї 5:6; 18:5; 27:2—4).

Період збору врожаю в кінці літа був особливо радісним часом (Ісаї 16:10). Три псалми мають заголовок зі словами «на ґітійськім знарядді (інструменті)» (Псалом 8, 81 і 84). Цей не до кінця зрозумілий музичний термін у перекладі Септуагінта передано висловом «давильня» (для вина), а в Хоменка — «на винотоках» (Псалом 81 і 84). Дехто робить висновок, що ізраїльтяни співали ті псалми в час збору винограду. З винограду здебільшого робили вино, але його також їли свіжим чи сушили на родзинки, з яких іноді робили виноградні калачі (2 Самуїла 6:19; 1 Хронік 16:3).

Виноградник Ізраїлю

У Біблії Божий народ декілька разів  названо виноградником. Це влучна метафора, адже виноград для ізраїльтян був дуже цінною рослиною. Асаф у 80-му Псалмі прирівнює ізраїльський народ до виноградної лози, яку Єгова посадив у Ханаані. Та земля була очищена, щоб виноградна лоза Ізраїлю могла вкоренитись і вирости міцною. Але пройшли роки, і його захисні мури розвалились. Ізраїльтяни перестали довіряти Єгові, тому він більше не охороняв їх. Ворожі народи, наче вепри, що спустошують виноградник, грабували багатства ізраїльтян. Асаф молився, щоб Єгова допоміг народу відновити колишню славу. «Відвідай цього виноградника»,— просив Асаф (Псалом 80:9—16).

Ісая прирівняв «Ізраїлів дім» до виноградника, який починає родити «дикі ягоди» або зіпсовані (гнилі) ягоди (Ісаї 5:2, 7). Дикі ягоди значно дрібніші від звичайних виноградин, у них багато насінин та дуже мало м’якуша. Тому дикі ягоди не придатні для їжі чи для виготовлення вина. Це влучний символ відступницького народу, який приносить плоди беззаконня, а не праведності. Виноградар не був винен у тому, що з’явились такі погані плоди. Єгова зробив усе, аби його народ приносив добрі плоди. Бог запитував їх: «Що ще можна вчинити було для Мого виноградника?» (Ісаї 5:4).

Ізраїль став неродючим «виноградником». Тому Єгова застеріг, що зруйнує захисний мур, побудований ним для охорони свого народу. Він уже не буде, символічно кажучи, обрізати й підсапувати свій виноградник. Весняні дощі, від яких залежить урожай, не падатимуть, а виноградник заросте терням і будяччям (Ісаї 5:5, 6).

Мойсей пророкував, що віроломність ізраїльтян стане причиною занепаду навіть їхніх буквальних виноградників. «Позасаджуєш виноградники й будеш обробляти, та не будеш пити вина й не будеш збирати,— бо пожере його черва» (Повторення Закону 28:39). Якщо до кореня виноградного куща добереться черва і виїсть його середину, то за кілька днів кущ засохне (Ісаї 24:7).

«Правдива виноградна лоза»

Єгова прирівняв буквальний Ізраїль до виноградника. Ісус також використовував цю метафору. Під час Тайної вечері, як багато хто її називає, Ісус сказав учням: «Я — правдива виноградна лоза, а мій Батько — виноградар» (Івана 15:1). Ісус уподібнив своїх учнів до виноградних галузок. Як буквальні галузки, щоб рости, мають триматися стовбура, так і Христові учні мусять перебувати в єдності з ним. Ісус сказав: «Без мене ви не можете робити нічого» (Івана 15:5). Виноградар доглядає за виноградником, бо сподівається отримувати від нього плоди. Подібно і Єгова очікує, що його служителі приноситимуть духовні плоди, які несуть радість і славу Богові — величному Виноградареві (Івана 15:8).

 Урожайність буквального виноградника залежить від того, як добре його обрізають та очищають. Про це також згадував Ісус. Щоб отримати гарний урожай, господар обрізає виноградні лози двічі на рік. У зимовий період виноградну лозу можуть досить сильно обрізати. Виноградар усуває більшість галузок, що виросли за попередній рік. На стовбурі він залишає тільки три — чотири гілки, на кожній з яких є один або два відростки. Ці молоді відростки, котрі з’явилися за минулий рік, влітку стануть гілками, на яких дозріватимуть виноградні грона. Обрізавши кущі, виноградар спалює відтяті гілки.

Ось що сказав Ісус про таке обрізання: «Хто ж не перебуває в єдності зі мною, того відрізають, немов гілку, і він засихає. Такі гілки збирають, кидають у вогонь, і вони згоряють» (Івана 15:6). Здається, після такого сильного обрізання виноградні кущі залишилися зовсім без гілок. Але це ще не все, адже весною роблять друге, вибіркове обрізання.

Ісус сказав: «Кожну гілку на мені, яка не приносить плодів, він відрізає» (Івана 15:2). Це може стосуватися пізнішого обрізання, коли виноградна лоза випустила достатньо нових гілочок і з’явилися молоді невеличкі грона. Виноградар старанно оглядає кожну нову гілочку і дивиться, на якій будуть ягоди, а на якій — ні. Якщо безплідні гілочки залишити, то вони й далі братимуть зі стовбура поживні речовини і воду. Тому виноградар відрізає їх, аби не марнувались поживні речовини на ріст неплідних гілок.

Зрештою Ісус згадав про очищення виноградної лози: «Ту, що плоди приносить,— очищає, аби вона давала їх ще більше» (Івана 15:2). Відрізавши неплідні гілки, виноградар ретельно оглядає кожну гілку, яка буде плодоносити. При основі таких гілок він відшукує нові невеличкі паростки, які теж потрібно усунути. Якщо їх залишити, то вони даремно забиратимуть життєдайну вологу, потрібну для дозрівання ягід. Виноградар також обриває деякі великі листки, які можуть затуляти сонце молодим гронам. Дуже важливо виконати всю цю роботу, щоб родючі гілки принесли гарний урожай.

Постійно приносьте багато плодів

Символічні гілки «правдивої виноградної лози» — це помазані духом християни. А втім, «інші вівці» також повинні бути плідними учнями Христа (Івана 10:16). Вони мають приносити «багато плодів» та прославляти свого небесного Батька (Івана 15:5, 8). Ісусів приклад про виноградну лозу нагадує нам, що спасіння залежить від нашої єдності з ним і від того, чи ми приносимо добрі духовні плоди. Ісус пояснив: «Як я виконую заповіді Батька й перебуваю в його любові, так само ви: коли будете виконувати мої заповіді, то перебуватимете в моїй любові» (Івана 15:10).

За днів Захарія Бог пообіцяв вірному останку ізраїльтян, що в їхньому краю знову «буде насіння миру: виноград дасть свій плід, а земля урожай свій подасть» (Захарія 8:12). Виноградник також служить чудовим символом миру, який матиме Божий народ протягом Тисячолітнього царювання Христа. Про той час Михей пророкував: «І буде кожен сидіти під своїм виноградником, і під своєю фіґовницею, і не буде того, хто б страшив, бо уста Господа Саваота оце прорекли» (Михея 4:4).

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 18]

Зів’яла виноградна лоза.

[Ілюстрація на сторінці 18]

Зимове обрізання.

[Ілюстрація на сторінці 18]

Обрізані гілки спалюють.