Цікаві думки з книги Ісаї (частина I)
Слово Єгови живе
Цікаві думки з книги Ісаї (частина I)
«КОГО Я пошлю, і хто піде для Нас?» На це запитання Бога Єгови відповідає Ісая, Амосів син: «Ось я,— пошли Ти мене!» (Ісаї 1:1; 6:8). Він отримує завдання бути пророком. Про діяльність Ісаї розповідається в біблійній книзі, яка носить його ім’я.
Книга, написана Ісаєю, охоплює період у 46 років — приблизно від 778 року до н. е. і десь до 732 року до н. е. Хоча вона містить вироки Юді, Ізраїлю і довколишнім народам, це не є її основною темою. Її тема — спасіння, яке дає Бог Єгова (Ісаї 25:9). Навіть саме ім’я Ісая означає «спасіння від Єгови». У цій статті обговорюватимуться цікаві думки з книги Ісаї 1:1 по 35:10.
«ТІЛЬКИ РЕШТКИ ІЗ НЬОГО НАВЕРНУТЬСЯ»
Біблія не повідомляє, коли саме Ісая отримав пророцтва, записані в перших п’ятьох розділах, до чи після свого призначення на пророка (Ісаї 6:6—9). Однак Біблія чітко говорить, що Юда та Єрусалим є духовно хворі «від підошви ноги й аж до голови» (Ісаї 1:6). Усюди поширюється ідолопоклонство. Керівники продажні. Жінки загорділи. Народ не служить правдивому Богові у прийнятний спосіб. Ісаї доручено йти і постійно промовляти до тих, хто не розуміє та не має знання.
Над Юдою нависла загроза: війська Ізраїлю та Сирії об’єднались, щоб на неї напасти. Давши Ісаю і його дітей «на знаки та на чуда», Єгова запевняє Юду, що сирійсько-ізраїльський союз не матиме успіху (Ісаї 8:18). Довготривалий мир прийде тільки через правління «Князя миру» (Ісаї 9:5, 6). Єгова також притягне до відповідальності Ассирію — народ, який є йому за «жезл гніву». Народ Юди зрештою потрапить у неволю, і тільки «рештки із нього навернуться» (Ісаї 10:5; 10:21, 22). Під правлінням символічного «Пагінчика із пня Єссеєвого» буде встановлено цілковиту справедливість (Ісаї 11:1).
Відповіді на біблійні запитання:
1:8, 9. В якому розумінні Сіонська дочка залишилась, «мов курінь у винограднику, мов шатро на ночліг в огірковому полі»? Це значить, що під час ассирійської навали Єрусалим виглядатиме вкрай незахищеним, як курінь у винограднику або шатро на огірковому полі, котре легко завалити. Проте Єгова прийде йому на допомогу і не допустить, щоб це місто стало, наче Содом і Гоморра.
1:18. Що означають слова: «Прийдіть, і будемо правуватися»? Бог не запрошує людей обговорювати певні справи, щоб досягнути обопільної згоди шляхом взаємних поступок. У цьому вірші говориться, що правдивий Суддя, Єгова, дає Ізраїлю нагоду змінитись та очиститись.
6:8а. Чому тут використовуються займенники «Я» і «Нас»? Займенник «Я» стосується Бога Єгови. А займенник «Нас» показує, що з Єговою є ще хтось. Це, звичайно, його «єдинородний син» (Івана 1:14; 3:16).
6:11. Що мав на увазі Ісая, кажучи: «Аж доки, о Господи?» Ісая не питався, скільки часу йому доведеться передавати звістки від Єгови несприйнятливим людям. Він прагнув знати, як довго ці духовно хворі люди будуть стягувати ганьбу на Боже ім’я.
7:3, 4. Чому Єгова врятував злого царя Ахаза? Цар Сирії та цар Ізраїлю задумали скинути з престолу юдейського царя Ахаза та посадити на його місце повністю підвладного їм правителя, Тавеїлового сина, який не був нащадком Давида. Цим Диявол хотів перешкодити виконанню угоди про Царство, укладеної з Давидом. Єгова дав порятунок Ахазові, щоб зберегти рід, через який мав прийти обіцяний «Князь миру» (Ісаї 9:5).
7:8. Як був «зламаний» Єфрем протягом 65 років? Вигнання народу з десятиплемінного царства і заселення краю чужоземцями почалося «за днів Пекаха, Ізраїлевого царя» невдовзі після того, як Ісая виголосив це пророцтво (2 Царів 15:29). Так відбувалось аж до днів ассирійського царя Есар-Хаддона, сина й наступника Санхеріва (2 Царів 17:6; Ездри 4:1, 2; Ісаї 37:37, 38). Переселення в Самарію і з неї, згадане в Ісаї 7:8, ассирійці здійснювали протягом 65 років.
11:1, 10. В якому розумінні Ісус Христос є «Пагінчик із пня Єссеєвого» і разом з тим «Єссеїв корінь»? (Римлян 15:12). Ісус походив «із пня Єссеєвого», оскільки був нащадком Єссея через його сина, Давида (Матвія 1:1—6; Луки 3:23—32). Але коли Ісус отримав царську владу, його спорідненість з прародичами стала особливою. Ісус матиме силу та владу обдарувати слухняних людей вічним життям на землі, тому стане їхнім «Отцем вічности» (Ісаї 9:5). Отже, він також є «коренем» своїх прародичів, включаючи Єссея.
Уроки для нас:
1:3. Той, хто відмовляється жити за нормами нашого Творця, знає ще менше, ніж віл чи осел. Вдячність за все добре, що зробив Єгова, стримуватиме нас від нерозумних учинків і не дозволить нам покинути його.
1:11—13. Лицемірні релігійні ритуали та формальні молитви нестерпні для Єгови. Щоб наші вчинки і молитви подобались Єгові, потрібно мати правильні спонуки.
1:25—27; 2:2; 4:2, 3. Рабство і спустошення Юди мало закінчитися з поверненням розкаяного останку до Єрусалима і відновленням правдивого поклоніння. Єгова милосердний до розкаяних грішників.
2:2—4. Наша ревна праця проповідування про Царство і підготовки учнів допомагає людям з багатьох народів навчатися миру та підтримувати його в стосунках одні з одними.
4:4. Єгова усуне, або змиє, моральну нечистоту і вину крові.
5:11—13. Нестриманість і непоміркованість у виборі розваг свідчить про те, що людина не бажає діяти відповідно до знання (Римлян 13:13).
5:21—23. Християнські старійшини, тобто наглядачі, не повинні бути «мудрими у власних очах». Вони також мають виявляти поміркованість у вживанні вина і стримуватися від фаворитизму.
11:3а. Ісусів приклад і вчення виявляють, що страх перед Єговою сприяє радості.
«ГОСПОДЬ ЗМИЛОСЕРДИТЬСЯ НАД ЯКОВОМ»
У розділах 13—23 проголошуються вироки Єгови проти народів. Але «Господь змилосердиться над Яковом», дозволивши всім Ізраїлевим племенам повернутись додому (Ісаї 14:1). Разом із звісткою про спустошення Юди, яка записана в розділах 24—27, подається й обіцянка про повернення. Єгова розгніваний на «Єфремлян п’яних [Ізраїль]» за їхній союз із Сирією, а також на «священика і пророка» Юди за намагання укласти союз з Ассирією (Ісаї 28:1, 7). Горе оголошується «Аріїлу [Єрусалиму]», який, шукаючи захисту, йде до Єгипту (Ісаї 29:1; 30:1, 2). А втім, для тих, хто вірить в Єгову, передречено порятунок.
Подібно як ричить «левчук над своєю здобиччю», Єгова охоронятиме «Сіонську гору» (Ісаї 31:4). Також було дано обіцянку: «За праведністю царюватиме цар» (Ісаї 32:1). Через ассирійську загрозу гірко плачуть навіть «провісники миру», але Єгова обіцяє, що зцілить свій народ і «прощені будуть [його] провини» (Ісаї 33:7, 22—24). «Господній-бо гнів на всі люди, а лютість на все їхнє військо» (Ісаї 34:2). Юда не залишиться спустошеною. «Звеселиться пустиня та пуща, і радітиме степ, і зацвіте, мов троянда» (Ісаї 35:1).
Відповіді на біблійні запитання:
13:17. В якому розумінні мідяни вважали срібло за ніщо і не бажали золота? Для мідян і персів слава від перемоги була значно важливішою, ніж воєнні трофеї. Такий погляд мав і Кір. Він обдарував вигнанців, що поверталися додому, золотими та срібними речами, котрі Навуходоносор забрав з храму Єгови.
14:1, 2. Як народ Єгови візьме «до неволі тих, хто їх поневолив» і як запанує «над своїми гнобителями»? Це сповнилося на таких особах, як Даниїл, котрий обіймав високу посаду у Вавилоні під правлінням мідян та персів, Естер, яка стала перською царицею, і Мордехай, якого було призначено першим міністром Перської імперії.
20:2—5. Чи справді Ісая ходив три роки цілком голий? Очевидно, Ісая зняв лише верхній одяг і ходив «легко одягнений» (1 Самуїла 19:24, примітка в НС).
21:1. Про який край говориться, як про «пустиню надморську»? Тут мається на увазі Вавилон, хоча він не лежав поблизу моря. А названо його так тому, що кожного року води Тигру і Євфрату заливали околиці Вавилона, утворюючи болотисте «море».
24:13—16. В якому розумінні євреї мали стати «посеред народів, як при оббиванні оливки, немов при визбируванні, коли збір винограду скінчився»? Як після збору врожаю на деревах або виноградній лозі залишається зовсім мало плодів, так і небагато людей переживуть знищення Єрусалима та Юди. Хоч би куди були вислані ті, хто вцілів, чи до «країн світлих [Вавилону на сході]», чи до «островів морських [у Середземному морі]», вони прославлятимуть Єгову.
24:21. Кого стосуються вислови «військо висоти» і «земні царі»? Вислів «військо висоти» може стосуватися злих духовних сил. А «земні царі» — це правителі на землі, на яких демони справляють могутній вплив (1 Івана 5:19).
25:7. Що таке «заслона над усіма народами, та покриття, що розтягнене над усіма людами»? Це порівняння стосується двох великих ворогів людства: гріха та смерті.
Уроки для нас:
13:20—22; 14:22, 23; 21:1—9. Як і пророцтво про Вавилон, усяке пророче слово Єгови завжди сповняється.
17:7, 8. Хоча більшість ізраїльтян не слухала Єгову, були люди, які покладалися на нього. Декотрі члени загальновизнаного християнства теж відгукуються на звістку про Царство.
28:1—6. Ізраїль впаде перед Ассирією, але Бог врятує вірних людей. Виконуючи свої вироки, Єгова не залишає без надії вірних йому слуг.
28:23—29. Єгова виправляє щирих людей відповідно до їхніх особистих потреб та обставин.
30:15. Щоб отримати спасіння від Єгови, треба спочити, тобто відмовитись від спасіння, яке пропонують люди. У цьому виявлятиметься наша віра в Єгову. Будучи «в утишенні», тобто не маючи страху, ми покажемо своє довір’я до Єгови, який спроможний нас захистити.
30:20, 21. Ми «бачимо» Єгову і «чуємо» його голос, дотримуючись того, що він говорить через своє натхненне Слово, Біблію, та через «вірного і розсудливого раба» (Матвія 24:45). Так ми можемо отримати спасіння.
Пророцтво Ісаї зміцнює наше довір’я до Божого Слова
Наскільки ж ми вдячні за книгу Ісаї! Сповнені пророцтва зміцнюють нашу впевненість у тому, що слово Єгови, яке виходить із уст його, порожнім до нього не вертається (Ісаї 55:11).
А що сказати про месіанські пророцтва, записані в Ісаї 9:6 та 11:1—5, 10? Чи ж вони не зміцнюють нашої віри в те, що Єгова дасть спасіння? У книзі Ісаї є теж пророцтва, головне сповнення яких відбувається за нашого часу або відбуватиметься в майбутньому (Ісаї 2:2—4; 11:6—9; 25:6—8; 32:1, 2). Тож книга Ісаї ще раз засвідчує, що «слово Бога живе» (Євреїв 4:12).
[Ілюстрація на сторінці 8]
Ісая і його діти були «на знаки та на чуда в Ізраїлі».
[Ілюстрація на сторінках 8, 9]
Єрусалим мав стати «мов курінь у винограднику».
[Ілюстрація на сторінці 10]
За допомогою чого люди з різних народів «мечі свої перекують... на лемеші»?