Як нам пізнавати Бога?

ДЕХТО МОЖЕ СУМНІВАТИСЯ, ЩО БОГ ДІЙСНО ХОЧЕ, АБИ ЛЮДИ ПІЗНАВАЛИ ЙОГО. ЯКЩО ТАК, ТО ЯК ВІН ВИЯВЛЯЄ СЕБЕ?

ПРОТЕСТАНТСЬКИЙ реформатор XVI сторіччя Жан Кальвін дійшов правильного висновку: люди не можуть самі пізнати Бога, хіба що він відкриє себе їм. Проте дехто шукає відповіді на питання: чи Бог справді хоче, аби люди пізнавали його? Якщо так, то як він виявляє себе?

Єгова, «Величний Творець», усе робить з певною метою. Крім того, як «Бог Всемогутній», він спроможний виконувати всі свої наміри (Екклезіяста 12:1, НС; Вихід 6:3). Ми можемо бути певні, що він хоче відкривати свої наміри людям. Тому пророк Амос під натхненням написав: «Не чинить нічого Господь Бог, не виявивши таємниці Своєї Своїм рабам пророкам». Зверніть увагу, що, за словами пророка, Бог виявить свої наміри тільки своїм служителям, тобто тим, хто щиро його любить. І це логічно. А кому ви звіряєте найпотаємніші думки? Кому-небудь чи найближчим друзям? (Амоса 3:7; Ісаї 40:13, 25, 26).

Божа мудрість і знання сповнюють смиренних осіб благоговінням. Все ж, якщо ми хочемо отримувати мудрість і знання від Бога, то не достатньо просто пройматися благоговінням. Щоб пізнавати думки Бога, нам потрібно мати смиренне серце. Ось яке заохочення ми отримуємо з Приповістей 2:1—4: «Накази мої при собі заховаєш, щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихилиш до розуму... до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом... будеш шукати його, немов срібла».

Смиренна особа, яка докладає таких зусиль, дійсно зможе пізнати Бога. У тому ж розділі книги Приповістей сказано: «Господь дає мудрість, з Його уст — знання й розум». Як бачимо, щирі шукачі правди можуть збагнути «справедливість та право, і простоту, всіляку дорогу добра» (Приповістей 2:6—9).

У пошуках правди

У «Релігійній енциклопедії» зазначається: «Людині важливо бачити різницю між тим, що реальне і нереальне, сильне і безсиле, справжнє і фальшиве, чисте і забруднене, зрозуміле і незрозуміле. Їй також потрібно розуміти, що є так званою сірою зоною». Аби задовольнити цю потребу, люди здавна шукають правду. Успіхи кожної людини в пізнанні правди залежать від того, в якій мірі вона покладається на Єгову (Псалом 31:6).

Боже ім’я буквально означає «Він спричиняє ставати» (Буття 2:4). Тому значення імені Бога привертає увагу до його спроможності творити і до його намірів. Ознакою правдивої релігії є те,  що її члени повинні знати і вживати ім’я Бога, Єгова. Сам Ісус чітко вказав на це. Якось, у молитві до Бога, він сказав про своїх послідовників: «Я виявив їм твоє ім’я і далі виявлятиму, щоб вони мали любов, якою ти мене полюбив, і щоб я перебував в єдності з ними» (Івана 17:26).

У давнину один єврей, на ім’я Йосип, цілковито покладався на Бога. Коли йому потрібно було розкрити зміст пророчих снів, він з упевненістю промовив: «Чи ж не в Бога відгадки?» (Буття 40:8; 41:15, 16).

Декілька століть перед тим цареві Вавилону Навуходоносору приснився сон, якого не могли розтлумачити його мудреці. Пророк Даниїл сказав царю: «Є на небесах Бог, що відкриває таємниці, і Він завідомив царя Навуходоносора про те, що буде в кінці днів» (Даниїла 2:28).

Приклади Йосипа і Даниїла показують, що мудрістю й знанням про Бога володіють лише служителі Бога Єгови. Безсумнівно, аби здобути Боже схвалення, іноді потрібно відкинути свої попередні погляди. Так повинні були зробити євреї першого століття, які стали християнами. Їх навчали поважати закони, котрі існували в єврейській системі, і слухатися цих законів. Тому євреям потрібно було часу, щоб прийняти Ісуса як Месію. Він прийшов виконати Мойсеїв Закон, котрий служив «тінню прийдешніх благ» (Євреїв 10:1; Матвія 5:17; Луки 24:44, 45). На зміну Мойсеєвому Закону прийшов «Христовий закон», який набагато перевершує його (Галатів 6:2; Римлян 13:10; Якова 2:8).

Усі ми живемо у світі, відчуженому від Бога. Через успадкований від першої людської пари гріх ми народжуємося ворогами Бога і всім нам не вистачає точного знання про його наміри. Також ми від народження маємо лукаве серце (Єремії 17:9; Ефесян 2:12; 4:18; Колосян 1:21). Щоб бути друзями Бога, ми мусимо наслідувати Божий спосіб мислення. Робити так не завжди легко.

Можливо, нам важко відкинути вчення і звичаї фальшивої релігії, особливо якщо нас навчали їх змалку. Але чи розсудливо було б іти хибним шляхом, знаючи правильний напрямок? Звичайно, що ні! Було б мудріше змінити свій спосіб мислення і завдяки цьому отримати схвалення Бога.

 Розпізнайте канал, через який Бог навчає

Де ж нам знайти допомогу в розумінні Слова правди, а тоді жити відповідно до нього? У стародавньому Ізраїлі Бог поклав відповідальність вести народ на відданих і надійних чоловіків. Сьогодні голова християнського збору, Ісус Христос, також дає керівництво тим, хто дійсно шукає правди. Він робить це за допомогою своїх надійних і відданих послідовників. Вони і є тим каналом, який направляє та захищає щирих шукачів правди (Матвія 24:45—47; Колосян 1:18). Як розпізнати канал, через який Бог дає керівництво?

Правдиві послідовники Ісуса намагаються відображати такі самі риси, які виявляв він, коли був людиною. Завдяки вияву духовних рис ці послідовники вирізняються з-поміж інших людей у щораз злішому світі. (Дивіться інформацію в рамці на сторінці 6). Чи ці риси помітні в релігії, до якої ви належите, або в релігії ваших сусідів? Варто дослідити це питання за допомогою Біблії.

У цьому вам допоможе біблійне вивчення, до якого ми запрошуємо вас. Минулого року Свідки Єгови проводили вивчення Біблії з більш ніж 6 мільйонами осіб у 235 країнах і територіях. Здобуття мудрості і знання про Бога — це постійний процес, який приносить радість і задоволення. Чому б вам не піти шляхом здобуття мудрості і пізнання Бога? Ви ніколи не пожалкуєте про це. Адже людина справді може пізнати Бога!

[Рамка на сторінці 6]

ЛЮДИ, ЯКІ ЖИВУТЬ У ГАРМОНІЇ З БОГОМ...

зберігають нейтралітет у політичних конфліктах (Ісаї 2:4);

приносять добрі плоди, виконуючи Божу волю (Матвія 7:13—23);

виявляють справжню любов один до одного (Івана 13:35; 1 Івана 4:20);

об’єднані в поклонінні по цілій землі (Михея 2:12);

не наслідують неправильних поглядів і вчинків цього світу (Івана 17:16);

проповідують людям правду і роблять їх учнями (Матвія 24:14; 28:19, 20);

взаємно підбадьорюються на щотижневих зібраннях (Євреїв 10:25);

хвалять Бога як міжнародне братство (Об’явлення 7:9, 10).

[Ілюстрації на сторінці 7]

Знання про Бога здобувають окремі люди, сім’ї та цілі збори.