Коли рідні покидають Єгову

МАРК і Луїз є Свідками Єгови *. Вони з любов’ю навчали своїх дітей Божих принципів, як до цього заохочує батьків Біблія (Приповістей 22:6; 2 Тимофія 3:15). Коли діти виросли, дехто з них, на жаль, перестав служити Єгові. Луїз говорить: «Моє серце болить за дітей, які полишили правду. Я не можу постійно приховувати невигойний біль. Коли інші говорять про своїх синів, мені стискає горло і я мушу стримувати сльози».

Як бачимо, коли хтось покидає Єгову і перестає жити за біблійними принципами, вірні члени сім’ї сильно через це страждають. «Я дуже люблю свою сестру і зробила б усе, щоб вона повернулась до Єгови»,— каже Ірен. Брат Марії покинув Єгову і веде неморальне життя. Ось що вона говорить: «Мені було важко це знести, оскільки він був для мене чудовим братом. Мені особливо бракує його на наших родинних зустрічах».

Чому так боляче?

Чому християни сильно сумують через духовну втрату дитини або іншого члена сім’ї? Тому що вони розуміють, що біблійна обіцянка вічного життя на райській землі стосується тих, хто залишиться відданим Єгові (Псалом 37:29; 2 Петра 3:13; Об’явлення 21:3—5). Вони плекають надію на майбутнє, коли зможуть втішатися цим благословенням зі своїми подружніми партнерами, дітьми, батьками, онуками та рідними братами й сестрами. Як же боляче їм усвідомлювати, що їхні рідні, котрі перестали служити Єгові, можуть втратити таку перспективу! Християни розуміють, що навіть сьогодні закони і принципи Єгови приносять величезну користь. Тому вони відчувають глибокий смуток, коли бачать, як їхні близькі сіють те, що принесе гіркий плід (Ісаї 48:17, 18; Галатів 6:7, 8).

Тим, хто не зазнав такої втрати, іноді важко збагнути, наскільки вона може бути спустошливою. Вона впливає  буквально на всі сфери життя. «Ставало дедалі важче висидіти на християнських зібраннях і дивитись, як інші батьки сміються і розмовляють зі своїми дітьми,— розповідає Луїз.— Кожну радісну подію затьмарює смуток, оскільки поруч немає дорогих людей». Один християнський старійшина пригадує, як протягом чотирьох років донька його дружини не спілкувалася зі збором. Він говорить: «Нерідко навіть радісні часи завдавали болю. Коли я робив дружині подарунки чи їхав з нею на вихідні в якесь гарне місце, вона не раз починала плакати, тому що дочка не могла розділити з нами радість».

Чи такі християни не надто гостро реагують? Не обов’язково. Їхні почуття певною мірою можуть відображати почуття Єгови, на образ якого ми були створені (Буття 1:26, 27). Що це означає? Подумаймо про те, як почувався Єгова, коли його народ Ізраїль бунтувався проти нього. З Псалма 78:38—41 ми довідуємося, що ізраїльтяни завдавали Єгові болю. Однак він терпеливо попереджав та картав їх і щоразу, коли вони виявляли каяття, прощав їм. Безсумнівно, Єгова з ніжністю ставиться до своїх  творив, «чину Своїх рук», і не відвертається від них так легко (Йова 14:15; Йони 4:10, 11). Він наділив людей такою ж здатністю віддано любити. Тому сімейні узи можуть бути особливо міцними. Отже не дивно, що люди дуже сумують, коли їхні рідні відвертаються від Бога.

Справді, духовна втрата близьких людей є одним з найважчих випробувань для правдивих поклонників Бога (Дії 14:22). Ісус сказав, що його звістка буде причиною поділення в деяких сім’ях (Матвія 10:34—38). І це не тому, що біблійна правда сама по собі спричиняє поділення. Натомість невіруючі члени сім’ї або ті, які покинули Бога, вносять у сім’ю розкол, коли відкидають і полишають правдиве християнство або навіть противляться йому. Однак ми можемо бути вдячними Єгові за те, що у випробуваннях він не залишає своїх вірних слуг без допомоги. Можливо, ви сумуєте через духовну втрату дорогої вам людини. Які біблійні принципи допоможуть вам долати смуток і мати радість та задоволення?

Як давати собі раду

«Збудовуючись... перебувайте в Божій любові» (Юди 20, 21). Можливо, в цей час ви нічого не можете зробити, щоб допомогти члену сім’ї, який перестав служити Єгові. Але ви можете і повинні ‘збудовувати’ духовно себе і решту членів сім’ї, котрі залишаються вірними Богу. Двоє з трьох синів Вероніки покинули правду. Вона говорить: «Нас з чоловіком з любов’ю заохочували лишатися духовно сильними. Тоді ми будемо якнайліпше готові прийняти наших синів, коли вони опам’ятаються. Що сталося б з блудним сином, якби його батько був не в стані його прийняти?»

Щоб залишатись духовно сильними, будьте повністю зайняті духовними справами. Майте добру звичку ретельно вивчати Біблію і регулярно відвідуйте християнські зібрання. Шукайте нагод допомагати іншим у зборі, наскільки вам дозволяють обставини. Спершу все це може даватися нелегко. Вероніка пригадує: «Спочатку мені хотілося заховатись від усіх, як це робить поранений звір. Але мій чоловік наполягав, щоб ми і далі активно займалися духовною діяльністю. Він дбав про те, щоб ми ходили на зібрання. Коли настав час конгресу, мені потрібно було неабиякої мужності, щоб спілкуватися з людьми. Однак завдяки програмі конгресу ми ще більше наблизились до Єгови. Той конгрес особливо зміцнив нашого сина, який залишився вірним».

Марії, про яку вже згадувалось, дуже допомагає активна участь у проповідницькому служінні. Тепер вона вивчає Біблію з чотирма особами. А ось що говорить Лора: «Я досі плачу кожного дня, але маю за що дякувати Єгові. Хоча мені не вдалося так добре виховати дітей, як деяким батькам, все ж я можу ділитися з іншими досконалими біблійними принципами, які допомагають багатьом сім’ям у ці останні дні». Кен та Елеонор, чиї дорослі діти покинули збір,  влаштували свої справи так, щоб переїхати в місцевість, де є більша потреба у вісниках Царства, і служити там повночасно. Завдяки цьому вони зберігають урівноважений погляд на те, що сталось, і не дозволяють смутку повністю їх поглинути.

Не втрачайте надії. Любов «на все надіється» (1 Коринфян 13:7). Кен каже: «Коли наші діти покинули правду, то здавалось, наче вони померли. Але після смерті моєї сестри я почав думати по-іншому. Я вдячний, що мої діти не померли буквально і що Єгова не втрачає надії на їхнє повернення». Життя показує, що багато тих, хто полишає правду, згодом повертаються (Луки 15:11—24).

Не звинувачуйте себе. Батьки особливо можуть бути схильними озиратися в минуле і жалкувати, що не повелися в певних ситуаціях інакше. Проте, згідно з Єзекіїля 18:20, Єгова вважає, що відповідальність за гріх несе сам грішник, а не його батьки. У книзі Приповістей багато говориться про обов’язок батьків належно виховувати своїх дітей. Але цікаво, що ця ж книга містить у чотири рази більше настанов для дітей, ніж для батьків. Діти отримують напучення слухатися своїх батьків. Тож діти зобов’язані підкорятися своїм недосконалим батькам, коли ті виховують їх на підставі Біблії. Ви, мабуть, робили все від вас залежне, щоб добре виховувати своїх дітей. І навіть якщо ви допустились якихось помилок, зовсім не обов’язково, що ваші діти покинули правду саме через це. У будь-якому разі постійні докори собі за минулі упущення не принесуть жодної користі. Учись зі своїх помилок, постанови не повторювати їх і молись до Єгови про прощення (Псалом 103:8—14; Ісаї 55:7). Живи майбутнім, а не минулим.

Будьте терпеливими до інших. Декому, можливо, важко підібрати потрібні слова, щоб підбадьорити або потішити вас. Особливо це нелегко, коли особа ніколи не зазнавала чогось подібного. Крім того, люди мають різний погляд на те, що́ саме може підбадьорювати і потішати. Отже, якщо хтось розстроює тебе своїми словами, згадай пораду апостола Павла в Колосян 3:13: «Терпеливо зносьте один одного і продовжуйте з готовністю прощати, якщо маєте підстави на когось поскаржитись».

Ставтеся з повагою до виховних заходів Єгови. Якщо до члена вашої сім’ї вжили виховних заходів, то пам’ятайте, що це зроблено згідно з волею Єгови і для добра всіх, у тому числі й грішника (Євреїв 12:11). Тому боріться зі схильністю критикувати залучених до справи старійшин або прийняті ними рішення. Пам’ятайте, що підкорення волі Єгови принесе найліпші результати. Якщо ж їй противитися, то це лише погіршить ситуацію.

Після визволення ізраїльтян з Єгипту Мойсей був суддею в народі (Вихід 18:12—16). Мабуть, не раз траплялося, що рішення на користь однієї людини йшли в розріз з інтересами іншої, тому Мойсеєві рішення могли когось розчаровувати. Невдоволення цими рішеннями в деяких випадках, імовірно, призвело до бунту проти влади Мойсея. Проте Єгова надалі послуговувався ним, щоб вести свій народ, і покарав не Мойсея, а бунтівників та їхні сім’ї, які їх підтримували (Числа  16:31—35). Ми можемо взяти з цього урок. Нам слід поважати і приймати рішення тих, хто наділений теократичною владою.

Делорес пригадує, наскільки важко їй було зберігати розважність, коли до її доньки було вжито виховних заходів. Вона каже: «Я знову й знову перечитувала статті, в яких говорилося про мудрість виховних заходів Єгови. І це мені дуже допомогло. Я завела записник, в якому занотовувала думки з промов і статей, котрі допомагали мені виявляти витривалість і продовжувати служити Єгові». Щоб долати смуток, важливо пам’ятати про ще одну пораду.

Виливайте свої почуття. Полегшення може принести довірлива розмова з одним-двома співчутливими друзями. Ліпше звірятися тим друзям, які допоможуть вам зберігати позитивне мислення. Але найбільше полегшення ви отримаєте, коли ‘виллєте своє серце’ перед Єговою * (Псалом 62:8, 9). Чому? Тому що лише він повністю розуміє, як ви почуваєтесь. Наприклад, ви можете вважати несправедливим те, що вам доводиться зносити такий емоційний біль. Зрештою це ж не ви покинули Єгову. Розкажіть Єгові про свої почуття і просіть, щоб він допоміг вам сприймати ситуацію не так болісно (Псалом 37:5).

З часом вам, мабуть, буде легше справлятися зі своїми почуттями. А поки що й далі намагайтеся догоджати вашому небесному Батькові і ніколи не думайте, що такі зусилля марні (Галатів 6:9). Пам’ятайте, що покинувши Єгову, ми не вирішимо своїх проблем. Якщо ж будемо відданими йому, він допоможе нам зносити випробування. Будьте певні, що Єгова добре розуміє вашу ситуацію і своєчасно даватиме вам потрібну силу (2 Коринфян 4:7; Филип’ян 4:13; Євреїв 4:16).

[Примітки]

[Рамка на сторінці 19]

Як давати собі раду

◆ «Збудовуючись... перебувайте в Божій любові» (Юди 20, 21).

◆ Не втрачайте надії (1 Коринфян 13:7).

◆ Не звинувачуйте себе (Єзекіїля 18:20).

◆ Будьте терпеливими до інших (Колосян 3:13).

◆ Ставтеся з повагою до виховних заходів Єгови (Євреїв 12:11).

◆ Виливайте свої почуття (Псалом 62:8, 9).

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 21]

Якщо ти покинув Єгову

Хоч би якою була причина, під загрозою перебувають твої стосунки з Єговою і перспектива на вічне життя. Можливо, ти хочеш повернутись до Єгови. Чи докладаєш ти зусиль вже тепер? Чи, може, чекаєш більш слушного часу? Пам’ятай, що грізні хмари Армагеддону швидко насуваються. Крім того, життя в цій системі короткочасне і непевне. Ти навіть не знаєш, чи доживеш до завтра (Псалом 102:4; Якова 4:13, 14). Один чоловік, в якого виявили смертельну хворобу, сказав: «Я служив Єгові повночасно, коли довідався про свою хворобу, і мені не було чого соромитись. Це мене дуже потішає». Уяви собі, які почуття мав би цей чоловік, якщо б хвороба застала його в іншому стані. Що, якби він міркував так: «Колись я повернуся до Єгови»? Якщо ти покинув Єгову, то тепер найліпший час повернутися до нього.

[Ілюстрації на сторінці 18]

Будьте повністю зайняті духовними справами, щоб зберігати врівноважений погляд на те, що сталося.