Використовуйте його, інакше втратите

«ЧАС — то гроші». Вам, мабуть, доводилось чути такі слова. А втім, час — це щось зовсім інше, ніж гроші чи будь-які матеріальні речі. Ним не можливо запастись, як грішми, їжею, паливом або чимось іншим. Якщо ви не використаєте час, то просто його змарнуєте. Скажімо, ви витратили вісім годин на сон, а потім намагаєтесь заощадити решту часу, ні на що його не використовуючи. Що з цього вийде? Наприкінці дня цей час буде втрачено назавжди.

Час можна прирівняти до стрімкої ріки. Вона завжди тече в одному напрямку. Неможливо ані зупинити її, ані вичерпати її води. Ще в давнину люди почали будувати на берегах річок водяні колеса. За допомогою них люди приборкували річки, використовуючи силу їхніх потоків, щоб приводити в рух млини, лісопильні машини, насоси і механічні молоти. Так само й ми можемо приборкувати час, використовуючи його для корисних справ. Але для цього нам треба боротися з двома основними крадіями часу — зволіканням і безладом. Поговорімо спочатку про зволікання.

Уникайте зволікання

В одній відомій приказці говориться: «Ніколи не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні». Однак дехто любить перефразовувати її так: «Ніколи не відкладай на завтра те, що можна відкласти на наступний тиждень». Коли таким людям доводиться виконувати якесь складне завдання, вони починають зволікати. Згідно зі «Словником української мови», зволікати означає «відкладати, затримувати що-небудь, затягувати виконання, здійснення чогось на довший строк». Для людини, яка постійно зволікає, відкладати щось на потім стає звичкою. Коли внутрішнє напруження зростає, така людина знаходить полегшення в тому, що переносить виконання справи на пізніше. Вона тішиться «вільним часом», аж поки напруження не зросте знову.

Іноді з огляду на наш фізичний чи емоційний стан нам треба відкласти на потім деякі, а то й усі справи. Крім того, кожному з нас часом необхідно змінити звичний ритм життя. Навіть Божий Син мав у цьому потребу. Попри зайнятість у служінні Ісус виділяв час для відпочинку і заохочував до цього своїх учнів (Марка 6:31, 32). Такий відпочинок є корисним. Зволікання ж зазвичай шкідливе. Розгляньмо приклад.

Школярка має три тижні на підготовку до екзамену з математики. Вона мусить переглянути багато конспектів і підручників.  Напруження зростає. Їй не хочеться починати підготовку, і вона потрапляє в пастку зволікання. Замість того щоб вчитись, дівчина дивиться телевізор. День за днем вона відкладає підготовку, яка потрібна для успішної здачі екзамену. Аж ось в останню ніч перед іспитом вона зрештою береться за справу. Дівчина сідає за стіл і починає переглядати записи й підручники.

Минають години. Тимчасом як усі в домі сплять, вона намагається запам’ятати безкінечну кількість формул, косинусів і квадратних коренів. А наступного дня в школі дівчина ламає голову над завданням. Проте вона настільки стомлена, що не в стані розв’язати його. Школярка отримує низьку оцінку і провалює екзамен. Їй треба знову готуватись. Дівчину можуть навіть не перевести в наступний клас.

Як бачимо, зволікання мало для дівчини погані наслідки. Уникати таких ситуацій допомагає один біблійний принцип. Апостол Павло написав: «Пильнуйте й поводьтеся не як немудрі, а як мудрі, якнайліпше використовуючи час» (Ефесян 5:15, 16). Павло заохочував християн мудро використовувати час, витрачаючи його на духовні справи. Але цей принцип можна застосувати і в багатьох інших сферах життя. Зазвичай ми знаємо, коли потрібно виконати якесь завдання. І якщо ми візьмемось за нього в найбільш відповідний час, то виконаємо його якісніше і швидше. Саме це, як показує згаданий вірш, вирізняє мудру людину.

Який час був би найбільш відповідним для того, щоб наша школярка підготувалась до екзамену? Вона могла б поступово переглядати матеріал, скажімо, по 15 хвилин щовечора. Таким чином їй не довелося б зубрити все останньої ночі, в яку ліпше було б виспатись. Тоді наступного дня вона би почувалася бадьоро, була б готова до екзамену і могла б отримати добру оцінку.

Тож коли вам треба виконати якесь завдання, визначте, який час є найвідповіднішим для цього, і беріться за роботу. Тоді ви не потрапите в пастку зволікання з усіма його наслідками. До того ж ви отримаєте задоволення від добре виконаної роботи. Уникати зволікання особливо потрібно, якщо справа торкається також інших людей, наприклад, коли ми виконуємо завдання чи обов’язки в християнському зборі.

Позбудьтеся зайвого

Як уже згадувалось раніше, щоб якнайкраще використовувати дорогоцінний час, нам також потрібно уникати безладу. Ми усвідомлюємо, що кожна річ має своє місце і призначення. Усі речі слід тримати в належному стані, можливо, їх треба чистити, доглядати за ними чи зберігати у відповідних умовах. Чим більше речей ми маємо, тим більше часу необхідно виділяти для догляду за ними. Виконання якоїсь роботи в кімнаті чи в будинку, які захаращені різними речами, забирає значно більше часу і сил, ніж у приміщенні, де багато місця і відкритих поверхонь. До того ж, чим більше назбирується речей, тим довше потрібно шукати щось необхідне.

Фахівці зі служб прибирання зазначають, що майже половина часу, виділеного на прибирання, витрачається на те, щоб «пересувати з місця на місце безліч  предметів і забирати з-під ніг розкидані речі». Однак безлад може панувати не тільки в домі. Якщо ви прагнете мудро використовувати час, погляньте навкруги. Чи довкола вас не надто багато речей, які заважають вам вільно рухатись, і, щонайгірше, забирають дорогоцінний час? Якщо так, то позбудьтесь усього зайвого.

Позбутися зайвих речей може бути нелегко. Викинути улюблену, але непотрібну річ часом дуже важко — для декого це наче втратити близького друга. А як визначити, потрібна нам якась річ чи ні? Дехто керується таким правилом: якщо річ не знадобилася протягом року, її можна позбутись. А що, коли минув рік, а вам і далі важко з нею розстатися? Сховайте її кудись на півроку. Коли ви знову будете перебирати речі і побачите, що й через півроку ця річ вам не знадобилась, то розстатися з нею, можливо, буде легше. Пам’ятайте, що наша мета — позбутися зайвого і таким чином заощаджувати час.

Звичайно, безлад може панувати не лише в нашому домі чи на робочому місці. Ісус говорив про «тривоги цієї системи та багатство, яке може ввести в оману». Часто тривоги і багатство «заглушують слово» Бога, і людина перестає ‘приносити плід’, тобто проповідувати добру новину (Матвія 13:22). У житті такої людини з’являється стільки справ, що їй дуже важко регулярно приділяти час для духовних занять, які є найважливішими. Вона більше не в стані підтримувати духовну рівновагу. Внаслідок цього людина може ослабнути духовно і навіть втратити можливість увійти в обіцяний Богом новий світ. У новому світі люди матимуть цілу вічність, щоб займатися справами, які приноситимуть їм справжнє задоволення (Ісаї 65:17—24; 2 Петра 3:13).

Як часто ви помічаєте, що вам бракує часу на виконання всіх важливих, на ваш погляд, справ, скажімо роботи, хатніх обов’язків, догляду за автомобілем, хобі, подорожей, занять спортом, товариських зустрічей або якихось інших справ? Якщо таке трапляється часто, поміркуйте, як навести лад в усьому цьому і від чого можна відмовитись заради духовних справ.

У деяких мовах існує приказка: «Час і приплив ні на кого не чекають». Справді, час невпинно біжить уперед, подібно до стрімкої ріки. Його неможливо ані повернути назад, ані відкласти на потім. Однак якщо будемо застосовувати деякі прості принципи з Біблії і робити відповідні зміни, то зможемо приборкувати час та використовувати його на ‘важливіші речі’ і «на славу й похвалу Богові» (Филип’ян 1:10, 11). Це принесе нам довготривалу користь.

[Ілюстрація на сторінках 8, 9]

Подібно до стрімкої ріки, час можна приборкати і змусити служити нам.

[Ілюстрація на сторінці 9]

Який час був би найбільш відповідним для підготовки до екзамену?

[Ілюстрація на сторінці 10]

Праця в захаращеному приміщенні забирає багато часу і знеохочує.