«Як на небі, так і на землі»

«Католицька віра надає особливої ваги таким чотирьом поняттям, як смерть, суд, пекло і небо» («Католицизм», Джордж Брентл).

ЗВЕРНІТЬ увагу, що в наведеному вище переліку не згадано землю. І не дивно, адже прихильники католицизму, як і багатьох інших релігій, дотримуються погляду, що землю буде знищено. В одному теологічному словнику під заголовком «Кінець світу» сказано: «Католицька церква вірить і навчає, що світ, який створив Бог і який існує сьогодні, не існуватиме вічно» («Dictionnaire de Théologie Catholique»). Новий католицький катехізис також підтримує цю ідею. У ньому говориться: «Наш світ... має зникнути». Але якщо наша планета має зникнути, як же тоді сповниться біблійна обіцянка про земний рай?

Біблія чітко говорить про майбутній рай на землі. Наприклад, пророк Ісая описав землю і її мешканців такими словами: «Доми побудують, і мешкати будуть, і засадять вони виноградники, і будуть їхній плід споживати. Не будуть вони будувати, щоб інший сидів, не  будуть садити, щоб інший спожив, дні-бо народу Мого — як дні дерева, і вибранці Мої зуживатимуть чин Своїх рук» (Ісаї 65:21, 22). Євреї, які отримали цю обіцянку, не сумнівались, що їхній край і зрештою ціла земля перетвориться на рай, яким вічно втішатимуться люди.

Псалом 37 підтверджує ці сподівання. В 11-му вірші написано: «Покірні вспадкують землю». Цей вірш не говорить лише про тимчасове перебування ізраїльського народу в Обіцяній землі. У тому ж псалмі, у 29-му вірші, сказано: «Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній» *. Зверніть увагу, що, згідно з цим псалмом, вічне життя на землі стане нагородою для покірних. В одному коментарі до цього вірша говориться, що слово «покірні», або лагідні, як його передають інші переклади, «має набагато ширше значення... воно також означає знедолених людей, тих, хто страждає чи зносить переслідування заради Ягве, має смиренне, слухняне Богові серце».

На землі чи на небі?

У Нагірній проповіді Ісус дав обіцянку, яка перегукується з наведеними вище віршами. Він сказав: «Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони» (Матвія 5:5, Огієнко). Тут знову наголошується, що вірні люди вспадкують землю. Водночас Ісус чітко сказав апостолам, що приготує для них місце «у домі [свого] Батька» і що вони будуть з ним у небі (Івана 14:1, 2; Луки 12:32; 1 Петра 1:3, 4). Як же тоді розуміти обіцянки про благословення на землі? Чи вони все ще актуальні сьогодні і кого вони стосуються?

Різні біблеїсти твердять, що земля, яку згадує Ісус у Нагірній проповіді і про яку говориться в Псалмі 37, має символічне значення. Наприклад, Ф. Вігуру побачив у цих віршах «символ небес і Церкви» (коментарі до перекладу «Bible de Glaire»). На думку французького біблеїста М. Лагранжа, це благословення «не стосується обіцянки про те, що лагідні вспадкують буквальну землю — чи то тепер, чи в більш досконалих умовах у майбутньому. Натомість це благословення стосується місця, яким є небесне царство, хоч би де воно було». Для іншого біблеїста обіцянка раю є «символічним зображенням небес за допомогою земних понять». Ще деякі знавці Біблії кажуть, що «обіцяний край, Ханаан, слід розглядати як образ небесної домівки — Божого царства,— яку вспадкують лагідні. Це ж стосується сказаного в Псалмі 37 та в інших уривках». Але чи слід нам робити поспішний висновок, що Божі обіцянки не стосуються буквальної землі?

Вічний намір для землі

Від самого початку Божий намір стосовно людей був безпосередньо пов’язаний із землею. «Небо,— небо для Господа, а землю віддав синам людським» (Псалом 115:16). Отже, початковий намір Бога щодо людей був пов’язаний не з небом, а з землею. Єгова доручив першій людській парі завдання розширювати Еденський сад по цілій землі (Буття 1:28). Цей намір не був тимчасовим. У своєму Слові Єгова запевняє, що земля існуватиме вічно: «Покоління відходить, й покоління приходить, а земля віковічно стоїть» (Екклезіяста 1:4; 1 Хронік 16:30; Ісаї 45:18).

 Бог ніколи не кидає слів на вітер. Він, як Всевишній, гарантує сповнення своїх обіцянок. На прикладі кругообігу води в природі Біблія показує, що Божі обіцянки завжди сповняються. В Ісаї 55:10, 11 наводяться слова Бога: «Як дощ чи то сніг сходить з неба й туди не вертається, аж поки землі не напоїть і родючою вчинить її... так буде і Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав». Бог дає людям обіцянки. Перш ніж він виконає їх, може минути деякий час. Але вони обов’язково сповняються. Слово Бога «вертається» до нього після виконання його обіцянки.

Безперечно, Єгова отримував радість, коли створював для людей землю. Наприкінці шостого творчого дня він проголосив, що все створене ним «вельми добре» (Буття 1:31). Перетворення землі на рай входить у Божий намір, який ще не виконався. А втім, обіцянки Бога ‘порожніми до нього не вертаються’. Усі обітниці про досконале життя на землі, де люди вічно житимуть у мирі й безпеці, обов’язково сповняться (Псалом 135:6; Ісаї 46:10).

Божий намір неодмінно сповниться

Гріх першої людської пари, Адама і Єви, тимчасово перешкодив виконанню Божого початкового наміру перетворити землю на рай. Після того як Адам і Єва виявили непослух, їх було вигнано з райського саду. Таким чином вони втратили унікальну можливість сприяти сповненню Божого наміру, який полягав у тому, щоб досконалі люди жили на райській землі. Однак Бог подбав, аби його намір здійснився. Як саме? (Буття 3:17—19, 23).

Те, що сталося в Едені, можна проілюструвати ось як. Чоловік починає будувати дім у гарній місцевості. Як тільки він заклав фундамент, приходить хтось інший і руйнує його. Замість того щоб відмовитись від свого задуму, чоловік вживає необхідних заходів, щоб добудувати дім. Можливо, це вимагає додаткової праці і коштів, але він має твердий намір завершити будівництво і не сумнівається в доцільності початої справи.

Так само і Бог вжив заходів для виконання свого наміру. Невдовзі після того, як перша людська пара згрішила, Бог дав надію її майбутнім нащадкам. Ця надія пов’язана з «насінням», яке усуне наслідки гріха. Головною частиною насіння є Божий Син, Ісус Христос, який прийшов на землю і пожертвував своїм життям, щоб викупити людство (Галатів 3:16; Матвія 20:28). Воскреснувши до небесного життя, Ісус став Царем Божого Царства. Насамперед він належить до тих лагідних, які вспадкують землю. Разом з Ісусом її вспадкують вибрані вірні, які воскресають до небесного життя, щоб стати з ним співправителями у Царстві (Псалом 2:6—9). З часом цей уряд повністю запанує над землею для того, щоб виконати Божий початковий намір і перетворити землю на рай. Незліченні мільйони лагідних людей вспадкують землю у тому розумінні, що матимуть благословення під правлінням Царства Христа та його співправителів (Буття 3:15; Даниїла 2:44; Дії 2:32, 33; Об’явлення 20:5, 6).

«Як на небі, так і на землі»

Спасіння людства пов’язане з двома перспективами — життям на небі і життям на землі. Про це свідчить видіння, яке отримав апостол Іван. Він бачив небесні престоли, на яких сиділи царі, вибрані з-поміж вірних учнів Христа.  Про цих співправителів Ісуса Біблія каже, що «вони царюватимуть над землею» (Об’явлення 5:9, 10). Зверніть увагу на дві особливості, пов’язані з виконанням Божого наміру: землю буде відновлено, і здійснить це небесне Царство, в якому правитиме Ісус Христос зі своїми співспадкоємцями. Усі ці вжиті Богом заходи сприятимуть цілковитому перетворенню землі на рай згідно з його початковим наміром.

Навчаючи своїх учнів молитися, Ісус показав їм, що слід молитися про виконання Божої волі «як на небі, так і на землі» (Матвія 6:9, 10). Чи були б доречними ці слова, якби землю очікувало знищення або вона була б лише символом неба? І чи мали б ці слова сенс, якби всі праведні пішли до неба? Святе Письмо чітко показує, в чому полягає Божа воля щодо землі. Це можна побачити, починаючи з розповіді про творення і закінчуючи видіннями в книзі Об’явлення. Відповідно до Божого наміру, земля має стати раєм. Саме такою є воля Бога, яку він обіцяє виконати. І вірні люди моляться про її сповнення.

Вічне життя на землі — саме таким був початковий намір Творця, Бога, який ‘не змінюється’ (Малахії 3:6; Івана 17:3; Якова 1:17). Уже понад століття цей журнал наголошує на вже згаданих двох особливостях, пов’язаних з виконанням Божого наміру. Завдяки цьому ми можемо розуміти значення біблійної обіцянки про відновлення землі. Ми запрошуємо вас ще глибше дослідити це питання, звернувшись до Свідків Єгови або написавши до видавців журналу «Вартова башта».

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 4]

Біблія чітко говорить про майбутнє перетворення землі на рай.

[Ілюстрація на сторінці 7]

Чи мала б взірцева молитва Ісуса сенс, якби землю очікувало знищення?