Пошуки просвітлення

«НЕВІГЛАСТВО завжди гірше, ніж знання»,— сказала Лора Фермі, дружина відомого фізика Енріко Фермі. Дехто заперечує: «Менше знаєш — краще спиш». Усе ж більшість людей погоджується, що слова дружини Фермі правдиві не лише щодо наукових досліджень, а й щодо інших сфер життя. Невігластво, тобто незнання правди, призвело до інтелектуальної, моральної і духовної темряви, в якій уже століттями блукає чимало людей (Ефесян 4:18).

Саме тому мислячі люди шукають правди, шукають просвітлення. Вони хочуть знати, чому ми існуємо і що нас чекає у майбутньому. В пошуках відповідей на ці запитання люди обрали різні шляхи. Коротко розгляньмо деякі з цих шляхів.

Релігія

Згідно з буддійськими переданнями, Сіддхартха Гаутама, засновник буддизму, був занепокоєний існуванням людських страждань і смерті. Він просив індуїстських вчителів допомогти йому знайти «дорогу правди». Деякі вчителі порадили йому займатися йогою, інші — вдатись до крайнього самозречення. Зрештою, Гаутама обрав медитацію як шлях правдивого просвітлення.

Дехто з людей шукає просвітлення за допомогою галюциногенних наркотиків. Наприклад, члени Церкви корінних американців досі вважають пейот — кактус, який містить галюциногенні речовини,— «відкривачем прихованого знання».

Французький філософ XVIII століття Жан-Жак Руссо вважав, що кожен щирий дослідник може отримати відкриття від Бога. Як? Слухаючи, «що Бог каже його серцю». Тому, за словами Руссо, те, що ви відчуваєте,  що підказує ваше сумління та почуття, і буде «найбільш надійним провідником у величезному лабіринті людських поглядів» («Історія західної філософії», англ.).

Сила думки

Багато сучасників Руссо запекло критикували його погляди, які були пов’язані з релігією. Наприклад, інший французький філософ Вольтер вважав, що релігія зовсім не несе просвітлення. Саме вона, на його думку, була першопричиною існування в Європі доби невігластва, марновірства й нетерпимості, яку деякі історики називають «темними віками».

Вольтер став прихильником європейського раціоналістичного руху, за назвою Просвітництво. Прихильники цієї течії  пропагували забуті ідеї античних грецьких філософів. Вони вважали, що людський розум і наукові досягнення — це необхідна передумова правдивого просвітлення. Інший прихильник раціоналістичного руху, Бернар де Фонтенель, вважав, що інтелект введе людство «в добу, коли з кожним днем просвітлення зростатиме. І в порівнянні з нею усі попередні століття здаватимуться суцільною темрявою», сказано в «Британській енциклопедії».

Це лише деякі із суперечливих думок щодо того, як досягти просвітлення. Чи десь є «надійний дороговказ», до якого б ми могли звернутися в пошуках правди? Розгляньмо, що́ говорить наступна стаття про гідне довіри джерело просвітлення.

[Ілюстрації на сторінці 3]

Гаутама (Будда), Руссо і Вольтер обрали різні шляхи в пошуках просвітлення.