Крістоф Плантен — видатний друкар Біблії

ЙОГАНН ГУТЕНБЕРГ (приблизно 1397—​1468 роки) став відомим за те, що вперше на верстаті з рухомими літерами надрукував Біблію. Але мало хто знає про Крістофа Плантена. Він був перший серед друкарів, який сильно посприяв поширенню в XVI сторіччі книжок і Біблій по цілому світі.

Крістоф Плантен народився приблизно 1520 року в Сент-Авертені (Франція). Плантен шукав місця, де люди терпимо ставились до різних релігійних поглядів і де економічні умови були сприятливіші, ніж у Франції. Тому майже в тридцятирічному віці він переїхав до Антверпена, який на той час належав так званим «Низьким землям» *.

Плантен розпочав свою діяльність з виготовлення палітурок і оздоблення шкіряних речей, які були дуже популярними серед заможних людей. Однак випадок, що стався 1555 року, змінив кар’єру Плантена. Якось він мав виготовити і доставити правителю Нідерландів, королю Іспанії Філіппу II, шкіряний футляр. Але на одній з вулиць Антверпена якісь п’яниці простромили шпагою Плантенові плече. Хоча рана з часом загоїлась, він уже не міг виконувати фізичну працю і тому залишив своє ремесло. Отримавши фінансову допомогу від Гендріка Нікласа, керівника групи анабаптистів, Плантен зайнявся друкарською справою.

«Праця і наполегливість»

Плантен назвав свою друкарню «Золотий циркуль» («De Gulden Passer»). Розпізнавальним знаком його виробів був золотий циркуль з написом «Labore et Constantia», що означав «Праця і наполегливість». Цей напис був доречним, оскільки Плантена знали як дуже працьовиту людину.

Плантен жив у часи релігійної та політичної нестабільності, тому намагався уникати проблем. Найважливішим для нього було друкування. Хоча Плантен прихильно ставився до протестантської Реформації, «у питаннях релігії він не займав твердої позиції», зазначає Маурітс Сабе. Через це ширились поголоски, ніби він друкує єретичні книжки. У 1562 році йому довелось утекти до Франції та залишатись там більше року.

Коли 1563 року Плантен повернувся до Антверпена, він зблизився із заможними торговцями. Дехто з них підтримував кальвіністські погляди. За п’ять років співробітництва з ними Плантен надрукував 260 різних праць. Серед них були Біблії єврейською, грецькою і латинською мовами, а також розкішно оздоблені видання католицької Левенської Біблії голландською мовою.

«Найбільше друкарське досягнення»

У 1567 році, коли зросло невдоволення іспанським правлінням у Нідерландах, король Іспанії Філіпп II призначив герцога Альбу правителем тих земель.  Маючи всі повноваження від короля, він намагався придушити опір протестантського руху. Щоб зняти з себе всі підозри в єресі, Плантен розпочав працю над колосальним проектом. Він прагнув надрукувати наукове видання біблійних текстів мовами оригіналу. Для цього Плантен заручився підтримкою Філіппа II. Король пообіцяв фінансову допомогу, а також прислав відомого вченого Аріаса Монтано наглядати за виконанням цієї праці.

Монтано чудово володів кількома мовами і щодня працював по 11 годин. Йому допомагали лінгвісти з Іспанії, Бельгії і Франції. Вони хотіли підготувати нову версію відомої Комплютенської поліглоти *. До нової поліглоти, яку мав надрукувати Плантен, окрім латинської Вульгати, грецької Септуагінти й тексту оригіналу єврейською мовою, ввійшли арамейський Таргум і сирійська Пешітта, а також їхні буквальні переклади латинською мовою.

Друкування розпочалось 1568 року, а закінчилось 1572. За тогочасними мірками цю величезну роботу завершили швидко. Монтано писав до Філіппа II: «За один місяць ми зробили те, що у Римі робиться за рік». Плантен надрукував 1213 таких Біблій, кожна з яких складалася з восьми великих томів. На титульній сторінці були зображені лев, віл, вовк і ягня, які їдять разом з одного жолоба. То була ілюстрація до Ісаї 65:25. Ціна однієї неоправленої збірки складала 70 гульденів. Це значна сума, оскільки за тих часів пересічна родина заробляла приблизно 50 гульденів  на рік. Згодом цю працю стали називати Антверпенською поліглотою, а також Королівською Біблією, тому що її фінансував король Філіпп II.

Хоча папа Григорій XIII схвалив Біблію, Аріаса Монтано сильно критикували за цю працю. Причина полягала в тому, що Монтано вважав єврейські тексти оригіналу важливішими за латинську Вульгату. А ось його головний опонент, іспанський богослов Леон де Кастро, твердив, що авторитетним джерелом є тільки латинська Вульгата. Де Кастро звинуватив Монтано, що той «заразив» текст Біблії антитринітарною філософією. Зокрема де Кастро вказував на те, що в тексті сирійської Пешітти з 1 Івана 5:7 були випущені слова «на небі: Отець, Слово й Святий Дух, і ці Троє — Одно». (Як відомо, в тексті оригіналу цих слів немає). Проте іспанська інквізиція визнала Монтано невинним у єресі. Антверпенська поліглота «вважається одним з найбільших друкарських досягнень XVI сторіччя, зробленого Плантеном».

Вагомий внесок

Більшість тогочасних друкарів володіли двома чи трьома друкарськими верстатами. У період розквіту своєї справи Плантен мав принаймні 22 друкарських верстати і 160 працівників. В усіх іспаномовних землях його вважали провідним друкарем.

Тимчасом опір іспанському правлінню у Нідерландах посилювався. У цей конфлікт було втягнуто і місто Антверпен. Іспанські найманці, що не отримали платні, 1576 року підняли в Антверпені бунт і сплюндрували його. Понад 600 будинків було спалено, і тисячі жителів вбито. Торговцям довелось утікати з міста, а Плантен зазнав великих фінансових втрат. Заколотники змусили його заплатити данину, набагато більшу від тої, яку повинні були платити інші мешканці міста.

У 1583 році Плантен переїхав до міста Лейдена, що лежить 100 кілометрів північніше Антверпена, і відкрив там друкарню. Згодом його призначили друкарем у Лейденському університеті, заснованому кальвіністськими протестантами. Плантена знову почали звинувачувати у невірності католицькій церкві. Тому наприкінці 1585 року він повернувся в Антверпен, де незадовго перед тим відновилося іспанське правління. На той час Плантену було вже за 60, а в «Золотому циркулі» на єдиному верстаті працювало всього четверо працівників. Він почав відбудовувати друкарню, однак не досяг свого колишнього рівня. Плантен помер 1 липня 1589 року.

За 34 роки Крістоф Плантен надрукував 1863 книжки, а це приблизно 55 видань щороку. Навіть у наш час для незалежного друкаря це було б неабияким досягненням. Хоча сам Плантен і не займав твердої позиції у релігійних питаннях, він посприяв не тільки друкарській справі, а й дослідженню натхнених Писань (2 Тимофія 3:16). Плантен та інші друкарі його часу відіграли важливу роль у тому, що Біблія стала доступною для простих людей.

[Примітки]

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 15]

МУЗЕЙ ПЛАНТЕНА-МОРЕТУСА

У 1877 році будинок у місті Антверпені, де Плантен і його нащадки жили та працювали, став музеєм. Жодна інша друкарня того часу не вціліла. У музеї виставлено 5 друкарських верстатів, що датуються XVII і XVIII століттями. Ще два верстати, що вважаються найстарішими у світі, походять з часів Плантена. У музеї зберігаються приблизно 15 000 матриць, з яких виготовлялись друкарські форми, 15 000 дерев’яних кліше і 3000 вигравіруваних мідних пластин. Також у бібліотеці музею є 638 манускриптів IX — XVI століть, і 154 книжки, надруковані перед 1501 роком. Серед них оригінал Біблії Гутенберга, датованої 1461 роком, та знаменита Антверпенська поліглота.

[Ілюстрація на сторінці 15]

Аріас Монтано.

[Ілюстрація на сторінці 16]

Антверпенська поліглота містить єврейський текст, латинську Вульгату, грецьку Септуагінту, а також сирійську Пешітту та арамейський Таргум з їхнім перекладом на латину.

[Відомості про джерело]

By courtesy of Museum Plantin-Moretus/Stedelijk Prentenkabinet Antwerpen

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 15]

Both images: By courtesy of Museum Plantin-Moretus/Stedelijk Prentenkabinet Antwerpen