Волосяниця і духовність

ЇЇ НОСИВ король Франції, Людовік IX. Завдяки їй сер Томас Мор, вивчаючи у молодості право, кілька місяців спав лише по 4—5 годин на добу. Кажуть, ніби Мор носив її майже все життя. А коли в Кентерберійському соборі вбили Томаса Бекета, архієпископа Кентерберійського, то її знайшли під його одягом. Чому ми згадали ці різні історичні постаті? Тому що всі вони намагались приборкати своє тіло за допомогою волосяниці.

Волосяниця — це грубий одяг з козячої шерсті, який одягався на голе тіло. Тому волосяниця подразнювала і натирала шкіру, створюючи дуже неприємні відчуття. Крім того, в ній швидко заводились воші. Вважають, що Томас Бекет носив спідню сорочку і підштанки з волосяниці, аж доки вони не починали «кишіти паразитами». Після XVI сторіччя для виготовлення волосяниці замість козячої шерсті стали використовувати тоненький дріт з гострими кінцями, які кололи тіло. Така волосяниця ще більше подразнювала шкіру.

Згідно з одним словником, волосяницю, як і інші засоби приборкання плоті, одягали, щоб «підкоряти грішне тіло й таким чином розвивати духовність і праведність». Відомо, що волосяницю носили не лише аскети, а й представники вищих класів, які не належали до духівництва. Навіть сьогодні деякі релігійні ордени дотримуються цієї традиції.

Чи волосяниця або тривале й болюче впокорювання тіла може зробити когось духовною людиною? Ні, духовність від цього не залежить. Навпаки, апостол Павло засуджував тих, хто хотів «виснажувати своє тіло» (Колосян 2:23) *. Правдиву духовність можна розвинути, якщо здобувати знання про Бога, ретельно вивчаючи його Слово, і застосовувати ці знання в житті.

[Примітка]

[Відомості про ілюстрації, сторінка 32]

King Louis IX, top: From the book Great Men and Famous Women; Thomas Becket, center: From the book Ridpath’s History of the World (Vol. IV); Thomas More, bottom: From the book Heroes of the Reformation, 1904