Чи ви пам’ятаєте?
Чи ви пам’ятаєте?
Чи вам сподобались недавні номери «Вартової башти»? Тоді перевірте, чи можете відповісти на такі запитання:
• Як Ісус «визволить... бідаря», згідно з пророцтвом у Псалмі 72:12?
Під час його царювання запанує справедливість на добро всіх людей і буде повністю викорінено хабарництво. Часто бідність є наслідком війн, але Христос запровадить на землі справжній мир. Він матиме співчуття до людей і об’єднає їх усіх, а також подбає про те, щоб вони мали вдосталь їжі (Псалом 72:4—16) (1.5, сторінка 7).
• Як християни можуть виявляти «свободу мови»? (1 Тимофія 3:13; Филимона 8; Євреїв 4:16).
Ми можемо це робити, коли запопадливо і сміливо проповідуємо іншим, навчаємо, вчасно й уміло даємо поради, а також, коли виливаємо Єгові наше серце з упевненістю, що він слухає наші молитви і відповідає на них (15.5, сторінки 14—16).
• Чому за Мойсеєвим Законом певні фізіологічні процеси органів розмноження вважалися нечистими?
Конкретні закони стосовно нечистоти, якою вважали сім’явилиття, менструацію і пологи, сприяли добрій гігієні, здоровому способу життя, наголошували на святості крові й потребі очищення від гріхів (1.6, сторінка 31).
• Якщо людина хоче бути щасливою, чому їй варто читати книгу Псалмів і роздумувати над нею?
Псалмописьменники були впевнені, що щасливими є ті, хто має близькі стосунки з Богом (Псалом 112:1). Вони підкреслювали, що ні стосунки з людьми, ні статки, ні якісь особисті досягнення не принесуть того щастя, яке відчуває людина, яка належить до «народу, що Господь — йому Бог» (Псалом 144:15) (15.6, сторінка 12).
• Які особливі стосунки з Єговою мали стародавні ізраїльтяни?
У 1513 році до н. е. Єгова поклав початок новим стосункам з ізраїльтянами, склавши з ними угоду (Вихід 19:5, 6; 24:7). Після цього їхні майбутні нащадки від народження належали до присвяченого Богові народу. Однак кожен з них особисто приймав рішення служити Богу (1.7, сторінки 21, 22).
• Чому нам потрібно робити все «без нарікань»? (Филип’ян 2:14).
Більшість випадків нарікань, описаних у Біблії, показують, наскільки це було шкідливо для Божого народу. Отже нам потрібно остерігатись руйнівного впливу нарікань. Недосконалі люди піддаються схильності нарікати. Тому ми мусимо перевіряти, чи не зародилась у нас така схильність (15.7, сторінки 16, 17).
• Звідки ми знаємо, що опис мудрості у Приповістей 8:22—31 не стосується самого поняття мудрості?
Описану тут мудрість Єгова «створив» на початку своєї дороги (Приповістей 8:22, Хом.). Бог завжди існував і завжди володів мудрістю, його мудрість не була створена. Мудрість з Приповістей 8:22—31 перебувала з Єговою, будучи його «майстром». Це вказує на духовне створіння, яке пізніше стало Ісусом і яке тісно співпрацювало з Богом, коли він усе створював (Колосян 1:17; Об’явлення 3:14) (1.8, сторінка 31).