Запитання читачів

Що повинні робити старійшини, коли християнин зробив аварію, в якій загинули люди?

Старійшини повинні розглянути випадок, пов’язаний з виною крові, щоб відповідальність за її пролиття не лягла на весь збір (Повторення Закону 21:1—9; 22:8). Коли водій спричинив аварію зі смертельними наслідками, то він може бути винним у пролитті крові, якщо вів машину недбало або свідомо порушив встановлені «кесарем» правила дорожнього руху (Марка 12:14). Однак потрібно зважати також на інші обставини.

У давньому Ізраїлі, коли вбивця втікав до одного з міст сховищ, то мав постати перед судом. Якщо з’ясували, що він вчинив убивство ненавмисно, йому можна було залишатись у місті й мати захист від месника за кров (Числа 35:6—25). Подібно до цього, старійшини повинні розглянути справу християнина, причетного до загибелі людини, і визначити міру його вини. Думка посадових осіб чи постанова суду не повинні впливати на рішення старійшин.

Приміром, суд може встановити, що християнин винен у порушенні правил дорожнього руху. Проте старійшини, дослідивши справу, побачили, що водій майже або й зовсім не міг вплинути на обставини, через які сталась аварія. Розгляньмо іншу ситуацію: суд закрив справу, але старійшини виявили, що християнин винен у пролитті крові.

Рішення старійшин повинне ґрунтуватись на Біблії та чітко встановлених фактах, скажімо, зізнанні самого водія і/або достовірних свідченнях двох чи трьох очевидців (Повторення Закону 17:6; Матвія 18:15, 16). Якщо доведено, що християнин винен у пролитті крові, то старійшини сформують судовий комітет. Коли комітет побачить, що винний розкаюється, йому дадуть доречний біблійний докір і позбавлять привілеїв у зборі. Він уже не служитиме старійшиною або служителем збору. Можливо, на нього будуть накладені ще й інші обмеження. Крім того, він нестиме відповідальність перед Богом за недбалість, нехтування правилами або необережність, через які сталася аварія і загинули люди (Галатів 6:5, 7).

Наприклад, за важких погодних умов водій мусить їхати дуже обережно. А якщо він сонливий, то повинен зупинити машину і відпочити, аж доки не пройде сонливість, або ж вести машину має хтось інший.

А що, коли водій перевищує швидкість. Якщо християнин не дотримується обмежень швидкості, то цим порушує принцип: «Віддавайте кесареве кесарю». Він теж виявляє неповагу до святості життя, адже ризикує зробити аварію з фатальними наслідками (Матвія 22:21). Крім того, який приклад подає старійшина отарі, якщо він легковажить або навмисне порушує правила дорожнього руху, встановлені «кесарем» (1 Петра 5:3).

Не можна вимагати від інших вчасно прибути у визначене місце, якщо через це їм доведеться перевищувати швидкість. Здебільшого, щоб не спізнитись, достатньо виїхати завчасно або домовитися зустрітись трохи пізніше. У такому разі християнин не буде змушений їхати швидше, ніж належить. Крім того, він зможе дотримуватись правил, встановлених «тим, хто посідає вищу владу» (Римлян 13:1, 5). Це зведе до мінімуму ймовірність зробити аварію і стати винним у пролитті крові. Християнин подаватиме цим добрий приклад і зберігатиме чисте сумління (1 Петра 3:16).