Поширення правди серед строкатого населення Уганди

ТЕРИТОРІЯ Уганди обмежена двома гілками Східно-Африканської зони розломів, і її перетинає лінія екватора. Це країна дивовижної краси. Вона вражає розмаїттям ландшафту, пишною рослинністю і багатством тваринного світу. Оскільки Уганда розташована на широкому африканському плоскогір’ї, вона має помірний клімат. А які чудові пейзажі можна побачити в горах, що тягнуться на сотні кілометрів!

Уганда — одна з небагатьох країн, у межах якої є і льодовики, і тропіки. Вона розкинулась від засніжених вершин Місячних гір, Рувензорі, на заході, до напівпустелі на сході. На рівнинах можна побачити слонів, буйволів та левів. У горах та густих лісах водяться горили, шимпанзе і понад 1000 видів птахів. Велика частина африканського континенту потерпає від посухи і голоду. Але Уганді посухи не загрожують, адже вона багата на річки й озера. Наприклад, тут є озеро Вікторія — друге найбільше у світі прісноводне озеро. З його північної частини витікає річка Вікторія-Ніл. Загалом можна погодитися з Вінстоном Черчіллем, який назвав цю країну «перлиною Африки».

Духовна краса «перлини»

Проте найцінніше в Уганді — це її привітні гостинні мешканці. Вони переважно християни і належать до численних етнічних груп, які й сьогодні різняться своїми традиціями та одягом.

Останнім часом чимраз більше людей відгукується на добру новину про вічний мир для всієї землі (Псалом 37:11; Об’явлення 21:4). Донести цю звістку до всіх мешканців країни, яка за площею майже не поступається Великобританії,— нелегке завдання.

Однак попри всі труднощі в Уганді спостерігається дивовижний духовний ріст.  У 1955 році в Уганді в озері Вікторія охрестився місцевий житель, який став першим в Уганді Свідком Єгови. А 1992 року «цей малий» став «тисячею». Кількість Свідків в Уганді продовжує рости. Це свідчить про правдивість Божих слів: «Я, Господь, цього часу оце приспішу» (Ісаї 60:22).

Свідки долають мовні бар’єри

В Уганді офіційна і найпоширеніша мова — англійська. Тому в учбових закладах угандійці навчаються англійською, але для більшості вона не є рідною. Щоб донести людям добру новину, Свідки вивчають інші мови. Це необхідно, оскільки понад 80 відсотків 25-мільйонного населення країни живе у сільській місцевості чи в малих містах. У щоденному спілкуванні вони послуговуються своєю рідною мовою. Аби задовольнити духовні потреби людей, які належать до багатьох мовних груп, потрібно докладати чималих зусиль.

Свідки Єгови проповідують людям їхньою рідною мовою. Крім того, у філіалі Свідків Єгови, що розміщений у столиці країни Кампалі, біблійна література перекладається чотирма мовами: ачолі, луконзо, луганда та руньянкоре. По всій країні проводяться християнські конгреси різними мовами. Ці конгреси відвідує велика кількість людей, удвічі більша за число Свідків в Уганді. Отже, неабиякі зусилля зворушити серця людей різних мовних груп приносять добрі результати. Але діяльність Свідків Єгови в Уганді має й інші особливості.

Активна діяльність піонерів

Щороку збори з задоволенням беруть участь у тримісячній кампанії, протягом якої опрацьовують віддалені території (Дії 16:9). Дедалі більше ревних молодих піонерів, тобто повночасних проповідників, беруть активну участь у цій праці. Вони переїжджають у віддалені території, де люди ще не чули доброї новини.

Двох сестер було призначено на три місяці спеціальними піонерами до Бушеньї, маленького містечка на заході Уганди. Тут жила єдина  жінка-Свідок. Разом з нею сестри почали проповідувати й проводити християнські зібрання. Не пройшло і місяця, як 40 осіб уже регулярно вивчали Біблію, а 17 приходили на зібрання. Сестри-піонерки розповідають: «Дехто, кому ми залишили брошуру «Чого Бог вимагає від нас?» *, через кілька днів приніс нам додому аркушики паперу, на яких написав відповіді на запитання з брошури. Вони хотіли знати, чи їхні відповіді правильні». Сьогодні у Бушеньї існує збір і побудовано Зал Царства.

Двоє братів, які служили піонерами, поїхали в місцевість на заході Уганди, де добра новина ще ніколи не проповідувалась. Вони написали: «Люди дійсно прагнуть почути біблійну правду. Протягом трьох місяців ми мали змогу розпочати і проводити 86 біблійних вивчень». Згодом у цій території була сформована група Свідків Єгови.

Інші ревні вісники

Деякі ревні піонери служать уже багато років. До того як Патрік став Свідком Єгови, він за часів уряду, очолюваного Іді Аміном, грав на кларнеті в оркестрі військово-повітряних сил. У 1983 році Патрік охрестився, а через півроку почав повночасне служіння. Нині він служить роз’їзним наглядачем, відвідуючи і підбадьорюючи збори.

Маргарет охрестилась у 1962 році. Сьогодні їй майже 80 років. Незважаючи на те, що їй важко рухатися через біль у стегні, вона кожного місяця проповідує близько 70 годин біблійну правду сусідам. Маргарет розкладає біблійну літературу на лаві коло свого дому і заводить розмови з тими перехожими, які хотіли б послухати добру новину про спокійний новий світ.

Саймон, фермер зі сходу Уганди, 16 років шукав правду. У 1995 році він знайшов літературу, опубліковану Свідками Єгови, і прочитане спонукало його дізнатися більше про Боже Царство і чудові наміри Єгови щодо землі. Оскільки в Камулі, де жив Саймон, не було Свідків, то він поїхав шукати їх до Кампали, за 140 кілометрів. Сьогодні у його селі сформовано збір.

«Свідки тут на постійно»

Як і в інших країнах Африки, в Уганді люди вважають, що віруючі повинні  мати достойні місця для поклоніння. Здавалося б, Свідки Єгови ніколи не побудують своїх Залів Царства, оскільки у них немає достатньо коштів. Важко передати словами, як зраділи брати, коли в кінці 1999 року по цілому світі була впроваджена програма прискореного будівництва Залів Царства. Протягом наступних п’яти років в Уганді побудували 40 нових Залів Царства. Тепер майже усі збори мають власні невеликі зручні зали. Тому місцеві мешканці розуміють: «Свідки тут на постійно». Будівництво Залів Царства посприяло духовному росту.

Невеликий збір на півночі Уганди проводив свої зібрання під густими манговими деревами. Коли брати придбали ділянку землі, ситуація стала швидко змінюватись. Будівельна бригада разом з місцевими Свідками почали будувати Зал Царства. Їхня робота справила велике враження на колись знаного у цій місцевості політичного діяча. Він запропонував Свідкам проводити зібрання у своєму гаражі, аж поки закінчиться будівництво залу. Крім того, один із добровольців будівельної бригади почав вивчати з ним Біблію. Потім цей чоловік охрестився і тепер ревно звіщає добру новину та з радістю поклоняється Єгові в чудовому Залі Царства.

Під час будівництва Залу Царства на південному сході країни один місцевий муляр був настільки вражений дружелюбністю, люб’язністю і злагодженою працею братів, що запропонував свою допомогу. Наприкінці будівництва він навіть працював цілу ніч, завдяки чому наступного ранку Зал Царства був готовий до присвячення. Ось що сказав цей чоловік: «Тільки ви по-справжньому любите одне одного, і не лише на словах».

Труднощі не зупиняють ріст

Оскільки праця проповідування в Уганді розширюється, кількість Свідків і зацікавлених осіб, які спілкуються зі збором, постійно росте. Крім того, в Уганді дуже багато біженців. Від громадянських війн у навколишніх країнах постраждали і поклонники Єгови. Поведінка Свідків, які опинилися в таборах біженців, показала, що вони цілковито довіряють Єгові і не припиняють проповідувати. В одному з таборів біженців почав вивчати Біблію колишній високопоставлений урядовець з сусідньої країни. Під час заборони діяльності Свідків Єгови він переслідував їх, а тепер сам став Свідком. Якось цей раніше багатий чоловік сказав: «Ні матеріальний добробут, ні високе становище в суспільстві не мають справжньої цінності. Хоча я втратив усі свої статки і часто хворію, моє життя набагато краще, ніж колись. Я знаю Єгову і вдячний, що можу молитися до нього. А ще я маю непохитну надію на майбутнє і знаю, чому люди сьогодні страждають. У мене є внутрішній спокій, якого я не знав ніколи раніше».

В Уганді земля дуже родюча. Тут кажуть, що коли ввечері увіткнути прутик у землю, то вранці він пустить коріння. Духовний ріст в Уганді свідчить про те, що духовний ґрунт тут також дуже родючий. Ми можемо бути вдячні Богу Єгові, що так багато людей в Уганді дізналися про Царство. Ісус прирівняв Царство до «дорогоцінної перлини», яку в Уганді цінує дедалі більше людей (Матвія 13:45, 46).

[Примітка]

[Карти на сторінці 8]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

СУДАН

УГАНДА

Річка Ніл

Камулі

Тороро

Кампала

Бушеньї

о. Вікторія

КЕНІЯ

ТАНЗАНІЯ

РУАНДА

[Ілюстрація на сторінці 9]

Троє з багатьох ревних піонерів.

[Ілюстрація на сторінці 10]

Патрік.

[Ілюстрація на сторінці 10]

Маргарет.

[Ілюстрація на сторінці 10]

Саймон.

[Ілюстрація на сторінці 10]

Обласний конгрес у Тороро.

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 8]

Background: © Uganda Tourist Board