Чи Біблія накладає забагато обмежень?

«У ДИТИНСТВІ мене не вчили біблійних норм. Про Бога навіть ніколи не згадували»,— розповідає один юнак з Фінляндії. Чимало дітей виховується у такому дусі. Багато хто, особливо молодь, думає, що Біблія є застарілою книгою і накладає забагато обмежень. Тих, хто хоче жити згідно з Біблією, вважають пригнобленими, обтяженими заборонами і наказами. Через це люди кладуть Біблію на полицю і шукають деінде керівництва для життя.

Такий погляд на Біблію нині дуже поширений. У цьому великою мірою винні церкви загальновизнаного християнства, які століттями гнобили народи. Наприклад, протягом періоду, який дехто з істориків називає «темними віками», католицька церква в Європі контролювала майже кожен крок людини. Хто наважувався перечити церкві, той ризикував зазнати катувань або навіть бути страченим. Протестантські церкви, які з’явилися пізніше, теж обмежували свободу людини. Сьогодні слова «кальвініст» чи «пуританин» пов’язують не лише з прихильниками певних вірувань, а й зі суворими правилами, якими вони керувались. Отже, через утиск, який чинила церква, люди вважають, ніби це власне Біблія накладає суворі обмеження.

За останні сторіччя у ряді країн християнські церкви втратили владу над життям людей. Як наслідок, багато хто відкинув церковні доктрини і дотримується думки, що має право сам вирішувати, що добре, а що ні. До чого це призвело? Ахті Лайтінен, професор кримінології і судової соціології, пояснює: «Зменшилась повага до влади, а розуміння того, що є прийнятне, а що ні, стає дедалі невиразнішим». Як не дивно, але навіть провідники церков перейняли такий погляд. Відомий лютеранський єпископ сказав: «Я намагаюсь уникати однозначного твердження, що питання моралі можна вирішувати за допомогою Біблії чи церковної влади».

Чи ви прагнете необмеженої свободи?

Думка про необмежену свободу може бути дуже привабливою, особливо для молоді. Мало кому сподобається постійно жити під чиєюсь опікою або за детальними списками правил. Однак, чи людина може робити все, що їй заманеться? Щоб відповісти на це запитання, розгляньмо такий приклад. Уявіть собі місто, де немає правил дорожнього руху. Ніхто не здає екзамени на право водити машину і ніхто не має посвідчення водія. Люди можуть їздити так, як їм заманеться,  навіть у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Ніхто не зважає на обмеження швидкості, знаки заборони руху, світлофори, однобічний рух чи пішохідні переходи. Чи ви прагнули б такої «свободи»? Звичайно, що ні. Адже в такому місті запанував би хаос і були б сотні катастроф. Отже, хоча правила дорожнього руху обмежують свободу людей, ми розуміємо, що вони захищають і водіїв, і пішоходів.

Подібно Єгова дає керівництво для нашого життя. Його вказівки йдуть нам на благо. Без них ми вчилися б усього шляхом спроб і помилок, а це приносило б горе нам та іншим. Відсутність чітких моральних засад така ж небажана й небезпечна, як і хаос у місті, де немає правил дорожнього руху. Справді, ми потребуємо певних правил та законів, і з цим погоджується багато людей.

«Ноша легка»

Правила дорожнього руху — це довгий і детальний список інструкцій. У деяких місцевостях є величезна кількість самих тільки правил паркування. На противагу цьому Біблія не містить довгого переліку правил. Радше в ній є лише основні принципи, які зовсім не обтяжують і не пригнічують. Ісус Христос сердечно запрошував людей: «Прийдіть до мене, всі струджені та обтяжені, і я відсвіжу вас. Бо ярмо моє зручне і ноша легка» (Матвія 11:28, 30). У листі до християнського збору в Коринфі апостол Павло написав: «Де дух Єгови, там свобода» (2 Коринфян 3:17).

А втім, така свобода не є безмежною. Ісус чітко пояснив, що Бог вимагає від нас дотримування кількох нескладних заповідей. Наприклад, Ісус казав своїм послідовникам: «Даю вам заповідь: любіть одні одних, як я вас полюбив» (Івана 15:12). Лише уявіть собі, яким приємним було б наше життя, коли б усі дотримувались цієї заповіді! Отже, свобода, котрою втішаються християни, має певні обмеження. Апостол Петро написав: «Будьте як вільні, але використовуйте свою свободу як Божі раби» (1 Петра 2:16).

Тому, хоча християни і не обмежені детальним переліком законів, усе ж вони не визначають на власний розсуд, що є добре, а що ні. Люди потребують керівництва, яке може дати лише Бог. Біблія прямо говорить: «Не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком» (Єремії 10:23). Підкорення Божому керівництву приносить хороші плоди (Псалом 19:12).

Одним з таких плодів є щастя. Молодий чоловік, згаданий на початку статті, був злодієм, брехуном і вів розпусне життя. Навчившись про високі біблійні норми, він змінився. «Я не міг відразу  дотримуватись усіх біблійних вимог,— каже він,— але розумів їхню цінність. Мій попередній спосіб життя не приносив стільки щастя, скільки я маю тепер. Завдяки біблійним вимогам життя стає набагато простішим. Людина знає, для чого живе, знає, що є добре, а що ні.»

У цьому вже пересвідчились мільйони людей. Біблія допомогла їм розвинути кращі стосунки з іншими, мати врівноважений погляд на роботу, покинути шкідливі звички і втішатися щасливим життям. Ось приклад молодого чоловіка Максима *. З власного досвіду він знає, яким може бути життя, коли дотримуєшся біблійних вимог і коли цього не робиш. Він каже: «Коли я почав застосовувати в житті принципи з Біблії, то моє почуття гідності зросло» *.

Що виберете ви?

То чи накладає Біблія обмеження? Так, але для нашого ж добра. Чи Біблія накладає забагато обмежень? Ні. Необмежена свобода призводить лише до проблем. Біблійні вимоги є поміркованими і сприяють нашому добру й щастю. Максим каже: «Час показав, що мудро застосовувати Боже Слово в житті. І хоча я не живу так, як інші люди, але не думаю, що через це втрачаю щось цінне».

Життя за біблійними вимогами принесе вам багато благословень, і  ваша вдячність за Боже Слово зросте. Тоді ви полюбите того, хто дав ці настанови — Бога Єгову. «Любов же до Бога полягає в тому, щоб ми виконували його заповіді, а ці заповіді не обтяжливі» (1 Івана 5:3).

Єгова є нашим Творцем і небесним Батьком. Він знає, що для нас найкраще. Бог нікого не обмежує, а з любов’ю дає керівництво для нашого ж добра. Образною мовою Єгова звертається до нас з таким проханням: «О, коли б ти прислухувався до Моїх заповідей, то був би твій спокій, як річка, а твоя справедливість, немов морські хвилі» (Ісаї 48:18).

[Примітки]

[Ілюстрація на сторінці 9]

Ісус навчав, що Божі вимоги приносять відсвіження.

[Ілюстрація на сторінці 10]

Коли людина слухається Божих наказів, то є щасливою і має почуття власної гідності.