Будьте мудрі — бійтесь Бога!

«Страх Господній — початок премудрости» (ПРИПОВІСТЕЙ 9:10).

1. З якої причини багатьом людям важко збагнути, чому треба боятися Бога?

РАНІШЕ вважалося за честь, коли людину називали богобоязливою. Нині ж багатьом це здається чимось застарілим, і людям важко збагнути, чому треба боятися Бога. Вони, можливо, міркують: «Якщо Бог є любов, то чому я маю боятися його?» На їхню думку, страх — це негативне і навіть шкідливе почуття. Але справжній страх перед Богом має набагато ширше значення, ніж звичайний страх, і, як ми побачимо далі, він не є лише якимось виявом почуттів або емоцій.

2, 3. Що включає в себе справжній страх перед Богом?

² З Біблії видно, що страх перед Богом — позитивна риса (Ісаї 11:3). Це благоговіння перед Богом і глибока повага до нього, палке бажання не розчарувати його (Псалом 115:11). Мати побожний страх означає визнавати Божі норми моралі і сумлінно дотримуватись їх, а також прагнути жити згідно з тим, що Бог вважає правильним чи неправильним. В одній праці говориться, що такий благотворний страх є «важливим чинником у стосунках з Богом; він допомагає поводитися мудро й уникати всілякого зла». Тож Боже Слово слушно каже: «Страх Господній — початок премудрости» (Приповістей 9:10).

³ Дійсно, страх перед Богом впливає на багато сфер людського життя. Побожний страх сприяє не лише мудрості, а й радості, миру, процвітанню і довголіттю; він вселяє в людей надію, довіру та впевненість (Псалом 2:11; Приповістей 1:7; 10:27; 14:26; 22:4; 23:17, 18; Дії 9:31). Він тісно пов’язаний з вірою і любов’ю. По суті, від побожного страху залежить те, якими будуть наші взаємини з Богом і людьми (Повторення Закону 10:12; Йова 6:14; Євреїв 11:7). Страх перед Богом включає в себе глибоке переконання, що наш небесний Батько особисто дбає про нас і охоче прощає нам провини (Псалом 130:4). Тільки нерозкаяні і злісні грішники мають підстави панічно боятися Бога * (Євреїв 10:26—31).

Як навчитися боятись Єгову

4. Що допоможе нам навчитися боятись Єгову?

⁴ Щоб приймати мудрі рішення і мати благословення Бога, нам конче потрібно виявляти перед ним страх. А як ‘учитись боятися Господа’? (Повторення Закону 17:19). У Святому Письмі «нам для науки» подаються приклади багатьох богобоязливих чоловіків і жінок (Римлян 15:4). Для того щоб ми зрозуміли, що́ дійсно означає побожний страх, поміркуймо про життя одного з біблійних персонажів — царя стародавнього Ізраїлю, Давида.

5. Як юний пастух Давид розвинув страх перед Єговою?

⁵ Перший цар Ізраїлю, Саул, виявляв страх не перед Богом, а перед людьми. Тому Бог Єгова відкинув його (1 Самуїла 15:24—26). Що ж до Давида, то з його способу життя і близьких стосунків з Єговою видно, що він по-справжньому боявся Бога. З раннього віку Давид часто пас овець свого батька (1 Самуїла 16:11). Ночами він споглядав на зоряне небо, і це, мабуть, допомогло йому розвинути страх перед Єговою. Хоча Давид міг лише частково збагнути велич усесвіту, він дійшов правильного висновку — Бог гідний нашої поваги і поклоніння. Згодом цей чоловік написав: «Коли бачу Твої небеса — діло пальців Твоїх, місяця й зорі, що Ти встановив,— то що є людина, що Ти пам’ятаєш  про неї, і син людський, про якого Ти згадуєш?» (Псалом 8:4, 5).

6. Що відчував Давид, коли зрозумів велич Єгови?

⁶ Не дивно, що Давид пройнявся благоговінням, коли порівняв свою мізерність з безкраїм зоряним небом. Але таке порівняння не злякало його, а, навпаки, спонукало прославити Єгову і сказати: «Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозвід» (Псалом 19:2). Завдяки такому шанобливому ставленню до Єгови Давид ще більше наблизився до нього, і це спонукало його пізнавати Божі досконалі дороги та ходити ними. Уявіть собі, що відчував Давид, коли співав Єгові: «Великий-бо Ти, та чуда вчиняєш, Ти — Бог єдиний! Дорогу Свою покажи мені, Господи, і я буду ходити у правді Твоїй, приєднай моє серце боятися Ймення Твого» (Псалом 86:10, 11).

7. Як побожний страх допоміг Давидові у двобої з Ґоліятом?

⁷ Під час навали філістимлян на Ізраїль триметровий філістимський воїн, на ім’я Ґоліят, насміхався з ізраїльтян. Він сказав: «Оберіть собі кого, і нехай він зійде до мене. Якщо він зможе воювати зо мною, і вб’є мене, то ми станемо вам за рабів» (1 Самуїла 17:4—10). Саул і все його військо були перелякані, але страх не пройняв Давида. Він знав, що треба боятися лише Єгову, а не людину, хоч би якою сильною вона була. Давид промовив до Ґоліята: «Я йду на тебе в Ім’я Господа Саваота. (...) І пізнає вся громада те, що Господь спасає не мечем та списом,— бо це війна Господа». За допомогою пращі та лише одного камінця і, звичайно ж, з підтримкою Єгови Давид переміг цього велетня (1 Самуїла 17:45—47).

8. Чого ми вчимося із записаних у Біблії прикладів богобоязливих людей?

⁸ Іноді ми стикаємося з труднощами чи ворогами не менш страшними, ніж ті, з якими стикався Давид. Що нам тоді робити? Ми можемо протистояти їм так само, як Давид та інші вірні служителі в давнину, виявляючи страх перед Богом. Побожний страх допомагатиме нам боротися зі страхом перед людьми. Вірний служитель Бога, Неемія, підбадьорював ізраїльтян, які зазнавали тиску з боку противників. Він настійно заохочував їх: «Не бійтеся перед ними! Згадайте Господа великого та грізного» (Неемії 4:8). Маючи підтримку Єгови, Давид, Неемія та інші вірні служителі змогли виконати доручені Богом завдання. Якщо ми виявлятимемо побожний страх, нам теж це вдасться.

Долаймо проблеми, виявляючи побожний страх

9. За яких обставин Давид виявляв страх перед Богом?

⁹ Після того як Давид здолав Ґоліята, Єгова ще не раз давав йому перемоги. Однак заздрісний Саул намагався вбити Давида. Спочатку Саул діяв у пориві емоцій, потім він хотів упіймати Давида хитрістю і зрештою погнався за ним на чолі цілого війська. Єгова запевнив Давида, що зробить його царем. Але протягом багатьох років Давид був змушений утікати, захищатись і чекати, аж поки Єгова посадить його на престол. І в усіх цих випробуваннях Давид засвідчував, що боїться правдивого Бога (1 Самуїла 18:9, 11, 17; 24:3).

10. Як Давид виявив страх перед Богом у небезпечній ситуації?

¹⁰ Одного разу Давид шукав сховку в царя Ахіша, який правив у філістимлянському місті Ґат — рідному місті Ґоліята (1 Самуїла 21:11—16). Слуги царя вказали на Давида як на ворога їхнього народу. Що зробив Давид у тій небезпечній ситуації? Він вилив своє серце в молитві до Єгови (Псалом 56:2—5, 12—14). Хоча для порятунку Давиду довелося вдати з себе безумного, він знав, що саме Єгова поблагословив його зусилля і визволив зі скрути. Давид цілим серцем покладався на Єгову і був упевнений у його підтримці. Це показує, що Давид справді боявся Бога (Псалом 34:5—7, 10—12).

11. Як ми, подібно до Давида, можемо виявляти побожний страх під час випробувань?

¹¹ Ми, як і Давид, можемо виявляти страх перед Богом, довіряючи його обіцянці допомагати  нам долати труднощі. «На Господа здай дорогу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить»,— сказав Давид (Псалом 37:5). Це не означає, що ми просто перекладемо свої проблеми на Єгову і будемо пасивно чекати, поки він вирішить їх за нас. Давид не лише просив Бога про допомогу. Для подолання труднощів він використовував фізичні й розумові здібності, якими його наділив Єгова. Проте Давид знав, що досягнути успіху лише завдяки власним зусиллям неможливо. Нам теж слід мати такий склад розуму. Зробивши все, що в наших силах, ми повинні віддати справу в руки Єгови. Часто нам нічого не залишається робити, як цілком покластися на Єгову. Власне за таких обставин ми виявимо страх перед Богом. Ми можемо черпати потіху в сердечних словах Давида: «Приязнь Господня [«близькі стосунки з Єговою», НС] до тих, хто боїться Його» (Псалом 25:14).

12. Чому нам треба серйозно ставитися до наших молитов і якого мислення нам слід остерігатись?

¹² Отже, нам треба серйозно ставитися до наших молитов і взаємин з Богом. Звертаючись до Єгови в молитві, ми повинні «вірити, що він існує, а також винагороджує тих, хто його наполегливо шукає» (Євреїв 11:6; Якова 1:5—8). І коли Бог дає допомогу, нам треба, як радив апостол Павло, ‘виявляти вдячність’ (Колосян 3:15, 17). Ніколи не уподібнюймось до тих, про кого один досвідчений помазаний християнин сказав: «Вони ставляться до Бога як до такого собі офіціанта в небі. Ці люди хочуть, щоб він з’являвся, як тільки вони його покличуть. А коли отримують те, чого бажали, він їм більше не потрібний». Таке мислення свідчить про брак побожного страху.

Брак страху перед Богом

13. В якій ситуації Давид не виявив поваги до Божого закону?

¹³ У час скрути Давид відчував підтримку Єгови, і завдяки цьому посилювався його страх перед Богом та поглиблювалась довіра до нього (Псалом 31:23—25). Однак тричі Давид не виявив побожного страху, і в кожному випадку це мало гіркі наслідки. У першому випадку цар розпорядився, щоб Божий ковчег угоди перевезли до Єрусалима на возі. Проте, згідно з вказівками Божого закону, його мали переносити на плечах левити. Коли Узза, який керував возом, схопився за ковчег, щоб  втримати його, то відразу ж помер за свій «нешанобливий учинок». Безумовно, Узза вчинив тяжкий гріх, але відповідальність за те, що трапилося, ніс Давид, оскільки саме він не виявив належної поваги до Божого закону. Боятися Бога — значить робити все за його волею (2 Самуїла 6:2—9; 6:7, НС; Числа 4:15; 7:9).

14. Які були наслідки того, що Давид перелічив Ізраїля?

¹⁴ Пізніше Давид під впливом Сатани взявся перелічити в Ізраїлі всіх здатних до війни чоловіків (1 Хронік 21:1). Цим вчинком Давид виявив, що йому бракувало побожного страху. У результаті померло 70 000 ізраїльтян. Хоча Давид і покаявся перед Єговою, він сам та багато інших людей сильно постраждали (2 Самуїла 24:1—16).

15. Що спонукало Давида втягнутися в статеву неморальність?

¹⁵ Іншого разу, забувши про страх перед Богом, Давид учинив перелюб з Вірсавією, дружиною Урії. Давид знав, що було неправильно чинити перелюб чи навіть жадати дружину іншого чоловіка (Вихід 20:14, 17). Усе почалося з того, що він побачив Вірсавію, яка купалась. Належний страх перед Богом мав би спонукати Давида відразу відвести погляд в інший бік і змінити хід думок. Натомість Давид, очевидно, ‘не припинив дивитись’ на неї, аж поки пристрасть не стала сильнішою від страху перед Богом (Матвія 5:28; 2 Самуїла 11:1—4). Давид забув, що Єгова бачить усе, що відбувається в його житті (Псалом 139:1—7).

16. Які гіркі плоди пожав Давид за скоєний гріх?

¹⁶ Унаслідок перелюбу Давида і Вірсавії народився син. Невдовзі після цього Єгова послав пророка Натана, щоб той викрив Давидів гріх. Отямившись, Давид знову почав виявляти побожний страх і покаявся. Він благав Єгову не відкидати його і не забирати від нього Свого святого духу (Псалом 51:9, 13). Єгова простив Давида і зм’якшив покарання, але не охоронив  царя від усіх гірких наслідків його дій. Новонароджений син помер, і відтоді життя Давидової сім’ї було сповнене душевного болю і трагедій. Яку ж високу ціну довелося заплатити Давиду за те, що він не виявив страху перед Богом! (2 Самуїла 12:10—14; 13:10—14; 15:14).

17. Наведіть приклад, якого душевного болю завдає гріх.

¹⁷ У наш час брак побожного страху в дотриманні моральних норм може так само мати серйозні і тривалі наслідки. Уявіть собі, якого емоційного болю зазнала одна молода сестра, коли дізналася, що її чоловік-християнин вчинив перелюб, будучи на заробітках закордоном. Зіщулившись від потрясіння й горя, вона затулила обличчя руками і залилася гіркими слізьми. Скільки часу знадобиться чоловікові цієї жінки, щоб знову завоювати її довіру і повагу? Таких трагічних наслідків можна уникнути, якщо дійсно боятися Бога (1 Коринфян 6:18).

Страх перед Богом оберігає нас від гріха

18. Яка мета Сатани і які методи він використовує?

¹⁸ По всьому світі через вплив Сатани дуже швидко занепадають норми моралі. У першу чергу Сатана хоче звести правдивих християн. Для цього він намагається впливати на серце і розум через чуття, особливо через наш зір і слух (Ефесян 4:17—19). Що ви робитимете, якщо несподівано побачите аморальні зображення, почуєте непристойну мову або зіткнетеся з розпусними людьми?

19. Як побожний страх допоміг одному християнину встояти перед спокусою?

¹⁹ Розгляньмо приклад Андрія *, що живе в одній з європейських країн. Він є християнським старійшиною, батьком і працює лікарем. Коли Андрій мав нічні чергування в лікарні, співробітниці не раз прикріпляли до його подушки записки з намальованими сердечками. Таким чином ці жінки пропонували йому статеві стосунки. Андрій рішуче відкидав їхні пропозиції. Більш того, щоб уникнути неморального оточення, він перейшов на іншу роботу. Андрій вчинив дуже мудро, виявивши страх перед Богом, і це принесло йому благословення. Тепер він щотижня допомагає в місцевому філіалі Свідків Єгови.

20, 21. а) Як страх перед Богом допоможе нам уникати грішної поведінки? б) Що буде обговорюватися в наступній статті?

²⁰ Плекання неправильних думок може призвести до мислення, яке спонукуватиме людину відмовитися від дорогоцінних стосунків з Єговою заради чогось, на що вона не має права (Якова 1:14, 15). Але якщо ми боїмось Єгову, то будемо уникати людей, місць, учинків і розваг, які можуть послабити нашу пильність у моральному плані (Приповістей 22:3). Хоч би як нам було ніяково і хоч би на які жертви нам довелося піти, це ніщо в порівнянні з втратою Божого схвалення (Матвія 5:29, 30). Боятися Бога, безсумнівно, означає ніколи свідомо не вплутуватися в щось неморальне, включаючи перегляд будь-якої порнографії. Радше побожний страх спонукує нас відвертати свої «очі, щоб марноти не бачили». Тоді ми можемо надіятися, що Єгова збереже нам життя і дасть усе необхідне (Псалом 84:12; 119:37).

²¹ Дійсно, виявляти справжній страх перед Богом завжди мудро. Крім того, богобоязливі люди почуваються справді щасливими (Псалом 34:10). Про це детальніше розповідатиметься в наступній статті.

[Примітки]

Чи ви можете пояснити?

• Які християнські риси включає в себе страх перед Богом?

• Як страх перед Богом допомагає боротися зі страхом перед людьми?

• Як ми можемо показати, що серйозно ставимося до молитви?

• Як побожний страх оберігає нас від грішної поведінки?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 23]

Давид учився боятись Бога Єгову, коли споглядав на його твориво.

[Ілюстрації на сторінці 24]

Що ви робитимете, якщо несподівано зіткнетеся зі спокусою?